Вирок

від 16.04.2013 по справі 1303/1395/2012

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер №1303/1395/2012

Провадження №1/440/14/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2013 Буський районний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Шендрікової Г.О.

при секретарі Квасниця Ю.П.

з участю прокурора Романика Р.В.

з участю захисника ОСОБА_1

з участю підсудного ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Буську Львівської області в залі суду справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одружений, уродженець смт. Красне, Буського р-ну Львівської області, проживаючий АДРЕСА_1, на обліках у психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий

за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в :

07.07.2012 року приблизно о 17 год. 30 хв. ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, в приміщенні літньої кухні, під час конфлікту, який виник раптово на побутовому грунті з його дружиною ОСОБА_3, кухонним ножем, яким різав яблуко, завдав їй один проникаючий удар в область грудної клітки зліва, чим спричинив потерпілій умисне тяжке тілесні ушкодження за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння.

Підсудний ОСОБА_2 вину визнав, щиро розкаявся у вчиненому. Суду пояснив, що 07 липня 2012 року після обіду, повернувся до себе додому в АДРЕСА_1. Він проживає разом з дружною в літній кухні. Між ним та дружиною виник конфлікт на побутовому грунті. В ході якого дружина його ображала нецензурними словами, взяла в руки сокиру, однак в цей момент зайшла дочка ОСОБА_4, яка з рук матері забрала сокиру. Коли дочка вийшла з приміщення літньої кухні, він сидів на дивані, в лівій руці тримав яблуко, а в правій невеликий кухонний ніж. До нього підійшла дружина і він правою рукою наніс один удар ножем в ліву ділянку грудної клітки. Коли він виймав ніж зайшла донька ОСОБА_4, яка забрала ножа. Після цього, він та дружина лягли спати. Вранці проснулась дружина і попросила пити води. Він подав їй кружку з водою і вона йому повідомила, що погано себе почуває. Він покликав дочку ОСОБА_4, яка викликала швидку. Вбивати він її не хотів, попросив вибачення у дружини та дітей. До дружини має почуття любові, живуть разом багато років, дуже шкодує про вчинене. Просить не позбавляти його волі.

Крім визнання своєї вини підсудними, його винність підтверджується іншими доказами, зібраними по справі:

- показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка суду пояснила, що 07.07.2012 року після обіду, вона перебувала разом з чоловіком в літній кухні.

Чоловік ОСОБА_2 попросив, щоб вона йому приготувала їсти. Вона накрила на стіл, однак чоловік сказав, що це їсти не буде. Вона забрала тарілку і винесла на вулицю.

При цьому вона також перебувала в стані алкогольного сп»яніння. Повернулась з вулиці з сокирою, однак в цей момент зайшла дочка ОСОБА_4, яка забрала сокиру і вийшла на вулицю. Чоловік сидів на дивані, в руках у нього було яблуко та маленький кухонний ніж. Вона підійшла до нього, при цьому продовжувала з»ясовувати відносини з чоловіком, який раптово наніс їй один удар ножем в область грудей. Вийняв ніж та поклав його на стіл. Зайшла дочка ОСОБА_4, забрала ножа. Кров у неї виступила, але небагато, нічого не боліло. На цьому конфлікт був вичерпаний. Дочка викликала швидку, однак швидка цього дня не приїхала. Вона та чоловік полягали спати. Наступного дня вона прокинулась і попросила чоловіка попити води, він дав їй попити води. Вона повідомила, що вона недобре себе почуває, ОСОБА_4 викликала швидку, яка її забрала до Буської ЦРЛ. В лікарні її прооперували. До неї в лікарню приходив чоловік, просив вибачення. Чоловіка вона вибачила. Просить чоловіка не позбавляти волі, бо він не хотів її вбивати, вона це знає точно, бо живуть багато років, виховали чотирьох дітей, господарство тримається на чоловікові;

