Рішення

від 07.08.2013 по справі 904/5128/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.08.13р. Справа № 904/5128/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-Транс", м. Київ

до відповідача-1: Приватного підприємства "Агро-Зерно-Транс", м. Павлоград Дніпропетровської області

до відповідача-2: Приватного підприємства багатопрофільна фірма "НА і КС", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 10565,79 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

Від позивача: Сидорова Ю.В., довіреність №71 від 27.12.2012 року, представник

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТНК-Транс" звернулося до господарського суду з позовом, яким, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, поданої до початку розгляду справи по суті, просить стягнути солідарно з Приватного підприємства "Агро-Зерно-Транс" та Приватного підприємства багатопрофільної фірми "НА і КС" заборгованість в сумі 10061,52 грн. - основного боргу, 117,43 грн. - 3% річних, 10,06 грн. - інфляційних втрат, 572,54 грн. - пені, а також судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Приватним підприємством багатопрофільна фірма "НА і КС" умов договору поставки №1127К від 20.06.2011 року в частині своєчасної та повної оплати отриманих нафтопродуктів та послуг. Оскільки відповідно до договору поруки №1380К від 18.08.2011 року Приватне підприємство "Агро-Зерно-Транс" виступило поручителем перед позивачем за виконання відповідачем-2 зобов'язань по договору поставки №1127К від 20.06.2011 року, позивач просить стягнути заборгованість солідарно з відповідачів-1,2.

Відповідачі не скористалися своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні, про день, час, та місце розгляду справи повідомлялися належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Направлена господарським судом відповідачу поштова кореспонденція повернулася із відміткою органу поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до підпункту 3.9.1 пункту 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом .

Відзиву на позов відповідачі не надали, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.08.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

20.06.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ТНК-Транс" (постачальник) та Приватним підприємством багатопрофільною фірмою "НА і КС" (покупець) було укладено договір поставки №1127К.

Відповідно до п.2.1 договору Постачальник протягом строку дії цього договору зобов'язується здійснювати постачання палива та/або надавати послуги Покупцю на умовах EXW за місцезнаходженням АЗС, а Покупець зобов'язується приймати такі паливо та/або послуги та оплачувати їх на умовах цього договору. Умови поставки палива та/або надання послуг визначаються Сторонами у договорі та відповідних додатках до нього. При визначенні базисних умов постачання палива та/або надання послуг Сторони керуються Міжнародними правилами тлумачення комерційних термінів (ІНКОТЕРМС) в редакції 2000 року, в частині, що не суперечить умовам даного договору.

АЗС - автозаправна станція, перелік, яких зазначено у додатку № 1 до цього договору, на якій покупець має право отримати паливо та/або послуги відповідно до умов даного договору (п.1.1 договору).

За умовами п.п. 2.2, 2.3 договору передача/отримання палива та/або надання/отримання послуг здійснюється виключно з використанням смарт-карток. З метою визначення (уточнення) розмірів виконаних зобов'язань за договором Сторони зобов'язані оформлювати видаткові накладні або акти приймання-передачі палива та/або послуг за звітний період. Фактична кількість, асортимент, ціна поставленого Покупцю палива та/або отриманих послуг визначається виходячи з даних, що міститься в електронних базах даних про використання відповідної сматр-картки, а саме в програмному апаратному комплексі Petrоl (виробником даного програмного забезпечення є «ДП центр автоматичної ідентифікації» дочірнє підприємство фірми «Нові комп'ютерні технології» м. Москва) та фіксується в інформаційних чеках наданих відповідною АЗС. В разі виникнення спірних моментів щодо положень відповідної видаткової накладної або акту приймання-передачі палива та/або послуг, сторони визнають і погоджуються з даними, що фіксуються вищезазначеним програмним забезпеченням, автентичність даних, яких гарантується компанією виробником зазначеного програмного забезпечення та/або даними, що міститься у інформаційних чеках наданих відповідною АЗС.

Згідно з п. 5.2 договору паливо вважається поставленим, а послуги наданими з моменту фактичного отримання палива/послуг та оформлення інформаційного чеку (або іншого документу, що підтверджує отримання палива/послуг).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що відпуск (передача) палива/послуг здійснюється відповідно до чинних цін на АЗС на момент здійснення операції по відпуску (передачі) палива/послуг та погоджується сторонами у порядку, визначеному у розділі 5 цього договору. Ціна на паливо/послуги, що поставляються Покупцю є динамічною та може змінюватися (визначатися та коригуватися) Постачальником в односторонньому порядку, залежно від зміни цін на ринку нафтопродуктів, індексу інфляції, зміни курсу грошової одиниці України - гривні - стосовно курсів іноземних валют, збільшення розмірів податків, зборів, інших обов'язкових платежів тощо.

