Рішення

від 05.08.2013 по справі 910/10840/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10840/13 05.08.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінта Логістик»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАС-трейд»

про стягнення 153 502,10 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Колесніков В.В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Товариством з обмеженою відповідальністю «Квінта Логістик» (позивач) заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАС-трейд» (відповідач) заборгованості за Договором про надання послуг транспортного експедирування № 251 від 23.11.2012 року в сумі 153 502,10 грн. основного боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/10840/13, розгляд справи призначено на 22.07.2013 року.

В судове засідання 22.07.2013 року з'явився представник позивача та надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в засідання не з'явився, проте через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про судоустрій України» ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня, а також приймаючи до уваги норми, які встановлені ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався до 05.08.2013 року.

В судовому засіданні 05.08.2013 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, в судове засідання 05.08.2013 року без поважних причин не з'явився, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 05.08.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.11.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Квінта Логістик» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю (відповідач) був укладений Договір №251 про надання послуг транспортного експедирування (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.2 Договору передбачено, що умови надання конкретних послуг та їх вартість узгоджуються сторонами в окремих додатках до цього договору.

26.11.2012 року між сторонами підписаний Додаток №1 до Договору, в якому був визначений перелік послуг та їх вартість. Зокрема, пунктом 2.1 Додатку №1 встановлена комплексна ставка у розмірі 23,34 дол. США за одну тонну, в т.ч. ПДВ. Пунктом 2.2 Додатку №1 встановлена ціна складських послуг зі зберігання соломи в тюках за наступними тарифами: 0,65 дол. США/тн. за 1 добу - від 14 до 30 календарних діб; 0,89 дол. США/тн. за 1 добу - понад 30 календарних днів.

Пунктом 3 Додатку №1 до Договору передбачено, що послуги зі зберігання вантажу сплачуються щомісячно на підставі виставлених рахунків. Інші витрати відшкодовуються у розмірі фактично понесених витрат на підставі підтверджуючих Документів (п. 4 Додатку №1).

Відповідно до пункту 4.2. Договору оплата послуг здійснюється на підставі виставленого рахунку протягом 3 (трьох) банківських днів, якщо інше не погоджено в Додатках.

Всі розрахунки за Договором здійснюються в гривні України по курсу Національного банку України на день виставлення рахунку (п. 4.5 Договору). Офіційний курс НБУ (гривня до долара США) за період з 07.02.2013 року по 22.04.2013 року був незмінний і складав 799,3000 грн. за 100 дол. США.

За надання наданих послуг зі зберігання, розвантажувально-навантажувальних робіт, послуг з утилізації, позивач виставив відповідачу наступні рахунки:

- №26 від 07.02.2013 року на суму 25112,52 грн., в т.ч. ПДВ за зберігання;

- №33 від 21.02.2013 року на суму 93979, 66 грн., в т.ч. ПДВ за зберігання;

- №45 від 14.03.2013 року на суму 4795,80 грн., в т.ч. ПДВ за навантажувально-розвантажувальні роботи;

- №46 від 26.03.2013 року на суму 11522, 28 грн. в т.ч. ПДВ за зберігання;

- №58 від 03.04.2013 року на суму 52223,62 грн. в т.ч. ПДВ за зберігання (22.04.2013 року рахунок зменшено до суми 27284,84 грн.);

- №67 від 22.04.2013 року на суму 800,00 грн. в т.ч. ПДВ за утилізацію соломи в тюках.

Всього було виставлено рахунків на суму 188440,88 грн.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі виставлені рахунки не оплатив. Платіжним дорученням №15 від 11.03.2013 року відповідач частково оплатив надані послуги у сумі 10000,00 грн., чим також визнав факт надання послуг. Як вбачається з відповідного платіжного доручення, відповідачем частково оплачений рахунок № 26 від 07.02.2013 року на послуги зі зберігання.

Як зазначив позивач, з метою досудового врегулювання спору відповідачу надсилались листи вих. №2013/036 від 26.02.2013 року, вих. №2013/059 від 19.03.2013 року, вих. №2013/087 від 03.04.2013 року, №2013/115 від 22.04.2013 року, №2013/119 від 30.04.2013 року з питань належного виконання обов'язку по сплаті послуг зберігання, претензії вих. №2013/088 від 04.04.2013 року на суму 177640,88 грн., вих. № 2013/097 від 10.04.2013 року на суму 177640,98 грн.

У листі вих. №2013/087 від 03.04.2013 року позивач зазначив, що відповідачем не сплачено рахунки (№26 від 07.02.13 року; №33 від 21.02.13 року; №45 від 14.03.13 року, №46 від 26.03.13 року, №58 від 03.04.13 року) на загальну суму 177640,88 грн.

У відповідь на зазначений лист відповідач повідомив (вих. №22.04/2013 від 22.04.2013 року), що не може здійснити оплату за зберігання вантажу (соломи та сіна в тюках), враховуючи відмову його контрагента від придбання товару та просив зменшити вартість зберігання за рахунками №26 від 07.02.2013 року та №33 від 21.02.2013 року.

Листом вих. №2013/115 від 22.04.2013 року ТОВ «Квінта Логістик» повідомив відповідача про неможливість зменшення вартості зберігання за рахунками №№26, 33 та про здійснення перегляду рахунку №58 від 03.04.2013 року (застосування знижки на 24938,78 грн.).

Як зазначив позивач, відповідач звернувся до позивача із клопотанням утилізувати 7 тюків із соломою (3 тони) та гарантував оплату за відповідні послуги у розмірі 800,00 грн. (виставлений рахунок №67 від 22.04.2013 року).

Враховуючи застосування знижки за рахунком №58 від 03.04.2013 року та надані послуги щодо утилізації частини вантажу (рахунок №67 від 22.04.2013 року, лист відповідача вих. №22-04/2013 від 22.04.2013 року) позивач просить стягнути з відповідача 153502,10 грн.

В силу ст. 929 Цивільного кодексу України одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно зі ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону «Про транспортно-експедиторську діяльність» клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що згідно виставлених позивачем рахунків вартість послуг зі зберігання складає 147906,30 грн.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства, ч. 2 ст. 12 Закону «Про транспортно-експедиторську діяльність» та умови п. 3 Додатку №1 до Договору, на підставі виставлених рахунків, з відповідача підлягає стягненню 147906,30 грн. за послуги зберігання (з врахуванням часткової оплати рахунку № 26).

Решта послуг, зокрема, за навантажувально-розвантажувальні роботи на суму 4795,80 грн. та за утилізацію соломи в сумі 800 грн. є додатковими витратами, які з огляду на п. 4 Додатку №1 до Договору відшкодовуються у розмірі фактично понесених витрат на підставі підтверджуючих документів.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, вищенаведені додаткові витрати за навантажувально-розвантажувальні роботи на суму 4795,80 грн. та за утилізацію соломи в сумі 800 грн. не підтверджені відповідними документами про фактичне їх понесення, зокрема, акти № 45 від 01.04.2013 року та № 62 від 30.04.2013 року не підписані зі сторони замовника.

Інших первинних документів, в підтвердження понесених витрат на навантажувально-розвантажувальні роботи на суму 4795,80 грн. та за утилізацію соломи в сумі 800 грн. позивачем суду не надано.

Таким чином, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог у відповідній частині на суму всього 5595,80 грн., які не підтверджені належними доказами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 147906,30 грн. за послуги зберігання, в решті позов задоволенню не підлягає.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВАС-ТРЕЙД» (03142, м. Київ, вул. Семашка, 15, кв. 252, ідентифікаційний код 37012472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінта Логістик» (57550, Миколаївська область, Очаківський район, с. Куцуруб, вул. Ольвійська, 3/1, ідентифікаційний код 35328072) 147906,30 грн. (сто сорок сім тисяч дев'ятсот шість гривень тридцять копійок) боргу та 2958,12 грн. (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят вісім тисяч дванадцять копійок) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено 09.08.2013

Суддя О.А.Грєхова