- показаннями свідка ОСОБА_5 яка суду пояснила, що підсудний та потерпіла є її батьками. Вона разом з своєю сім»єю, сестрою, братами проживають у будинку, батьки в літній кухні по АДРЕСА_1. 07 липня 2012 року після обіду вона побачила як мама вийшла з сараю, в руках у неї була сокира. Мама зайшла в літню кухню і вона побігла за нею. Зайшла в літню кухню і побачила як мама підняла сокиру, однак вчасно її забрала. Забравши сокиру, вийшла з літньої кухні, мама продовжувала конфлікт з батьком. Коли виходила, то батько сидів на дивані, в руках у нього був маленький кухонний ніж і яблуко. Тато та мама перебували в стані алкогольного сп»яніння. Коли повернулась, то мама вже трималась за груди. Швидку викликала двічі її сестра ОСОБА_7, швидка не приїхала в день події. Батьки полягали спати, а наступного ранку прийшов батько і сказав, що мамі недобре. Швидка приїхала о 09 годині ранку забрала маму у лікарню. В лікарні маму прооперували. Просить суд не позбавляти батька волі, оскільки у тому конфлікті винувата сама мама, бо вона по характеру є конфліктна. Якщо між батьками раніше і виникали конфлікти, то причиною їх виникнення була саме мама. Батько турбується про дітей і онуків;

- показаннями свідка ОСОБА_6 яка суду пояснила, що підсудний та потерпіла є її батьками. Вона разом з своєю дитиною, сестрою ОСОБА_4 та її сім»єю, братами проживають у будинку, батьки в літній кухні по АДРЕСА_1. 07 липня 2012 року близько 21 години на мобільний телефон їй зателефонувала її сестра ОСОБА_4 і повідомила, що мамі погано і їй треба йти додому. З сестрою ОСОБА_4 вона зустрілась неподалік будинку, поки йшли додому ОСОБА_4 повідомила їй, що сталось між батьками. До літньої кухні вона зайшла разом з сестрою ОСОБА_4, мама сиділа на дивані, трималась за груди, батько сидів на іншому дивані. Мама повідомила, що себе почуває нормально, крові не було. Вона зателефонувала до швидкої декілька раз, однак цього дня швидка не приїхала. Наступного дня, ОСОБА_4, близько 08 год. 30 хв. повідомила їй, що мамі погано. Знову вона викликала швидку, швидка приїхала і вона разом з мамою поїхала у лікарню, де лікарі повідомили, що ніж попав у легеню, маму прооперували. Просить не позбавляти волі батька, бо без нього дуже погано, він в силу своїх можливостей допомагає своїм дітям та онукам. Брат ОСОБА_10 є інвалідом І-ої групи з дитинства, яким опікується тільки батько. Мама є конфліктною людиною. Всі конфлікти провокує саме мама і те, що сталось спровокувала саме мама. За характером батько є доброю людиною і його всі люблять;

- даними в ході судового слідства поясненнями судово-медичного експерта ОСОБА_8, який суду повідомив, що проводив судово-медичну експертизу потерпілої ОСОБА_3. На експертизу була представлена медична карта стаціонарного хворого хірургічного відділення Буської ЦРЛ, протокол проведення хірургічної операції, при цьому було встановлено, що при поступленні на лікування, було виявлено одне проникаюче поранення грудної клітки зліва в 5 міжребер»ї по краю грудини, яке стало причиною проведення операції - торакотомії, дренаж лівої плевральної порожнини, яке утворилось від дії гострого предмету, можливо 07.07.2012 року по ознаці небезпеки для життя, відносяться до тяжкого тілесного ушкодження. При огляді у ОСОБА_3 була виявлена післяопераційна рана в ділянці бокової поверхні грудної клітки зліва, яка є наслідком проведеної хірургічної операції;

- даними в ході судового слідства поясненнями працівників міліції ОСОБА_9 та ОСОБА_11, які суду повідомили, що 07.07.2012 року від чергового по райвідділу отримали повідомлення, яке в свою чергу надійшло від Буської ЦРЛ, що в АДРЕСА_1, ОСОБА_2 наніс удар ножем своїй дружні ОСОБА_3 Виїхали працівники міліції за вказаною адресою, однак ОСОБА_2 за місцем проживання не було. Розшукували вони його в с. Андріївка. Через деякий час, повернувшись до місця проживання ОСОБА_2, застали його там. ОСОБА_2 відразу їм повідомив, що розкаже як все відбулось, дуже кодував, що таке сталось;

- оголошеними в ході судового слідства покази ОСОБА_12, які є аналогічними за змістом, які дали працівники міліції ОСОБА_9 та ОСОБА_11 (а.с. 117-119);

