Ухвала

від 05.08.2013 по справі 904/349/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

05 серпня 2013 року Справа № 904/349/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач), суддівЗаріцької А.О., Хандуріна М.І., перевіривши матеріали касаційної скарги Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області, та ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 липня 2013 року, у справі№ 904/349/13-г Господарського суду Дніпропетровської області, за заявою Голови ліквідаційної комісії Приватного спеціалізованого підприємства "Дезінфекційна спілка" Сириці С.О. (м. Дніпропетровськ), доПриватного спеціалізованого підприємства "Дезінфекційна спілка" (м. Дніпропетровськ), провизнання банкрутом,- в с т а н о в и в :

У січні 2013 року Голова ліквідаційної комісії Приватного спеціалізованого підприємства "Дезінфекційна спілка" (далі за текстом - ПСП Дезінфекційна спілка) Сириця С.О. звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство ПСП "Дезінфекційна спілка", в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2013 року порушено провадження у справі № 904/349/13-г про банкрутство ПСП "Дезінфекційна спілка"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2013 року у справі № 904/349/13-г визнано ПСП "Дезінфекційна спілка" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ПСП "Дезінфекційна спілка" призначено арбітражного керуючого Морозова ІА.; припинено повноваження ліквідаційної комісії підприємства та інших органів, щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, повноваження власника (власників) майна ліквідатора покладено на ліквідатора, інше.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 6.06.2013 року у справі № 904/349/13-г (суддя - Бондарєв Е.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ПСП "Дезінфекційна спілка"; ліквідовано юридичну особу - ПСП "Дезінфекційна спілка"; припинено повноваження ліквідатора; провадження у справі припинено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9.07.2013 року у справі № 904/349/13-г (головуючий суддя - Вечірко І.О., судді: Джигур О.В., Лисенко О.В.) припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області (далі за текстом - Лівобережна ОДПІ) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 6.06.2013 року у справі № 904/349/13-г. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційне провадження, порушене за апеляційною скаргою Лівобережної ОДПІ підлягає припиненню, як таке, що помилково порушене.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції ухвалою, Лівобережна ОДПІ звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 року у справі № 904/349/13-г та прийняти нове судове рішення, яким направити справу до господарського суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги по суті.

Розглянувши матеріали касаційної скарги Лівобережної ОДПІ, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 ГПК України з таких підстав.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

За приписом п. 4) ч. 1 ст. 111 ГПК України, у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі п. 6) ч. 1 статті 111 3 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" № 11 від 24.10.2011 року).

Колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що, приймаючи оскаржувану в касаційному порядку ухвалу від 09.07.2013 року, апеляційний господарський суд керувався, зокрема, положеннями ст. ст. 4 1 , 91, 106 ГПК України, ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Водночас, у поданій касаційній скарзі, Лівобережна ОДПІ наводить обставини справи, цитує пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 та пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та вказує, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2013 року не відповідає вказаним вимогам, що є підставою для її скасування. Зазначаючи, що ліквідація боржника унеможливлює виконання податковим органом обов'язку проведення перевірки, Лівобережна ОДПІ вважає, що має передбачені нормами ГПК України право на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.07.2013 року має бути скасована з направленням справи для розгляду апеляційної скарги по суті. При цьому, Лівобережна ОДПІ не вказує у поданій касаційній скарзі порушень, які були допущені Дніпропетровським апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали, не зазначає у чому конкретно полягали допущені, на її погляд, порушення норм права, які норми і якого закону повинні бути застосовані судом, або навпаки, були неправомірно застосовані чи неправильно витлумачено закон з наведенням відповідних обґрунтувань в ньому. Поряд з цим, Лівобережна ОДПІ не вказує, яким чином апеляційний господарський суд має застосовувати норми Податкового кодексу України, на які є посилання у касаційній скарзі; вказуючи на наявність права на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду, Лівобережна ОДПІ не вказує, якими саме законодавчими нормами їй надано таке право.

Враховуючи наведене, допущені Лівобережною ОДПІ порушення вимог розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду з підстав п. 6) ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що за приписами ч. 3 ст. 111 3 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у п.п. 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 86, 111, п. 6) ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 липня 2013 року у справі № 904/349/13-г Господарського суду Дніпропетровської області повернути Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції міста Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області.

Головуючий суддя В.Ю. Поліщук

судді: А.О. Заріцька

М.І. Хандурін