Рішення

від 06.08.2013 по справі 909/770/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2013 р. Справа № 909/770/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П., при секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтрейд ІФ"

вул. Промислова, 2 Г, офіс 11, м. Івано-Франківськ, 76000

представник позивача: Кузь А.П.

адреса для кореспонденції: вул. Чорновола, 7/302, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторговий дім "Галичина"

вул. Василіянок, 62А, м. Івано-Франківськ, 76000

про заборгованість в сумі 9523 грн. 24 коп., 8% річних за період з 31.08.12 по

06.08.13 в сумі 711 грн. 06 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Кузь А.П. - представник, (довіреність б/н від 25.06.13);

Григорчук М.В. - представник, (довіреність б/н від 25.06.13)

від відповідача представники не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галтрейд ІФ" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторговий дім "Галичина" про стягнення 11 146 грн. 73 коп., заборгованості, з яких: 9 523 грн. 24 коп. - основний борг, 19 грн. 05 коп. - інфляційних втрат, 880 грн. 83 коп. - 8% річних, 723 грн. 61 коп. - пеня.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.07.13 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 16.07.13.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.07.13, відповідно до положень ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 06.08.13.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання не з"явився, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 04.07.13 та від 16.07.13; даний факт підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення отриманого відповідачем - 11.07.13 та 22.07.13.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 06.08.13 не надходило.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

06.08.13 позивач в судовому засіданні подав заяву відповідно до якої зменшує розмір позовних вимог (вх.№ 12871/13); просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 9523 грн. 24 коп. та 8% річних за період з 31.08.12 по 06.08.13 в сумі 711 грн. 06 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а тому заява позивача (вх. № 12871/13 від 06.08.13) підлягає прийняттю та розгляду по суті, відповідно до зменшених позовних вимог. При цьому суд виходить з того, що зменшення розміру позовних вимог не порушує процесуальних прав відповідача.

Присутнім в судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 201 від 13.04.12 в частині здійснення розрахунку за отриманий товар, у зв»язку з чим у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість в сумі 9523 грн. 24 коп. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано 8% річних за період з 31.08.12 по 06.08.13.

Згідно вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно дослідивши фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представників позивача, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 13 квітня 2012 року між позивачем (надалі - продавець) та відповідачем (надалі - покупець) укладено договір № 201 (надалі - Договір).

Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, підписи засвідчено печаткою юридичної особи - ТзОВ "Агроторговий дім "Галичина"(покупця), що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України.

Згідно ст. 204 ЦК України, договір №201 від 13.04.2012 є правомірним правочином, так як іншого (розірвання, припинення, скасування цього договору) сторонами суду не представлено.

Пунктом 1.1 Договору продавець зобов»язався продати, а покупець прийняти та сплатити за продукцію, надалі «товар», згідно цього договору, документам, що оформлюються при кожній поставці товару.

У відповідності до умов Договору позивач (продавець) за період з 17 квітня 2012 року по 04 жовтня 2012 року поставив відповідачу (покупцю) товар на загальну суму 50334 грн. 12 коп. Даний факт зафіксовано, в наявному в матеріалах справи, акті звірки взаєморозрахунків за вищевказаний період.

Ціна товару та оплата передбачені в розділі 4 договору.

Пунктом 4.2. договору сторони погодили, що оплата за отриманий товар здійснюється на протязі14 днів з моменту отримання товару.

Покупець прийняті на себе договірні зобов»язання належним чином не виконав, оплату за отриману продукцію провів частково, оплати залишку вартості товару в сумі 9523 грн. 24 коп. відповідачем не здійснено.

12.10.12 з метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію про несвоєчасну оплату поставленого товару на суму 9523 грн. 24 коп. (вих. № 111 від 08.10.2012 р.); доказ направлення претензії наявний в матеріалах справи. Проте, вимога щодо сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.

Виконання позивачем договірних зобов»язань підтверджується наявними в матеріалах справи накладними.

При дослідженні наявних в матеріалах справи накладних судом встановлено, що вони підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Також, в якості доказу отримання відповідачем продукції, позивачем подані податкові накладні, які підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість, згідно наявних в матеріалах справи накладних.

У відповідності до норми Закону України «Про податок на додану вартість», продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено факт поставки відповідачу товару в сумі 9523 грн. 24 коп.; отримання відповідачем продукції відбулося в рамках договору № 201 від 13 квітня 2012 року.

Відповідно до ст. ст. 173, 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться у строк (термін) визначений у зобов'язанні (ч. 1 ст. 530 ЦК України), оскільки зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відтак, в силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки договір № 201 від 13 квітня 2012 року скріплений підписами уповноважених на це осіб, затверджений печаткою відповідача, сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, дотримання положень такого Договору є обов'язковими як для позивача, так і для відповідача. Вказаний договір, укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст. 204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідач не подав жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань по оплаті відповідачем отриманого товару в сумі 9523 грн. 24 коп.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на час прийняття рішення, не оплачений товар в сумі 9523 грн. 24 коп., розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, будь-яких доказів, які б свідчили про оплату одержаного товару в сумі 9523 грн. 24 коп. відповідачем суду не подано.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9523 грн. 24 коп. обгрунтована та підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за отриманий товар в сумі 9523 грн. 24 коп. відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов»язання за договором № 201 від 13 квітня 2012 року. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України). Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що у випадку прострочення розрахунків за продані товари покупець сплачує продавцеві 8% річних.

Судом перевірено правильність нарахування позивачем 8 % річних в сумі 711 грн. 06 коп. за період з 31.08.12 по 06.08.13; до стягнення належить заявлена позивачем сума.

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов»язання за договором № 201 від 13 квітня 2012 року відповідачем не спростований, підтверджується матеріалами справи, у відповідності до умов укладеного договору, вимоги позивача щодо стягнення 8 % річних в сумі 711 грн. 06 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 173, 175, 193 ГК України, ст.ст. 204, 207, 208, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 712 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 49, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтрейд ІФ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторговий дім "Галичина" про стягнення заборгованості в сумі 9523 грн. 24 коп., 8% річних за період з 31.08.12 по 06.08.13 в сумі 711 грн. 06 коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторговий дім "Галичина" (вул. Василіянок, 62А, м. Івано-Франківськ, 76000; код 34623880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галтрейд ІФ" (вул. Промислова, 2 Г, офіс 11, м. Івано-Франківськ, 76000; код 37183681) заборгованість в сумі 9523(дев»ять тисяч п»ятсот двадцять три) грн. 24 коп., 8% річних за період з 31.08.12 по 06.08.13 в сумі 711(сімсот одинадцять) грн. 08 коп. та 1720(одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.08.13

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"