Рішення

від 06.08.2013 по справі 906/929/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" серпня 2013 р. Справа № 906/929/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Хоменко Г.О., дов. від 19.07.2013р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Юрія" (м.Черкаси)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Партнер" (м.Житомир)

про стягнення 310406,25 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 310406,25 грн., з яких: 254187,33 грн. - борг за договором № 103 від 01.02.2011 р., 5381,46 грн. - 3% річних, 50837,46 грн. - штраф.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Ухвала господарського суду, направлена відповідачу за адресою, вказаною у Витязі з ЄДРЮОФОП (а.с.71-72), повернулась до суду без вручення адресату з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.75-77).

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

За таких обставин, суд вважає, що відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Оскільки відзив на позовну заяву не подано, розгляд справи здійснюється за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011 р. ЗАТ "Юрія" (змінило найменування на ПАТ "Юрія"; постачальник; далі - позивач) та ТОВ "Торговий дім "Партнер" (покупець, далі - відповідач) уклали договір № 103 (а.с.8-11).

За умовами договору позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити молочну продукцію, а відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити таку продукцію.

Поставка продукції в асортименті та кількості здійснюється на підставі накладних згідно замовлення Покупця. Загальна сума даного договору визначається сумою всіх накладних на поставку продукції за даним договором (пункти 1.1.-1.3.).

Відповідно до пунктів 2.3., 2.4. договору сторони погодили, що розрахунки за продукцію здійснюються відповідачем в безготівковому порядку або готівкою на умовах відстрочки платежу 14 (чотирнадцять) календарних днів з дня отримання продукції відповідачем, що підтверджується накладними.

Сторони дійшли згоди, що оплата кожної поставленої партії продукції здійснюється відповідно до накладних та з дотриманням черговості оплати отриманої партії продукції, а саме кошти, що надходять від відповідача є оплатою за отриману 1, 2, 3, 4 і т. д. партію продукції та зараховуються позивачем з дотриманням зазначеної черговості, незалежно від даних, зазначених в платіжних документах відповідача.

За період дії договору - з 10.02.2011 р. по 20.09.2012 р. позивач поставив, а відповідач прийняв молочну продукцію на загальну суму 4590183,51 грн., що вбачається із письмових пояснень позивача, реєстру товарно-транспортних накладних (а.с.79-85).

Відповідач за весь період дії договору (з 34.02.2011 р. по 21.03.2013 р.) здійснив оплату товару на загальну суму 4232289,93 грн., що вбачається із реєстру платіжних доручень (а.с.86-90).

Також відповідачем було повернуто продукцію позивачу на загальну вартість 38499,71 грн. за відповідними накладними на повернення (а.с.92).

Таким чином у позивача за відповідачем рахується заборгованість за поставлений товар у сумі 254187,57 грн. (4590183,51 грн. - 4232289,93 грн. - 103706,01 грн.).

При цьому, як вбачається із акту звірки взаєморозрахунків станом на 28.02.2013 р. відповідач визнавав заборгованість перед позивачем на суму 264308,42 грн.

При зарахуванні здійснюваних відповідачем платежів та повернення товару позивач застосував положення п.2.4. договору про дотримання черговості оплати.

Таким чином, заборгованість відповідача станом на 11.06.2013 р. рахується за останніми неоплаченими накладними (а.с.16-31), а саме:

- № 0101116 від 04.09.2012 р. на суму 35514,80 грн. (накладна на суму 36720,79 грн. була частково погашена за рахунок останніх платежів на суму 1205,99 грн.);

- № 0102423 від 06.09.2012 р. на суму 29027,82 грн.;

- № 0103560 від 09.09.2012 р. на суму 37886,20 грн.;

- №0105723 від 13.09.2012 р. на суму 1026,90 грн.;

- №0105562 від 13.09.2012 р. на суму 35082,96 грн.;

- № 0106540 від 16.09.2012 р. на суму 53046,89 грн.;

- № 0107364 від 18.09.2012 р. на суму 35654,70 грн.;

- № 0109145 від 20.09.2012 р. на суму 26947,06 грн.

Як вбачається з довідки позивача № 1010 від 06.08.2013 р., станом на день судового засідання сума боргу відповідача залишається незмінною (а.с.93).

Відповідно до пункту 6.3., укладеного сторонами договору, за порушення терміну розрахунку відповідач сплачує позивачу, зокрема, штраф в розмірі 20% від суми неоплаченої продукції.

Спираючись зазначені умови договору та приписи ст.625 ЦК України, позивач нарахував на суму основного боргу три відсотки річних та штраф в розмірах 5381,46 грн. та 50837,46 грн. відповідно. Розрахунок додано до позовної заяви (а.с.34).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив зобов'язання щодо оплати поставленого товару, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 254187,57 грн.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із доданого позивачем до позовної заяви розрахунку суми позову, вбачається, що три відсотки річних розраховано за борг по кожній неоплаченій відповідачем накладній за період з початку виникнення простроченої заборгованості по 11.06.2013 р.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних та штрафу, суд дійшов до висновку, що він здійснений вірно відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Відповідач позов не оспорив, своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Партнер", 10025, м.Житомир, вул.Промислова, буд.11/5, ідентифікаційний код 37019991,

на користь Публічного акціонерного товариства "Юрія", 18030, м.Черкаси, вул.Вербовецького, буд.108, ідентифікаційний код 00447853,

- 254187,33 грн. - боргу за поставлену продукцію;

- 5381,46 грн. - 3% річних;

- 5381,46 грн. - штрафу;

- 6208,13 грн. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 09.08.13

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - позивачу (рек.)

3 - відповідачу (рек. з пов.)