Рішення

від 09.08.2013 по справі 925/1122/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2013 року Справа № 925/1122/13

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "Схід-Інвестбуд-Сервіс" до приватного підприємства "Зрюкін" про стягнення 20 455,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 20 455,82 грн. з яких: 19 407,20 грн. основного боргу за відпущений товар, 990,40 грн. 3% річних, 58,22 грн. інфляційних за прострочення розрахунків. В ході розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному об'ємі та просив суд їх задовольнити. В останнє засідання позивач не з'явився, зміни до позову чи клопотання про відкладення розгляду справи суду не подані.

Відповідач свого представника у жодне судове засідання не направив, заперечень проти позову суду не надав.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представників сторін по справі на підставі ст. 75 ГПК України за наявними документами, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи суду не подавалися.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, надані в ході розгляду справи, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав:

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами оформлені договором у спрощений спосіб. За домовленістю сторін позивач передав відповідачу сировину хвойних порід для рудничної стійки на загальну суму 19 407,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-205 від 31 жовтня 2011 року ( а.с. 7).

За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (стаття 207 Цивільного кодексу України).

Укладену між сторонами угоду суд розцінює як договір поставки, який відповідає ст. 712 ЦК України якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, а покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено позивачем, він свої зобов'язання виконав, поставивши відповідачу товар (рудостійка хвойних порід L=4m сорт 2-3 ГОСТ 9463-88) на загальну суму 19 407,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-205 від 31 жовтня 2011 року (а.с. 7). У відповідності до пояснення представника позивача (а.с.19), окремий договір у письмовій формі між сторонами не укладався. Посилання у накладній від 31.10.2011 року на договір б/н від 31.10.11 року є формальним.

Відповідач заперечень проти неотримання товару суду не надав.

Доказів існування між сторонами спору з приводу якості товару між сторонами немає. Відповідачем не надано суду доказів, що між сторонами було укладено іншу угоду, ніж поставка (купівля-продаж).

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 19 407,20 грн., доказів проведення повного розрахунку в цій частині у справі немає.

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Сторонами спеціально не було визначено строки та порядок оплати за поставлений товар. Однак згідно ст. 692 ЦК України обов'язок оплатити товар виникає у покупця з моменту отримання товару, якщо інше не встановлено договором між сторонами.

Позивачем також було направлено відповідачу претензію № 36/06-6 від 20 червня 2013 року ( а.с.8 з доказами вручення) з вимогою сплатити в 3-денний строк заборгованість за поставлений товар в сумі 19 407,20 грн. Борг сплачено не було, з чого і виник спір.

На підставі викладеного, з відповідача на користь позивача слід примусово стягнути 19 407,20 грн. за рудостійку хвойних порід, оскільки строк виконання зобов'язання по розрахунку за цей товар для відповідача вже є таким, що настав з 01.11.2011 року.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором такий захід відповідальності.

Позивач, користуючись своїм правом, просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 990,40 грн. за 619 днів з 01.11.2011 року та 58,22 грн. інфляційних за період листопада-грудня 2011 року.

Розрахунок 3% річних та інфляційних зроблено вірно (а.с. 9), факт прострочення розрахунку за товар встановлено судом за наявними у справі доказами, а тому позов в цій частині підлягає до повного задоволення. Доказів проведення розрахунку за цими платежами відповідач суду не надав.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 19 407,20 грн. основного боргу за товар, 990,40 грн. 3% річних, 58,22 грн. інфляційних за прострочення розрахунків.

На підставі ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 1 720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Зрюкін", ідентифікаційний код 14204284, індивідуальний податковий номер 142042823012, м. Черкаси, вул. Гагаріна, 33, кв. 264 на користь приватного підприємства "Схід-Інвестбуд-Сервіс", ідентифікаційний код 34924125, м. Черкаси, вул. Громова, 34/1, к. 34 -- 19 407,20 грн. основного боргу за рудостійку хвойних порід по видатковій накладній № РН-205 від 31.10.2011 року, 990,40 грн. 3% річних, 58,22 грн. інфляційних та 1 720,50 грн. на відшкодування судових витрат.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Суддя Н.М. Спаських