Рішення

від 06.08.2013 по справі 921/742/13-г/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" серпня 2013 р.Справа № 921/742/13-г/17 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

Розглянув справу

за позовом Тернопільського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства "Айва", с.Іванків Борщівського району Тернопільської області

про стягнення 7020,00 грн. збитків

За участю представників сторін :

прокурора: Васильківська О.А., посвідчення №015035 від 05.02.2013р.;

позивача: не з'вився;

відповідача: не з'явився.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу судом не здійснювалася.

Суть справи: Тернопільський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль звернувся 18.07.2013р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Айва", с.Іванків Борщівського району Тернопільської області, про стягнення 7020,00 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Позов обґрунтовується постановою про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів №603 від 18.07.2013р.; копією претензії №1-1/721 від 07.02.2013р., яка адресована відповідачу; копією направлення №165 від 28.01.2013р.; копією акту перевірки від 01.02.2013р.; копією довідки СФГ "Айва" від 07.02.2013р.; копіями протоколів №000179 від 07.02.2013р., №000180 від 07.02.2013р. та №000181 від 07.02.2013р.; копією постанови №14 від 07.02.2013р.; копією припису №3-1/107 від 06.02.2013р.; копією розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі СФГ "Айва" внаслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 22.07.2013р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 06.08.2013р.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Позивач в судове засідання явку свого представника не забезпечив, проте подав заяву про розгляд справи без його участі, у зв'язку із перебуванням головного спеціаліста - юрисконсульта у відпустці. Разом з тим надав витребувані судом документи.

Відповідач мотивованого документально підтвердженого відзиву на позов та інших письмових документів не представив, представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення знаходиться в матеріалах справи), клопотань про відкладення розгляду справи не заявив.

За таких обставин справи, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. №1264-ХІІ, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Згідно ст. 20 Закону України №1264-ХІІ державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод , атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Відповідно до чинного законодавства спеціально уповноваженими органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, контролю за використанням коштів, отриманих від користування чи забруднення природних ресурсів є Міністерство екології і природних ресурсів України.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 р. №454/2011).

В свою чергу, державна екологічна інспекція у Тернопільській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Матеріали справи свідчать, що 29 січня - 01 лютого 2013 року державним інспектором Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Галицьким С.В., в присутності засновника СФГ "Айва" ОСОБА_2 проведено перевірку на предмет дотримання Селянським (фермерським) господарством "Айва", с.Іванків Борщівського району Тернопільської області, вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, котрий підписаний відповідачем без зауважень.

Як вбачається з Акту, перевіркою встановлено, що в порушення п. 7, 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України відповідачем з 08.08.2011р. по 01.02.2013р. без дозволу (ліцензії) на спецводокористування та без обліку забору та використання води, забрано з свердловини, яка знаходиться в с.Іванків Борщівського району Тернопільської області, 120 м. куб. підземних вод, що підтверджується довідкою засновника СФГ "Айва" від 07.02.2013р., внаслідок чого державі завдано збитків на загальну суму 7020,00 грн.

За порушення природоохоронного законодавства 07.02.2013 р. складено протоколи про адміністративне правопорушення №000179, №000180 та №000181 та 07.02.2013 р. винесено постанову про накладення на засновника господарства ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Слід зазначити, що акт перевірки, протоколи про адміністративне правопорушення від 07.02.2013 р. та постанова про накладення адміністративного стягнення від 07.02.2013 р. є чинними, ніким не оскаржені і не скасовані.

На підставі зазначеного акту та зафіксованих порушень державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області винесено припис №3-1/707 від 06.02.2013 р., згідно якого зобов'язано СФГ "Айва", серед іншого, отримати дозвіл на спеціальне водокористування в термін до 30.04.2013р.

Таким чином, зібраними у справі доказами підтверджено факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, внаслідок чого завдано державі шкоди.

Частиною 1 ст. 149 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до вимог Закону №1264-ХІІ та Водного кодексу України усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій.

Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Частина 1 ст. 48 Водного кодексу України закріплює поняття спеціального водокористування, що є забором води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використанням води та скиданням забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ч. 2 ст. 48 Водного кодексу України).

Спеціальне водокористування є платним. Забір за спеціальне водокористування справляється з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Як передбачено п.п. 7, 9 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов'язані здійснювати облік забору та використання вод , вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами та здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу . У випадку використання води, водних об'єктів загальнодержавного значення, дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища (ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України).

Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних (п. 3 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 321).

Отже, як слідує з вищевикладеного, за відповідачем закріплений обов'язок здійснення забору води з свердловини лише на підставі дозволу.

Проте, відповідно до довідки СФГ "Айва" від 07.02.2013 р. господарство у період з 08.08.2011 р. по 01.02.2013 р. використало 120 м.куб. підземних вод без наявності дозволу на спеціальне водокористування.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства (п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).

Пунктом "з" ч. 2 ст. 68 Закону №1264-ХІІ передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до ст. 68 Закону №1264-ХІІ та ст. 111 Водного кодексу України підприємства , установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України . При цьому, притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З огляду на вищенаведене, враховуючи що факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства у вигляді забору води із свердловини без дозволу на спеціальне водокористування підтверджується матеріалами справи і відповідачем у встановленому порядку не спростований, суд дійшов висновку, що відповідач, як винна особа, повинен відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення водного законодавства в повному обсязі.

Розмір шкоди, заподіяної відповідачем навколишньому природному середовищу в результаті його неправомірних дій, згідно "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 р. N 389 (за період з 08.08.2011 р. по 01.02.2013р.) та представленого позивачем розрахунку розміру, складає 7020,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області направлено відповідачу претензію №1-1/721 від 07.02.2013 р. про сплату СФГ "Айва" 7020,00 грн. збитків, завданих державі в результаті порушення вимог водного законодавства. Однак претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що відповідач не надав суду доказів погашення заподіяних державі збитків в заявленому розмірі та доказів, на спростування доводів, викладених в позові, тому суд визнає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, правомірними, відтак, такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до ст. 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" та п.7 ч.3 ст.29, п.7 ч.2 ст. 69 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; до надходження спеціального фонду місцевих бюджетів у 2013 році належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Згідно ст. 49 ГПК України та п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір покладається на відповідача у справі в розмірі 1720,50 грн. та підлягає стягненню в дохід державного бюджету, оскільки прокурор від сплати держмита звільнений на підставі п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

В судовому засіданні 06.08.2013р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду; повідомлено про дату складання повного тексту рішення суду.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 22, 29, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Айва", с.Іванків Борщівського району Тернопільської області, ідент. код 31103967, 7020,00 грн. збитків заподіяних державі самовільним водокористуванням в наступних частинах:

- 30%, що становить 2 106,00 грн. в доход спеціального фонду Державного бюджету України;

- 50%, що становить 3 510,00 грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Іванківської сільської ради;

- 20%, що становить 1 404,00 грн. в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради на р/р 33116331700048, код бюджету 24062100, МФО 838012, ідентифікаційний код одержувача 37971052 в ГУДКСУ у Тернопільській області.

3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Айва", с.Іванків Борщівського району Тернопільської області, ідент. код 31103967 в дохід Державного бюджету України 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору (одержувач УДКСУ м. Тернопіль, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001).

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "08" серпня 2013 року через місцевий господарський суд.

Суддя Н.О. Андрусик