Постанова

від 12.08.2013 по справі 820/6057/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд   61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua   П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И місто Харків   12.08.2013р.                                                                                         справа №820/6057/13-а                                          Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сліденко А.В., за участі секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС    до ТОВ "Укртрейдспецпокриття"    простягнення коштів за податковим боргом, - встановив:           Суб'єкт владних повноважень, Західна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрейдспецпокриття", 11.330,27 грн. коштів за податковим боргом.           В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відносно ТОВ "Укртрейдспецпокриття" митним органом були винесені податкові повідомлення–рішення, які станом на теперішній час є діючими, однак платник податків владних приписів цих правових актів індивідуальної дії в частині проведення платежів не виконав. Вказане спричинило утворення спірної суми податкового боргу. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення заявлених вимог.           Відповідач, ТОВ "Укртрейдспецпокриття", письмових заперечень проти позову до суду не подав, правом на участь у судовому засіданні свого повноважного представника не скористався, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся судом належним чином.           Оскільки визначене ч. 1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень, і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України, суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження. Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів. За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання-юридичної особи, на обліку як платник податків і зборів знаходиться в Західній міжрайонній державній податковій інспекції м. Харкова Харківської області ДПС.           Дослідивши наявні у справі документи, суд з'ясував, що до складу заявленої до стягнення спірної суми податкового боргу структурно входить заборгованість по оплаті податкових повідомлень-рішень Харківської обласної митниці №75  від 11.09.2012 р. на суму 9.288,84 грн. за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності та №76 від 11.09.2012 р. на суму 1.857,78 грн. за платежем ПДВ з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності.           З огляду на приписи ч.1 ст.138 КАС України до предмету доказування по адміністративній справі про стягнення заборгованості, котра утворилась внаслідок невиконання публічного обов'язку з проведення платежу на користь Державного бюджету України, місцевого бюджету чи певного суб'єкта владних повноважень, входять обставини 1) реального існування зобов'язаної особи як суб'єкта права, 2) виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу та доведення до відома зобов'язаної особи факту виникнення публічного обов'язку по здійсненню платежу, 3) виконання публічного обов'язку в добровільному порядку, 4) дотримання органом контролю чи управління визначеної законом процедури виконання публічного обов'язку в примусовому порядку, 5) існування заборгованості з виконання публічного обов'язку, 6) заявлення органом контролю чи управління вимоги про стягнення в межах визначеного законом строку.           Оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.ст.69, 70, 71, 86 КАС України, суд доходить висновку, що рішення про нарахування мита і ПДВ були прийняті митним органом в межах повноважень згідно з ст.ст.41 та 54 Податкового кодексу України, означені платежі належать до визначеного законодавцем в ст.9 Податкового кодексу України переліку загальнодержавних податків і зборів, заборгованість по оплаті згаданих рішень в розумінні п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України підпадає під визначення податкового боргу.           В матеріалах справи відсутні докази втрати згаданими рішеннями юридичної дії, а відтак, при вирішенні спору суд сприймає ці рішення як діючі. При цьому, суд зауважує, що перевірка законності рішень суб'єкта владних повноважень, котрі створили обов'язок по здійсненню платежу, за правилами ч.3 ст.2 КАС України та з огляду на положення ст.138 названого кодексу виходить за межі предмета доказування по даній справі.           Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.           За правилом ч.1 ст.308 Митного кодексу України у разі несплати або неповної сплати митних платежів у встановлений строк такі платежі стягуються в порядку та строки, визначені Податковим кодексом України.           В силу приписів п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Отже, правом на подання до суду позову про стягнення заборгованості по оплаті митних платежів (тобто платежів, нарахованих митним органом внаслідок реалізації управлінської функції з контролю за повнотою та правильністю декларування товарів, котрі переміщуються через митний кордон України) законодавець наділив виключно податкові органи.           Розглядаючи справу, суд відзначає, що процедура примусового виконання податковими органами за платника податків податкового обов'язку врегульована, зокрема, положеннями ст.95 Податкового кодексу України.           Визначений ст.57 Податкового кодексу України строк виконання податкового обов'язку у спірних правовідносинах скінчився. Управлінська функція з направлення податкової вимоги відповідно до ст.59 Податкового кодексу України суб'єктом владних повноважень виконана, 60 календарних днів з дати направлення ДПІ на адресу платника податків - боржника податкової вимоги №616 від 23.08.2011р. минули, обов'язком по надісланню повторно нової вимоги на новостворену заборгованість податковий орган законом не обтяжений, адже згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).           Доказів припинення податкового обов'язку щодо заявленої до стягнення суми боргу відповідно до положень ст.ст.37, 38 Податкового кодексу України шляхом виконання або у інші способи  сторони до суду не подали, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі таких доказів не виявлено.           Наявність спірної суми податкового боргу підтверджується складеними митним органом поданнями №28 від 01.10.2012р., №29 від 01.20.2012р., №34 від 03.12.2012р., №35 від 03.12.2012р.           Вимога про стягнення боргу заявлена податковим органом в межах строку згідно з ст.102 Податкового кодексу України.           Існування підстав для застосування до спірної суми заборгованості положень ст.101 Податкового кодексу України судом в ході вирішення спору не знайдено.           Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, а також не виявлено фактів недотримання суб'єктом владних повноважень процедури реалізації управлінської функції, то позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.           Керуючись ст.ст.8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - постановив:           Адміністративний позов Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС до ТОВ "Укртрейдспецпокриття" про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртрейдспецпокриття" (ідентифікаційний код – 37093567; місцезнаходження - 61019, м. Харків, пр-т Ілліча, буд. 120/а) на користь Державного бюджету України кошти за податковим боргом у сумі 11.330 (одинадцять тисяч триста тридцять) грн. 27 коп.            Постанова набирає законної сили згідно з ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.           Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу,  про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.           Суддя                                                                                                                                   А.В. Сліденко