Ціна однієї смарт-карти погоджується сторонами та вказується у відповідних видаткових накладних або актах прийому-передачі, підписаних уповноваженими представниками Сторін (п. 6.4 договору).

Пунктом 6.2 договору передбачено, що Покупець зобов'язаний здійснювати попередню оплату палива/послуг. Сума та строки внесення попередньої оплати визначається Покупцем самостійно, виходячи з його потреб у паливі/послугах з урахуванням того, що паливо/послуги можна отримати лише на суму передплати, що перевищує сигнальний поріг.

Додатковою угодою № 1 від 19.08.2011 року до договору внесено зміни до розділу 6 договору.

Згідно з п. 6.1 договору (в редакції згідно додаткової угоди № 1 від 19.08.2011 року) ціна палива/послуг погоджується сторонами в порядку, визначеному у розмірі 5 до цього договору. Ціна на паливо/послуги, що поставляються Покупцю є динамічною та може змінюватися (визначатися та коригуватися) Постачальником в односторонньому порядку, залежно від зміни цін на ринку нафтопродуктів, індексу інфляції, зміни курсу грошової одиниці України - гривні - стосовно курсів іноземних валют, збільшення розмірів податків, зборів, інших обов'язкових платежів тощо.

Пунктом 6.4 договору (в редакції згідно додаткової угоди № 1 від 19.08.2011 року) передбачено, що оплата за паливо/послуги здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника наступним чином: Покупець може здійснювати попередню оплату палива/послуг. Сума та строки внесення попередньої оплати визначається Покупцем самостійно, виходячи з його потреб у паливі/послугах. За отриманні паливо/послуги протягом відповідного періоду, який складає сім календарних днів, в межах ліміту, визначеного п.6.4.3 договору, покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отримане паливо/послуги за зазначений період, не пізніше другого календарного дня, наступного за періодом, в якому Покупець отримав паливо/послуги. Розмір ліміту, що надається Покупцеві не може перевищувати 25000,00грн. У разі досягнення/перевищення розміру ліміту, Покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за поставлене паливо/надані послуги протягом одного банківського дня з моменту досягнення/перевищення визначеного в п. 6.4.3 ліміту.

Додатком 6 від 20.06.2011 року до договору визначено, що Постачальник має право надати Покупцю знижку від ціни на АЗС, діючої під час заправки на паливо (вид палива: А-98, А-98SUP, А-95, А-95PR, А-92, А-76, ДТ, ДТ-EUR) у розмірі, передбаченому згідно таблиці даного додатку. Даний додаток набирає чинності 21.06.2011 року та є невід'ємною частиною до договору (п. 4 додатку 6).

Додатком 6 від 19.08.2011 року до договору змінено розміри знижок згідно таблиці даного додатку. Даний додаток набрав чинності з 19.08.2011 та є невід'ємною частиною до договору. Додаток 6 від 20.06.2011 року до договору, що набрав чинність 21.06.2011 втрачає чинність з 19.08.2011 року (п. 4 додатку 6).

Відповідно до п.п. 2, 3 додатку 6 від 20.06.2011 року та 19.08.2011 року Постачальник залишає за собою право в односторонньому порядку змінювати розмір знижки/відмовити в її наданні в зв'язку зі зміною кон'юнктури ринку нафтопродуктів, зменшення об'єму купівлі палива Покупцем та з інших підстав, повідомивши Покупця за два банківських дні до моменту внесення таких змін. У разі порушення Покупцем умов договору щодо оплати нафтопродуктів, Постачальник має право відмовити Покупцю в наданні знижки в поточному місяці, в якому відбулися порушення оплати, без додаткового повідомлення.