- оголошеними в ході судового слідства покази ОСОБА_13 (а.с. 108 -110), згідно яких свідок повідомила, що 08.07.2012 року прийшла на роботу о 09 год. 00 хв. від працівників дізналась, що є виклик в с.Андріївка, Буського району до ОСОБА_3 у якої ножове поранення в груди в область ерця, важко дихати. Після цього, вона негайно виїхала за зазначеною адресою і вже через 15 хвилин була на місці. В літній кухні лежала ОСОБА_3, яка була в задовільному стані, важко дихала, показала на грудях ножову рану, яка у неї сильно боліла. ОСОБА_3 повідомила, що ножем її вдарив чоловік, після цього хвора була доставлена до Буської ЦРЛ;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події, від 10.07.2012 року, згідно з яким, ОСОБА_2 на місці розповів та продемонстрував, як і при яких обставинах він наніс тілесне ушкодження ОСОБА_3 Під час відтворення ОСОБА_3 повідомляв про те, що дружина також нанесла йому тілесні ушкодження по голові та по правій нозі нижче коліна (а.с.56-58);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події, від 27.08.2012 року, згідно з яким, ОСОБА_3 на місці розповіла та продемонструвала, як і при яких обставинах ОСОБА_2 наніс їй тілесні ушкодження (а.с.128-131);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, на якій потерпіла підтвердила свої покази та повідомила, що ОСОБА_2 в приміщенні літньої кухні наніс їй ножове поранення в груди, а ОСОБА_5 повідомила, що бачила, як потерпіла, тобто її мама погрожувала татові сокирою, яку вона в неї забрала і винесла з літньої кухні. Коли повернулась до літньої кухні тато встиг нанести мамі удар ножем в область грудей зліва (а.с.99-102);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, на якій вона підтвердила свої покази та повідомила, що ОСОБА_2 в приміщенні літньої кухні наніс їй ножове поранення в груди, а ОСОБА_2 настоював на тому, що конфлікт розпочала дружина, яка погрожувала йому сокирою (а.с.124-127);

- протоколом огляду місця події, від 08.07.2012 року, згідно з яким, було оглянуто приміщення літньої кухні по місцю проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, тобто місце скоєння злочину , в результаті чого, виявлено та вилучено предмет, на якому збереглись сліди злочину, а саме джинсовий жіночий сарафан (а.с.8-9);

- висновком судово-медичної експертизи № 151/2012, від 18.07.2012 року, згідно з яким, ОСОБА_3 було спричинено проникаюче поранення грудної клітки зліва в 5 міжребер»ї по краю грудини, утворилось від дії гострого предмету, по ознаці небезпеки для життя відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (а.с. 140-141);

- оглянутими в судовому засіданні протоколами відтворення обстановки а обставин місця події від 10.07.2012 року із застосуванням відеозапису за частю обвинуваченого ОСОБА_2, за участю його адвоката ОСОБА_14, згідно з якими ОСОБА_2 на місці події показав, яким чином ним було скоєно злочин, а саме як і при яких обставинах він спричинив удар ножем ОСОБА_3 07.07.2012 року у приміщені літньої кухні за своїм місцем проживання по АДРЕСА_1.

Клопотання адвоката про необхідність перекваліфікації з ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України заслуговує на увагу з наступних підстав.

Висловлена Верховним Судом України правова позиція у постанові від 31 січня 2013 року у справі № 5-32кс12, яка згідно ст. 400-25 КПК України 1960 року,

що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового ішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, є обов»язковими для всіх суб»єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності зазначену норму закону, та для всіх судів України.

Судова палата вважає, що за об»єктивною стороною - посягання на здоров»я особи, завдання їй одиничного удару предметом, що придатний заподіяти значної шкоди здоров»ю, локалізація ушкодження в життєво важливій ділянці тіла, так і за психічним ставленням винних до вчинюваної дії та її наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 КК замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення відповідного злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Згідно з частиною другою статті 24 КК умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

При відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим. Судова практика для з'ясування змісту і спрямованості умислу особи орієнтує суди на те, що при дослідженні доказів їм необхідно виходити із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки (пункт 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи»).

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про те, що органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України кваліфіковані невірно і підлягають перекваліфікації на ч. 1 ст. 121 КК України з огляду на наступне.

Під час розгляду кримінальної справи судом встановлено, що ОСОБА_2 з потерпілою ОСОБА_3 перебувають у шлюбі з 1982 року, між ними не було неприязні, від шлюбу мають чотирьох дітей, конфлікт виник раптово, на побутовому грунті, кухонний ніж в руках підсудного опинився не з метою нанесення тілесних ушкоджень, а тому, що підсудний різав яблуко маленьким кухонним ножем, удар був одиничний і завданий неприцільно, тільки з метою припинити чергові нарікання дружини. Після нанесення ножового порання підсудний ОСОБА_2 не вчиняв будь-яких інших протиправних дій щодо потерпілої ОСОБА_3, хоча міг, оскільки досліджені судом обставини вказують на те, що завдати будь-які інші тілесні ушкодження підсудний мав можливість. Після події, наступного ранку, повідомив дочці про необхідність виклику лікарів. Після вчиненого усвідомив, що заподіяв ушкодження здоров»я своїй дружині, яке полягало у відвідуванні дружини в лікарні, просив вибачення у дружини, з»явився із зізнанням до правоохоронних органів. При сукупності вищезазначеного суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_2 не бажав настання смерті своїй дружині.

Оцінюючи перевірені докази по справі, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність підсудного ОСОБА_2 доведена, підсудний своїми діями вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння., тобто злочин передбачений ч. 1 ст. 121 КК України.

Згідно ст. 12 КК України злочин, вчинений підсудним і передбачений ч. 1 ст. 121 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК суд, призначаючи покарання, повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо конкретного підсудного, який визнається винним у вчиненні лочину, мають суворо додержувати вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов»язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом»якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів

У п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що суди, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків тощо).

Виходячи з принципу індивідуалізації покарання судом враховується, що ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується посередньо, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, на утриманні інвалід дитинства І групи ОСОБА_10, про якого піклується тільки підсудний.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України при призначенні покарання до обставин, які пом»якшують покарання суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

При цьому, судом враховується, те що підсудний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, щире каяття, сприяння розкриттю злочину. Суд також вважає, що принцип гуманізації відповідальності при призначенні покарання повинен бути застосований виходячи з засад визначених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») відтак, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання підсудного можливе в умовах без ізоляції від суспільства з застосуванням ст. 75 КК України звільнивши підсудного від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та покладенням обов»язків, передбачених ст. 76 КК України. Крім того, судом враховується те, що особа утримується в СІЗО з часу його фактичного затримання, а саме з 09 липня 2012 року, згідно протоколу затримання (а.с. 43), що на день постановлення вироку складає 9 місяців і 7 днів.

Обставина, що обтяжує покарання, в силу ст. 67 КК України - перебування підсудного в стані алкогольного сп»яніння.

Речові докази вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

Цивільний позов заявлений прокурором Буського району Львівської області в інтересах держави в особі Буської Центральної районної лікарні до ОСОБА_2 про стягнення витрат на лікування потерпілої, заявлений в порядку ст. 29 КПК України, в сумі 910 гривень 90 копійок підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п»ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання звипробуванням - іспитовим строком - 2 (два) роки .

Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язок повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_2 до набрання вироку законної сили змінити з тримання під вартою - на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з під варти в залі суду.

Зарахувати в строк покарання попереднє ув»язнення в ЛСІ УДДУ УПВП ПВП у Львівській області. Строк відбуття покарання рахувати з часу фактичного затримання з 09 липня 2012 року.

Судові витрати по справі, а саме за проведення експертизи (а.с. 191) в сумі 470 гривень 40 копійок стягнути з ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_3, виданий Буським РВ УМВС України у Львівській області 25 квітня 2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Речовий доказ: джинсовий жіночий сарафан - знищити, як річ яка не представляє цінності для потерпілої; кухонний ніж - залишити при справі.

Цивільний позов задовольнити. Стягнути з засудженого ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_3, виданий Буським РВ УМВС України у Львівській області 25 квітня 2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Буської Центральної районної лікарні МФО 825014 р/р 35415001006030 в УДК у Буському районі Львівської області ЗКПО 01997633 витрати за лікування потерпілої в сумі 910 гривень 90 копійок.

Паспорт громадянина України НОМЕР_3, виданий Буським РВ УМВС України у Львівській області 25 квітня 2001 року та ідентифікаційний номер НОМЕР_2, які знаходяться при справі - повернути засудженому ОСОБА_2

Арешт накладений постановою від 09 серпня 2012 року на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 (а.с. 212), які виконані Буською державною нотаріальною конторою і зареєстровані за реєстровими номерами: 12880991 та 12880866 - скасувати.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області через Буський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Г. О. Шендрікова