Рішення

від 07.08.2013 по справі 913/1770/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

07 серпня 2013 року Справа № 913/1770/13

Провадження № 11/913/1770/13

За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ», с. Новоганнівка Краснодонського району Луганської області

до Селянського (фермерського) господарства «Зарічне», с. Миколаївка Станично-Луганського району Луганської області

про стягнення 204 724 грн. 45 коп.

cуддя Москаленко М.О.

cекретар судового засідання Данилкіна Н.В.

у засіданні брали участь:

від позивача - Масалов Є.В., довіреність б/н від 11.07.2012

від відповідача - представник не прибув

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 186300 грн. 00 коп., отриманих останнім за укладеним між сторонами договором позики від 10.02.2011, а також штрафу у розмірі 9315 грн. 00 коп. та 3% річних у сумі 9109 грн. 45 коп.

У судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відповідач явку свого повноважного представника у засідання суду втретє не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином шляхом надсилання за його юридичною адресою процесуальних документів господарського суду Луганської області, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи відповідачем не надані, у зв'язку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

10.02.2011 між сторонами у справі укладено договір позики (далі за текстом - договір) (а.с. 25-26), у відповідності з умовами пункту 1 якого Позикодавець (позивач у справі) зобов'язався передати у власність Позичальнику (відповідачу у справі) грошові кошти, а останній, в свою чергу, зобов'язався повернути Позикодавцеві таку ж суму у строки згідно графіку видачі позики та в порядку визначені даним договором.

Згідно графіку видачі позики перший етап видачі суми позики в розмірі 84300 грн. 00 коп. мав відбутися до - 11.02.2011, другий етап у розмірі 100000 грн. 00 коп. - до 15.03.2011.

Відповідно до умов договору Позикодавець безпроцентно передає у власність Позичальнику грошові кошти у сумі 184300 грн. 00 коп. (далі за текстом - сума позики).

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідачеві суму позики у розмірі 186300 грн. 00 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими касовими ордерами № 25 від 11.02.2011 на суму 84300 грн. 00 коп., № 61 від 18.03.2011 на суму 59000 грн. 00 коп., № 64 від 21.03.2011 на суму 41000 грн. 00 коп. та № 160 від 31.05.2011 на суму 2000 грн. 00 коп. (а.с. 28-31). Таким чином, загальна сума позики відповідно до вказаних платіжних доручень склала 186300 грн. 00 коп., що перевищує суму позики, зазначену у договорі.

Жодних змін до договору щодо його предмету, розміру суми позики сторони не вносили.

Пунктом 4 договору сторони встановили, що Позичальник зобов'язаний повернути Позикодавцеві суму позики у тій саме сумі у строк до 31.10.2011 шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позикодавця або повернення її в касу останнього.

Згідно пункту 6 договору сума позика вважається повернутою в момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок Позикодавця або повернення її в касу останнього.

У порушення умов укладеного між сторонами договору, відповідач не здійснив повернення позивачеві суми позики в обумовлений договором строк, внаслідок чого загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором позики складає 184300 грн. 00 коп.

Вказана заборгованість заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

Крім того, до суми позову позивачем включено та заявлено до стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 2000 грн. 00 коп. Вказані грошові кошти перераховані позивачем відповідачеві зазначеним вище платіжним дорученням № 160 від 31.05.2011 поза межами договору позики.

Пунктом 7 договору передбачено, що у разі прострочення повернення суми позики Позичальник зобов'язаний сплатити Позикодавцеві штраф у розмірі 5 % від суми боргу.

На підставі викладеного позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 9315 грн. 00 коп.

Крім того, на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем за період з 01.11.2011 по 17.06.2013 нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 9109 грн. 45 коп.

Під час судового розгляду справи доказів повної або часткової сплати суми боргу відповідачем надано не було.

Заперечень на позов відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях свого повноважного представника.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У відповідності зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначення родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадку, коли позикодавець є юридична особа, - незалежно від суми.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 186300 грн. 00 коп. боргу за договором позики.

Як встановлено судом, сторонами у справі 10.02.2011 укладено договір позики, предметом якого є безпроцентна передача у власність відповідачу грошових коштів у сумі 184300 грн. 00 коп.

У відповідності із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Обов'язок з повернення грошових коштів за договорами позики відповідачем виконаний не був.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики у розмірі 184300 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.

Разом з цим є необгрунтованими та такими, у задоволенні яких слід відмовити, вимоги позивача про стягнення решти заборгованості у розмірі 2000 грн. 00 коп., оскільки вказані грошові кошти перераховані позивачем відповідачеві за платіжним дорученням № 160 від 31.05.2011 поза межами договору позики, а підставою заявленого позову є саме укладений сторонами у справі договір позики.

Статтею 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 9315 грн. 00 коп., а також за період з 01.11.2011 по 17.06.2013 нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 9109 грн. 45 коп.

За розрахунком суду, з урахуванням належної до стягнення суми боргу у розмірі 184300 грн. 00 коп. до стягнення з відповідача підлягає штраф у розмірі 9215 грн. 00 коп. та 3 % річних у розмірі 8997 грн. 88 коп.

В решті позовних вимог про стягнення суми штрафу та 3 % річних слід відмовити за необґрунтованістю.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами частково, а тому підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 184300 грн. 00 коп., штрафу у розмірі 9215 грн. 00 коп. та 3% річних у розмірі 8997 грн. 88 коп. з віднесенням на сторін згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Зарічне", с. Миколаївка Станично-Луганського району Луганської області, код 23264753, на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСВІТ», с. Новоганнівка Краснодонського району Луганської області, код 33685773, борг у сумі 184300 грн. 00 коп., штраф у розмірі 9215 грн. 00 коп.., 3% річних у сумі 8997 грн. 88 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 4050 грн. 24 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 07.08.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дата складення та підписання повного рішення - 09.08.2013.

Суддя М.О. Москаленко