Рішення

від 06.08.2013 по справі 910/10775/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10775/13 06.08.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутдор-Альянс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярес Лідер Груп"

про стягнення 26 879,41 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Колесникова М.А. (дов. б/н від 04.06.2013 р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 06.08.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аутдор-Альянс" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярес Лідер Груп" про стягнення 26 879,41 грн. за договором №ЯРЛГ-10 про надання рекламних послуг від 07.06.2010 року, з яких 21690, 00 грн. основної заборгованості, 1392, 50 грн. інфляційних втрат, 1627, 91 3% річних, 2169, 00 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/10775/13, розгляд справи призначено на 16.07.2013 року.

10.07.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано довідку про відсутність аналогічного спору.

Ухвалою господарського суду від 16.07.2013 року судом відкладено розгляд справи на 06.08.2013 року у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі та не явкою відповідача в судове засідання.

30.07.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано довідку про відсутність аналогічного спору.

05.08.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано документи по справі.

В судове засідання 06.08.2013 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 16.07.2013 року не виконав, про свою відсутність суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача вимоги ухвали суду виконав частково, надав довідку про зарахування судового збору до державного бюджету, надано оригінали документів, копії яких додані до матеріалів справи, для огляду судом в судовому засіданні.

Відповідно до поданої позивачем довідки ЄДРПОУ, адреса відповідача є тією ж, яка вказана у позовній заяві, а саме: 02192, м. Київ, вул.. Миропільська, 2.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців на відповідача № 16869125 станом на 23.07.2013 року.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення поважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2010 року між позивачем (виконавець за договором) та відповідачем (замовник за договором) було укладено договір № ЯРЛГ-10 про надання рекламних послуг (далі за текстом - договір), відповідно до п.1.1. якого позивач за замовлення відповідача на умовах, викладених в договорі та додатках до договору, розміщує його рекламний матеріал на рекламних конструкціях на території м. Києва у відповідності із затвердженого сторонами адресною програмою, а відповідач оплачує проведення рекламної кампанії згідно умов договору.

Відповідно п. 3.1.4. договору, відповідач у разі порушення відповідачем графіку платежів рекламної кампанії, затвердженого сторонами у відповідному додатку до договору, відповідач несе матеріальну відповідальність у розмірі 1% від несплаченої суми, представленої до оплати, за кожний день прострочення платежу, але не більше як за 10 календарних днів. По закінченню цього терміну терміну позивач в односторонньому порядку може прийняти рішення про припинення рекламної кампанії, про що письмово попереджає відповідача, не менше як за 3 дні до за планової дати припинення рекламної кампанії.

Згідно п. 5.1. договору, оплата за договором здійснюється в національній валюті України - гривні, шляхом безготівкового перерахування коштів відповідачем на банківський рахунок позивача. Оплата послуг виконується відповідачем на підставі рахунків-фактур виставлених позивачем. Рахунок-фактура попередньо виставляється по факсимільному зв'язку з наступним обов'язковим наданням позивачем оригіналу.

Пунктом 5.2. договору, встановлюється, що відповідач за договором зобов'язується проводити платежі згідно додатків.

Згідно п. 6.1. договору, позивач направляє відповідачу акт про надання послуг після закінчення терміну рекламної кампанії, встановленого відповідним додатком до договору.

Відповідно п. 6.2. договору, протягом 5 робочих днів з моменту отримання відповідачем від позивача акту про надання послуг відповідач зобов'язується підписати акт про надання послуг або надати позивачу обґрунтовану письмову відмову в підписанні акта.

Згідно п. 6.3. договору, не підписання відповідачем акту про надання послуг при відсутності мотивованої відмови в термін, встановлений у п. 6.2. договору, є фактом визнання повного виконання позивачем своїх зобов'язань по розміщенню рекламного матеріалу.

Відповідно Додатку № 2, 3, 4 сторонами було погоджено адресна програма розміщення рекламних матеріалів, про що свідчать печатки підприємств та підписи уповноважених осіб сторін на додатках.

Як на те посилається позивач у позовній заяві, на виконання умов договору згідно рахунків фактур, актів-здачі-прийняття робіт доданих до матеріалів справи позивачем свої зобов'язання за договором були виконані в повному обсязі. У відповідача за надані рекламні послуги виникло зобов'язання, відповідно до якого їм потрібно сплатити грошові кошти у розмірі 26028, 00 грн. Відповідачем не було виконано свої зобов'язання та сплачено грошові кошти у розмірі 26028, 00 грн. у повному розмірі.

Як на те посилається позивач у позовній заяві, ним було направлено на поштову адресу претензію, відповідно до якої він вимагав від відповідача сплати заборгованості у розмірі 26028, 00 грн. Відповідачем було направлено гарантійний лист (графік погашення заборгованості за договором № ЯРЛГ-10 від 07.06.2010 року) вих. № 1038 від 15.02.2011 року, в якому було надано графік погашення заборгованості у 3 етапи до 30.04.2011 року.

