ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ ПОСТАНОВА Іменем України 10 червня 2013 р. (10:17) Справа №801/4824/13-а Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Гришановій Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данііл" про стягнення Обставини справи: Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (далі позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данііл" (далі відповідач) про стягнення податкової заборгованості у сумі 49514,31 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має податковий борг за узгодженим грошовими зобов'язаннями по платі за землю, розмір яких не сплачено у визначені законодавством граничні строки та не оскаржено платником податків. Заходи примусового характеру, передбачені Податковим кодексом України, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу. За вказаних обставин, позивач просить суд ухвалити постанову, якою стягнути з платника податків податковий борг в розмірі заборгованості по платежам до бюджету в зазначеній сумі. Представник позивача у судове засідання не з'явився про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином під розписку. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, письмових заперечень на позов суду не надав, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином – судовою повісткою, про що свідчить наявний в матеріалах справи повернутий до суду поштовим відділенням зв'язку конверт, з довідкою про причини повернення: "за закінченням терміну зберігання". Відповідно до п.11. ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Данііл", ідентифікаційний код юридичної особи 32073614, зареєстроване Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим, узятий на облік в органах державної податкової служби з 19.07.2002 за № 15431/3385. Нормами пп. 168.4.6 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу передбачено, що контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу. З положень пункту 41.5 статті 45 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі по тексту – ПК України). Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Згідно приписів п. 287.1, п. 287.3, п. 287.7 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1, 276.4 статті 276, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин). Відповідачем поданою 27.01.2012 до ДПІ в м. Ялті АР Крим ДПС податковою декларацією з плати за землю за 2012 рік № 953, узгоджено нарахований розмір орендної плати загальною сумою 49514,31 грн. З наданих суду позивачем доказів на підтвердження заявлених вимог, встановлено, що податковим органом вжито заходи примусового стягнення податкового боргу, шляхом повідомлення платника податків про розмір податкового боргу, що рахується за ним за узгодженими грошовими зобов'язаннями, виставлено податкову вимогу від 09.09.2009 № 2/610, яка направлена позивачем на адресу відповідача, але повернута відправнику відділенням поштового зв'язку із довідкою про причини повернення: "за зазначеною адресою не проживає". Проте, як вбачається з матеріалів справи, визначені самостійно платником податків грошові зобов'язання, після отримання вказаної податкової вимоги, якою визначено розмір податкового боргу, відповідачем не погашено. Зі змісту пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України вбачається, що податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Зі змісту пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України вбачається, що податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Відповідно до приписів статті 57 ПК України, положеннями якої визначено строки сплати податкового зобов'язання, зокрема пункту 57.1, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За змістом статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом. На вимогу норм пунктів 36.1, 36.2, 36.3 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Отже, виконанням податкового обов'язку, за правилами пункту 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Суд зазначає, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, є податковим боргом. Заходи впливу контролюючого органу на платника податків, що не виконує приписи податкового законодавства, кореспондовані з положень статті 67 Конституції України, визначено положеннями пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, відповідно до яких, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковою вимогою є письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. З положень пункту 59.5. статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Згідно пунктів 95.1, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідач не надав суду доказів погашення податкової заборгованості у розмірі 49514,31 грн., у той час як відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. За таких обставин позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби підлягають задоволенню у повному обсязі, тому що не суперечать чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи. За правилами до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись ст. ст. 7, 9, 69-71, 94, 98, 158-159, 161-163, 167 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: 1. Адміністративний позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Данііл" у банках його обслуговуючих (вул. Дмитрівська, 46, 01054, м. Київ) податковий борг загальною сумою 49514,31 грн. (сорок дев'ять тисяч п'тсот чотирнадцять гривень 31 копійка), що підлягає зарахуванню в дохід місцевого бюджету м. Ялта на р/р 33217812700039 в УДКСУ в АР Крим, МФО: 824026, ЄДРПОУ: 38027563, код платежу 13050200 (орендна плата з юридичних осіб). Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду. Суддя Євдокімова О.О.
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2013 |
Оприлюднено | 13.08.2013 |
Номер документу | 32917077 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Євдокімова О.О.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Євдокімова О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні