Рішення

від 09.08.2013 по справі 913/1769/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 09 серпня 2013 року                                                                                 Справа № 913/1769/13                                                                                       Провадження №23/913/1769/13      За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський рибоконсервний комбінат», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс-2010», м. Луганськ про стягнення 113  283 грн., Суддя Воронько В.Д. від позивача: представник не прибув; від відповідача: представник не прибув. в с т а н о в и в: 01.07.2013 до господарського суду Луганської області з позовом звернулося ТОВ «Чорноморський рибоконсервний комбінат» про стягнення з ТОВ «Енергоресурс-2010» заборгованість за договором поставки товарів № 39/01-13 від 31.01.2013 у розмірі 113  283 грн. 00 коп., з яких сума основного боргу - 100  000 грн. 00 коп., 30 % річних - 8876 грн., пеня – 4407 грн. 00 коп.    Позовні вимоги ТОВ «Чорноморський рибоконсервний комбінат» мотивовані тим, що відповідачу на підставі договору продовольчих товарів та видаткової накладної № 139 від 05.02.2013 здійснена поставка товару на загальну суму 111  711 грн. 84 коп. Наявність заборгованості за договором поставки у сумі 100  000 грн. 00 коп., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 08.05.2013. Отже, станом на час звернення з даним позовом до господарського суду заборгованість відповідача складає зі сплати за поставлений товар за договором № 39/01-13 від 31.01.2013 становить 100  000 грн. Пунктом 7.3. договору поставки товару передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 % річних. У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати поставленого товару позивачем нараховано і заявлено до стягнення 30 % річних від простроченої суми, що становить 8876 грн. та пеню, яка складає 4407 грн. 00 коп.    Під час розгляду справи позивач заявою від 18.07.2013 збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача суму основного боргу, яка складає 100  000 грн. 00 коп., 30 % річних за період з 05.03.2013 по 17.07.2013 у сумі 10 849 грн. 32 коп. та пеню у сумі 5 328 грн. 46 коп. за період з 05.03.2013 по 17.07.2013, що складає разом 116  177 грн. 78 коп. Вказана заява прийнята судом до розгляду.       Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. При цьому слід відзначити, відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2013 № 18 « Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. За відомостями, наданими суду з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців місцезнаходженням відповідача є наступна адреса: м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1Г, офіс 313, з якої ухвала суду повернута підприємством зв'язку з відміткою про відсутність адресата за даною адресою. Отже адресат – відповідач у справі повідомлений про час і місце розгляду справи судом, що є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу  про вчинення  цим  судом  певних процесуальних дій. До початку даного судового засідання будь-яких клопотань відповідач не надав. Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд дійшов до наступного. Між ТОВ «Чорноморський рибоконсервний комбінат» та ТОВ «Енергоресурс-2010» було укладено договір поставки продовольчих товарів  № 39/01-13 від 31.01.2013, за умовами якого постачальник (позивач у справі) зобов'язався поставити покупцю (відповідачу у справі) товар в строк, передбачений п. 5.4. договору поставки, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар в строки, передбачені обумовлені договором. При цьому, розрахунки за договором поставки здійснюються з відстрочкою платежу до 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання покупцем товару від постачальника відповідно до п. 3.2. договору поставки.   Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічне норма міститься і в ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, непов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару на загальну суму 111  711 грн. 84 коп., згідно з укладеним сторонами у даній справі договором, підтверджений видатковою накладною від 05.02.2013. Відповідач у свою чергу товар прийняв, однак зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару виконав частково. Позивачем та відповідачем підписаний акт звірки взаєморозрахунків від 08.05.2013, яким підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем, що становить 100  000 грн. 00 коп. Докази погашення відповідачем боргу за договором поставки продовольчих товарів на час розгляду справи не надані. Таким чином, позовна вимога щодо стягнення основного боргу в сумі 100  000 грн. 00 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.     Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. За прострочення платежу за поставлений товар п. 7.1. договору передбачено нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожний день просрочки платежу . Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Таким чином, зміст пункту 7.1. договору № 39/01-13 від 31.01.2013 відповідає вимогам чинного законодавства. Період нарахування позивачем пені визначено з 05.03.2013 по 10.06.2013 та з 10.06.2013 по 21.06.2013. З огляду на те, що позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, відповідно змінився період нарахування пені та річних з 05.03.2013 по 10.06.2013 та з 10.06.2013 по 17.07.2013. Даний період є необґрунтованим, оскільки відповідно до видаткової накладної № 139 датою поставки товару є 05.02.2013. Враховуючи те, що умовами договору поставки передбачена відстрочка платежу до 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання покупцем товару від постачальника, відлік прострочки платежу розпочався з 08.03.2013, тому  слід вважати обґрунтованим періодом з 08.03.2013 по 17.07.2013, що складає 132 дні прострочки. Позивачем вказаний період нарахування пені з 05.03.2013 по 10.06.2013 та з 10.06.2013 по 17.07.2013, який в дійсності складає 135 дні прострочки. Однак, з урахуванням того, що обґрунтованим періодом нарахування пені є з 08.03.2013 по 17.07.2013, а позивачем заявлено до стягнення пеня за 132 у сумі 5328 грн. 47 коп., стягненню підлягає саме сума за обґрунтований період з 08.03.2013 по 17.07.2013 за 132 дні.   Позивачем здійснений розрахунок за два періоди прострочки з 05.02.2013 по 10.06.2013 виходячи з облікової ставки НБУ 7.5 % та з 10.06.2013 по 17.07.2013 виходячи з облікової ставки НБУ та 7 %, сума якої визначені у розмірі 5328 грн. 47 коп. Однак в період, визнаний судом обґрунтованим, а саме з 08.03.2013 по 17.07.2013 належною обліковою ставкою НБУ є 7,5 %. Отже, сума пені, яка є обґрунтованою, складає 5424 грн. 66 коп.    Оскільки обґрунтованою сумою пені є 5424 грн. 66 коп., а позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 5328 грн. 47 коп., яка є меншє ніж обґрунтована сума, то задоволенню підлягає сума, заявлена позивачем до стягнення, а саме 5328 грн. 47 коп.       Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом. Відповідно до п. 7.3. договору поставки продовольчих товарів покупець за несвоєчасну оплату товару, зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також 30 % річних. Позивачем період нарахування 30 % річних визначений з 05.03.2013 по 17.07.2013, в той час як обґрунтованим періодом є час з 08.03.2013 по 17.07.2013. Разом з тим, позивачем вірно розрахована сума річних, що становить 10849 грн. 32 коп., яка й підлягає задоволенню. Враховуючи викладене позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. З огляду на те, що відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 2500 грн. 00 коп., в той час як підлягало сплаті 2323 грн. 56 коп. (з урахуванням збільшення розміру позовних вимог), позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України судовий збір в сумі 176 грн. 44 коп.      Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 2323 грн. 56 коп. покладаються на відповідача. У судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд в и р і ш и в: 1.Позов задовольнити в повному обсязі. 2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурс-2010», Луганська область, м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1Г, офіс 313, ідентифікаційний код 37287960 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморський рибоконсервний комбінат», м. Київ, вул. Архітектора Городецького, будинок 11Б, ідентифікаційний код 37194720 заборгованість у сумі 100 000 грн. 00 коп., пеню у сумі 5328 грн. 47 коп., 30 % річних у сумі 10849 грн. 32 коп., судовий збір у сумі 2323 грн. 56 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили. 3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Чорноморський рибоконсервний комбінат», м. Київ, вул. Архітектора Городецького, будинок 11Б, ідентифікаційний код 37194720 з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір за платіжним дорученням № 1146 від 20.06.2013 у розмірі 176 грн. 44 коп. 4 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. 5. Рішення підписано – 09.08.2013. Суддя                                                                                                    В.Д. Воронько