Рішення

від 05.08.2013 по справі 908/2393/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 20/61/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2013 Справа № 908/2393/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 7)

до Новомиколаївської центральної районної лікарні (70100, Запорізька область, Новомиколаївський район, смт. Новомиколаївка, вул. Комсомольська, 106)

про стягнення суми 86980,84 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Целуйко С.В. (довіреність б/н від 04.04.2013р.)

Від відповідача - Нестеренко Г.Б. (головний лікар, паспорт СЕ № 198182, рішення № 3 від 05.09.23003 р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 86980,84 грн., із яких: 79998,00 грн. основного боргу по договору № 1091, 5812,46 грн. пені, 1170,38 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 16.07.2013 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2393/13, справі присвоєно номер провадження 20/61/13, судове засідання призначено на 05.08.2013 р.

05.08.2013 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, просить стягнути з відповідача суму 79998,00 грн. основного боргу по договору № 1091, суму 5812,46 грн. пені за період з 01.01.2013 р. по 27.06.2013 р., 1170,38 грн. - 3% річних за період з 01.01.2013 р. по 27.06.2013 р. Позов обґрунтовано ст.ст. 525, 526, 530, 625, 853, 854 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України, умовами договору № 1091.

Відповідач позов визнав повністю, про що зазначив у письмовому відзиві. У судовому засіданні усно пояснив, що роботи за договором № 1091 були виконані позивачем у повному обсязі, зі свого боку відповідач зобов'язання не виконав через відсутність грошових коштів. Пояснив, що лікарня є неприбутковою установою, фінансується за рахунок бюджетних коштів, просить пеню не стягувати.

Розглянувши матеріали справи, оригінали яких оглянуті судом в судовому засіданні, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (Підрядник, позивач у справі) та Новомиколаївською центральною районною лікарнею (Замовник, відповідач у справі) у 2012 році укладено договір № 1091, відповідно до умов якого Замовник доручив, а Підрядник зобов'язався виконати власними і залученими силами і засобами такі види робіт: гідрохімічне очищення системи опалення Новомиколаївської центральної районної лікарні, смт. Новомиколаївка, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити роботи (п.п. 1.1, 1.2 договору).

За умовами п. 2.1 договору загальна сума договору складає 79998,00 грн., у т.ч. ПДВ 20%. Кінцева сума договору може змінюватися, виходячи з фактичного обсягу виконаних робіт, про що зазначається в акті виконаних робіт форми № КБ-2в та довідці № КБ-3 (п. 2.2).

Відповідно до п. 3.1 за надання послуг з виконання робіт згідно п. 1.1 цього договору, замовником сплачується підряднику сума, яка буде обумовлена актами виконаних робіт. Виконання робіт підрядником та прийняття їх результатів замовником оформлюється актами виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 (п. 3.2). Оплата здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника, але не пізніше 31 грудня 2012 р. (п. 3.3).

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2012 р., а в частині виконання взятих на себе зобов'язань - до повного їх виконання сторонами (п. 12.1 договору).

Матеріали справи свідчать, що 02.09.2012 р. сторонами договору без зауважень було підписано та скріплено печатками акт форми КБ-2 приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 12-16), згідно з якими позивачем виконано роботи на загальну суму 79998,00 грн. Цією ж датою сторонами підписано довідку форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт на суму 79998,00 грн. (а.с. 17-18).

У зв'язку з наявною заборгованістю за договором № 1091, позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, за якою порушено провадження у даній справі.

Проаналізувавши норми законодавства, вислухавши представників сторін, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково на наступних підставах.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, а саме: виконав обумовлені договором роботи щодо гідрохімічного очищення системи опалення, про що 02.09.2012 р. оформлений акт приймання виконаних будівельних робіт, який без зауважень підписаний сторонами та скріплений печатками юридичних осіб. Згідно з актом виконаних робіт № КБ-2 та довідкою про вартість виконаних робіт № КБ-3, позивачем були виконані роботи на суму 79998,00 грн. Відповідно до п. 3.3 договору сторонами встановлений термін остаточних розрахунків - не пізніше 31.12.2012 р. Однак, в порушення умов договору, відповідач в установлений термін оплату виконаних робіт не здійснив.

Відповідач наявність у нього заборгованості перед позивачем пояснив відсутністю грошових коштів, виконання робіт за договором № 1091 не оспорив.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 79998,00 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1170,38 грн. за період 01.01.2013 р. по 27.06.2013 р.

Суд вважає встановленим факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення 3% річних заявлені правомірно, розрахунок позивачем здійснений вірно. Таким чином, судом стягується з відповідача 1170,38 грн. - 3% річних за заявлений позивачем період 01.01.2013 р. по 27.06.2013 р. включно.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 5812,46 грн. пені за період з 01.01.2013 р. по 27.06.2013 р. включно на підставі п. 6.4 договору.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.4 договору підряду № 1091 у разі несвоєчасної оплати замовником вартості виконаних підрядником робіт замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання виконаних робіт підписаний сторонами 02.09.2012 р., кінцевий термін зобов'язання відповідача по оплаті - не пізніше 31.12.2012 р. (п. 3.3 договору).

Факт порушення зобов'язання відповідачем суд вважає доведеним. Розрахунок заявленої до стягнення пені позивачем здійснений вірно.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічно, відповідно до ч.2 ст.233 ГК України якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 6 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Керуючись вказаними нормами, суд вважає за необхідне зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені та стягнути з відповідача суму 1000,00 грн. пені. При цьому суд враховує, що загальними засадами цивільного законодавства згідно з ст. 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність. Господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання). Позивач не надав доказів, що у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання він поніс збитки. Відповідно до статуту, Новомиколаївська центральна районна лікарня є установою охорони здоров 'я, яка заснована на спільній власності територіальних громад сіл, селищ Новомиколаївського району і підпорядкована управлінню хорони здоров 'я Запорізької державної адміністрації, підзвітна Новомиколаївській районній державній адміністрації та підконтрольна Новомиколаївській районній раді. Метою діяльності установи є забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони здоров 'я в межах наданих повноважень та підтримка на необхідному рівні медичного здоров 'я населення Новомиколаївського району (п.п. 1.1, 3.1 статуту). По суті, невиконання відповідачем обов'язку щодо оплати виконаних робіт сталося не з вини відповідача, оскільки відповідач є неприбутковою установою та фінансується за рахунок бюджетних коштів. Враховуючи, що Новомиколаївська центральна районна лікарня є установою охорони здоров 'я, має важливе соціальне значення, являється неприбутковою установою, яка фінансується за рахунок бюджетних коштів, суд визнає зазначені обставини винятковими і зменшує заявлену до стягнення на підставі п. 6.4 договору суму пені до 1000,00 грн. При цьому прохання відповідача пеню не стягувати задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч.1ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. При цьому суд бере до уваги, що пеня в сумі 5812,46 грн. була заявлена обґрунтовано, однак її розмір зменшено судом, тому судовий збір в цій частині також покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Новомиколаївської центральної районної лікарні (70100, Запорізька область, Новомиколаївський район, смт. Новомиколаївка, вул. Комсомольська, 106, код ЄДРПОУ 01992899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозберігаючі технології 2010" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 7, код ЄДРПОУ 37100186) суму 79998 (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) грн. 00 коп. основного боргу, суму 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. пені, суму 1170 (одна тисяча сто сімдесят) грн. 38 коп. - 3% річних, суму 1739 (одна тисяча сімсот тридцять дев'ять) грн. 62 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення складено у повному обсязі 09.08.2013 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення (підписання) у повному обсязі.