Рішення

від 06.08.2013 по справі 910/8140/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8140/13 06.08.13

За позовом дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат»

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо- комерційна фірма «Столиця»

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство «Київхліб»

про визнання недійсним договору купівлі-продажу та застосування наслідків недійсності правочину

Суддя Удалова О.Г. (головуючий)

Суддя Любченко М.О.

Суддя Паламар П.І.

Представники учасників процесу:

від позивача Андрюх В.В. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

від третьої особи Земляк Л.М. (за довіреністю)

Обставини справи:

Дочірнє підприємство публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Столиця» про визнання договору купівлі-продажу від 25.03.2013 р. недійсним .

Позовні вимоги мотивовані тим, що від імені позивача договір підписано неуповноваженою особою, а саме заступником директора Славінською О.Л. замість директора Корінь О.В. Крім того, позивач зазначає, що оскільки предметом договору є відчуження основних засобів, він потребує погодження з головою правління засновника публічного акціонерного товариства «Київхліб».

Ухвалою суду від 26.04.2013 р. порушено провадження у справі № 910/8140/13, залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, публічне акціонерне товариство «Київхліб» та призначено справу до розгляду на 23.05.2013 р.

23.05.2013 р. та 11.06.2013 р. у зв'язку з відсутністю представника відповідача суд відкладав розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України.

У наступному засіданні, заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд призначив колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва від 25.06.2013 р. було визначено склад колегії суддів: Удалова О.Г. (головуючий), Любченко М.О., Паламар П.І.

Ухвалою суду від 25.06.2013 р. справу було прийнято до провадження та призначено судове засідання на 23.07.2013 р.

У вказане судове засідання представник відповідача не з'явився.

Позивачем через відділ діловодства передано клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, розгляд якого судом відкладено.

Розгляд справи відкладено на 06.08.2013 р.

Представники позивача та третьої особи підтримали позовні вимоги.

Судом відхилено клопотання позивача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, оскільки факт підписання договору замість Корінь О.В. Славінською О.Л. не оспоюється та підтверджений самим позивачем та третьою особою.

Представники відповідача в судове засідання не з'явились в черговий раз, про причини неявки не повідомили, про день та час проведення судового засідання сторона була повідомлена належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до якого адресою відповідача є: 03113, м. Київ, пр-т Перемоги, 68/1, офіс 62. Процесуальні документи направлялися судом відповідачеві за вказаною адресою. Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, заяв та клопотань не подав, правом на судовий захист не скористався, відомості, повідомлені позивачем, не спростував.

Суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

У лютому 1992 року дочірнє підприємство публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат» набуло у власність кіоск «Торговий модуль».

У подальшому вказаний об'єкт було встановлено на земельній ділянці за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 3 кадастровий № 8 000 000 000:88:169, право користування якою оформлено договором оренди земельної ділянки від 19.12.2007 р., зареєстрованим Шевченківською районною у м. Києві радою за № 154, з метою продажу хлібобулочний виробів.

25.03.2013 р. між дочірнім підприємством публічного акціонерного товариства (ПАТ) «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат» в особі директора Корінь Олени Василівни (продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Столиця» (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується передати кіоск «Торговий модуль» в кількості 1 одиниці, який встановлений за адресою: пров. Політехнічний, 3, що у Шевченківському районі м. Києва, у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти його та сплатити за нього на умовах Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору вартість кіоску «Торговий модуль» становить 7 558,74 грн.

Також 25.03.2013 р. сторони підписали акт приймання-передачі кіоску «Торговий модуль» за Договором.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що від імені продавця Договір та акт підписано заступником директора Славінською О.Л. замість директора Корінь О.В.

25.03.2013 р. покупець перерахував на рахунок продавця грошові кошти в розмірі 7 558,74 грн. з призначенням платежу «оплата за кіоск «Торговий модуль» згідно рахунку-фактури № 37 від 21.03.2013 р.».

17.04.2013 р. продавець перераховував на рахунок покупця грошові кошти в розмірі 7 558,74 грн. з призначенням платежу «повернення помилково перерахованих коштів». Кошти у вказаному розмірі покупцем було повернуто позивачу 18.04.2013 р. з тим самим призначенням платежу.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить визнати недійсним Договір, посилаючись на те, що спірний Договір було укладено за відсутності повноважень, що є підставою для визнання його недійсним.

В силу ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно з п. 7 ст. 176 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В силу ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Правовідносини, які виникають між юридичної особою та її органом, є представництвом, яке ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України визначено як обов'язок або право однієї сторони вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Відповідно до п. 5.1 статуту дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат» майно підприємства, передане йому засновником ПАТ «Київхліб», є власністю товариства (засновника) і знаходиться у підприємства на праві господарського відання. Розпорядження майном здійснюється за згодою з товариством.

