Рішення

від 08.08.2013 по справі 912/921/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 рокуСправа № 912/921/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Сервіс", м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Знамбудтранс", Кіровоградська область, м. Знам'янка,

про стягнення 56300,52 грн.

Представники сторін участі у судовому засіданні не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон Сервіс" (надалі - ТОВ "Бетон Сервіс", або позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Знамбудтранс" (надалі - ТОВ "Знамбудтранс" або відповідач) - 56300,52 грн. заборгованості за договором поставки № 27-П від 03.11.2008 р., яка включає: 36003,86 грн. основного боргу, 12649,03 грн. пені, 2063,76 грн. інфляційних втрат та 5583,87 грн. 3% річних, з покладенням на відповідача судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати за поставлений товар.

До дня судового засідання 08.08.2013 р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач відзив на позов не подав, позовних вимог не заперечив, у судовому засіданні участі не брав.

Господарський суд враховує, що поштовий конверт з ухвалою про порушення провадження уданій справі, який направлено відповідачу за адресою, вказаною позивачем в позовній заяві, та підтвердженою інформацією, що міститься у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернуто органом поштового зв'язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання". Ухвала від 16.07.2013 р. про відкладення розгляду справи направлена на адресу відповідача 17.07.2013 р., що підтверджується відміткою канцелярії на звороті цієї ухвали.

При цьому господарський суд враховує приписи п. 4.1.1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року №1149, яким визначено, що нормативні строки пересилання простої місцевої письмової кореспонденції складає 3 дні, пріоритетної письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку складає 2 дні (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку). Відповідно до пункту 4.2. зазначених нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Згідно п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення даного судового засідання.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який брав участь у судовому засіданні 16.07.2013 р. та оглянувши подані ним оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.11.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Бетон Сервіс" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Знамбудтранс" (замовник) та укладено договір поставки № 27-П (надалі - договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виготовити та поставити у власність замовника замовлений товар (бетон та залізобетон, відповідно до прайс-листа виконавця, далі - продукція), а замовник - своєчасно прийняти та оплатити таку продукцію на умовах цього договору.

Загальна кількість товару, що поставляється за цим договором, визначається на підставі видаткових накладних, в яких вказується: дата поставки, кількість товару, номенклатура товару, точна адреса доставки (п.2.2. договору).

За умовами пунктів 3.1, 3.2. договору ціна товару вказується в рахунках-фактурах, накладних або специфікаціях, які є складовою і невід'ємною частиною даного договору; загальна сума договору визначається як сумарна вартість товару, що зазначена у всіх фактичних накладних на відпуск продукції, підписаних вповноваженими представниками сторін.

Товар вважається поставленим замовнику з моменту його отримання в пункті призначення, згідно з замовленням, представником одержувача, який вказується замовником, на підставі товарно-транспортних накладних (п. 5.2. договору).

Згідно з п. 7.5. договору замовник зобов'язаний оплатити товар протягом 5 банківських днів з моменту його поставки.

Пунктом 8.1. договору сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору, жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на наступний календарний рік.

Із матеріалів справи вбачається, що у порядку, визначеному п. 8.1. договору, його строк було пролонговано на 2010-2012 роки, що не оспорюється сторонами.

На виконання своїх зобов'язань за договором позивач поставляв відповідачу обумовлену договором продукцію, в тому числі в період з 01.06.2011 р. по 07.10.2011 р. поставив відповідачу згідно наявних в справі накладних продукцію на загальну суму 640426,56 грн. ( а.с.25-30, 55-71).

Крім того, актом узгодження по ТОВ "Знамбудтранс", підписаному представниками підприємств та скріпленому їх печатками (а.с.18), сторони підтвердили наявність заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену продукцію до 01.06.2011 р. в сумі 172463,18 грн.

Відповідач в період з 30.06.2011 р. по 31.10.2012 р. провів розрахунки за отриману продукцію на загальну суму 930529,17 грн.

Заборгованість в сумі 36003,86 грн. залишилась непогашеною, у зв'язку з чим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та

Відповідачем доказів на підтвердження сплати заборгованості в сумі 36003,86 грн. суду подано не було.

З огляду на викладені обставини, позовні вимоги про стягнення з відповідача 36003,86 грн. боргу підлягають задоволенню.

У зв'язку з оплатою відповідачем поставленого товару з порушенням строків визначених в договорі, позивачем заявлено до стягнення з ТОВ "Знамбудтранс" 12649 грн. пені, 2063,76 грн. інфляційних втрат та 5583,87 грн. 3% річних.

За умовами пункту 9.2. договору за прострочення платежу замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більшу розміру встановленого чинним законодавством.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманої продукції, враховуючи умови договору, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положення ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, правомірним є нарахування відповідачем пені в загальній сумі 7784,48 грн. (а.с.96).

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відшкодувати кредиторові борг з врахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

За обґрунтованим розрахунком позивача (а.с.51) сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача складає 5583,87 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача інфляційних втрат, господарський суд враховує, що позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з вересня 2011 р. по квітень 2013 р. проведено без урахування вимог ст. 625 Цивільного кодексу України та рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 р. та не враховано період дефляції.

Так, в період з лютого по червень 2012 р. позивачем нараховано (розрахунок на а.с. 11 та 50) суму інфляції 772,61 грн. (309,04 грн. + 463,57 грн.), тоді як в зазначеному періоді була дефляція в сумі 156,84 грн.; за період з липня по вересень 2012 р. позивачем нараховано інфляцію в сумі 52,31 грн., тоді як в цей період сума дефляції склала 209,22 грн.; за період з жовтня 2012 р. по квітень 2013 р. позивачем нараховано 144,00 грн. інфляційних втрат, тоді як з урахуванням періодів дефляції така сума складає 71,90 грн. Таким чином сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за період з вересня 2011 р. по квітень 2013 р. складає 800,68 грн.

Отже, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, в сумі 50172,89 грн. , а саме: в частині стягнення з відповідача 36003,86 грн. основного боргу, 7784,48 грн. пені, 800,68 грн. інфляційних втрат та 5583,87 грн. 3% річних.

В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Знамбудтранс" (27406, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Привокзальна, 13, кв.28, ідентифікаційний код 352055582) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Сервіс" (01013, м. Київ, вул. Промислова, 4) - 50172,89 грн. заборгованості, в тому числі: 36003,86 грн. основного боргу, 7784,48 грн. пені, 800,68 грн. інфляційних втрат та 5583,87 грн. 3% річних, а також 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити позивачу за адресою: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 4; відповідачу за адресою: 27406, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Привокзальна, 13, кв. 28.

Повне рішення складено 12.08.2013 р.

Суддя О.Б. Шевчук