Рішення

від 08.08.2013 по справі 915/1258/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2013 р. Справа № 915/1258/13

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В .,

за участю:

секретаря судового засідання Гузенко А.М.,

представника позивача: Пономаренка А.П. - дов. б/н від 18.07.2013,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АМВ-Миколаїв Плюс»

(юр.адреса: 54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, буд.48, кв.5, а/с 151

фактична адреса: 54034, м.Миколаїв, вул.Скороходова, буд.194 А)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Автопродсервіс»

(54042, м.Миколаїв, вул.Авангардна, буд.8)

про: стягнення заборгованості за договором поставки №152 від 17.09.2012 у сумі 3 025,44 грн., 3,03 грн. збитків від інфляції, 24,12 грн. - 3% річних у сумі та 117,37 грн. пені,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Автопродсервіс» заборгованість за договором поставки №152 від 17.09.2012 у сумі 3 025,44 грн., 3,03 грн. збитків від інфляції, 24,12 грн. - 3% річних у сумі та 117,37 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в порушення приписів чинного законодавства та умов договору №152 від 17.09.2012 відповідач не розрахувався за поставлений товар на загальну суму 3025,44 грн. Станом на день подання позову заборгованість відповідачем не погашена.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, причин неявки суду не пояснив, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений ухвалою суду від 22.07.2013, яка була надіслана за його місцезнаходженням та отримана представником, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд, керуючись ст.75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

08.08.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.

17.09.2013 між сторонами було укладено договір поставки №152 (надалі - Договір) (а.с.9-13), згідно умов якого постачальник (позивач у справі) зобов'язується передавати у власність покупця автозапчастини, обладнання, мастильні матеріали, автохімію та автоаксесуари (надалі - товар), а покупець (відповідач у справі) приймати та оплачувати товар на умовах та в порядку, визначеному умовами договору. Строк договору сторони визначили з 17.09.2012 до повного виконання сторонами зобов'язань по ньому, але не пізніше, ніж до 31.12.2012.

Відповідно до п.14.2 Договору, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення строку дії договору не повідомить другу сторону в письмовій формі про розірвання договору, строк його дії автоматично продовжується на 1 (один) календарний рік на тих же умовах.

Доказів припинення дії договору суду не надано.

Згідно умов п.п.2.1, 6.5, 7.1 Договору, постачальник поставляє товар покупцю за цінами, що визначені у специфікації (прайс-листі) постачальника, при цьому перехід права власності на товар відбувається у момент отримання товару після підпису видаткових накладних на товар, а момент поставки визначається як проміжок у часі протягом якого здійснюється передача товару покупцеві. Датою поставки товару є дата, вказана у видатковій накладній постачальника.

За умовами п.8.1 Договору товар вважається прийнятим по кількості - згідно з кількістю, зазначеною у накладній, та по якості - згідно із документом, що посвідчує якість товару, після підпису уповноваженою особою покупця відповідної накладної.

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 3025,44 грн., що підтверджується видатковою накладною №0000448 від 12.03.2013 (а.с.17), який отриманий без будь-яких претензій уповноваженою особою відповідача, про що свідчить підпис на видатковій накладній згідно довіреності №681 від 12.03.2013 (а.с.18).

Згідно вимог ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктами 9.1, 9.2 Договору сторони обумовили порядок розрахунків за поставлений товар. Даними пунктами закріплено, що оплата товарів здійснюється шляхом сплати покупцем вартості товарів протягом 1 місяця з дня отримання товару покупцем. Грошове зобов'язання покупця вважається виконаним з моменту зарахування коштів на рахунок постачальника.

Враховуючи положення п.9.1 Договору, останнім днем розрахунку за отриманий по накладній №0000448 від 12.03.2013 товар, мало бути 13.04.2013, оскільки товар, згідно видаткової накладної, поставлено 12.03.2013.

Згідно приписів ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до приписів ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його мов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, аза відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідач, в порушення чинного законодавства та умов Договору, за отриманий товар не розрахувався. Станом на день розгляду справи відповідачем не надано суду доказів оплати заборгованості у сумі 3025,44 грн.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №115 від 13.05.2013 з вимогою про сплату вказаної заборгованості, яка була залишена відповідачем без розгляду та задоволення (а.с.14-15).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у сумі 3025,44 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами п.п.11.2, 11.4 Договору за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення платежу. Сторони домовились, що сплата неустойки (пені) не звільняє боржника від виконання зобов'язань за договором.

На підставі п.11.2 договору, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 117,37 грн. за період прострочення з 13.04.2013 по 18.07.2013.

Враховуючи положення п.9.1 Договору, останнім днем розрахунку за отриманий по накладній №0000448 від 12.03.2013 товар мало бути 13.04.2013, оскільки товар, згідно видаткової накладної, поставлено 12.03.2013, тому позивачем правомірно встановлено період прострочення.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Керуючись ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за порушення строків оплати поставленого товару у сумі 24,12 грн., нараховані за період з 13.04.2013 по 18.07.2013 та збитки від інфляції в сумі 3,03 грн. за період з квітня по червень 2013 року.

Перевіривши зроблені позивачем розрахунки пені, 3% річних та збитків від інфляції суд дійшов висновків, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 82 1 , 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Автопродсервіс», 54042, м.Миколаїв, вул.Авангардна, буд.8 (р/р 26005901026188 в ПАТ «ПУМБ» м.Миколаїв, МФО 326126, код ЄДРПОУ 03117910) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМВ-Миколаїв Плюс», юр.адреса: 54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, буд.48, кв.5, а/с 151, фактична адреса: 54034, м.Миколаїв, вул.Скороходова, буд.194 А (банківський рахунок 26009010208333 в Миколаївській регіональній дирекції ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, код ЄДРПОУ 38169668) 3025,44 грн. заборгованості за договором поставки №152 від 17.09.2012; 3,03 грн. збитків від інфляції, 24,12 грн. - 3% річних, 117,37 грн. пені та 1720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 12 серпня 2013 року.

Суддя М.В.Мавродієва