На виконання умов договору поставки №1127К від 20.06.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТНК-Транс" здійснило поставку нафтопродуктів (та видачу старт-карток, оплата яких передбачена п. 6.4. Договору) Приватному підприємству багатопрофільній фірмі "НА і КС" на загальну суму з урахуванням знижки - 380351,15 грн., що підтверджується накладними (а.с.23-31): № 24618 від 30.11.2011 року на суму 54264,89 грн. (у тому числі з ПВД з урахуванням знижки); сума з ПДВ без знижки - 54542,11 грн.; № 11095 від 22.06.2011 року на суму 6 грн. (вартість смарт-карток); № 193327 від 30.09.2011 року на суму 70443,19 грн. (у тому числі з ПВД з урахуванням знижки); сума з ПДВ без знижки - 70809,93 грн.; № 14356 від 31.07.2011 року на суму 14794,28 грн. (у тому числі з ПВД з урахуванням знижки); сума з ПДВ без знижки - 14732,50 грн.; № 21799 від 31.10.2011 року на суму 67080,77 грн. (у тому числі з ПВД з урахуванням знижки); сума з ПДВ без знижки - 67429,50 грн.; № 1727 від 31.01.2012 року на суму 57133,27 грн. (у тому числі з ПВД з урахуванням знижки); сума з ПДВ без знижки - 57428,96 грн.; № 4877 від 29.02.2012 року на суму 80505,44 грн. (у тому числі з ПВД з урахуванням знижки); сума з ПДВ без знижки - 81164,87 грн.; № 6415 від 31.03.2012 року на суму 36122,31 грн. (у тому числі з ПВД з урахуванням знижки); сума з ПДВ без знижки - 36229,75 грн.; № 20741 від 13.10.2011 року на суму 1 грн. (вартість смарт-картки);

Відповідачем частково оплачено вартість товару та старт-карток у розмірі 370289,63 грн, що підтверджується банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи.

Таким чином, заборгованість складає 10061,52 грн.

Причиною виникнення спору є порушення відповідачем-2 зобов'язань за договором поставки №1127К від 20.06.2011 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлені нафтопродукти.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України). З огляду на положення п. 6.4 договору (в редакції згідно додаткової угоди № 1 від 19.08.2011 року), строк оплати поставлених нафтопродуктів та послуг за видатковими накладними є таким, що настав.

З урахуванням положень п. 6.4. Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 19.08.2011 року, строк оплати є таким, що настав.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення на користь позивача заборгованості за поставлені нафтопродукти та послуги у розмірі 10061,52 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та заявив до стягнення інфляційні втрати за період з березня 2013 року по липень 2013 року у розмірі 10,06 грн., 3% річних за період з 13.03.2013 року по 01.08.2013 року у розмірі 117,43 грн.

Суд зазначає, що при уточненні розміру позовних вимог, позивачем нараховано індекс інфляції за березень-липень 2013 року (на відміну від першої редакції позову, де період нарахування закінчувався червнем 2013 року), однак у зв'язку з тим, що за липень індекс інфляції становить 99,9%, то за весь період березень-липень 2013 року інфляція має від'ємне значення, а тому вимога про стягнення індексу інфляції задоволенню не підлягає.

Перевіривши нарахування 3% річних, судом встановлено їх вірність, а тому вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За прострочення оплати нафтопродуктів та наданих послуг позивач нарахував та просить стягнути пеню за період з 13.03.2013 року по 01.08.2013 року у розмірі 572,54 грн.

Відповідно до п. 8.2 договору у випадку порушення Покупцем п. 6.10 договору, останній сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Однак суд зазначає, що Додатковою угодою №1 від 19.06.2013 року розділ 6 Договору викладено у новій редакції, і п. 6.10 там відсутній. Оскільки п. 8.2. договору має бланковий характер, то при виключенні п. 6.10 договору, його застосування неможливе. Отже пеня не передбачена договором. Таким чином, вимоги про стягнення пені з відповідача-2 не підлягають задоволенню.

Однак суд звертає увагу, що пеня передбачена договором поруки, про що буде зазначено нижче.

18.08.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ТНК-Транс" (кредитор), Приватним підприємством багатопрофільною фірмою "НА і КС" (боржник), Приватним підприємством "Агро-Зерно-Транс" (поручитель) було укладено договір поруки № 1380К.

Відповідно до п. 2.1 договору поруки у відповідності з цим договором Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань в повному обсязі, що виникли на підставі Основного договору (договору поставки № 1127К від 20.06.2011, укладений між Кредитором та Боржником, включаючи всі додаткові угоди, додатки, зміни до нього, що укладені на дату набуття чинності цим Договором або будуть укладені у майбутньому) з усіма змінами та доповненнями або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому:

- зобов'язання щодо здійснення Боржником оплати за паливо/послуги, що поставляється Кредитором, у порядку та строки, встановлені в Основному договорі;

- зобов'язання щодо сплати Боржником Кредитору передбачених Основним договором неустойок, процентів;

- зобов'язання щодо компенсації збитків, заподіяних Кредитору неналежним виконанням або невиконанням Боржником зобов'язань за Основним договором.

