Рішення

від 07.08.2013 по справі 603/620/13-ц

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/620/13-ц

Провадження №2/603/191/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2013 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого - судді Галіяна І. М.

при секретарі Пшеничняк В.Й.

прокурора

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Монастириська цивільну справу

за позовом прокурора Монастириського району в інтересах держави

в особі Державної екологічної інспекції в Тернопільській області, Гориглядівської сільської ради

до ОСОБА_2

про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного проїзду вантажного автомобіля та самовільного забору гравійно-піщаної суміші в руслі р.Дністер у межах природно-заповідного фонду, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Монастириського району (далі-прокурор) звернувся до Монастириського районного суду Тернопільської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Тернопільській області (далі-позивач 1), Гориглядівської сільської ради (далі-позивач 2) до ОСОБА_2 (далі-відповідач) про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного проїзду вантажного автомобіля та самовільного забору гравійно-піщаної суміші в руслі р.Дністер у межах природно-заповідного фонду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на порушення відповідачем ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», оскільки відповідач здійснив заїзд автомобілем Камаз та вибір гравійно-піщаної суміші з русла річки Дністер на території природно-заповідного фонду - ландшафтного парку «Дністровський каньйон» на околиці с.Горигляди Монастириського району. Зазначений факт підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 13.07.2013р. та постановою Монастириського районного суду від 03.08.2012р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. Своїми діями ОСОБА_2 спричинив шкоду довкіллю на загальну суму 1735 грн., з яких 1680 грн. шкоди за забір гравійно-піщаної суміші з русла річки Дністер та 55 грн. за заїзд транспортом на територію регіонального ландшафтного парку. Прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь Гориглядівської сільської ради шкоду у розмірі 1735 грн.

Прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення коштів з відповідача відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 121 Конституції України, ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», оскільки позивач є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів Міністерства екології та природних ресурсів, відповідачем порушено п. к ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює прокуратура та при здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Прокурор у судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

Представник позивача Державної екологічної інспекції в Тернопільській області у судове засідання не з'явився, проте позивач направив на адресу суду клопотання, в якому просить суд проводити розгляд справи у відсутності їх представника. Позовні вимоги прокурора підтримує повністю.

Представник позивача Гориглядівської сільської ради у судове засідання не з'явився, проте позивач направив на адресу суду лист, в якому просить суд проводити розгляд справи у відсутності їх представника. Позовні вимоги прокурора підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні 18.07.2013р. надав суду заперечення на позовну заяву, в якому відповідач заперечуючи проти позову зазначив наступне. 20.06.2012р. відповідач позичив у свого знайомого ОСОБА_3 автомобіль Камаз для того, щоб перевезти з с.Горигляди в смт.Коропець пісок, який він заздалегідь придбав. Приїхавши у с.Горигляди відповідач завантажив пісок та коли рухався у напрямку смт.Коропець у радіаторі автомобіля почала кипіти вода, тому відповідач вирішив під'їхати до річки Дністер, щоб набрати води для радіатора. Набравши води відповідач почав рухатися в сторону центральної дороги, тоді його зупинили працівники міліції і заставляли підписувати його документ, звинувачуючи в тому, що він нібито набрав пісок з русла річки. Відповідач вказує на те, що він не був присутній при розгляді справи про адміністративне правопорушення та йому нічого невідомо про накладення на нього будь яких стягнень. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову про стягнення з нього 1735 грн. збитків.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення прокурора, відповідача, покази свідка, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Відповідно до п. а) ч.1 ст.3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до основних принципів охорони навколишнього природного середовища віднесено пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності.

Згідно із ч.ч. 1, 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Пунктом к) ч. 2 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у невиконанні вимог охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

20 червня 2012 року о 12год. 00 хвилин ОСОБА_2 здійснив заїзд автомобілем Камаз, державний номерний знак НОМЕР_1 та вибір піщано-гравійної суміші з русла р.Дністер біля села Горигляди Монастириського району, яка входить до складу природно-заповідного фонду регіонального ландшафтного парку «Дністровський каньйон», чим порушив правила охорони та використання території та об'єктів природного заповідного фонду.

Зазначене підтверджується протоколом №000902 від 13.07.2012р. державної екологічної інспекції в Тернопільській області, постановою Монастириського районного суду Тернопільської області від 03.08.2012р. про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_2 за ст. 91 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 грн. Зазначена постанова суду не оскаржувалася та набрала законної сили.

ОСОБА_2 сплатив 200 грн. штрафу за накладене на нього адміністративне стягнення, що підтверджується квитанцією № 11 від 13.08.2012р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи те, що обставини встановлені постановою суду, яка набрала законної сили, не доказуються, суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що він не вчиняв адміністративного правопорушення та не здійснював вибір піщано-гравійної суміші з русла річки Дністер.

Крім того, посилання відповідача на те, що йому не було відомо про винесення постанови суду спростовується матеріалами справи, з яких вбачається, що 13.08.2012р., тобто через 10 днів після винесення постанови Монастириським районним судом, ОСОБА_2 сплатив накладений на нього штраф у повному обсязі (квитанція №11 від 13.08.2012р.).

У судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_4, який працює секретарем Гориглядівської сільської ради. Зазначений свідок суду пояснив, що дійсно 20.06.2012р. він бачив, як від русла річки Дністер виїжджав автомобіль Камаз, яким керував ОСОБА_2 В присутності ОСОБА_4 ОСОБА_2 пояснював працівникам міліції, що автомобіль завантажили піском три невідомих йому чоловіка і він повинен перевезти пісок в м.Монастириськ за вказівкою громадянина ОСОБА_3. У присутності свідка ОСОБА_4 ОСОБА_2 не говорив про пошкоджений радіатор автомобіля.

Розмір збитків, заподіяних державі внаслідок проїзду вантажним автомобілем та забору піщано-гравійної суміші на території регіонального ландшафтного парку «Дністровський каньйон», які нараховані згідно із додатками № 7, № 8 до постанови КМУ від 21.04.1998р. №521 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природного заповідного фонду України» становить 1735,00 грн.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Прокурор у позовній заяві зазначив, що відповідно до п.7 ч.3 ст.29 Бюджетного кодексу України збитки підлягають стягненню на користь Гориглядівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області.

Зважаючи на те, що збитки у розмірі 1735грн. відповідачем не відшкодовані, відсутність своєї вини у їх заподіянні відповідачем не спростована, вимога прокурора про стягнення з відповідача 1735грн. збитків на користь Гориглядівської сільської ради, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно частини 3 статті 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 1, 3, 4, 10, 11, 15, 60, 88, ч. 2 ст. 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст.1166 ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на рахунок місцевого бюджету Гориглядівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області (р/р 33115331700384, МФО 838012, код 04396087, призначення платежу - місцевий бюджет) 1735,00 грн. (одна тисяча сімсот тридцять п'ять грн. 00 коп.) збитків.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход Державного бюджету України 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять грн. 40 коп.) судового збору.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуте Монастириським районним судом. Заяву про перегляд рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: І. М. Галіян