Постанова

від 26.12.2006 по справі а17/456-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А17/456-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

25.12.06р.

Справа № А17/456-06

За позовом Дочірнього підприємства “Перемога” Товариства з обмеженою відповідальністю фонду фінансової підтримки малих підприємств “НТФ”, м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про зобов'язання вчинити певні дії

                                                                                              Суддя —Стрелець Т. Г.

                                                      Секретар судового засідання —Хохлова Т. А.

Представники:

від позивача: Ліпінська О.А., довіреність № 7 від 10.12.2006р., адвокат;

від відповідача: Решетник О.А., довіреність № 7/11-1615 від 30.12.2005р., заступник начальника юридичного управління.

Суть спору:

Дочірнє підприємство “Перемога” Товариства з обмеженою відповідальністю фонду фінансової підтримки малих підприємств “НТФ” (у подальшому —позивач) звернулось  до господарського суду з позовом до Дніпропетровської міської ради (у подальшому —відповідач) про визнання права на продовження строку користування земельною ділянкою площею 0,4386 га (кадастровий номер 1210100000:03:042:0020), розташованою за адресою: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, бульвар Слави, 45, а також про зобов'язання відповідача продовжити дію п. 2.1 Договору оренди від 19.11.2003р., укладеного стосовно зазначеної земельної ділянки, строком на 10 років.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що суб'єктом владних повноважень —відповідачем був виготовлений проект рішення, яким був продовжений на строк 10 років договір оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, бульвар Слави, 45. Також позивач посилається на те, що він був внесений до земельного кадастру у якості землекористувача. Залишення відповідачем заяви позивача щодо продовження дії договору оренди без розгляду, на думку позивача, свідчить про порушення відповідачем ст. ст. 123, 124 ЗК України і є неправомірним.

Відповідач проти позовних вимог не заперечує, у поданому відзиві просить суд вирішити спір у відповідності з чинним законодавством України.

Дослідивши докази, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, —

в с т а н о в и в :

23.05.2002р. виконавчий комітет відповідача виніс Рішення № 874, яким було затверджено Акт державної технічної комісії від 18.03.2002р. про прийняття в експлуатацію автостоянки по бульвару Слави, 45.

Рішенням відповідача від 08.10.2003р. № 162/12 “Про передачу земельної ділянки по бульвару Слави, 45 в оренду Дочірньому підприємству “Перемога” Товариства з обмеженою відповідальністю фонду фінансової підтримки малих підприємств “НТФ”, код ЄДРПОУ 13417121, по фактичному розміщенню автостоянки” земельна ділянка площею 0,4386 га була передана позивачеві в оренду строком на 3 роки, код цільового використання землі 1.11.6 (інша комерційна діяльність).

На підставі вказаного рішення відповідача між позивачем і відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки від 19.11.2003р., номер державної реєстрації 4586, строком дії до 08.10.2006р.

Відповідно до п. 8.1 Договору оренди зміна його умов можлива за взаємною згодою  сторін.

Пунктом 8.2 Договору оренди передбачено, що у разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди спори вирішуються у судовому порядку.

З Семантичних даних Зведеного кадастрового плану земельної ділянки  вбачається, що станом на 19.08.2006р. позивач обліковується як землекористувач земельної ділянки площею 0,4386, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, 45.

Згідно з Висновком щодо технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку від 13.04.2006р. № 167/м-10, Дніпропетровське міське управління земельних ресурсів вважає за необхідне підготовку документів про передачу земельної ділянки площею 0,4386 га, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, 45, в оренду позивачеві.

У відповідності з Містобудівним висновком про наявність обмежень на використання земельної ділянки від 22.06.2006р. №Пр.-91, Головне архітектурно-планувальне управління, розглянувши заяву позивача щодо продовження строку дії договору оренди, повідомило позивача про можливість використання вказаної земельної ділянки по фактичному розміщенню автостоянки строком до 10 років.

Рішенням виконавчого комітету відповідача від 21.09.2006р. №3647 було погоджено проект Рішення відповідача “Про передачу Дочірньому підприємству “Перемога” Товариства з обмеженою відповідальністю фонду фінансової підтримки малих підприємств “НТФ”, код ЄДРПОУ 13417121, земельної ділянки за адресою: бульвар Слави, 45, в оренду по фактичному розміщенню автостоянки”,  а також було вирішено винести вказане питання на розгляд відповідача.

Але станом на дату подання позовної заяви і розгляду справи в суді відповідач не розглянув вказане питання і не виніс жодного рішення з цього приводу стосовно позивача.

Водночас, погодженим проектом Рішення відповідача передбачалась передача в оренду позивачеві вказаної вище земельної ділянки на строк 10 років.

