Постанова

від 19.12.2006 по справі а17/441-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А17/441-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

19.12.06р.

Справа № А17/441-06

За позовом Приватного науково-виробничого підприємства “Контур”, м. Дніпропетровськ

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000982306/0 от 27.10.2006р.   

                                                                                          Суддя —Стрелець Т. Г.

                                                 Секретар судового засідання —Хохлова Т. А.

Представники:

від позивача: Радченко А.І., довіреність без номеру від 20.11.2006р., представник; Дмитренко Д.Д., довіреність без номеру від 20.11.2006р., представник; Звягінцева О.М., довіреність без номеру від 20.11.2006р., представник;

від відповідача: Домніна С.В., довіреність № 14826/10/10-039 від 14.04.2006р., державний податковий інспектор.

Суть спору:

Приватне науково-виробниче підприємство “Контур” (у подальшому —позивач) звернулось до господарського суду з позовом про скасування акту ненормативного характеру —податкового повідомлення-рішення № 0000982306/0 от 27.10.2006р. Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (у подальшому — відповідач), яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2006р. на суму 305634,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач зробив неправильний висновок щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, оскільки чинне податкове законодавство не передбачає залежність амортизаційних відрахувань від розмірі орендної плати, тобто посилання відповідача на безприбуткову господарську діяльність позивача є необґрунтованими. Також позивач посилається на те, що податкові накладні, податковий кредит за якими не був визнаний відповідачем, мають всі необхідні реквізити і повністю відповідають пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (у подальшому —Закон “Про ПДВ).

Відповідач проти позовних вимог заперечує, у судовому засіданні, яке відбулось 19.12.2006р., оголосив усне клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із хворобою перевіряючого.

У судовому засіданні 19.12.2006р. була проголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —

в с т а н о в и в:

Відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2006р., за результатами якої був складений Акт від 25.10.2006р. № 1617/236/32083890.

Актом перевірки було встановлено, що у порушення п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.2 а) п. 7.7 ст. 7 Закону “Про ПДВ” позивачем було завищено від'ємне значення податку на додану вартість у розмірі 305634,00 грн. по декларації за травень 2006р.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000982306/0 от 27.10.2006р., яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 305634,00 грн. за червень 2006р.

З матеріалів справи і пояснень представників сторін вбачається наступне:

–          20.07.2006р. позивач подав в адресу відповідача Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за червень 2006р. і Розрахунок суми бюджетного відшкодування за червень 2006р., у яких позивач просив відшкодувати йому на банківський рахунок суму бюджетного відшкодування у розмірі 305634,00 грн.;

–          актом перевірки встановлено, що позивачем не було підтверджено суму податкового кредиту за травень 2006р. у сумі 305634,00 грн., що складається з наступного:

–          214056,95 грн. —неправомірно віднесено до складу податкового кредиту травня 2006р. суму податку на додану вартість з придбання основних засобів у зв'язку з тим, що сума амортизації перевищує суму орендної плати, що отримується позивачем від передачі зазначених основних засобів в оренду;

–          91577,05 грн. —неправомірно віднесено до складу податкового кредиту травня 2006р. суму податку на додану вартість з придбання основних засобів у зв'язку з відсутністю у податкових накладних, перелічених в акті перевірки, таких обов'язкових реквізитів, як опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг);

–          04.01.2006р. між позивачем (покупець) і ПП “Макоп-Ексим” (продавець) був укладений договір купівлі-продажу №04/04-МК. У відповідності до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця лінію по виготовленню газобетону. Розташовану за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Комісара Крилова, буд. 1Б, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити її;

–          на виконання умов вказаного договору 31.05.2006р. продавцем і покупцем була складена видаткова накладна №285, а також продавцем була виписана податкова накладна №285 на загальну суму 1284341,70  грн., у тому числі ПДВ 214056,95 грн.;

–          відповідно до договору оренди №Д/146-06 від 01.06.2006р. позивач (орендодавець) передав лінію по виготовленню газобетону у строкове платне користування ТОВ “Дніпропетровський завод стінових матеріалів” (орендар), що підтверджується актом приймання-передачі від 01.06.2006р.;

