cpg1251
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" серпня 2013 р. Справа № 12/5007/64/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуюча суддя Сініцина Л.М.
судді Гудак А.В.
Розізнана І.В.
при секретарі судового засідання Берун О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Промислово-технологічної компанії "Укрсільгосппром" від 17.07.2013 р. на ухвалу господарського суду Житомирської області від 09.07.13 р.
за скаргою на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області у справі № 12/5007/64/12
до відповідача Промислово-технологічної компанії "Укрсільгосппром", с. Мамрин, Коростишівський район, Житомирська область
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю "Уніпром ЛТД", м. Житомир
про звернення стягнення на заставне майно
за участю представників сторін:
від стягувача (позивача) - Вознюк М.В. - начальник відділу, довіреність в справі;
від боржника (відповідача) - не з'явився;
від третьої особи - не з'явився;
від відділу ДВС - не з'явився
Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Рівненського апеляційного господарського суду від 06.08.2013 р., у справі № 12/5007/64/12, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Олексик Г.Є. та відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді та визначено для розгляду справи № 12/5007/64/12 колегію суддів у складі: головуюча суддя Сініцина Л.М., судді Гудак А.В., Розізнана І.В.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 09.07.2013 р. у справі № 12/5007/64/12 (суддя Сікорська Н.А.) відмовлено у задоволенні скарги Промислово-технологічної компанії "Укрсільгосппром" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області. При прийнятті ухвали суд виходив з того, що заявником не обгрунтовано та не доведено, яким чином безпосередня участь представника боржника у виконавчих діях щодо опису й арешту майна могла вплинути результати вказаних дій та судом не встановлено будь-яких порушень прав чи інтересів боржника в результаті вчинення державним виконавцем виконавчих дій.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, Промислово-технологічна компанія "Укрсільгосппром" звернулася з апеляційною скаргою від 17.07.2013 р., в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 09.07.2013 р. у справі № 12/5007/64/12 в повному обсязі та прийняти постанову, якою скаргу задоволити посилаючись на те, що оскаржувана ухвала господарського суду є незаконною, не обґрунтованою такою, що підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду обставинам справи та через порушення норм матеріального та процесуального права. Судом було досліджено фактичні обставини справи та матеріали виконавчого провадження, на підставі чого викладені в скарзі порушення органу ДВС були встановлені та доведені письмовими доказами. В дійсності виконавче провадження було відкрито 03.04.2013 р., а постанова про відкриття цього провадження була направлена боржнику лише 10.04.2013 р.; державний виконавець провадив виконавчі дії за обставин, коли боржник не отримав постанови про відкриття виконавчого провадження та взагалі нічого не знав про його існування. Поштова кореспонденція, якою боржнику була направлена постанова про відкриття виконавчого провадження, 10.05.2013 р. була повернута до органу ДВС з причини закінчення терміну зберігання. На виконання рішення господарського суду Житомирської області від 06.11.2012 р. по справі № 12/5007/64/12 24.04.2013 р. вже було відкрито виконавче провадження № 37692129 і жодних рішень про передачу виконавчого провадження до Управління ДВС ГРУЮ Житомирської області не приймалося. Про існування двох виконавчих проваджень в різних органах ДВС з виконання одного судового рішення боржник не знав та не міг знати. Не пересвідчившись чи отримана постанова про відкриття виконавчого провадження боржником, не перевіривши чи не бажає боржник самостійно (добровільно) виконати судове рішення, державний виконавець провадив виконавчі дії з примусової реалізації майна боржника. Внаслідок допущених порушень, 07.05.2013 р. без відома та участі боржника державний виконавець разом зі сторонніми особами, які були залучені в якості понятих, потрапили на приватну територію боржника та здійснили опис й арешт майна. Цими діями боржника було позбавлено гарантованих законом прав, в тому числі, щодо участі у виконавчих діях, заявлення державному виконавцю відводу, подання необхідних заяв та клопотань, тощо. Вчиненням виконавчих дій на території боржника без його участі, державним виконавцем фактично створено передумову для отримання в подальшому дозволу на примусове проникнення до приміщень шляхом демонтажу дверей та замків. Такі дії є неприпустимими, адже призведуть до заподіяння невиправданих збитків та матеріальної шкоди. Судом постановлено окрему ухвалу щодо допущених органом ДВС порушень та недоліків роботи та оголошено в судовому засіданні в присутності усіх представників учасників справи. Проте окрема ухвала відсутня в матеріалах справи № 12/5007/64/12, в протоколі судового засідання відсутні відомості про винесення цієї окремої ухвали (з приводу чого в порядку статті 81 1 ГПК України до суду подані відповідні зауваження на протокол судового засідання), а на звернення представника апелянта з клопотанням видати копію окремої ухвали без будь-яких пояснень було відмовлено. Викладені в оскаржуваній ухвалі обставини не відповідають фактичним обставинам справи, що є достатньою підставою для скасування такого судового рішення. Допущені органом ДВС порушення судом встановлені, проте господарський суд на власний розсуд вдався до визначення ступеня тяжкості допущених порушень та самостійного аналізу ймовірних подій, які б могли відбутися за умови відсутності вказаних порушень та обмежився лише винесенням окремої ухвали. Такі дії господарського суду є неправомірними, адже чинне законодавство України наділяє особу самостійно обирати способи захисту своїх прав та інтересів й суд не може за цю особу вирішити наскільки значним для цієї особи є те чи інше порушення та як мала діяти особа в тих чи інших обставинах. Порушення встановленого порядку виконання судового рішення або може мати місце, або ні. За умови встановлення наявності порушень господарський суд повинен був задовольнити скаргу. Такі дії суду не ґрунтуються на законі та є неправомірними.
