Рішення

від 25.07.2013 по справі 922/2675/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2013 р.Справа № 922/2675/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Шевчук Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Камертон", м. Харків до ТОВ "Лікон-Трейд", м. Харків про стяг нення коштів за участю :

позивача: Сільченко Т.І дов. б.н. 15.04.2013 р.

Представник відповідача: Сізон О.О 25.06.2013 р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство „Камертон", звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікон-Трейд" про стягнення заборгованості в розмірі 83861,75 грн.

Позовні вимоги вмотивовано прийняттям відповідачем (як новим боржником) за договором переведення боргу № 302/12 від 31.12.2012 р. заборгованості ТОВ „Будсім" (первісний боржник) за поставлений останньому товар на суму 83861,75 грн. на підставі договору поставки № 156/08/10 від 20.08.2010 р.

В судовому засіданні 15.07.2013 р. оголошувалась перерва до 25.07.2013 р. о 10:20.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала посилаючись на те, що первісним боржником не було передано первісної документації по поставці товару позивачем ТОВ „Будсім" за основним договором; відсутність в матеріалах справи доказів наявності замовлень первісного боржника на отримання товару. Окрім того, відповідач зазначає, що поставка товару позивачем була не завершена, оскільки доказів надання товаросупровідної документації останнім не надано, а також не надано доказів того, що товар, за який виникла заборгованість, реалізований первісним боржником, адже основним договором розрахунок передбачено на умовах реалізації поставленого товару.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

20 серпня 2010 року між позивачем (як постачальником) та ТОВ „Будсім" (як покупцем) було укладеного договір поставки № 156/08/10 (далі - „основний договір").

Відповідно до п. 1.1 основного договору, постачальник зобов"язується в порядку та строки, визначені даним договором, передати у власність покупця товар, у певній кількості, який відповідає якості та за погодженою ціною, а покупець зобов"язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором.

Кількість та асортимент кожної партії товару, що поставляється, зазначається у накладній, яка складена на підставі замовлення покупця, яка є невід"ємною частиною даного договору. Накладні оформлюються на кожну партію товару, що поставляється та мають силу специфікації (п. 1.3 основного договору).

Пунктом 2.9 основного договору визначено, що постачальник зобов"язаний надати належним чином оформлені документи на поставлений товар у відповідності з вимогами чинного законодавства України, а саме: а) накладну на товар, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою постачальника; б) товарно-транспортну (видаткову) накладну, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою постачальника; в) податкову накладну, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою постачальника; г) документи, що підтверджують якість поставленого товару.

Згідно п. 3.4 основного договору, поставка вважається завершеною з моменту передачі партії товару покупцю у власність, що підтверджується товарно-транспортною (видатковою) накладною, яка підписана уповноваженими представниками сторін та необхідними товаросупровідними документами, зазначеними в даному договорі. У випадку ненадання постачальником у відповідності з п. 2.9 договору товаросупровідних документів на партію товару одночасно з передачею товару поставка вважається незавершеною, а зобов"язання постачальника по поставці невиконаними.

Позивач стверджує, що на підставі вказаних положень основного договору ним було здійснено поставку товару ТОВ „Будсім".

Основним договором (п. 5.1) визначено, що ціна на товар, що поставляється є договірною та зазначається у накладних на кожну партію товару. Ціна на товар, що поставляється по даному договору, може бути змінена виключно за погодженням сторін. У випадку, якщо ініціатором зміни вартості товару є постачальник, то він зобов"язаний письмово повідомити про це покупця за 10 днів до фактичного введення в дію нових цін. Зміна ціни на вже поставлений покупцю товар не допускається.

Відповідно до п. 5.4 основного договору, покупець здійснює оплату товару на умовах реалізації, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку покупця. Оплата по даному договору може бути призупинена покупцем самостійно з повідомленням постачальника про таке призупинення до надання оригіналів документів по здійсненим поставкам.

Позивач стверджує, що ТОВ „Будсім" неналежним чином розрахувався за поставлений товар, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 83861,75 грн.

Відповідно до п. 1 договору переведення боргу, первісний боржник переводить, а новий боржник приймає грошовий борг в розмірі 83861,75 грн., що виник на підставі договору поставки № 156/08/10 від 20.08.2010 р. (основного договору), укладеного між первісним боржником та кредитором.

Позивач стверджує, що відповідач за вказаним договором про заміну боржника заборгованість в розмірі 83861,75 грн. не сплатив.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Обставини справи свідчать про виникнення між позивачем та ТОВ „Будсім" на підставі вказаного вище основного договору зобов"язальних правовідносин з поставки товару.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору поставки № 156/08/10 від 20.08.2010 р., позивач поставив, а ТОВ „Будсім" прийняло товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними, видатковими накладними, довіреностями, товарно-транспортними накладним, податковими накладними (арк.спр. 16-63, 93-146).

Відповідно до п. 3.3 основного договору, право власності на поставлений товар переходить ТОВ „Будсім" від позивача в момент передачі товару та підтверджується товарно-транспортною (видатковою) накладною.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач належним чином виконав покладені на нього основним договором зобов"язання з поставки товару.

Посилання відповідача, як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог на те, що згідно п.п. 2.9 та 3.4 основного договору поставка є незавершеною у зв"язку з ненаданням товаросупровідної документації, є безпідставними, оскільки товар було прийнято ТОВ „Будсім" без зауважень, а доказів про відсутність товаросупровідних документів при поставці товару відповідачем не надано.

Основним договором (п. 5.4) визначено, що покупець здійснює оплату товару на умовах реалізації, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку покупця.

При цьому, відповідно до п. 5.6 основного договору, позивач та ТОВ „Будсім" щомісяця мали проводити звірку розрахунків по здійсненим поставкам товару.

В матеріалах справи відсутні, а сторонами не надані докази того, що реалізація відповідного товару не здійснена, а також наявності відповідної заборгованості в меншому розмірі; 31.12. 2012 р. між позивачем та ТОВ „Будсім" було підписано акт звіряння, яким останній визнав заборгованість за основним договором за поставлений йому товар в розмірі 83861,75 грн.

На підстав викладеного, суд приходить до висновку, що ТОВ „Будсім" неналежним чином виконало свої зобов"язання за основним договором щодо оплати вартості товару, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем в розмірі 83861,75 грн.

31 грудня 2012 року за вказаним вище договором переведення боргу, ТОВ „Будсім" (як первісний боржник) передало відповідачу (як новому боржнику) вказану вище заборгованість в розмірі 83861,75 грн., строк оплати якої на момент підписання договору переведення боргу настав.

Відповідно до ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 522 ЦК України, новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

З огляду на положення вказаних норм, первісний боржник повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий боржник. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін (нового боржника та кредитора) залишається незмінним.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази оплати заборгованості в розмірі 83861,75 грн., яка виникла у ТОВ „Будсім" на підставі основного боргу, та переведена для оплати на відповідача.

На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 83861,75 грн.

Заперечення відповідача проти позову, мотивовані ненастанням на момент звернення позивача з позовом до суду строку виконання зобов"язання з оплати з посиланням на п. 5.4 основного договору (здійснення оплати за поставлений товар на умовах його реалізації) не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем не доведено факту наявності нереалізованого товару, в той час як за приписами ст. 522 ЦК України новий боржник може висунути всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між первісним боржником та кредитором.

Окрім того, за змістом вказаного вище п. 1 договору переведення боргу, ТОВ „Будсім" перевело на відповідача грошовий борг в розмірі 83861,75 грн., який вже виник на момент підписання відповідного договору переведення боргу.

Відповідно до ст. 33 КПУ України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України визначено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Втім, відповідачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, викладених у запереченнях на позовну заяву, а його посилання на відсутність первинної документації за поставками на підставі основного договору позбавлені правового підґрунтя та доказового значення, оскільки останній мав можливість отримати відповідні документи від первісного боржника.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Даною нормою визначено, що судовий збір покладається при задоволенні позову - на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

З огляду на наведене вище, відповідно до ст.ст. 509, 520, 522, 712 ЦК України та керуючись ст.ст. ст.ст. 1, 3-4, 4, 32, 33, 36, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лікон-Трейд" (61052, м. Харків, вул.Малиновського, 3, кож ЄДРПОУ 37874381) на користь Приватного підприємства „Камертон" (61166, м. Харків, вул.. Кримська, 6, код ЄДРПОУ 25467532) заборгованість за договором переведення боргу в розмірі 83861,75 грн. та судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.07.2013 р.

Суддя Суярко Т.Д.