Рішення

від 19.06.2013 по справі 914/1701/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2013 р. Справа № 914/1701/13

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю "Екран" (82400, вул. Коновальця, 3, м. Стрий, Львівська область; ідентифікаційний код 22415836),

Відповідач: Мале приватне підприємство "Собік" (79053, вул. В.Великого, 28/40, м. Львів; ідентифікаційний код 19174412),

про стягнення заборгованості у сумі 30211,11грн.,

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Чеботар Є.О.

Представники:

Позивача : Павлик Р.В. - представник, довіреність в матеріалах справи;

Відповідача : не з'явився

Суть спору:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Екран" заявлено позов до Малого приватного підприємства «Собік» з вимогою стягнення боргу у сумі 20194,48грн., що виник у зв'язку з порушенням Відповідачем грошових зобов'язань (з оплати за оренду нежитлового приміщення та за послуги з прибирання приміщення), передбачених умовами Договору № Т-108/09 від 01.11.2009 року та № Т-126/2010 від 01.01.2010 року відповідно.

Крім цього, заявлено вимогу про стягнення з Відповідача 20907,52грн. пені.

30.04.2013р. ухвалою Господарського суду Львівської області порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 11год. 30хв. 21.05.2013р.

Протягом розгляду справи представнику Позивача по явці оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, та письмові повідомлення про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст. 20, 22, 28, 38 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, надав пояснення по суті спору з обґрунтуванням наявності підстав для стягнення з Відповідача заборгованості.

19.06.2013 року представник Позивача подав через канцелярію суду клопотання про зменшення розміру позовних вимог (з додатками згідно опису) в частині стягнення пені, у зв'язку із помилковим її обрахуванням за неправильний період (згідно даного клопотання сума пені, яка підлягає стягненню становить 10173,95грн.).

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, явка визнавалась обов'язковою, про причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань.

11.06.2013 року Позивач подав через канцелярію суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи з додатками згідно опису та клопотання про зменшення розміру позовних вимог (з додатками згідно опису) в частині стягнення заборгованості за Договором № Т-126/2010 від 01.01.2010 року у сумі 1101,24грн., оскільки послуги за вказаним Договором з 01.03.2013 року фактично не надавались у зв'язку із відсутністю доступу до приміщення Замовника з 01.03.2013 року. Згідно даного клопотання (та розрахунку проведеного Відповідачем доданого до клопотання) сума заборгованості за Договором Т-126/2010 від 01.01.2010 року становить 943,92грн.

Згідно ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали Господарського суду Львівської області надсилались Сторонам за адресами, зазначеними у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи - Позивачу та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - Відповідачу. Крім того, в матеріалах справи наявні повідомлення про вручення Сторонам копій ухвал суду по даній справі про порушення провадження у справі.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що ухвали про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи вручені Сторонам належним чином.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі Господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 38 (витребування доказів) Господарського процесуального кодексу України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. Жодних клопотань про витребування доказів не заявлялося.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст. 4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Щодо стягнення 20037,16грн. боргу.

01.11.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Екран" (надалі - Позивач) та Мале приватне підприємство «Собік» (надалі - Відповідач) уклали договір оренди нерухомого майна № Т-108/09 (надалі Договір), відповідно до якого (п. 1.1) Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення. Об'єкт, що орендується, знаходиться на балансі Орендодавця, належить йому на праві приватної власності і знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Героїв УПА, 71. Загальна площа об'єкта, що орендується: 138 кв.м. із цільовим призначенням - під офіс.

Відповідно до п. 2.1. Договору об'єкт, що орендується та майно, що знаходиться в ньому, повинні бути передані Орендодавцем протягом 5-ти календарних днів з моменту укладення Договору.

Передача об'єкту, що орендується, здійснюється за актом приймання-передачі (Додаток № 2 до Договору), підписання якого свідчить про фактичну передачу його в оренду (п. 2.2.).

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що акт приймання-передачі підписується повноважними представниками сторін у строк, що не перевищує 5-ох робочих днів з дня підписання Договору.

Згідно п. 3.1. Договору строк оренди встановлюється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщення (Додаток № 2 до Договору) та діє до 31.08.2011 року. Для продовження строку оренди Сторони зобов'язані укласти додаткову угоду не пізніше останнього дня дії попередньо укладеного Договору (п. 3.3).

31.08.2011 року Сторонами укладено Додаток на продовження Договору № Т-108/09 від 01.11.2009 року у якому зазначено про те, що уповноважені представники Сторін за Договором № Т-108/09 від 01.11.2009 року дійшли до згоди продовжити дію даного договору з 01.09.2011 року по 31.12.2011 року.

31.12.2011 року Сторони прийняли (підписали та скріпили печатками) зміни до Договору № Т-108/09 від 01.11.2009 року, у яких зазначено про те, що уповноважені представники Сторін за Договором № Т-108/09 від 01.11.2009 року дійшли до згоди продовжити дію даного договору з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року.

Приписами п. 4.1. Договору встановлено, що розмір орендної плати за об'єкт, що орендується (з врахуванням ПДВ) 130,00грн. за 1 кв.м. площі на місяць. Загальна сума орендної плати складає 1794,00грн. на місяць, в тому числі ПДВ - 299,00грн. орендна плата за кожен наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць (п. 4.2.).

Відповідно до п. 4.3. Договору, орендна плата за кожен повний чи неповний місяць оренди сплачується Орендарем у безготівковому порядку на підставі виставленого Орендодавцем рахунку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше десятого числа наступного місяця за звітним.

Усі витрати за отримані додаткові послуги (за умови їх надання) щодо прибирання приміщення і охорони об'єкту, що орендується та майна у ньому, відшкодовуються Орендарем на підставі виставлених Орендодавцем рахунків (п. 4.9.).

У відповідності до п. 4.9. Договору та Додатку № 3 до зазначеного договору, з метою детального регулювання відносин між Сторонами 01.01.2010 року Позивачем та Відповідачем укладено Договір № Т-126/2010, згідно умов якого Відповідач доручив, а Позивач взяв на себе обов'язок надавати послуги з прибирання орендованого приміщення загальною площею 13,8 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 71, кім. 102 (корпус 32) власними технічними та миючими засобами. Вартість та витрати по виконанню робіт визначаються за згодою сторін і становить 78,66грн. в т.ч. ПДВ. Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 31.08.2011 року. Додатком на продовження Договору № Т-126/2010 від 01.01.2010р. укладеним, підписаним та скріпленим печатками Сторін від 31.08.2011р. уповноважені представники за Договором № Т-126/2010р., дійшли до згоди продовжити дію даного Договору з 01.09.2011р. по 31.12.2011р. Також, 31.12.2011 року Сторони прийняли (підписали та скріпили печатками) зміни до Договору № Т-126/2010 від 01.01.2010 року, у яких зазначено про те, що уповноважені представники Сторін за Договором № Т-126/2010 від 01.01.2010 року дійшли до згоди продовжити дію даного договору з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що Орендодавець зобов'язується передати Орендарю в оренду приміщення, що орендується, у відповідності до даного Договору за актом приймання-передачі (Додаток № 2 до договору); виписувати і передавати Орендареві рахунки на внесення плати за оренду об'єкта, що орендується; виписувати і передавати Орендареві рахунки на відшкодування плати за комунальні послуги та інші експлуатаційні витрати, які спожиті Орендарем в об'єкта, що орендується; надавати Орендарю Акт наданих послуг на всі платежі, здійснені Орендарем, згідно виставлених та проплачених рахунків; та ін.

Приписами п.5.2.4 Договору передбачено, що Орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні і відшкодування за комунальні платежі.

Відповідно до п. 8.2. Договору, у випадку прострочення по сплаті орендних платежів, Орендар сплачує пеню в розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно з п. 9.1. Договору, припинення або розірвання Договору не є підставою для відмови від виконання Орендарем своїх зобов'язань за цим Договором в частині проведення розрахунків, які не були виконані ним в період дії Договору.

Пунктом 9.1. Договору, встановлено, що взаємовідносини Сторін, щодо об'єкта оренди, які не врегульовані Договором, регулюються відповідно до чинного законодавства. Усі зміни та доповнення до Договору оформляються в письмовій формі і набувають чинності з моменту їх підписання уповноваженими представниками Сторін (п. 9.2.).

Відповідно до п. 9.3. Договору, належно вчинені додатки, зміни і доповнення складають невід'ємну частину Договору.

На виконання умов Договору та для підтвердження прийняття зобов'язань за Договором (Додаток № 2 до договору оренди нерухомого майна № Т-108/09 від 01.11.2009р. - Акт приймання-передачі від 05.11.2009 року) Позивачем передано, а Відповідачем прийнято у платне тимчасове користування приміщення, загальною площею 13,8 кв.м., яке розташоване за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Героїв УПА, 71.

На виконання умов Договору № Т-126/2010 від 01.01.2010 року Позивачем надано Відповідачу, що ним не заперечується (до моменту обмеження в доступі до приміщення, а саме з 01.03.2013 року) послуги з прибирання орендованого приміщення на суму 943,92грн. (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11.06.2013 року).

01.12.2012 року Позивач та Відповідач провели звірку розрахунків та підписали Акт, згідно якого Відповідач визнав заборгованість у розмірі 11457,61грн.

Відповідно до матеріалів справи та проведених розрахунків, відповідно до яких борг Відповідача перед Позивачем за укладеними взаємопов'язаними Договорами становить 20037,16грн. ( 19093,24+943,92).

08.04.2013 року Позивачем на адресу Відповідача надіслано претензію з проханням погасити заборгованість, яка Відповідачем залишена без задоволення.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 773 Цивільного кодексу України, наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18, ч.ч. 1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності; орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі; орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються договором.

Пунктом 2 ч. 1 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», об'єктами оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положенням ч. 1 ст. 906 Цивільного кодексу України, встановлено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З врахуванням вищенаведеного суд зазначає, що Відповідачем порушено зобов'язання щодо оплати за оренду нежитлового приміщення згідно Договору № Т-108/09 від 01.11.2009 року та Договору надання послуг з прибирання орендованого приміщення № Т-126/2010 від 01.01.2010 року на суму 20037,16грн.

Щодо стягнення 10173,95грн. пені .

Позивач просить також стягнути 10173,95грн. пені, розрахунок якої додано до позовної заяви з урахуванням заяви про зменення розміру позовних вимог від 19.06.2013р..

У п. 8.2. Договору зазначено, що у випадку прострочення по сплаті орендних платежів, Орендар сплачує пеню в розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно з ст.ст. 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши правильність розрахунку пені (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) суд зазначає, що пеня Позивачем розрахована вірно, а тому, сума пені, яка підлягає стягненню становить 10173,95грн.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги доводи мотивувальної частини рішення щодо стягнення основного боргу, перевіривши правильність проведеного розрахунку пені, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з Відповідача на користь Позивача 10173,95грн. пені.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

19.06.2013 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24.06.2013р.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача відповідно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 38, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задоволити повністю.

2 . Стягнути з Малого приватного підприємства "Собік" (79053, вул. В.Великого, 28/40, м. Львів; ідентифікаційний код 19174412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екран" (82400, вул. Коновальця, 3, м. Стрий, Львівська область; ідентифікаційний код 22415836) - 20037,16грн. основного боргу, 10173,95грн. пені, а також судовий збір у сумі 1273,17грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.