Рішення

від 08.08.2013 по справі 913/1903/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

08 серпня 2013 року Справа № 913/1903/13

Провадження № 30/913/1903/13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк», м. Луганськ

до відповідача Малого приватного підприємства "Донсервіс", м. Ровеньки Луганської області

про стягнення 123 053 грн. 72 коп.

Суддя Голенко І.П.

Секретар судового засідання: Гаращук В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Суркова А.Ю., довіреність № 553 від 14.12.2012;

від відповідача: представник не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Український комунальний банк" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Малого приватного підприємства "Донсервіс" про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 100 000 грн. 00 коп., заборгованості по відсотках у розмірі 15 208 грн. 84 коп., пені за прострочений кредит у розмірі 7366 грн. 00 коп., пені за прострочені відсотки у розмірі 478 грн. 88 коп. на підставі кредитного договору № 554/11-ю від 21.07.2011.

Позов мотивований фактом невиконання відповідачем умов в частині оплати у встановлені кредитним договором та додатковими угодами до нього строки суми кредиту, процентів.

25.07.13, 08.08.13 відповідач у судові засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстр. номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.2008 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка , за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали господарського суду Луганської області, які направлялися відповідачу за належною юридичною адресою: м. Ровеньки Луганської області, вул. Дзержинського, буд. 26, поверталися підприємством зв'язку з посиланням на відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п. п. 3.9.1 п. 3.9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2012 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач не надав до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

21.07.2011 між Публічним акціонерним товариством «Укркомунбанк» (банк, позивач) та Малим приватним підприємством «Донсервіс» (позичальник, відповідач) укладено кредитний договір № 554/11-ю (далі за текстом - договір) з додатковими угодами до нього, які належним чином підписані сторонами та скріплено печатками підприємств.

Банк надає позичальнику кредит на умовах овердрафту з лімітом 50000 грн. 00 коп. на строк по 21 вересня 2011 року зі сплатою 24% для поповнення обігових коштів. Банк здійснює операції з поточного рахунку позичальника, відкритому у банку, понад залишок власних коштів в межах встановленого ліміту (п. п. 1.1 п. 1 договору).

Згідно п. 1.2 п. 1 договору проценти за користування овердрафтом нараховуються щодня на дебетовий залишок на поточному рахунку позичальника з дня виникнення заборгованості та до повного її погашення.

Позичальник зобов'язується сплачувати відсотки щодня, але не пізніше чим через тридцять днів з моменту їх нарахування. При несплаті відсотків понад тридцять днів та/або кредиту, у встановлений п. 1.1 термін, сплачувати банку пеню згідно з п. 5.1 (п. 4.1 п. 4 договору).

Відповідно до п. 5.1 п. 5 договору в разі несвоєчасної сплати кредиту та/або відсотків по ньому, банк має право на стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів по ньому, нараховується на фактичне число днів тривалості простроченої заборгованості до повного погашення прострочених платежів і сплачується одночасно з погашенням відповідної суми боргу (п. п. 5.4 п. 5 договору).

Додатковими угодами, укладеними між сторонами договору, неодноразово продовжувалась дія кредитного договору (до 28.12.2011, до 28.03.2012, до 02.07.2012, до 02.10.2012, до 28.12.2012 ) та був змінений ліміт до суми 100 000 грн. 00 коп . (а. с. 7-11).

Позивач надав відповідачу кредит на загальну суму 100000 грн. 00 коп. згідно наданих позивачем банківських виписок.

В порушення умов кредитного договору відповідачем не виконуються взяти на себе зобов'язання щодо погашення кредиту, сплати відсотків у встановлені договором строки.

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту у загальному розмірі 123053 грн. 72 коп., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 100000 грн. 00 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 15208 грн. 84 коп. за період з 10.12.2012 по 11.07.2013, пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 7366 грн. 00 коп. за період з 11.01.2013 по 11.07.2013, пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 478 грн. 88 коп. за період з 11.01.2013 по 11.07.2013 за кредитним договором № 554/11-ю від 21.07.2011.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно п. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав договірні зобов'язання в частині надання відповідачу кредиту у розмірі 100000 грн. 00 коп. згідно наданих позивачем банківських виписок.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж Кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України ).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, за яким боржник зобов'язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 554/11-ю від 21.07.2011, а саме: відповідач не виконав зобов'язання щодо сплати кредиту, відсотків, комісії в терміни, передбачені вищезазначеними договором та додатковими угодами до нього.

Матеріалами справи підтверджено, що за останнім утворилась прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 100000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 15208 грн. 84 коп. за період з 10.12.2012 по 11.07.2013.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки відповідач допустив прострочення зобов'язань за кредитним договором, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства, п. 4.1 ст. 4 договору та з урахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яка визначає, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, нараховано та заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 7366 грн. 00 коп. за період з 11.01.2013 по 11.07.2013, пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 478 грн. 88 коп. за період з 11.01.2013 по 11.07.2013.

Перевіривши розрахунки розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених до стягнення сум пені за вказаний період.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач ні яким чином не спростував позовні вимоги.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по кредиту у розмірі 100 000 грн. 00 коп., заборгованість по відсотках у розмірі 15 208 грн. 84 коп. за період з 10.12.2012 по 11.07.2013, пеню за прострочений кредит у розмірі 7366 грн. 00 коп. за період з 11.01.2013 по 11.07.2013, пеню за прострочені відсотки у розмірі 478 грн. 88 коп. за період з 11.01.2013 по 11.07.2013.

Згідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Донсервіс", м. Ровеньки Луганської області, вул. Дзержинського, буд. 26, код 31785087, на користь Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк», м. Луганськ, вул. Шевченка В.В., буд. 18А, код 24191588, заборгованість за кредитом у розмірі 100 000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 15 208 грн. 84 коп., пеню за прострочений кредит у розмірі 7366 грн. 00 коп., пеню за прострочені відсотки у розмірі 478 грн. 88 коп., судовий збір у розмірі 2461 грн. 07 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 12.08.2013

Суддя І.П. Голенко