Крім наведених доказів, позивачем було надано у матеріали справи Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (виконавець —ТОВ “Науково-виробнича фірма ГЕОКАД”), зокрема, була здійснена експлікація земельних угідь, грошова оцінка земельної ділянки.

Відповідно до ст. 80 ЗК України суб'єктами права власності на землю, зокрема, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Частиною 2 ст. 83 ЗК України передбачено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

У відповідності зі ст. 4 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. №161-ХІV орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Згідно зі ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, відповідач є органом, компетентним вирішувати питання надання у користування земельних ділянок комунальної власності, що перебувають у межах населеного пункту —м. Дніпропетровська.

Статтею 16 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. №161-ХІV особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду  земельних  ділянок,  що  перебувають  у державній  або  комунальній  власності,  здійснюється  на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу  місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу  під забудову   здійснюється   за   проектами   відведення  в  порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Статтею 151 Земельного кодексу України передбачено, що відповідна сільська, селищна, міська рада чи місцева державна адміністрація згідно із своїми повноваженнями розглядає клопотання і в п'ятиденний строк з дня реєстрації направляє його разом з матеріалами, передбаченими частиною п'ятнадцятою цієї статті, на розгляд органів земельних ресурсів, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини. Зазначені органи протягом двох тижнів з дня одержання клопотання надають свої висновки відповідній сільській, селищній, міській раді чи місцевій державній адміністрації, які з урахуванням одержаних висновків протягом десяти днів приймають рішення про погодження місця розташування того об'єкта, під який мають право самостійно вилучати земельну ділянку, або мотивоване рішення про відмову.           

Суд приходить до висновку, що відповідач в порушення положення п. 9 ст. 123 Земельного кодексу України не прийняв  письмового рішення про задоволення прохання позивача або про мотивовану відмову у продовженні строку дії договору оренди.

Ст. 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та  органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише  на  підставі,  в  межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. “Про практику застосування судами земельного законодавства” зазначається, що спори пов'язані із  земельним відносинами, розглядаються в порядку позовного провадження. Захист прав громадян та юридичних осіб  на  земельні  ділянки здійснюється згідно з ч. 3 ст.  152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав;   відновлення  стану  земельної  ділянки,  який  існував  до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють  небезпеку  порушення  прав;  визнання  угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої  влади  або  органів місцевого   самоврядування;   відшкодування   заподіяних  збитків; застосування інших передбачених  законом  способів.  Зокрема,  при оскарженні  рішень  органів  виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з питань,  віднесених до їх компетенції (наприклад, про  відмову  в передачі у власність чи в продаж земельної ділянки або розміщенні об'єкта), суд у  разі  задоволення  позову  визнає рішення  цих  органів  недійсними  і  зобов'язує  їх,  залежно від характеру спору,  виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем.

Згідно зі ст. 30 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. № 161-ХІV зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін; у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 33 Закону України “Про оренду землі” від 06.10.1998р. № 161-ХІV передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998р. № 161-ХІV спори, пов'язані  з  орендою  землі,  вирішуються  у судовому порядку.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Відповідач не надав у матеріали справи доказів розгляду питання щодо продовження строку дії договору оренди земельної ділянки, і прийняття стосовно вказаного питання позитивного або негативного рішення.

За вказаних обставин, бездіяльність відповідача є неправомірною.

Виходячи з наведеного, господарський суд вважає позовні вимоги позивача            обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідачем не були додержані вимоги зазначених правових норм, що призвело до порушення прав та   охоронюваних   законом   інтересів позивача у  справі.

Відповідно до клопотання позивача судові витрати по справі покласти на Дочірнє підприємство “Перемога” Товариства з обмеженою відповідальністю фонду фінансової підтримки малих підприємств “НТФ”.

 На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, —

п о с т а н о в и в :

Задовольнити адміністративний позов Дочірнього підприємства “Перемога” Товариства з обмеженою відповідальністю фонду фінансової підтримки малих підприємств “НТФ” повністю.

Визнати за Дочірнім підприємством “Перемога” Товариства з обмеженою відповідальністю фонду фінансової підтримки малих підприємств “НТФ” право на продовження строку користування земельною ділянкою площею 0,4386 га (кадастровий номер 1210100000:03:042:0020), розташованою за адресою: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, бульвар Слави, 45.

Зобов'язати Дніпропетровську міську раду продовжити дію п. 2.1 Договору оренди від 19.11.2003р., укладеного стосовно земельної ділянки площею 0,4386 га (кадастровий номер 1210100000:03:042:0020), розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, бульвар Слави, 45, строком на 10 років, код цільового використання землі 1.11.6.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                                        Т. Г. Стрелець