–          позивачем надані у матеріали справи копії податкових накладних №155 від 18.05.2006р., №163 від 19.05.2006р., №192 від 22.05.2006р., №205 від 23.05.2006р., №206 від 23.05.2006р., №211 від 24.05.2006р., №225 від 25.05.2006р., №226 від 25.05.2006р., №17 від 31.05.2006р. на загальну суму податку на додану вартість 91577,05 грн.;

–          зміст вказаних податкових накладних свідчить про наявність у них такого реквізиту як опис (номенклатура) товарів (у графі “номенклатура поставки товарів (послуг) продавця”), а саме картон К-2 150г/м2 ф 105, картон К-2 150г/м2 ф 125, щебінь ЮБ фр. 0-40 мм;  

–          оригінали зазначених податкових накладних були оглянуті в судовому засіданні, при цьому, було встановлено, що копії податкових накладних, наявні у матеріалах справи, тотожні оригіналам.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача у повному обсязі на підставі наведеного.

У відповідності з п. 1.7 ст. 1 Закону “Про ПДВ” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону “Про ПДВ” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону “Про ПДВ” встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-          придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-          придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд приходить до висновку, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту травня 2006р. суму ПДВ у зв'язку з придбанням основних засобів (лінії по виготовленню газобетону). Водночас, відповідачем не надано належних і допустимих доказів того, що основні засоби були придбані б мети використовувати їх у господарській діяльності.

При цьому, посилання відповідача в акті перевірки на те, що вказана операція є неприбутковою, оскільки сума орендної плати не перевищує суму амортизаційних відрахувань, є необґрунтованим з таких підстав.

У відповідності з п. 1.32 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР господарська діяльність –це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З наведеного вбачається, отримання або неотримання доходу платником податку визначається виходячи з всього обсягу операцій, які здійснюються ним за певний звітний період, і не може визначатись на підставі окремої господарської операції (її результатів).

Крім того, у відповідності з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

З наведеного вбачається, що єдиною підставою невизнання податкового кредиту є відсутність податкової накладної.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону “Про ПДВ” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-          або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, позивач обґрунтовано збільшив суму податкового кредиту травня 2006р. на суму ПДВ у розмірі 214056,95 грн. з придбаних основних засобів за податковою накладною від 31.05.2006р. №285.

Стосовно невизнання відповідачем податкового кредиту позивача у травні 2006р. у зв'язку з відсутністю у податкових накладних обов'язкового реквізиту “опис (номенклатура) товарів”, то у цій частині позовні вимоги також відповідають задоволенню, з огляду на таке.

Дійсно, відповідності з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону “Про ПДВ” платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити, зокрема, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).

Водночас, матеріали справи свідчать що всі податкові накладні, перелічені в акті перевірки як такі, що не мають цього реквізиту, містять опис (номенклатуру) товарів.

Як вже зазначалось, єдиною підставою невизнання податкового кредиту є відсутність податкової накладної.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону “Про ПДВ” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-          або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З наведеного вбачається, що позивач правомірно збільшив податковий кредит травня 2006р. на суму ПДВ у розмірі 91577,05 грн.

У порушення ч. ч. 1, 2, 4 ст. 71 КАС України, відповідачем не надано у матеріали справи належних доказів правомірності заниження позивачеві суми бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2006р. у розмірі 305634,00 грн.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а спірне податкове повідомлення-рішення має бути скасоване.

Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки у матеріалах справи наявні всі матеріали, необхідні для повного і об'єктивного розгляду справи (акт перевірки, договори, податкові накладні, податкові повідомлення-рішення).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —

п о с т а н о в и в :

Задовольнити адміністративний позов Приватного науково-виробничого підприємства “Контур” повністю.

Скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №0000982306/0 від 27.10.2006р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 305634,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного науково-виробничого підприємства “Контур” (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Фучика, 5, код ЄДРПОУ 32083890) 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                                    Т. Г. Стрелець

25.12.2006р.