Стягувач (позивач) у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити ухвалу господарського суду Житомирської області від 09.07.2013 р. без змін, а апеляційну скаргу ПТК "Укрсільогоспром" від 17.08.2013 р. - без задоволення посилаючись на те, що постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена на адресу боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі, що і було зроблено державним виконавцем. Від так будь-яких перешкод для проведення подальших виконавчих дій в державного виконавця не було. Державний виконавець завчасно направляв вимогу про проведення 07.05.2013 р. опису та арешту майна. Згідно наказу господарського суду Житомирської області від 06.03.2013 р., 07.05.2013 р. державним виконавцем було проведено опис та арешт майна божника, про що складено відповідний акт. Апеляційна скарга ПТК "Укрсільгоспром" є надуманою та такою, що спрямована на затягування проведення виконавчих дій.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Уніпром ЛТД" та Відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Житомирській області відзивів на апеляційну скаргу суду не надали, явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про день і час розгляду апеляційної скарги, про що свідчить штамп на зворотній стороні ухвали (аркуш матеріалів оскарження ухвали (далі а.м.о.у.) 62-63) та повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали апеляційного суду) (а.м.о.у.73).
Оскільки явка представників сторін, Відділу ДВС та третьої особи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, сторони та третя особа належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників боржника (апелянта), третьої особи та Відділу ДВС.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Представник стягувача (позивача) в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві, вважає ухвалу господарського суду законною та обгрунтованою; пояснив, що доводи, наведені в апеляційній скарзі є надуманими; суд першої інстанції дослідив всі матеріали справи і встановив, що постанова про відкриття виконавчого провадження хоч і не в терміни визначені законом, але була надіслана; апелянт лише затягує судовий процес та реалізацію майна; просив ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представника стягувача (позивача), розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд, -
ВСТАНОВИВ :
Рішенням господарського суду Житомирської області від 06.11.2012 р. у справі № 12/5007/64/12 частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Житомирського регіонального відділення ПАТ "КБ "Хрещатик" до Промислово-технологічної компанії "Укрсільгосппром" та звернуто стягнення на заставлене майно згідно договору іпотеки нерухомого майна № 01/08 від 06.06.08 р., а саме: майновий комплекс загальною площею 1 356,9 кв.м. (адміністративна будівля літ. "А", цегла, площею 939,0 кв.м., гараж - будівля з ТП, літ. "Б", площею 271,5 кв.м., склад - навіс, літ. "В", площею 146,4 кв.м.), що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Південна, 16 та належить на праві власності Промислово - технологічній компанії "Укрсільгосппром" (с.Мамрин, Коростишівського району Житомирської області, ідентифікаційний код 31331123) шляхом проведення прилюдних торгів для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (м. Київ, вул. Хрещатик 8-А, ідентифікаційний код 19364259) згідно кредитного договору № 6-КК/09 від 15.06.09 р., який укладений в рамках генеральної угоди (договору) № 01/08 від 06.06.08 р., в сумі 5 623 473,20 грн., з яких: 4 997 000 грн. заборгованість за кредитом; 386 206,49 грн. пеня за прострочення сплати кредиту; 240 266,71 грн. 3% річних за прострочення сплати кредиту; початкова ціна реалізації предмету іпотеки 5 000 000 грн. (а.м.о.у.1-6).