Згідно з п. 2.1.13 положення про облікову політику відкритого акціонерного товариства «Київхліб» (правонаступник ПАТ «Київхліб») відчуження та списання основних засобів з активів балансів підприємств здійснюється відповідно до положення про основні засоби ВАТ «Київхліб» за рішенням голови правління чи його заступника при вартості основних засобів до 50,0 тис. грн.

Оскільки кіоск «Торговий модуль» належить до основних засобів продавця, його відчуження потребує погодження з головою правління ПАТ «Київхліб».

Згідно з п. 6.2 статуту продавця директор підприємства без довіреності представляє інтереси підприємства і здійснює дії від імені підприємства; розпоряджається господарськими засобами і майном підприємства в межах, визначених цим статутом, статутом товариства та відповідає за ефективне використання основних засобів і обігових коштів; видає довіреності; без доручення укладає угоди та господарські договори, включаючи зовнішньоекономічні договори та договори застави, останні укладаються за погодженням з головою правління товариства.

Таким чином, директор продавця Корінь О.В. мала право на укладення спірного договору.

Проте, судом встановлено, що від імені позивача Договір було підписано не Корінь О.В., а Славінською О.Л., яка обіймає посаду заступника директора підприємства.

При цьому, відповідно до наказу по підприємству від 30.12.2011 р. «Про представництво» Славінську Ольгу Леонідівну було призначено другим заступником директора та надано право укладати договори купівлі-продажу та поставки продукції підприємства, договори з покупцями продукції підприємства про надання ними маркетингових послуг, договори по забезпеченню підприємства сировиною, іншими матеріальними ресурсами (крім енергоносіїв), збору та утилізації вторинної сировини, реалізації товарів через магазини та кіоски фірмової торгівлі підприємства, придбання матеріалів і обладнання індивідуального захисту працівників та забезпечення належних умов праці, реклами продукції підприємства.

Отже, відповідно до вищезазначених положень Статуту та наказу позивача та п. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Таким чином, Славінська О.Л. не наділена повноваженнями на відчуження основних засобів, належних підприємству.

Діяльність представника має здійснюватись у межах повноважень. Частиною 1 ст. ст. 241 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Перевищення повноважень - це довільне збільшення представником обсягу права на здійснення правочинів, який встановлено вказівками особи, яку представляють, або нормами права. При перевищенні повноважень представник зі своєї ініціативи розширює межі наданого йому повноваження, не погодивши такий відступ з особою, яку представляють.

Виходячи з положень ст. 241 Цивільного кодексу України, можливі два варіанта поведінки особи, яку представляють, при представництві з перевищенням повноважень: - схвалення правочину; - відмова від його схвалення.

Повернення 17.04.2013 р. на рахунок покупця грошових коштів в розмірі 7 558,74 грн. з призначенням платежу «повернення помилково перерахованих коштів» свідчить про те, що дочірнє підприємство публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат» не схвалило укладення Договору.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьої, п'ятою, шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судом встановлено, що Договір від імені позивача було укладено особою, за відсутності повноважень, що суперечить чинному законодавству та є підставою його недійсності.

Правові наслідки недійсності правочину визначені ст. 216 ЦК України, відповідно до якої недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Таким чином, на відповідача покладається обов'язок повернення позивачу кіоску «Торговий модуль», який встановлений за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 3.

У свою чергу, на позивача покладається обов'язок повернення відповідачу коштів, отриманих в рахунок оплати за Договором, в розмірі 7 558,74 грн., в тому числі 1 259,79 грн. ПДВ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо визнання недійсним Договору підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 25.03.2013 р., укладений між дочірнім підприємством публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат» та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Столиця».

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Столиця» (03113, м. Київ, пр-т Перемоги, 68/1, оф. 62, код 36125901) повернути дочірньому підприємству публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат» (01135, м. Київ, вул. В. Чорновола, 41, код 24374107) кіоск «Торговий модуль», який встановлений за адресою: м. Київ, пров. Політехнічний, 3.

4. Зобов'язати дочірнє підприємство публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат» (01135, м. Київ, вул. В. Чорновола, 41, код 24374107) повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Столиця» (03113, м. Київ, пр-т Перемоги, 68/1, оф. 62, код 36125901) 7 558 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 74 коп., в тому числі 1 259 (одну тисячу двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 79 коп. ПДВ, отриманих в рахунок оплати за Договором купівлі-продажу від 25.03.2013 р.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Столиця» (03113, м. Київ, пр-т Перемоги, 68/1, оф. 62, код 36125901) на користь дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Булочно-кондитерський комбінат» (01135, м. Київ, вул. В. Чорновола, 41, код 24374107) 1 147 (оду тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

Повне рішення складено 09.08.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова (головуючий)

Суддя М.О. Любченко

Суддя П.І. Паламар