Рішення

від 30.07.2013 по справі 905/4312/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.07.2013р. Справа № 905/4312/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське вугілля», м.Донецьк (ідентифікаційний код 37790967)

до відповідача Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк (ідентифікаційний код 01074957)

про стягнення заборгованості за договором підряду №РСП-6-122780/ню від 21.12.2012р. в сумі 847842,00грн.

за участю представників:

від позивача: Лук'янова Л.Л. за довіреністю №1 від 23.05.2013р., Іванова А.Є. за довіреністю №2 від 15.07.2013р.,

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське вугілля», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором підряду №РСП-6-122780/ню від 21.12.2012р. в сумі 847842,00грн.

Ухвалою від 17.06.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/4312/13.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №Д/РСП-6-122780/ню від 21.12.2012р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 847842,00грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору підряду №Д/РСП-6-122780/ню від 21.12.2012р., календарного плану робіт, договірної ціни, кошторису з розрахунком договірної ціни, відомостей ресурсів до локального кошторису, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2012р., за березень 2013р., актів приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2012р., за березень 2013р., розрахунків загальновиробничих витрат, рахунку-фактури №2/13 від 11.06.2013р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 12, 22, 44, 49, 54, 64, 65 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

30.07.2013р. на адресу господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній заперечує проти позовних вимог та зазначає, що до цього часу ТОВ «Українське вугілля» не завершені роботи:

- не змонтований один тельфер;

- не виготовлені, а відповідно не встановлені токоприймачі у кількості 7 шт. (комплект до електротельферу);

- відсутній один прожектор;

- не усунено провисання тралеї;

- відсутня дозвільна документація на право експлуатації балки №7.

30.07.2013р. відповідачем надано клопотання про відкладення розгляду спору у зв'язку із щорічною відпусткою представника ДП «Донецька залізниця» (юрисконсульта служби колії Лашука Я.Г.) з 29.07.2013р. по 02.09.2013р.

Дослідивши вищенаведене клопотання, суд зазначає, що підстави відкладення розгляду справи передбачені ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 т. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідністю витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Згідно ст. 28 Господарського процесуального кодексу України відповідач як юридична особа мав можливість забезпечити представництво у суді своїх інтересів шляхом видачі довіреності іншому представнику або особистою присутністю керівника відповідача у судовому засіданні 30.07.2013р. Ухвалою від 16.07.2013р. про відкладення розгляду у даній справі суд визначив явку сторін у судове засідання обов'язковою. Про дату, час, місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином. Тому вказане клопотання представника відповідача суд залишив без задоволення та розглянув спір між сторонами за наявними у справі документами, яких вважає достатніми для винесення судового рішення.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників позивача, суд встановив:

21.12.2012р. між Державним підприємством «Донецька залізниця» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українське вугілля» (підрядник) укладено договір підряду № Д/РСП-6-122780/ню (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується відповідно до цього договору, на свій ризик та за завданням замовника, виконати роботи з модернізації кран-балки вантажопідйомністю 3,2т згідно з календарним планом робіт (додаток №1 до договору) та кошторисної документації (додаток №2 до договору), а замовник приймає виконані роботи та оплачує їх на умовах даного договору (п.1.1. Договору).

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до матеріалів справи.

За п.12.1. Договору цей договір набирає сили з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, а в частині розрахунків - до повного виконання обов'язків.

Відповідно до п.2.1. Договору вартість робіт з модернізації кран-балки вантажопідйомністю 3,2т складає 999720,00грн. у тому числі ПДВ 20% складає 166620,00грн.

Пунктом 3.2. Договору визначено, що виконані роботи приймаються замовником з обов'язковим складанням відповідних актів здачі-приймання виконаних робіт, який підписується представниками сторін.

У відповідності до п.5.1. Договору замовник здійснює оплату за фактично виконані роботи, протягом 90 банківських днів, після підписаних сторонами актів виконання робіт, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок підрядника.

Так, сторонами складено акти приймання виконаних підрядних робіт 28.12.2012р. за грудень 2012р. на суму 986211,60грн., 01.04.2013р. за березень 2013р. 146988,00грн., які підписані з обох сторін представниками та підписи скріплені відбитками печаток підприємств.

Крім того, сторонами було встановлено, що робота з модернізації кран-балки підрядником виконана не в повному обсязі та вартість виконаних робіт завищена на 285357,60грн., про що складно відповідний акт за березень 2013р., який підписаний сторонами з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств.

Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті генпідрядником без заперечень за грудень 2012р. у розмірі 700854,00грн., за березень 2013р. на суму 146988,00грн.

Враховуючи умови Договору, кінцевий термін оплати виконаних робіт за актом приймання виконаних підрядних робіт від 28.12.2012р. за грудень 2012р. на суму 986211,60грн. кінцевий термін оплати становить 14.05.2013р., за актом від 01.04.2013р. за березень 2013р. 146988,00грн. - 09.08.2013р.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, у встановлені строки відповідач не сплатив позивачу грошові кошти за виконану роботу за актом за грудень 2012р., внаслідок чого з 15.05.2013р. виникла заборгованість у розмірі 700854,00грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості у розмірі 700854,00грн. відповідачем суду не представлено.

Щодо стягнення заборгованості за актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2013р. на суму 146988,00грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Стаття 2 ГПК України встановлює, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

В світлі означених правових норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

В силу частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Системний аналіз вказаних правових норм вказує на те, що право на позов виникає у особи після порушення її права, а захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Визнавши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд повинен передусім з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалити рішення про захист порушеного права або відмовити позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як вище судом встановлено, кінцевий термін оплати виконаних робіт за актом за березень 2013р. на суму 146988,00грн. становить 09.08.2013р.

З огляду на зазначене, господарський суд дійшов висновку про відсутність у позивача порушеного матеріального права в частині стягнення заборгованості у розмірі 146988,00грн. за актом виконаних робіт за березень 2013р.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості підлягають задоволенню частково у розмірі 700854,00грн.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем відповідно до платіжного доручення №39 від 24.05.2013р. за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 25956,84грн., тоді як до сплати за вказаним позовом належить сума у розмірі 16956,84грн.

Таким чином, сума переплаченого позивачем судового збору складає 9000,00грн.

Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За приписами ч.2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

За таких обставин, на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» господарський суд Донецької області повертає Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське вугілля», м.Донецьк судовий збір в сумі 9000,00грн., перерахований платіжним дорученням №39 від 24.05.2013р. на суму 25956,84грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське вугілля», м.Донецьк до відповідача, Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк про стягнення заборгованості за договором підряду №РСП-6-122780/ню від 21.12.2012р. в сумі 847842,00грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, м.Донецьк, вул.Артема, 68, ідентифікаційний код 01074957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське вугілля» (83007, м.Донецьк, проспект Київський, буд.65, ідентифікаційний код 37790967) суму основної заборгованості у розмірі 700854,00грн., судовий збір у розмірі 14017,10грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Українське вугілля» судовий збір в сумі 9000,00грн., перерахований платіжним дорученням №39 від 24.05.2013р. на суму 25956,00грн.

У судовому засіданні 30.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 05.08.2013р.

Суддя Ю.В. Сич