Рішення

від 07.08.2013 по справі 904/4730/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.08.13р. Справа № 904/4730/13 За позовом Дочірнього підприємства "Агроцентр ЄвроХім-Україна", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХимАгроПром", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 144 995,66 грн

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

Від позивача - Панченко Р.В., представник, дов. б/н від 26.09.2012 року

Від відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство "Агроцентр ЄвроХім-Україна" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ХимАгроПром" про стягнення 144 995,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, щодо оплати за поставлений товар належним чином та в установлений строк.

Ухвалою господарського суду від 14.06.2013 року розгляд справи призначено на 09.07.2013р.

09.07.2013р. на виконання вимог ухвали суду від 14.06.13р. представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання про долучення до матеріалів справи оригінал витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача станом на 05.07.2013р., відповідно до якого місцезнаходження відповідача є: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Озерна, буд. 30. (а.с.47)

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду повернувся поштовий конверт (а.с.43) з відміткою поштової установи про закінчення терміну зберігання поштового відправлення, який був направлений на юридичну адресу відповідача відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвалою господарського суду від 09.07.2013р. розгляд справи відкладено на 23.07.2013р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

23.07.2013р. представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с.51)

Ухвалою господарського суду від 23.07.2013р. розгляд справи відкладено на 05.08.2013р., з метою повідомлення представника відповідача про час та місце розгляду справи.

05.08.2013р. представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з п. 3.9.1. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (поштові конверти а.с. 43,52, поштове повідомлення а.с.51), а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

05.08.2013р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, дочірнє підприємство "Агроцентр ЄвроХім-Україна" (позивач) передало, товариство з обмеженою відповідальністю "ХимАгроПром" (відповідач) прийняло товар, на загальну суму 177 750 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств позивача та відповідача:

- видаткова накладна №Н-00000768 від 07.05.2008р. на суму 39000 грн. 00 коп. (а.с.9);

- видаткова накладна №Н-00000803 від 13.05.2008р. на суму 90000 грн. 00 коп. (а.с.10);

- видаткова накладна №Н-00000921 від 24.05.2008р. на суму 48750 грн. 00 коп. (а.с.11).

Товар був отриманий представником відповідача Омельченко Олександром Івановичем, про що свідчить наявні в матеріалах справи довіреності на отримання товару. (а.с.12-17)

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, передав відповідачу товар разом та виставив рахунки-фактури: № Н-00000297 від 06.05.2008 р.(а.с.18), № Н-00000299 від 07.05.2008 р., № Н-00000337 від 23.05.2008 р. на оплату за поставлений товар відповідно до вищезазначених видаткових накладних.

Відповідач за поставлений товар розрахувався не повністю, на загальну суму 45335 грн. 80 коп., що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться у матеріалах справи. (а.с. 21-32)

Як вбачається з матеріалів справи, несплаченим залишився товар на загальну суму 132 414 грн. 20 коп.

На підставі ч.6 ст. 232 ГПК України, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 9 822 грн. 53 коп.

На підставі ст.625ЦК України, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань, позивач нарахував відповідачу за весь період прострочки 3% річних в розмірі 2361 грн. 69 коп. та інфляцію у розмірі 397 грн. 53 коп.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ст. 11 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 181 Господарського суду України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар через свого повноважного представника, що підтверджується видатковими накладними: видаткова накладна №Н-00000768 від 07.05.2008р. на суму 39000 грн. 00 коп. (а.с.9), видаткова накладна №Н-00000803 від 13.05.2008р. на суму 90000 грн. 00 коп. (а.с.10), видаткова накладна №Н-00000921 від 24.05.2008р. на суму 48750 грн. 00 коп. (а.с.11), таким чином, між сторонами виникли господарсько-майнові зобов'язання з поставки товарів за наведеними вище видатковими накладними.

Поставлений позивачем, за вищезазначеними видатковими накладними, товар було оплачено відповідачем частково

З метою досудового врегулювання спору, позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями, якими просив погасити існуючу заборгованість.(а.с.33,35-36)

Відповідач на зазначені претензії не відреагував, за отриманий товар відповідно до накладних не сплатив.

Матеріалами справи підтверджується факт виникнення між ними господарсько-майнових зобов'язань з поставки товарів на підставі усного договору поставки, що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, які є в матеріалах справи.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно частини 1 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний термін від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Однак, відповідач вказаного обов'язку не виконав, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу за поставлений ним товар є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 397 грн. 24 коп., суду зазначає наступне:

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 397 грн. 24 коп. - є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Виходячи з того, що факт отримання відповідачем товару від позивача є доведеним матеріалами справи, а оплата вказаного товару відповідачем проведена не була, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 2361 грн. 69 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 9 822 грн. 53 коп. суд враховує наступне:

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до положень ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (надалі - Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

Отже, законом передбачено обов'язкове встановлення у договорі розміру штрафних санкцій за невиконання зобов'язань.

За викладених обставин, оскільки між сторонами по справі договір не укладався, то позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 9 822 грн.53 коп. задоволенню не підлягають.

Отже, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, щодо своєчасної оплати за поставлений товар встановлено судом та доведено матеріалами справи.

При звернені з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2929,78 грн., що перевищую суму судового збору при зверненні до суду з позовною заявою майнового характеру. Оскільки, згідно ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 № 5515-VI з січня 2013 р. встановлена мінімальна заробітна плата у розмірі 1 147 грн. 00 коп. Відповідно до п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідно до вказаних вище вимог, позивач при зверненні до господарського суду повинен був сплатити суму судового збору у сумі 2899грн. 91 коп., у зв'язку з чим підлягає поверненню судовий збір у сумі 29 грн. 87 коп.

Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, тому підлягає поверненню позивачеві з державного бюджету 29 грн. 87 коп. судового збору.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ХимАгроПром" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Озернабуд.90, код ЄДРПОУ 32930823) на користь дочірнього підприємства "Агроцентр ЄвроХім-Україна" (01133, м. Київ, вул.Щорса,44, код ЄДРПОУ 33102216) основний борг у розмірі 132 414 грн. 20 коп., суму 3% річних у розмірі 2 361 грн. 69 коп., інфляційні втрати у розмірі 397 грн. 24 коп. та суму судового збору у розмірі 2 703 грн. 46 коп.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути дочірньому підприємству "Агроцентр ЄвроХім-Україна" (01133, м. Київ, вул. Щорса,44, код ЄДРПОУ 33102216) з державного бюджету України 29грн.87коп. суму надмірно сплаченого судового збору, про що видати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Кармазіна Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України "08" серпня 2013р.