Рішення

від 05.08.2013 по справі 914/2769/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2013 р. Справа № 914/2769/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Валетудо», с. Солуки, Львівська область

до відповідача: Приватного торговельно-посередницького підприємства фірма «ЕДЕЛЬВЕЙС», м. Рава-Руська, Львівська область

про стягнення 58 368 грн. 95 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Залицайло М.С.

Представники:

від позивача: Кульчицький Н.Б., представник (довіреність від 02.04.2013 р.);

від відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Валетудо», с. Солуки, Львівська область звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного торговельно-посередницького підприємства фірма «ЕДЕЛЬВЕЙС», м. Рава-Руська про стягнення 58 368 грн. 95 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 19.07.2013 р. призначив розгляд справи на 29.07.2013 р. Ухвалою суду від 29.07.2013 р. з причини неявки відповідача розгляд справи відкладався на 05.08.2013 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становила 58 368 грн. 95 коп. Враховуючи наведене, просив стягнути з відповідача вартість поставленого та неоплаченого товару в сумі 58 368 грн. 95 коп.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 19.07.2013 р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (поштові повідомлення про вручення долучено до матеріалів справи), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 05.08.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 08.08.2013 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

1 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Валетудо» (постачальник) та Приватним торговельно-посередницьким підприємством фірма «ЕДЕЛЬВЕЙС» (покупець) було укладено договір №2 з протоколом розбіжностей до даного договору.

За цим договором постачальник (позивач) зобов'язувався поставити, а покупець (відповідач) зобов'язувався прийняти та своєчасно оплатити продукцію (мінеральна природна лікувально-столова вода) згідно замовлення.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив і передав у власність відповідачу протягом 2012-2013 р.р. товар на загальну суму 137 872 грн. 87 коп., що підтверджується видатковими накладними.

Згідно п. 7.2. договору в редакції, викладеній протоколом розбіжностей, покупець оплачує продукцію протягом 30 календарних днів від дати подання ним звіту про реалізацію продукції, який направляється продавцю щомісяця до 10-го числа місяця наступного за звітним.

Позивач за вих. №50 від 14.06.2013 р. звертався до відповідача з вимогою про сплату коштів, в яких вимагав оплатити заборгованість. Відповідачем вказана вимога залишена без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 58 368 грн. 95 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 58 368 грн. 95 коп. основного боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного торговельно-посередницького підприємства фірма «ЕДЕЛЬВЕЙС», м. Рава-Руська, вул. Калнишевського, 5, Жовківський район, Львівська область (ідентифікаційний код 13808034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Валетудо», с. Солуки, вул. Івана Франка, 2, Яворівський район, Львівська область (ідентифікаційний код 33708905) 58 368 грн. 95 коп. основного боргу, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.