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.02.2013 р. частково задоволено апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", рішення господарського суду Житомирської області від 06.11.2012 р. у справі № 12/5007/64/12 скасовано в частині відмови в стягненні 1 542 992,23 грн. відсотків за користування кредитом; 122 279,09 грн. - пені за прострочення сплати відсотків ; 49 360,43 грн. - 3% річних за прострочення сплати відсотків шляхом звернення стягнення на майно згідно договору іпотеки № 01/08 від 06.06.2008 р., укладеного між ВАТ "Комерційний банк" "Хрещатик" в особі Житомирської філії і Промислово - технологічною компанією "Укрсільгосппром" та в частині стягнення 48 930,16 грн. судового збору; прийнято в цій частині нове рішення: в рахунок погашення заборгованості ТзОВ "Уніпром ЛТД" перед Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" за кредитним договором № 6-КК/09 від 15.06.09 р., який укладений в рамках генеральної угоди (договору) № 01/08 від 06.06.08 р., на суму 1 714 631,75 грн., з яких 1 542 992,23 грн.- відсотки за користування кредитом; 122 279,09 грн. - пеня за прострочення сплати відсотків; 49 360,43 грн. - 3% річних за прострочення сплати відсотків. Звернуто стягнення на заставлене майно згідно договору іпотеки нерухомого майна № 01/08 від 06.06.08 р., укладеного між ВАТ КБ "Хрещатик" в особі Житомирської філії та Промислово - технологічною компанією "Укрсільгосппром" та посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. (реєстровий номер 16678 ), а саме: майновий комплекс загальною площею 1 356,9 кв.м. (адміністративна будівля літ. "А", цегла, площею 939,0 кв.м., гараж - будівля з ТП, літ. "Б", площею 271,5 кв.м., склад - навіс, літ. "В", площею 146,4 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Південна 16 та належить на праві власності Промислово - технологічній компанії "Укрсільгосппром" шляхом проведення прилюдних торгів для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (а.м.о.у.7-17).
На виконання рішення господарського суду Житомирської області від 06.11.2012 р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 20.02.2013 р. по справі 12/5007/64/12, 06.03.2013 р. видано наказ про звернення стягнення на заставлене майно згідно договору іпотеки нерухомого майна № 01/08 від 06.06.08 р., укладеного між ВАТ КБ "Хрещатик" в особі Житомирської філії та Промислово-технологічною компанією "Укрсільгосппром" та посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. (реєстраційний номер 16678) (а.м.о.у.36).
Згідно заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2013 р. (а.с.34-35), державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області прийнято постанову від 03.04.2013 р., якою відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду № 12/5007/64/12 від 06.03.2013 р. (а.м.о.у.37).
10.04.2013 р. із супровідним листом № 3.4/23661 від 03.04.2013 р. постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2013 р. була направлена на адресу стягувача та боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.м.о.у.38-42).
Стягувачем дана постанова отримана 16.04.2013 р., що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.м.о.у.39).
Надіслана на адресу боржника постанова про відкриття виконавчого провадження повернута на адресу виконавчої служби 10.05.2013 р. з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.м.о.у.40-42).
26.04.2013 р. з врахуванням перебігу пошти, на адресу боржника - ПТК "Укрсільгосппром" відділом примусового виконання направлена вимога державного виконавця за № 3.4/27322 про необхідність відповідальній особі бути присутній 07.05.2013 р. за місцем проведення виконавчих дій - м. Житомир, вул. Південна, 16 та надати доступ до майна, а саме: майнового комплексу загальною площею 1 356,9 кв.м. (адміністративна будівля літ. "А", цегла, площею 939,0 кв.м., гараж - будівля з ТП, літ. "Б", площею 271,5 кв.м., склад - навіс, літ. "В", площею 146,4 кв.м.) (а.м.о.у.43), яка була отримана представником боржника тільки 15.05.2013 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.м.о.у.44).
07.05.2013 р. за участю понятих державним виконавцем було проведено опис і арешт вищевказаного майна, про що складено акт опису й арешту майна (а.м.о.у.25-26,46-47), а також складено акт державного виконавця про відсутність представника боржника при проведенні виконавчих дій (а.м.о.у.48).
07.05.2013 р. супровідним листом № 3.4/27607 (а.м.о.у.45) копію акту опису й арешту майна було направлено рекомендованим листом на адресу сторін виконавчого провадження, в тому числі і на адресу боржника, яка ним отримана 15.05.2013 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.м.о.у.49).