Відповідачем було порушено свої обов'язки відповідно гарантійного листа та було погашено заборгованість частково та не у встановлені строки. Так, відповідачем було частково погашено заборгованість за рахунком-фактурою № АА-0000911 від 04.08.2010 року у розмірі 4338, 00 грн..

Позивачем було направлено повторну претензію № 01/15-10 по договору № ЯРЛГ-10 від 07.06.2010 року про надання рекламних послуг вих.. № 376 від 01.02.2013 року, в якому вимагав від відповідача сплатити основну заборгованість з урахуванням індексу інфляції та 3% річних у розмірі 24710, 41 грн. у триденний термін; сплатити нараховані штрафні санкції на суму 2169, 00 грн. у триденний термін. На відповідну претензію відповідачем не було надано відповіді або виконано погашення заборгованості.

Сума несплаченого боргу за надані послуги на момент подання позовної заяви (04.06.2013 р.) складає 21690, 00 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача 1392,50 грн. інфляційних втрат, 1627,91 грн. 3% річних, 2169, 00 грн. пені.

Отже, станом на момент подання позову до суду (04.06.2013 р.) та на момент розгляду справи судом (06.08.2013 р.) надані позивачем по договору послуги з надання рекламних послуг відповідачем не сплачені, борг відповідача перед позивачем за договором про №ЯРЛГ-10 про надання рекламних послуг від 07.06.2010 року складає 26879, 41 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутдор-Альянс" підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір №ЯРЛГ-10 про надання рекламних послуг від 07.06.2010 року є договором надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 ЦК України.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ЦК України), при цьому сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до на виконання умов договору згідно рахунків фактур, актів-здачі-прийняття робіт доданих до матеріалів справи позивачем свої зобов'язання за договором були виконані в повному обсязі. У відповідача за надані рекламні послуги виникло зобов'язання, відповідно до якого їм потрібно сплатити грошові кошти у розмірі 26028, 00 грн.

Відповідачем був частково сплачений борг у розмірі 4338, 00 грн. що підтверджує позивач у позовній заяві. З урахуванням часткової оплати боргу, основний борг відповідача перед позивачем складає, на момент вирішення спору 21690, 00 грн.

Позивачем умови договору №ЯРЛГ-10 про надання рекламних послуг від 07.06.2010 року виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору суду не надано.

Отже, станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 21690, 00 грн. доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 21690, 00 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором №ЯРЛГ-10 про надання рекламних послуг від 07.06.2010 року у розмірі 21690, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару відповідно п. 5 є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 21690, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді 3 процентів річних за період з 21.08.2010 року по 15.01.2013 року в розмірі 1627, 91 грн. та інфляційної складової боргу за період з 21.08.2010 року по 01.02.2013 року в розмірі 1392,50 грн. підлягають повному задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в матеріалах справи розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені за період з 21.08.2010 року по 01.02.2013 року в розмірі 2169, 00 грн. підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частин 4, 6 ст. 230 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено , санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (стаття 1). При цьому статтею 3 вказаного закону, встановлено обмеження щодо розміру, зокрема вказано, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що нарахування пені припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (185 днів).

Відповідно до здійсненого судом розрахунку, з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, стягненню з відповідача підлягає пеня за період з 21.08.2010 року по 21.02.2011 року.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 26028.00 21.08.2010 - 15.02.2011 179 7.7500 % 0.042 %* 1978.48 21690.00 16.02.2011-21.02.2011 6 7.7500 % 0.042 %* 55.26 Таким чином, загальна сума пені за договором, що підлягає стягненню з відповідача складає 2033,74 грн.

Отже, станом на момент подання позовної заяви та вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 26744,15 грн. (21690, 00 грн. основного боргу + 1627, 91 грн. 3% річних + 1392, 50 грн. інфляційних втрат + 2033, 74 грн. пені = 26744,15 грн.), доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутдор-Альянс" підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярес Лідер Груп" (02192, м. Київ, вул.. Миропільська, 2, код ЄДРПОУ - 32913627; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутдор-Альянс" (01135, м. Київ, вул.. Павлівська, 29, к. 10, код ЄДРПОУ - 32558883) 21690 (двадцять одну тисячу шістсот дев'яносто) грн. 00 коп. основного боргу, 1392 (одну тисячу триста дев'яносто дві) грн.. 50 коп. інфляційних втрат, 1627 (одну тисячу шістсот двадцять сім) грн. 91 коп. 3% річних, 2033 (дві тисячі тридцять три) грн. 74 коп. пені та 1702 (одна тисяча сімсот дві) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.08.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко