Постанова

від 06.08.2013 по справі 917/285/13-г

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2013 р. Справа № № 917/285/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Білецька А.М. , суддя Потапенко В.І.

при секретарі Безлепкіній І.П.

за участю представників сторін:

прокурор - Кондратюк Н.А.

позивач - Оксеніч М.В. (дов. № 286 від 27.03.2013)

відповідач - Бойко Є.Г. (дов. № 1 від 02.01.2013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" м. Кобеляки (вх. № 1538 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.04.13 р. у справі № 917/285/13-г

за позовом Прокурора міста Полтави в інтересах держави в особі Аграрного фонду, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" м. Кобеляки

про стягнення грошових коштів 494 719,06 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор міста Полтави в інтересах держави в особі Аграрного фонду, м. Київ звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 494 719,06 грн. за форвардним біржовим контрактом від 25.05.2012 р. №775 Ф ( з урахуванням додаткової угоди), з яких : 276750,00 грн. штрафу у розмірі 20 %, 114 851,25 грн. пені за період з 02.11.2012 р. по 24.01.2013 р., 96 862,50 штрафу у розмірі 7% та 6255,31 грн. 3% річних за період з 20.07.2012 р. по 07.11.2012 р.

Клопотанням від 11.04.2013р. прокурор зменшив розмір заявлених до стягнення річних з 6255,31 грн. до 398 грн., нарахованих за період з 02.11.2012р. по 07.11.2012р. Дана заява прийнята судом до розгляду як така, що не суперечить процесуальним нормам, у зв'язку з чим позовні вимоги розглянуті судом першої інстанції з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.04.13 р. по справі № 917/285/13-г (суддя Мацко О.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" на користь Аграрного фонду 276 750,00 грн. - 20% штрафу, 57 425,63 грн. пені та 48 431,25 грн. - 7% штрафу. В іншій частині позову - відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 9 769,28 грн. судового збору. Стягнуто з Аграрного фонду в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 7,96 грн. судового збору.

Відповідач з рішенням господарського суду Полтавської області не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 11.04.13 р. по справі № 917/285/13-г та прийняти нове, яким відмовити в позові. При цьому вважає необґрунтованим та таким, що суперечить нормам матеріального права висновок суду першої інстанції щодо обов'язку виконання умов контракту відповідачем після порушення умов контракту позивачем в зв'язку з несвоєчасним перерахуванням авансового платежу. Відповідач, посилаючись на положення ст.ст. 612, 693, 706 ЦК України, стверджує, що в зв'язку з простроченням позивачем своїх зобов'язань по здійсненню попередньої оплати товару, виконання зобов'язань по поставці (передачі) товару відповідачу за контрактом втратило інтерес для відповідача, внаслідок чого ТОВ «Агросвіт» відмовився від прийняття виконання зобов'язання по оплаті товару за контрактом. Також, відповідач зазначає, що оскільки відповідач скористався своїм законним правом на відмову від виконання зобов'язання у нього з'являється обов'язок по поверненню авансового платежу, що був перерахований позивачем з порушенням встановлених контрактом строків. На підставі викладеного відповідач вважає, що підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні.

Прокурор надав відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Агросвіт", в якому просить рішення господарського суду Полтавської області від 11.04.13 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема прокурор вказує на те, що на момент складання і направлення ТОВ «Агросвіт» листа про відмову від прийняття виконання зобов'язання покупця по оплаті товару за контрактом, зобов'язання по оплаті авансового платежу Аграрним фондом вже було виконане, в зв'язку з чим вважає, що ТОВ «Агросвіт» мало відмовитися від виконання позивачем свого зобов'язання по контракту до моменту фактичного виконання Аграрним фондом свого зобов'язання по перерахування авансового платежу.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 розгляд апеляційної скарги відкладено на 19.06.2013.

Аграрний фонд надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить рішення господарського суду Полтавської області від 11.04.13 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач вважає, що повідомлення відповідача про відмову від виконання зобов'язання не можуть свідчити про відмову відповідача від зобов'язання з поставки товару, оскільки останні направлені лише після виконання позивачем обов'язку щодо перерахування авансових платежів, а самі платежі не були повернуті протягом розумного строку.

ТОВ «Агросвіт» надало додаткові пояснення в обґрунтування позиції по справі, в яких зазначило про те, що відповідач відмовився від виконання зобовязання за контрактом маючи на це законні підстави і письмово повідомив про це позивача, вказує на те, що позивач не пред'являв вимоги з приводу повернення авансового платежу, а строк для його повернення не визначений контрактом.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.07.2013 розгляд апеляційної скарги відкладено на 31.07.2013.

Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та у відзиві на неї доводи прокурора, позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, між Аграрним фондом (покупець, позивач) та ТОВ "Агросвіт" (продавець, відповідач) укладено форвардний біржовий контракт від 25.05.2012р. №775Ф про закупівлю Аграрним фондом зерна, відповідно до умов якого в порядку та на умовах даного контракту продавець зобов'язався передати покупцю у власність товар (пшениця м'яка 3 класу, що відповідає ДСТУ 3768-2010), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його. Сторонами узгоджено кількість товару (963,190 тонн), термін поставки (до 1 листопада 2012р.), базис поставки (EXW ПАТ ДПЗКУ філія Кобеляцький КХП), ціну за одиницю товару на базисі поставки (1800,00 грн.), вартість товару (1 733 742,00 грн., у т.ч. ПДВ) (п.п.1.1-1.6 контракту).

Порядок розрахунків встановлений розд.5 контракту. Так, покупець упродовж трьох робочих днів з моменту укладення контракту на торгах аграрної біржі зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок продавця у розмірі 50% від суми контракту. Продавець у день надходження авансового платежу видає покупцю податкову накладну на відповідну суму. Остаточний розрахунок здійснюється впродовж трьох робочих днів після поставки товару відповідно до цього контракту, надання документів, передбачених п.3.3, та виконання п.4.1 Контракту.

Контракт набуває чинності з моменту його підписання сторонами та реєстрації на аграрній біржі і діє до 1 грудня 2012р.

Крім того, 20.06.2012р. між сторонами укладено додатковий договір №1 до контракту №775Ф, яким змінено обсяги товару та його вартість (768,750 тонн вартістю 1 383750,00 грн., у т.ч. ПДВ). Усі інші умови контракту залишено без змін. Додатковий договір підписано повноважними представниками, зареєстровано на Аграрній біржі за №1 (775 Ф) 20.06.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням №1360 від 02.07.2012р. позивач перерахував відповідачу 691 875,00 грн. у якості попередньої оплати за вказаним контрактом (про що вказано у графі "призначення платежу", копія платіжного доручення - арк.13 справи). Однак дані кошти надійшли на рахунок відповідача 20.07.2012р., про що свідчить відмітка Державної казначейської служби України про оплату та виписка з рахунку відповідача (арк. справи 13, 30).

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не виконав свої договірні зобов'язання та не передав у власність позивача зерно, натомість 24.07.2012р. направив позивачу повідомлення №229 від 24.07.2012р. про відмову від виконання зобов'язання за вказаним контрактом. Відповідно до даного повідомлення, у зв'язку з простроченням Аграрним фондом своїх зобов'язань по здійсненню попередньої оплати за товар, виконання зобов'язань по поставці товару покупцю втратило інтерес для продавця, внаслідок чого продавець (відповідач) відмовляється від прийняття виконання зобов'язання покупця по оплаті товару, а також відмовляється від своїх зобов'язань по контракту (копія повідомлення та доказів його направлення і вручення позивачу - арк.25-28 справи).

У подальшому, 07.11.2012р. відповідач повернув авансовий платіж, що підтверджується платіжним дорученням №1466 від 07.11.2012р. (призначення платежу - "повернення попередньої оплати за пшеницю...", копія - арк. справи 14).

Звертаючись до господарського суду, прокурор зазначив про те, що умовами контракту не передбачено, що перерахування відповідачем на рахунок позивача будь-яких сум грошових коштів звільняє відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання за контрактом, тому вважає інтереси держави порушеними та просив суд стягнути з відповідача 276750,00 грн. штрафу у розмірі 20 %, нарахованого на підставі п.7.2 контракту, 114 851,25 грн. пені за період з 02.11.2012 р. по 24.01.2013 р., 96 862,50 штрафу у розмірі 7% (нарахованих на підставі п.7.5 контракту) та 398,00 грн. - 3% річних за період з 02.11.2012р. по 07.11.2012р. (нарахованих на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Вирішуючи даний господарський спір суд першої інстанції виходив з того, що затримка здійснення предоплати, відповідно до умов контракту, відбулася не з вини позивача, оскільки надходження коштів з Державного бюджету для оплати по даному контракту не залежало від волевиявлення позивача по справі.

Також, судом першої інстанції взято до уваги, що на момент відмови відповідача від контракту (24.07.2012р.), позивачем були виконані передбачені контрактом зобов'язання щодо перерахування попередньої плати, що було відомо відповідачу, в зв'язку з чим суд вважав, що на той час були відсутні необхідні передумови для односторонньої відмови від виконання зобов'язання, наявність яких є обов'язковою в силу п.6.7 контракту та ч.3 ст.538 ЦК України.

В зв'язку з доведеністю факту порушення відповідачем своїх зобов'язань за контрактом, а також беручи до уваги, що пунктом 7.2 контракту передбачена відповідальність за невиконання продавцем умов контракту у вигляді штрафних санкцій у разі не поставки товару, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% вартості недопоставленого товару, передбаченого п.7.2 контракту, у сумі 276 750,00 грн.

Стосовно санкцій, передбачених п.7.5 договору, суд першої інстанції виходив з того, що умовою для застосування санкцій є виконання покупцем п.5.1 та невиконання продавцем п.2.1 контракту. У свою чергу п.5.1 контракту передбачено обов'язок покупця здійснити попередню оплату товару упродовж трьох робочих днів з моменту укладення контракту. Однак, покупець даний обов'язок виконав з порушенням строків.

Застосувавши до даних правовідносин положення п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, а також керуючись ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, суд першої інстанції вважав за необхідне зменшити розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача на 50 %, в зв'язку з чим задовольнив позовні вимоги в зазначеній частині в розмірі 57 425,63 грн. пені та 48 431,25 грн. - 7% штрафу.

В частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних судом першої інстанції відмовлено з посиланням на те, що контрактом від 25.05.2012р. або законом у даному випадку розмір процентів за користування грошовими коштами не встановлений, а позивач жодного разу не звертався до відповідача з вимогою про повернення суми попередньої оплати. На час звернення до суду з даним позовом сума попередньої оплати повернута позивачу. У зв'язку з цим, місцевий господарський суд зазначив про відсутність правових підстав стягувати з відповідача проценти на підставі ч.2 ст.625 ЦК України.

Проте, колегія суддів вважає, що висновки місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20% вартості недопоставленого товару в розмірі 276 750,00 грн., 57 425,63 грн. пені та 48 431,25 грн. - 7% штрафу не відповідають обставинам справи, оскільки судом першої інстанції не надано належної оцінки суті правовідносинам, які виникли між сторонами у справі в зв'язку з виконанням форвардного біржового контракту, не застосовано норми закону, якими визначений порядок проведення держаних форвардних закупівель; не враховано положення ст. 538, .ст. 693 Цивільного кодексу України за наслідками порушення зобов'язання покупцем щодо попередньої оплати вартості товару.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що на виконання Порядку проведення державних форвардних закупівель зерна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 736 від 16.05.2007 року , позивач здійснює форвардні закупівлі зерна майбутнього врожаю за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік, шляхом укладення на Аграрній біржі між Аграрним фондом та товаровиробниками, в тому числі з ТОВ "Агросвіт", контракту, форма якого затверджується Мінагрополітики.

Правовідносини, що виникли між ТОВ"Агросвіт" і Аграрним фондом в зв'язку з виконанням контракту, регулюються Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні», Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України», постановою Кабінету Міністрів України № 736 від 16.05.2007 року «Про запровадження державних форвардних закупівель зерна».

Відповідно до ст. 17-2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» держава забезпечує підтримку сільськогосподарським товаровиробникам у формі застосування державних форвардних закупівель зерна на організованому аграрному ринку України.

Порядок проведення державних форвардних закупівель зерна визначений постановою Кабінету Міністрів України № 736 від 16.05.2007 року «Про запровадження державних форвардних закупівель зерна».

Згідно п. 1 даної постанови форвардні закупівлі передбачають придбання зерна у сільськогосподарських товаровиробників на умовах авансового платежу в розмірі 50 відсотків вартості зерна, розрахованої на підставі мінімальної інтервенційної ціни на момент укладання форвардного біржового контракту.

Відповідно до п. 2 постанови Аграрний фонд здійснює форвардні закупівлі зерна майбутнього врожаю.

Отже, виходячи з аналізу вказаних положень, закупівля зерна майбутнього врожаю у сільськогосподарських товаровиробників здійснюється на умовах часткового надання коштів для його вирощування і збирання.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як продавцем, 25.05.2012 був укладений Форвардний біржовий контракт №775Ф про закупівлю Аграрним фондом зерна, відповідно до умов якого, з урахуванням додаткового договору № 1 від 20.06.2012, в порядку та на умовах даного контракту продавець зобов'язався передати покупцю у власність товар (пшениця м'яка 3 класу, що відповідає ДСТУ 3768-2010, 768,750 тонн вартістю 1 383750,00 грн., у т.ч. ПДВ), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його.

У відповідності до умов п.5.1 контракту покупець, тобто позивач. впродовж трьох робочих днів з моменту укладання контракту на торгах Аграрної біржі зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок продавця (відповідача) в розмірі 50% від суми контракту., що кореспондується з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 736 від 16.05.2007 року «Про запровадження державних форвардних закупівель зерна».

Тобто кошти згідно контракту повинні були надійти на рахунок відповідача не пізніше 30.05.2012 року, однак, фактично авансовий платіж було здійснено 20.07.2012 року, що позивачем не заперечується та не спростовано.

В даному випадку відповідач допустив невиконання зобов'язання, не поставивши до 01.11.2012 р. обумовлену кількість зерна, однак, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про відсутність правових підстав для задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми штрафів та пені, з огляду на наступне.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

В статті 693 ЦК України закріплені положення щодо попередньої оплати договору. Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором купівлі-продажу, - у строк визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Тобто, зазначена стаття має пряме відсилання до ст. 538 ЦК України в разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати. При цьому, з тексту даної статті вбачається, що під "невиконанням" розуміється не здійснення покупцем оплати в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Статтею 538 ЦК України визначено поняття зустрічного виконання зобов'язання. Так, виконання свого обов'язку однією із сторін до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Спірний контракт, підписаний обома сторонами та скріплений печатками обох підприємств, містить в собі пункт аналогічного змісту - п. 6.7., в якому сторони узгодили, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до умов контакту позивач повинен був перерахувати кошти на поточний рахунок відповідача до 30.05.2012 р., проте фактично оплата була здійснена 20.07.2012 р. - майже через два місяці з порушенням умов контракту.

Скориставшись правом, наданим положеннями цивільного законодавства та умовами контракту, відповідач відмовився від прийняття виконання та від виконання свого зобов'язання з поставки товару, надіславши позивачу лист від 24.07.2012 р.

Отже, відповідач діяв саме в межах норм чинного законодавства України та положень п. 6.7 контракту, відмовившись повідомленням № 229 від 24.07.2012 від виконання своїх обов'язків за вказаним контрактом внаслідок порушення зобов'язання покупцем щодо попередньої оплати вартості товару.

Слід зазначити, що позивач, отримавши письмове повідомлення про відмову від зобов'язання в односторонньому порядку, жодним чином не відреагував на дане повідомлення. При цьому строк повернення авансового платежу не встановлений контрактом, позивач не направив на адресу відповідача вимогу про повернення грошових коштів в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, тому колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції щодо порушення відповідачем своїх зобов'язань за контрактом, який у відповідності до вимог чинного законодавства скористався своїм правом на відмову від виконання обов'язків з поставки товару в зв'язку з порушенням позивачем своїх зобов'язань по перерахуванню авансового платежу за контрактом, а також порушенням Порядку проведення державних форвардних закупівель зерна, який визначений постановою Кабінету Міністрів України № 736 від 16.05.2007 року «Про запровадження державних форвардних закупівель зерна», яким передбачено закупівлю зерна у сільськогосподарських товаровиробників на умовах авансового платежу для надання коштів для його вирощування та збирання.

За приписами ч.3 статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним, або зміненим.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, як це визначено в ч. 2 ст.653 ЦК України.

Таким чином, враховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що підстави для застосування до відповідача санкцій, передбачених п. 7.2 та п. 7.5 контракту № 775Ф - відсутні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача і наявності фактів для скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення з відповідача 20% штрафу вартості недопоставленого товару у розмірі 276 750,00 грн., 57 425,63 грн. пені та 48 431,25 грн. - 7% штрафу, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в зазначеній частині.

В іншій частині щодо відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних рішення підлягає залишенню без змін, оскільки висновки суду першої інстанції в зазначеній частині є правомірними та ґрунтуються на нормах матеріального права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 11 квітня 2013 року у справі № 917/285/13-г скасувати в частині стягнення з ТОВ "Агросвіт" 20% штрафу вартості недопоставленого товару у розмірі 276 750,00 грн., 57 425,63 грн. пені та 48 431,25 грн. - 7% штрафу та в цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Аграрного фонду (вул.Б.Грінченка,1, м.Київ, 01001, р/р 37116004004099 в ДКСУ, МФО 820172) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросвіт" (39200, Полтавська область, Кобеляцький район, м.Кобеляки, вул.Касьяна,28/15, ЄДРПОУ 32813209) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 3826,07 грн.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 05 серпня 2013 року

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Потапенко В.І.