Постанова

від 01.08.2013 по справі 805/7559/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна  Донецький окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И              01 серпня 2013 р.                                     Справа №805/7559/13-а приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17         час прийняття постанови:  11:05                                    Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області до Державного підприємства шахта «Міуська» Виробничого об'єднання «Сніжнеантрацит» про стягнення заборгованості з відшкодуванням фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, за період з 01.11.2012 по 01.01.2013 в сумі 2 326 249,94 гривні. Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області звернулось до суду з позовом до Державного підприємства шахта «Міуська» Виробничого об'єднання «Сніжнеантрацит» про стягнення заборгованості з відшкодуванням фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, за період з 01.11.2012 по 01.01.2013 в сумі 2 326 249,94 гривні. Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення. Разом із тим, конверт повернувся на адресу суду з відміткою пошти «за зазначеною адресою на проживає». У відповідності до частини першої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою. За таких обставин та враховуючи приписи частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів. За таких обставин суд, враховуючи вимоги частини четвертої статті 122, частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд –                                                      ВСТАНОВИВ: 28.05.20123 Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області звернулось до суду із адміністративним позовом до Державного підприємства шахта «Міуська» Виробничого об'єднання «Сніжнеантрацит» про стягнення заборгованості з відшкодуванням фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, за період з 01.11.2012 по 01.01.2013 в сумі 2 326 249,94 гривні, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач за період з 01 листопада 2012 року по 01 січня 2013 року має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у сумі 2 326 249, 94 гривень, яка підтверджується відповідним розрахунком. Судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, що у даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року за №384/2011 (далі - Положення). У відповідності до статті 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України. Згідно з пунктом 1 Положення, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Пункт 7 Положення визначає, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. У відповідності до підпункту 5 пункту 4 Положення, Пенсійний фонд України організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах і районах у містах (далі - територіальні органи) зокрема, щодо: забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; повного і своєчасного обліку платників єдиного внеску; забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства; здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України тощо. Процедура реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України) визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі - Інструкція). За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.  В абзаці п`ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-«е» та «ж» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком №1, покриваються за рахунок підприємств та організацій. При цьому суд зазначає, що винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п`ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсій таким особам, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно. Проте, специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб. Так, зі змісту статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» випливає, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років. Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у контексті положень статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає підстави для висновку про те, що порядок, за яким витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідно до пункту 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Як встановлено судом, позивачем направлялися на адресу Державного підприємства шахта «Міуська» Виробничого об'єднання «Сніжнеантрацит» повідомлення (розрахунки) про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій вказаним особам за період з 01.11.12 по 01.01.13, що підтверджується матеріалами справи. Згідно пункту 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Як встановлено у судовому засіданні Державне підприємство шахта «Міуська» Виробничого об'єднання «Сніжнеантрацит» у порушення зазначених вимог законодавства фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, позивачу у встановлені строки не вносило, в результаті чого має заборгованість у загальному розмірі                   2 326 249,94 гривень. Таким чином, з Державного підприємства шахта «Міуська» Виробничого об'єднання «Сніжнеантрацит» підлягає стягненню заборгованість з фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 у розмірі 2 326 249,94 гривень. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на що задовольняє позов у повному обсязі. Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не  підлягають стягненню. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статтями 1, 4, 7  Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року за №384/2011, пунктами 2.1, 2.1.1, 6.4, 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, статтями 17-20, 33, 51, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд,                                           П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області до Державного підприємства шахта «Міуська» Виробничого об'єднання «Сніжнеантрацит» про стягнення заборгованості з відшкодуванням фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, за період з 01.11.2012 по 01.01.2013 в сумі 2 326 249,94 гривні – задовольнити. Стягнути із державного підприємства шахта «Міуська» Виробничого об'єднання «Сніжнеантрацит» (адреса: 86500, Донецька область, місто Сніжне, вулиця Міуська, будинок 1, ЄДРПОУ 00175774) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області (адреса: 86500, Донецька область, місто Сніжне, вул. Комарова, будинок 33) заборгованість з фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1, за період з 01 листопада 2012 року по 01 січня 2013 року у розмірі 2 326 249 (два мільйони триста двадцять шість тисяч двісті сорок дев'ять) гривень 94 копійки. Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті 01 серпня 2013 року. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.                Суддя                                                                  Толстолуцька М.М.