Рішення

від 06.08.2013 по справі 910/10635/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10635/13 06.08.13

За позовом Міністерство Оборони України

До Товариства з обмеженою відповідальністю "МНДЦ КВАЗАР"

Про стягнення 1329, 70 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача: Кривошенко Д. А. (дов. № 220/1012/д від 12.12.2012 р.)

Від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 06.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство Оборони України (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МНДЦ КВАЗАР" про стягнення 1 329, 70 грн. за договором від 24.10.2012 року № 286/3/12/66 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України), також позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.07.2013 року.

В судовому засіданні 16.07.2013 року в порядку ст. 77 ГПК України судом оголошена перерва до 23.07.2013 року, в зв'язку з необхідністю витребування у сторін документів по справі.

В судовому засіданні 23.07.2013 року також в порядку ст. 77 ГПК України судом оголошувалась перерва до 06.08.2013 року, в зв'язку з необхідністю надання суду для огляду оригіналів видаткової накладної на поставку товару та актів прийняття військовою частиною товару.

05.08.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача подано заяву, відповідно до якої відповідач повідомив суд про відсутність у нього можливості з'явитися в судове засідання 06.08.2013 року та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В судове засідання 06.08.2013 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд повідомив.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 286/3/12/66 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 24.10.2012 року, в частині додержання строків поставки товару.

Відповідач проти позову заперечує, оскільки ним не порушувалися строки поставки товару, обумовлені договором № 286/3/12/66 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 24.10.2012 року. Відповідачем зазначається, що факт взяття на облік поставленої продукції військовою частиною 14.11.2012 року не може свідчити про прострочення відповідачем поставки продукції, і визначальним є факт прийняття продукції військовою частиною 26.10.2012 року.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

24.10.2012 року між позивачем (замовник за умовами договору) та відповідачем (постачальник за умовами договору) укладено договір № 286/3/12/66 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язується у 2012 році поставити замовнику вироби панчішно-шкарпеткові трикотажні машинного чи ручного в'язання (лот. 2. Шкарпетки напіввовняні чорного кольору вид «И» (склад: напіввовна (вовна - 40 %, нітрон - 60 %) -80 %, поліамід - 20 %) (далі - товар), а замовник забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, у строки (терміни) і виключно за цінами згідно положень договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, номенклатура товару, передбаченого до поставки за договором, технічні та якісні характеристики, а також конструктивні, технологічні, експлуатаційні та інші вимоги до товару, строки (терміни) виконання договору, визначаються специфікаціями викладеними в договорі.

Відповідно до п. 2.6. договору, приймання товару за кількістю та якістю у всіх випадках, які не врегульовані положеннями цього договору, здійснюється одержувачем замовника відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 р. № П-6) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 р. № П-7) з доповненням і змінами, які внесені до них в установленому порядку та нормативно-правовими актами України щодо цього питання. Належним чином оформлені документи (видаткова накладна постачальника та повідомлення форми № 280 є підтвердженням приймання та оприбуткування за обліком товару.

Розділом 5 договору сторони визначили умови поставки товару. Так, товар постачається на умовах DDP - склад замовника відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року згідно з положеннями договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно - розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами, тощо. Строк поставки товару визначений в специфікаціях договору (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 5.2. роздіду 5 договору місцем поставки товару є центри забезпечення речовим майном та об'єднані центри забезпечення Міністерства оборони України (далі - одержувача замовника) згідно з рознарядкою Міністерства оборони України, яка буде невід'ємною частиною договору, з обов'язковим дотриманням передбачених нею вимог до асортименту, кількості, адреси одержувачів замовника та черговості відвантажень.

Поставку товару одержувачу замовника постачальник зобов'язаний провести з обов'язковим виконанням передбачених вимог щодо асортименту, кількості, сортності виробів, черговості поставок у кожній окремо відвантаженій партії. Поставка товару здійснюється транспортом постачальника. Витрати щодо перевезення товару до місця приймання одержувачем замовника, несе постачальник.

Відповідно до п. 7.3.4. договору, за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0, 1 % від вартості непоставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості договору.

Згідно п. 6.3.1. договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором.

Відповідно до специфікації № 1 погодженої сторонами до 26.10.2012 року відповідач зобов'язався поставити позивачу 60 000 шкарпеток на суму 615 600, 00 грн. Згідно Рознарядки Міністерства оборони України за специфікацією № 1 підписаною сторонами (Додаток № 1 до додаткової угоди № 1 від 24.10.2012 року до договору від 24.10.2012 року № 286/3/12/66), сторонами було сплановане відвантаження шкарпеток, зокрема, в центр забезпечення речовим майном - в/ч А2756 (46 ОЦЗ), код 07644539 (65041, м. Одеса, вул. Хуторська, 99) в кількості 7 200 пар на суму 73 872, 00 грн. до 26.10.2012 року.

За твердженням позивача, викладеним в позовній заяві, відповідачем умови договору були порушені, а саме в термін до 26.10.2012 року не були поставлені 7200 пар шкарпеток на суму 73872, 00 грн. Порушення відповідачем строків поставки товару позивач підтверджує актом приймального контролю № 2 від 25.10.2012 року та посвідченням № 386, копії яких надані в матеріали справи.

Відповідно до зазначеного акту представник замовника Васьковський А. В. в присутності представника підприємства Чумак О. В. провів прийомний контроль якості 25.10.2012 року, та прийняв 7 200 пар шкарпеток за договором, прийняті вироби підлягають відгрузці до в/ч А2756 (46 ОЦЗ), код 07644539 (65041, м. Одеса, вул. Хуторська, 99), а також 25.10.2012 року завідуючий складом підприємства Нестерук Н. І. позначену кількість прийнятих виробів одержав на зберігання.

Згідно посвідчення № 386 вказані в акті вироби завезені на склад в/ч А2756 (46 ОЦЗ), код 07644539 (65041, м. Одеса, вул. Хуторська, 99) 14 листопада 2012 року в кількості 7 200 пар, та були в цей день прийняті і взяті на облік.

В матеріалах справи наявна копія акту прийому № 386 шкарпетки напіввовняні чорного кольору, шкарпетки бавовняні чорного кольору військовою частиною А2756 (46 ОЦЗ), м. Одеса від 14.11.2012 року, відповідно до якого матеріальні засоби, які перелічені в акті прийняті на відповідальне зберігання 14.11.2012 року. Також, в матеріалах справи наявна копія пропуску № 388 від 14.11.2012 року, виданого на ТОВ «Квазар», відповідно до якого матеріальні засоби завезені 14.11.2012 року в 13.10.

Відповідно до видаткової накладної № 7200 (2) від 26.10.2012 року шкарпетки за договором отримані 14.11.2012 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір № 286/3/12/66 про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 24.10.2012р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами відповідач поставив позивачу обумовлену договором продукцію в кількості 7 200 пар на суму 73 872, 00 грн., відповідно до рознарядки міністерства оборони України за специфікацією № 1.

Спір між сторонами виник, щодо питання дотримання відповідачем строків поставки встановлених договором.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідно до п. 5.2. договору поставка товару здійснюється транспортом постачальника в центри забезпечення речовими майном та об'єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, згідно з рознарядкою Міністерства оборони України, що в матеріалах справи наявні докази заїзду транспорту відповідача на територію військової частини А2756 (46 ОЦЗ), м. Одеса 14.11.2012 року, що в матеріалах справи відсутні докази заїзду транспорту відповідача на територію військової частини А2756 (46 ОЦЗ), м. Одеса 25.10.2012 року, що відповідно до акту приймального контролю № 2 від 25.10.2012 року продукція обумовлена договором була прийнята за якістю представником замовника та здана на зберігання завідуючого складом підприємства (відповідача) Нестерук Н. І., що в видатковій накладній № 7200 (2) від 26.10.2012 року зазначено, що товар отримано 14.11.2012 року, суд дійшов висновку про поставку товару відповідачем позивачу по специфікації № 1 до центру забезпечення речовим майном - в/ч А2756 (46 ОЦЗ), м. Одеса саме 14.11.2012 року. Отже, відповідачем були порушені строки поставки обумовлені сторонами в договорі, тобто ним допущено порушення зобов'язання в частині строків поставки.

Як встановлено судом, договором між сторонами передбачена відповідальність за порушення строків виконання зобов'язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 % вартості непоставленого товару за кожну добу затримки (п. 7.3.4. договору).

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Враховуючи викладене, положення договору укладеного між сторонами щодо розміру пені не суперечать чинному законодавству, оскільки фінансування договору здійснюється за рахунок Державного бюджету України, відповідно позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 0, 1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, ґрунтуються на законних підставах і відповідно підлягають задоволенню.

Позивачем в позовній заяві наведено розрахунок пені, яка підлягає стягненню з відповідача, за 18 діб прострочення за період з 27.10.2012 року по 13.11.2012 року, відповідно до якого стягненню з відповідача підлягає 1 329, 70 грн. (73 872, 00 * 0, 1% * 18), перевіривши який суд дійшов висновку про його правильність.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МНДЦ Квазар» (04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 3; код ЄДРПОУ 35436703; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотвський, буд. 6; код ЄДРПОУ 00034022) 1 329 (одну тисячу триста двадцять дев'ять) грн. 70 коп. пені за порушення строків поставки та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.08.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко