Рішення

від 25.07.2013 по справі 917/1026/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2013 р. Справа №917/1026/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Полтава", вул.Драгоманова, 33-Б, оф.8, м.Лубни, Полтавська область,37500

до Комунального підприємства "Калініна-2008", вул.Перемоги, 28, с.Березівка, Гребінківський район, Полтавська область,37441

про стягнення 72616,18грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: Мартинчук А.В.

від відповідача: не з"явився.

У судовому засіданні 25.07.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

Суть спору: Розглядається позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки продукції для сільгоспвиробництва на умовах товарного кредиту від 01.06.2012р. за №ЛУ-88-010612/ззр-ХО у розмірі 72616,18грн., у т.ч. 52060,60грн. - сума основного боргу, 5280,16грн. - пеня, 12675,39грн. - відсотки за неправомірне користування чужими коштами, 2603,03грн. - штраф 5%.

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи).

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПКУкраїни.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив :

01.06.2012 p. між 'ГОВ "СЕРВІСАГРО-ІІОЛ'ГАВА" (постачальник) та КП «К.алініна-2008» (покупець) укладено договір поставки продукції для сільгоспвиробпицтва на умовах товарного кредиту № ЛУ-88-010612/ззр-ХО.

Згідно умов договору постачальник зобов"язується передати (поставити) у зумовлений строк покупцеві продукцію для сільгоспвиробництва (товар), а покупець зобов"язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, а також сплатити проценти за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов цього договору.

Поставка товару в рамках і на підставі цього договору маже здійснюватись окремими партіями відповідно до додаткових угод (специфікацій) до цього договору (п.1.2 договору)

Згідно п.1.3 договору загальна кількість та найменування товару, що підлягає поставці, його певне співвідношення (асортимент), упаковка та маркування, ціна, строк та порядок поставки й інші умови, визначаються додатковими угодами (специфікаціями), які є невід"ємною частиною цього договору.

Товар (його ціна у т.ч. ПДВ), отриманий покупцем наумовах відстрочення чи розтрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом.За користування товарним кредитом покупець сплачує на користь постачальника проценти (п.4.1 договору).

Строк оплати та сума нарахованих процентів зазначаються в додаткових угодах (специфікаціях) Пунктом 4.5 догоовру передбачено, що додатковою угодою (специфікацією) може бути передбачена оплата ціни товару на умовах попередньої оплати.

Покупець проводить оплату ціни товару та процентів за користування товарним кредитом, шляхом перерахування грошей у розмірі гривневої суми договору, вирахуваної відповідно до цього договору, на банківський рахунок постачальника (п.4.7 договору).

Постачальник свої зобов'язання за договором виконав, поставивши товар на суму 52060,60 грн., що підтверджується видатковими накладними №336 від 13.06.2012р. на суму 19253,41грн., №351 від 17.07.2012р. на суму 2364,61грн., №353 від 17.07.2012р. на суму 3679,70грн., №409 від 24.09.2012р. на суму 26762,88грн.(копії в матеріалах справи).

Всупереч взятих на себе зобов'язань відповідач не оплатив поставлений товар по договору № ЛУ-88-010612/ззр-ХО від 01 червня 2012 року. Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем становить 52 060,60 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 655 ЦК України, покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

У відповідності до ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договори купівлі-продажу. Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару.

У випадку прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Згідно п.4 ст. 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Крім того, у зв'язку з тим, що відповідач не розрахувався за товар згідно умов договору поставки, позивачем нараховані штрафні санкції на всю суму заборгованості та весь строк прострочення у розмірі 5280,16грн. - пеня, 12672,39грн. - відсотки за неправомірне користування чужими коштами та 2603,03грн. - штраф 5%, згідно п.8.5.1 договору)

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб"єктами господарювання, згідно із положеннями Господарського процесуального кодексу України є предметом регулювання Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки відповідачем не виконані належним чином зобов"язання, передбачені договором, то це є підставою для застосування господарських санкцій.

За ст. 216, ст. 217, ст.230 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій, зокрема штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня).

За ст. 536 ЦК України та ст. 198 ГК України відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Відповідно до ст. 230 та п.6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами (неустойка), якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.

Зокрема, п.6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.8.5.1. вищевказаного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та штрафу у розмірі 5%(п'яти відсотків).

У відповідності до п.8.5.2 вищезазначеного договору, за порушення грошових зобов'язань по оплаті ціни товару відповідач має сплатити на користь позивача відсотки за неправомірне користування чужими коштами у розмірі 36 % річних від суми боргу. В іншому згідно п.8.1. договору відповідач несе відповідальність за законом.

Після здійсненого судом перерахунку обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги про стягнення з відповідача 12672,39грн. - відсотків за неправомірне користування чужими коштами, 2603,03грн. - штраф 5% та 1995,16грн. пені.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, а також подані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ст.49 ГПКУкраїни - у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Калініна-2008" (вул.Перемоги, 28, с.Березівка, Гребінківський район, Полтавська область,37441, код ЄДРПОУ 36027708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісагро-Полтава" (вул.Драгоманова, 33-Б, оф.8, м.Лубни, Полтавська область,37500, код ЄДРПОУ 36416211) заборгованість за договором поставки продукції для сільгоспвиробництва на умовах товарного кредиту від 01.06.2012р. за №ЛУ-88-010612/ззр-ХО у розмірі 69334,18грн., у т.ч. 52060,60грн. - сума основного боргу, 1995,16грн. - пеня, 12675,39грн. - відсотки за неправомірне користування чужими коштами, 2603,03грн. - штраф 5% та 1642,74грн. судового збору.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. Віншій частині позову - відмовити.

Повний текст рішення складено: 26.07.2013р.

Суддя Кльопов І.Г.