Рішення

від 07.08.2013 по справі 905/5382/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.08.2013 Справа № 905/5382/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесника Р.М.

при секретарі судового засідання Петраченко К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовною заявою: селянського (фермерського) господарства «Артеміда», с.Покровське Донецької області

до відповідача: приватного акціонерного товариства «Донбасгеологія», м. Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 15000,00 гривень

Представники сторін:

Від позивача: Корчева О.М.

Від відповідача: Шаповал М.Л.

Селянське (фермерське) господарство «Артеміда» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до приватного акціонерного товариства «Донбасгеологія» про стягнення заборгованості у розмірі 15000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем грошових зобов'язань за договором позики (поворотної фінансової допомоги) б/н від 03.08.2011р.

З наданого відповідачем відзиву на позовну заяву вбачається, що він визнає заборгованість перед позивачем у розмірі 15000,00 гривень.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Перед початком розгляду справи по суті представники сторін були ознайомлені з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 78, 80 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених в процесі розгляду справи, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ

03.08.2011р. позивачем (позикодавцем) та відповідачем (позичальником) укладено договір позики (поворотної фінансової допомоги) б/н, відповідно до п. 1.1 якого позикодавець надає позичальнику позику, а останній зобов'язується повернути позику у визначений договором строк.

Сума позики складає 15000,00 гривень (п. 2.1 договору).

Позикодавець надає позику протягом 20 днів з моменту підписання цього договору в безготівковій формі (п.п. 3.1, 3.2 договору).

Позикодавець протягом 24 годин після переведення суми позики позичальнику зобов'язаний повідомити останнього про переказ коштів (п. 3.3 договору).

Строк позики складає один календарний рік з моменту надходження суми позики на банківський рахунок позичальника та може бути продовжений за згодою сторін ( п.п. 4.1, 4.2 договору).

Позика повертається позикодавцю на його банківський рахунок у строк, вказаний у п. 4.1 договору (п. 5.1 договору).

Договір вступає в силу з моменту перерахування суми позики позичальнику та діє до моменту його остаточного виконання (п. 6 договору).

Платіжнім дорученням №191 від 03.08.2011р. позивач перерахував на рахунок відповідача 15000,00 гривень у якості оплати поворотної фінансової допомоги відповідно до договору позики б/н від 03.08.2011р.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з повернення суми позики, позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 15000,00 гривень.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України та умовами договору позики б/н від 03.08.2011р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою договір б/н від 03.08.2011р. є договором позики, правовідносини за яким регулюються параграфом 1 глави 71 Цивільного кодексу України.

Як встановлено ч.1 ст. 1046, ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, в контексті зазначених норм, укладений між позивачем та відповідачем договір позики б/н від 03.08.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього зобов'язань, визначених умовами цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, відповідачем грошові кошти повернуті не були, про що він сам зазначає у відзиві на позовну заяву, та що вбачається з наданого позивачем акту звіряння взаємних розрахунків станом на 01.08.2013р., коли як строк їх повернення сплив 03.08.2012р.

Згідно із ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином приходить до висновку про задоволення в повному обсязі позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 15000,00 гривень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України покладаються на відповідача, оскільки спір вник з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги селянського (фермерського) господарства «Артеміда» до приватного акціонерного товариства «Донбасгеологія» задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Донбасгеологія» (83017, м. Донецьк, бул. Шевченко 27, код ЄДРПОУ 01432227) на користь селянського (фермерського) господарства «Артеміда» (84561, Донецька область, с.Покровське, вул. Чапаєва 12 код ЄДРПОУ 21976923) заборгованість у розмірі 15000,00 гривень, судовий збір у розмірі 1720,50 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 07.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 09.08.2013р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.М. Колесник