Згідно з п. 6.1, 6.2 договору поруки порука за цим договором припиняється з припиненням Зобов'язання. Порука припиняється, якщо Кредитор протягом дванадцяти місяців від дня настання строку виконання Зобов'язання за Основним договором не пред'явить вимоги до Поручителя.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За умовами п. 2.3 договору поруки у разі порушення Боржником Зобов'язання, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники, що означає право Кредитора вимагати виконання Зобов'язання в повному обсязі як від Боржника і Поручителя разом, так і від кожного з них окремо. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник.

У разі порушення Зобов'язання Боржником Кредитор направляє Поручителю письмову вимогу виконати Зобов'язання (або певну його частину). Кредитор не зобов'язаний підтверджувати яким-би то не було чином факт невиконання Зобов'язання Боржником. Вимога Кредитора буде достатньою для Поручителя підставою виконати Зобов'язання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог до Кредитора про надання додаткової інформації чи документів. Поручитель зобов'язаний виконати пред'явлену йому вимогу Кредитора в повному обсязі в строк не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання такої вимоги (п.п. 3.1, 3.2 договору поруки).

Позивачем направлено Приватному підприємству "Агро-Зерно-Транс" вимогу № 289 (вих. № 132/1 від 05.03.2013), відповідно до якої позивач повідомив відповідача-1 про заборгованість відповідача-2 за договором поставки № 1127К від 20.06.2011 за поставлені нафтопродукти та надані послуги та просив у відповідності до п.п. 3.1, 3.2 договору поруки протягом трьох банківських днів з моменту отримання даної вимоги перерахувати заборгованість у розмірі 10062,52 грн.

Вимога направлена в межах строків, встановлених договором і отримана поручителем 06.03.2013 року.

Доказів погашення заборгованості за поставлені нафтопродукти та надані послуги по договору поставки № 1127К від 20.06.2011 року в розмірі 10061,52 грн. - основного боргу, 117,43 грн. 3% річних, відповідачі-1,2 до суду не надали, доводи, наведені в обґрунтування позову не спростували.

Також суд зазначає, що п. 3.3 Договору поруки передбачено, що у разі порушення поручителем строку виконання вимоги Кредитора, поручитель повинен сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Вимога отримана поручителем 06.03.2013 року, а тому згідно п.3.2. Договору поручитель повинен був сплатити заборгованість у розмірі 10061,52 грн. протягом 3-х банківських днів, тобто до 11.03.2013 року включно.

Оскільки поручитель не виконав вказаного обов'язку позивачем нараховано пеню за період з 13.03.2013 року по 01.08.2013 року у розмірі 572,54 грн.

Судом перевірено правильність розрахунку та виявлено, що позивач просить стягнути пеню у меншому розмірі, ніж передбачено договором (587,15 грн.), що є правом позивача, а тому вимога про стягнення пені з відповідача-1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару відповідачі порушують права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.

За викладеного, з відповідача-1 та відповідача-2 солідарно підлягає стягненню основний борг у розмірі 10061,52 грн. та 3% річних у розмірі 117,43 грн.

Пеня у розмірі 572,54 грн. підлягає стягненню лише з відповідача-1.

Чинним законодавством не передбачено стягнення судового збору солідарно, а тому, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідачів підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог - у загальному розмірі 1718,90 грн.

Суд, з урахуванням ч.2 ст.49 ГПК України, враховуючи, що неправильні дії двох відповідачів привели до виникнення спору, вважає за необхідне розподілити між відповідачами вказаний розмір судового збору у рівних частинах та стягнути по 859,45 грн. з кожного.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.6, ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Агро-Зерно-Транс" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Підгірна, 7/22, ідентифікаційний код 33370714) та Приватного підприємства багатопрофільна фірма "НА і КС" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Садовніченка, 19/28, ідентифікаційний код 21924122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-Транс" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11, код ЄДОРПОУ 32489155) основний борг у розмірі 10061,52 грн. та 3% річних у розмірі 117,43 грн.

Стягнути з Приватного підприємства "Агро-Зерно-Транс" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Підгірна, 7/22, ідентифікаційний код 33370714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-Транс" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11, ідентифікаційний код 32489155) пеню у розмірі 572,54 грн. та судовий збір у розмірі 859,45 грн.

Стягнути з Приватного підприємства багатопрофільна фірма "НА і КС" (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Садовніченка, 19/28, ідентифікаційний код 21924122) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-Транс" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 11, ідентифікаційний код 32489155) судовий збір у розмірі 859,45 грн.

В іншій частині позову - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складно - 07.08.2013 року.

Суддя О.М. Крижний