Постанова

від 05.08.2013 по справі 816/3777/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3777/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

при секретарі - Грубчак Н.М.,

за участю: представника позивача -Нескородь В.М.

представника відповідача -Гаспарян С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фірма Лєон" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

20 червня 2013 року позивач Приватне підприємство "Фірма Лєон" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000931502 від 13 лютого 2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Приватного підприємства "Фірма Леон" з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Окро АЕР". За результатом перевірки складено акт № 44/15-2 (36013454) від 08.01.2013 року. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000931502 від 13 лютого 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 10803 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 2701 грн. Як зазначає позивач спірне рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд його скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000931502 від 13 лютого 2013 року.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність спірного рішення з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ДПІ у м.Полтаві на підставі службового посвідчення, наказу від 20.12.2012 року №2543 та акту ДПІ у Солом'янському районі м.Києва від 30.12.2011 року № 16894/23-02/36715627 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Окро АЕР" (код ЄДРПОУ 36715627) проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Приватного підприємства "Фірма Леон" (код ЄДРПОУ 36013454) з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Окро АЕР" (код ЄДРПОУ 36715627) за жовтень 2011 року.

В ході перевірки встановлено порушення: п. 44.1 ст. 44. п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в частині включення до податкового кредиту сум по господарських операціях, які не здійснювались, не пов'язані із господарською діяльністю та не підтверджені постачальником TOB "Окро АЕР", що призвело до завищення податкового кредиту за період за жовтень 2011р. у загальній сумі 10803 грн.

За результатами перевірки складено акт № 44/15-2 (36013454) від 08.01.2013 року з (а.с.8 - 15).

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 13 лютого 2013 року № 0000931502 яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 30504,00 грн., (за основним платежем 10803 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2701 грн.) (а.с.16).

Не погоджуючись зприйнятими податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування прийнятого податкового повідомлення - рішення ДПІ у м.Полтаві від 13 лютого 2013 року № 0000931502.

Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування , посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи питання правомірності визначення ДПІ у м.Полтаві податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд встановив наступне.

Відповідно до копії свідоцтва А00 № 789943 Приватне підприємство "Фірма Леон" (ідентифікаційний код 36013454) зареєстроване як юридична особа 15 липня 2008 року (а.с.47) та перебуває на обліку в ДПІ у м.Полтаві з 17 липня 2008 року за №35529 (а.с.50), зареєстроване як платник податку на додану вартість (а.с.51).

Перевіркою Приватного підприємства "Фірма Леон" встановлено порушення п. 44.1 ст. 44. п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України в частині включення до податкового кредиту сум по господарських операціях, які не здійснювались, не пов'язані із господарською діяльністю та не підтверджені постачальником TOB "Окро АЕР", що призвело до завищення податкового кредиту за період за жовтень 2011 року у загальній сумі 10803 грн.

Так, ПП "Фірма Леон" сформовано податковий кредит за жовтень 2011 року по взаємовідносинах з TOB "Окро Аер" в сумі 10,8 тис.грн.

ДПІ у м.Полтаві (лист №14926/10/15-210 від 10.12.2012 ) направлено запит щодо надання пояснення та підтверджуючих документів по взаєморозрахунках з TOB "Окро АЕР" за жовтень 2011року , ПП "Фірма Леон" документів не надано.

Судом встановлено, що між ПП "Фірма Леон" (замовник) та TOB "Окро Аер" (виконавець) укладено договір №120- ЕК від 13.10.2011 року про надання транспортно- експедиційних послуг (а.с.86 - 87). У жовтні 2012 року ПП "Фірма Леон" отримано від TOB "Окро Аер" податкові накладні №16 від 20.10.2011 року на суму 25541,67грн., ПДВ 5108,33грн. та №49 від 31.10.2011 року на суму 28475.00грн.. ПДВ 5695,00грн. Податкові накладні складені на підставі актів здачі-прийому робіт №16 від 20.10.2011 року та №49 від 31.10.2011 року.

Податкові накладні складені на підставі актів здачі прийому робіт №16 від 20.10.2011 року та №49 від 31.10.2011 року.

До актів виконаних робіт надано копії товарно - транспортних накладних - не надано ТТН від 16.10.2011 року по маршруту м. Полтава - Бровари. Перевіркою встановлено, що в наданих первинних документах на перевезення не зазначено, що роботи (транспортно-експедиційні послуги) виконувалися саме TOB "Окро Аер". Первинні документи на транспортування від ім'я TOB "Окро Аер" не підписувались. Даний факт не підтверджує реального здійснення господарських операцій.

До податкового кредиту жовтня 2011 року ПП фірма "Лєон" віднесено вартість отриманих послуг від TOB "Окро Аер" у загальній сумі 10803,33грн.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України та п.п.1.2 п.1. п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, шо фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону передбачено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладені положення Кодексу, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Документів на підтвердження реальності укладеного договору позивачем не надано, товарно-транспортних накладних.

В пункті 1 "Терміни та поняття" Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за № 128/2568 (далі - Правила №363) наведено наступні визначення.

Експедитор з перевезення вантажів - працівник, який забезпечує виконання комплексу операцій транспортно-експедиторського обслуговування під час перевезення вантажів.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезений, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно п.п "Правила оформлення документів на перевезення" Правил №363 основними документами на перевезення вантажів с товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля с документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Згідно п.п. 1.2 п.1 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24.05.1995 року №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платників податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та / або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Агрозахист Донбас", ООО "Торговий Дом Вассма", ТОВ "АКВА - НЕРО", ТОВ "ТВК КРАЙТ", ООО "Агрофілд", ТОВ "Фірма Діамант ЛТД", ФОП ОСОБА_5, ПП "Мірус компані" , ПП "Мінімаксі", ПП "Алекспром" укладено ряд договорів (а.с. 125 - 140) про надання транспортних послуг з перевезення.

Разом з тим, під час розгляду справи встановлено, що у позивача відсутні власні транспортні засоби, докази реальності виконання вищезазначених договорів до суду не надано, товарно - транспортних накладних, довіреностей, дорожні листи.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року за № 742/11/13-11 зазначено, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів. Верховний суд України звертає увагу на необхідність з'ясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів реальний характер, як перевозились і зберігались товари, чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інше.

Для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ та валові витрати, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати, зокрема, податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Як встановлено в судовому засіданні, що фактичного виконання спірних операцій на користь позивача саме ТОВ "Окро Аер" - не доведено, доказів та документів, які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та в сукупності підтверджують фактичне вчинення вищезгаданих господарських операцій, а саме - надання транспортних послуг відповідно до умов договору № 120-Ек від 13.10.2011 року на користь позивача його контрагентом - ТОВ "Окро Аер", - не надано.

Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що податкове повідомлення - рішення винесене ДПІ у м.Полтаві прийнято у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Фірма Лєон" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 09 серпня 2013 року.

Суддя Г.В. Костенко