Постанова

від 17.07.2013 по справі 2а-12324/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 р. Справа № 2а-12324/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Харкові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ків Марк» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 січня 2013 року по справі за позовом Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Ків Марк» про припинення підприємницької діяльності, -

В с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року позивач, Лозівська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області Державної податкової служби (далі по тексту Лозівська ОДПІ), звернувся до суду з адміністративним позовом про припинення юридичної особи позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Ків Марк» (далі - ТОВ «Ків Марк») (код 34997057, адреса: 64600, Харківська область, м. Лозова, вул.. Леніна, буд. 60), зареєстрованого виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області 12.09.2007 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи - позивача за вказаним її місцезнаходженням, внаслідок чого відповідно до п. 5 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04 січня 2013 року, прийнятою в порядку скороченого провадження, адміністративний позов Лозівської ОДПІ задоволено: припинено юридичну особу ТОВ «Ків Марк».

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 січня 2013 року з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову податкового органу у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідно до положень ч. 1, 4 ст. 202 КАС України підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог податкового органу, суд першої інстанції виходив з того, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державним реєстратором зроблено запис від 03.10.2012 № 1 476 143 0006 000478 про внесення інформації щодо відсутності ТОВ «Ків Марк» за вказаною адресою з огляду на що, керуючись приписами п. 5 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року № 755-ІУ, судом зроблено висновок про достатність підстав для задоволення заявленого адміністративного позову.

Між тим, колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно п. 20.1.12 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Положеннями п. 67.2 ст. 67 ПК України визначено, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців; скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Звернення суб'єкта владних повноважень із позовом у передбачених законом випадках мають бути обумовлені необхідністю виконання покладених на них завдань та функцій, а використовувати свої повноваження державні органи можуть лише з метою, з якою це повноваження надано.

Враховуючи викладене, з огляду на положення ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів зазначає, що звернення органів державної податкової служби з позовами, що передбачені, зокрема, нормами п. 67.2 ст. 67 ПК України, повинно кореспондувати із покладеними на податкові органи функціями.

Функції органів державної податкової служби визначені статтею 19-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 19-1.1.1 ПК України, органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

За визначенням п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У свою чергу, способи здійснення податкового контролю встановлені статтею 62 ПК України. До таких способів належать: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відтак, здійснення податковими органами повноважень, передбачених нормами п. 67.2 ст. 67 ПК України, повинно бути зумовлено виконанням цими органами функцій щодо податкового контролю.

Враховуючи, що основною метою податкового контролю є забезпечення належного виконання податкових обов'язків щодо визначення та сплати грошових зобов'язань, звернення податкового органу із позовом на підставі норм п. 67.2 ст. 67 ПК України повинно бути спрямоване на запобігання та припинення податкових правопорушень, які пов'язані із неналежним визначенням та сплатою грошових зобов'язань платником податків або невиконанням ним інших податкових обов'язків.

Також колегія суддів зазначає, що відповідно ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в т.ч. у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом, а в ч. 2 цієї статті передбачено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у п. 2 ч. 1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка передбачає порядок державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Колегія суддів вважає за доцільне відмітити, що вказана вище норма не містить імперативного застереження щодо кола осіб, які мають право звернутися до суду з позовом про припинення юридичної особи з наведеної підстави, разом з тим, колегія суддів зазначає, що подання такого позову органом державної податкової служби повинно бути обумовлено виконанням покладеного на нього обов'язку.

Із положень ст. 20, ст. 21, ст. 67 ПК України випливає, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з вимогами про припинення юридичної особи не в усіх випадках, визначених ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише в тих випадках, коли звернення до суду із позовом зумовлено необхідністю виконання покладених на них завдань і функцій, а використовувати свої повноваження вони можуть лише з метою, з якою це повноваження надане.

Сама по собі наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням не є свідченням провадження платником податків діяльності, спрямованої на ухилення від оподаткування, а відтак не може бути матеріально-правовою підставою заявленої податковим органом вимоги щодо припинення юридичної особи ТОВ «Ків Марк».

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.7-11) ТОВ «Ків Марк» зареєстроване 12.09.2007 року виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області, ідентифікаційний код 34997057, місцезнаходженням підприємства є: 64600, Харківська область, місто Лозова, вул. Леніна, буд. 60.

17.09.2007 року ТОВ «Ків Марк» взято на облік в органах державної податкової служби, згідно довідки Лозівської ОДПІ за № 429 (а.с. 6).

З Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців встановлено, що 03.10.2011 року державним реєстратором Степановою О.В. внесено запис "Внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою" (а.с. 11).

Матеріалами справи підтверджено, що станом на 23.10.2012 року, що платник податків - ТОВ «Ків Марк» заборгованості із сплати податків не має (а.с. 27)

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що у відповідача наявний відкритий розрахунковий рахунок у Харківській філії АБ «Експрес-Банк», що підтверджується довідкою Лозівської ОДПІ (а.с. 28).

Відповідно п. 16.1.3 ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що посилання позивача на наявність у Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, як на підставу для припинення юридичної особи відповідача, є безпідставними.

При цьому, слід відмітити, що відповідно до ст.184 Податкового кодексу України факт відсутності суб'єкта права - платника податків за адресою місцезнаходження згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є підставою для прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивачем належних доказів в обґрунтування позову суду, на думку колегії суддів, не надано, які і не надано до суду жодних доказів в обґрунтування того, яким чином на момент розгляду справи відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням зашкодило податковому органу виконувати покладені на нього законом функції.

Крім того, колегія суддів зазначає, що фактично позов обґрунтовується відсутністю відповідача за юридичною адресою, з посиланням виключно на запис про це в реєстрі зроблений 03.10.2011 року, а не на підставі фактичного встановлення не знаходження відповідача за вказаним ним місцем знаходження. Факт фактичного не знаходження відповідача за визначеною адресою не встановлено (відповідні докази не надано).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо обґрунтованості позовних вимог податкового органу, та відповідно до положень п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Лозівської ОДПІ.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного, керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 183-2, 185, 195, 197, 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 1, 4, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ків Марк» задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04 січня 2013 року по справі № 2а-12324/12/2070 скасувати з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 22 липня 2013 року.

З оригіналом згідно: Л.В. Мельнікова