Згідно статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про державну виконавчу службу" від 24.03.1998 р., з подальшими змінами та доповненнями, передбачено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 р., з подальшими змінами та доповненнями, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 25 даного Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби; державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова; копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові; постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 1 статті 31 цього Закону передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Як зазначалося вище і вбачається з матеріалів справи, постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2013 р., для відома та виконання, була направлена боржнику 10.04.2013 р. рекомендованим листом, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні, а копія долучена до матеріалів справи, але повернута на адресу виконавчої служби 10.05.2013 р. з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" (а.м.о.у.40-42). Адреса, на яку направлено постанову, відповідає адресі, яка зазначена у наказі господарського суду № 12/5007/64/12 від 06.03.2013 р.
Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа (постанови про відкриття виконавчого провадження), нез'явлення на зазначене підприємство для одержання повідомлення про надходження рекомендованого або ціннного листа), не дає підстав вважати постанову ненаправленою.
Тобто, відділом ДВС виконано приписи Закону України "Про виконавче првадження", щодо надсилания постанови про відкриття виконавчого провадження рекомендованим листом на адресу боржника, хоча і не на наступний робочий день. При цьому неотримання боржником зазначеної постанови обумовлено виключно ігноруванням листа останнім та, відповідно, не може бути доказом порушення позивачем процедури надсилания постанови про відкриття виконавчого провадження (пункт 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013 р. № 01-06/767/2013).
Отже, в даному випадку вважається, що боржником постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана і боржник про відкриття виконавчого провадження повідомлений належним чином.
Статтею 52 Закону передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Відповідно до частини 2 пункту 9.10 постанови пленуму вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження".
Частинами 1, 2, 5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
Як вбачається з акту опису й арешту майна від 07.05.2013 р., державним виконавцем було описано саме те майно, на яке рішенням господарського суду від 06.11.2012 р. звернуто стягнення, а саме: майновий комплекс загальною площею 1 356,9 кв.м., який складається з адміністративної будівлі площею 939,0 кв.м., гаража площею 271,5 кв.м., складу-навісу площею 146,4 кв.м. та встановлено обмеження - заборона відчужувати його і псувати. Описане майно передано на відповідальне зберігання керівнику ПТК "Укрсільгосппром" - Павліченко С.С. (а.м.о.у.25-26, 46-47).
Отже, дії виконавчої служби щодо накладення 07.05.2013 р. арешту на майно боржника та оголошення заборони його відчуження, відповідають вимогам статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" і не порушують будь-яких прав чи інтересів останнього, не позбавляють його права на користування своїм майном.
Тобто, скарга на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби є безпідставною і підлягає відхиленню.
Згідно пункту 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Таким чином, місцевий господарський суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, всебічно з'ясував дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосував норми матеріального права, що регулюють їх спірні відносини, та дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення скарги Промислово - технологічної компанієї "Укрсільгосппром" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, оскільки матеріалами справи не підтверджено неправомірність дій державного виконавця, а тому прийнята ним ухвала від 09.07.2013 р. відповідає нормам чинного законодавства і підлягає залишенню в силі.
Щодо вимоги скаржника зобов'язати головного державного виконавця невідкладно надати копію постанови про відкриття виконавчого провадження, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно в ній відмовив, оскільки статтями 20 Господарського кодексу України та 16 Цивільного кодексу України такий спосіб захисту прав та інтересів не передбачений.
Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно частини 1 статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, не ґрунтуються на нормах законодавства, що регулює дані правовідносини, тому не впливають на висновки суду і не можуть бути підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду.
Твердження апелянта, про те, що в матеріалах справи відсутня окрема ухвала, яка була прийнята і оголошена в судовому засіданні в присутності усіх представників, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що окрема ухвала винесена судом 15.07.2013 р., надіслана сторонам і є наявною в матеріалах справи, а ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.07.2013 р., за результатами розгляду зауважень на протокол судового засідання, протокол судового засідання від 09.07.2013 р. доповнено реченням наступного змісту: "Суд повідомляє, що при розгляді скарги було виявлено недоліки в роботі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області, про що буде винесено окрему ухвалу в порядку статті 90 ГПК України".
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.
Апеляційний господарський суд залишає рішення (ухвалу) місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення, якщо рішення (ухвала) є законною та обґрунтованою.
За таких обставин, підстав для скасування ухвали не вбачається.
Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу господарського суду Житомирської області від 09.07.2013 р. у справі № 12/5007/64/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Промислово-технологічна компанія "Укрсільгосппром" від 17.07.2013 р. - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуюча суддя Л.М.Сініцина
Суддя А.В.Гудак
І.В.Розізнана
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2013 |
Оприлюднено | 09.08.2013 |
Номер документу | 32885271 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Сініцина Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні