Рішення

від 09.08.2013 по справі 901/2185/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.08.2013 Справа № 901/2185/13 за позовом публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго»

(вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, АР Крим, 95034)

до Дочірнього підприємства «Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс Інтра» ТОВ «Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс Інтра»

(пр. Леніна, буд. 47-А, м. Феодосія, АР Крим, 98100)

про стягнення 16 256.45 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Від позивача: Міхадюк Марина Валеріївна, представник, довіреність № 146-Д від 29.05.2013, ПАТ «ДТЕК Крименерго»;

Від відповідача: не з'явився, ДП «Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс Інтра» ТОВ «Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс Інтра»;

Суть спору: публічне акціонерне товариство «ДТЕК Крименерго» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс Інтра» ТОВ «Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс Інтра» та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 16 256.45 грн..

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії № 6706 від 21 квітня 2006 року в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитої електроенергії. Вимоги обґрунтовані посиланнями на статті 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача явку у судове засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України врегульовано, що судова кореспонденція у разі ненадання сторонами іншої адреси надсилається за адресою, що зазначена в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Таке повідомлення згідно з положеннями вказаної правової норми вважається належним.

Так, з матеріалів справи вбачається, що копії ухвал суду направлялись відповідачу за адресою, яка відповідає адресі, зазначеній у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 59-61), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією переліку згрупованих поштових відправлень рекомендованою кореспонденцією (оборотна сторона а.с. 2, 46, 58).

При цьому, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, надіслане судом на адресу відповідача, повернулось із відміткою про неможливість вручення судової кореспонденції «поза зоною обслуговування».

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи та матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства - свободу у наданні сторонами своїх документів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Однак, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на вказані обставини, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

21 квітня 2006 року між відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (постачальник) та Дочірнім підприємством «Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс Інтра» ТОВ «Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс Інтра» (споживач) укладений договір на поставку електричної енергії № 6706, відповідно до пункту 1 якого постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, які є невід'ємними його частинами (а.с. 8-11).

Розділом 2 договору сторони домовилися під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, які не обумовлені даним договором, керуватися чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику» та Правилами користування електричною енергією.

Пунктом 2.1.2 договору постачальник взяв на себе зобов'язання виконувати умови цього договору та поставляти споживачу електроенергію, як різновид товару.

Пунктом 2.2 договору споживач взяв на себе зобов'язання виконувати умови цього договору; сплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 4.1 та № 4.2 «Порядок розрахунків».

Строк дії договору визначений у пункті 9.7 договору та становить: з дня його підписання до 31 грудня 2006 року, а в частині розрахунків - до повного їх завершення. Даний договір вважається щорічно продовженим на календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Додатком № 4.1 до договору встановлено, що розрахункова дата ( день, коли споживач надає Акт про обсяги наданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії, а постачальник виставляє кінцевий рахунок) встановлюється 14 числа кожного місяця. Відповідно, розрахунковим вважається період з 14 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (а.с. 12).

Споживач до 21 числа, що передує розрахунковому періоду, здійснює платіж на наступний розрахунковий період у розмірі 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії.

Рахунки на сплату за спожиту активну електричну енергію були надіслані відповідачу (а.с. 17-21), але є досі не сплаченими.

За твердженням позивача, публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго», у зв'язку із порушенням строків та обсягу оплати у відповідача за період з вересня 2011 року по січень 2012 року виникла заборгованість за спожиту активну електроенергію в розмірі 16 256.45 грн..

Викладене з'явилося підставою для звернення публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» із даними позовними вимогами до господарського суду АР Крим про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, в частині їх своєчасної та повної оплати, вони регулюються положеннями глав 48, 63 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань.

Відповідно до статті 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже зазначалось, 21 квітня 2006 року між відкритим акціонерним товариством «Крименерго» (постачальник) та Дочірнім підприємством «Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс Інтра» ТОВ «Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс Інтра» (споживач) укладений договір на поставку електричної енергії № 6706, відповідно до пункту 1 якого постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, які є невід'ємними його частинами (а.с. 8-11).

Підставою для звернення публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» до господарського суду АР Крим із позовною заявою до Дочірнього підприємства «Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс Інтра» ТОВ «Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс Інтра» з'явилася несплата останнім вартості спожитої активної електричної енергії - з вересня 2011 року по січень 2012 року.

Так, позивачем на підставі даних приладів обліку, наданих відповідачем, було виставлено до сплати останньому рахунки № 6706/51/1011А1 від 14 жовтня 2011 року на суму 2 605.64 грн., № 6705/51/1111А1 від 14 листопада 2011 року на суму 5 490.38 грн., № 6706/51/1211А1 від 14 грудня 2011 року на суму 10 632.97 грн., № 6706/51/0112А1 від 14 січня 2012 року на суму 16 256.45 (а.с. 17-20).

Таким чином, за період з вересня 2011 року по січень 2012 року за відповідачем склалася заборгованість за спожиту активну електричну енергію в сумі 16 256.45 грн..

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, зі змісту спірного договору вбачається, що він за своєю суттю є платним договором, що свідчить про обізнаність відповідача про наявність у нього обов'язку оплачувати вартість спожитої електроенергії, а ухилення відповідача від виконання такого обов'язку за відсутності оформлених у передбаченому договором порядку домовленостей свідчить про порушення останнім його умов.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд погоджується із твердженнями представника позивача про порушення відповідачем своїх обов'язків за договором та про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості.

В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів сплати заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 16 256.45 грн. відповідачем суду не представлено.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 16 256.45 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 12 серпня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс Інтра» ТОВ «Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс Інтра» (пр. Леніна, буд. 47-А, м. Феодосія, АР Крим, 98100, ЄДРПОУ 32777763) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, АР Крим, 98500, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26031301617847 в КРУ АТ «Державний Ощадний банк України», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) заборгованість в сумі 16 256.45 грн.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс Інтра» ТОВ «Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс Інтра» (пр. Леніна, буд. 47-А, м. Феодосія, АР Крим, 98100, ЄДРПОУ 32777763) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (вул. Київська, 74/6, м. Сімферополь, АР Крим, 98500, на поточний рахунок № 26009300617847 в КРУ АТ «Державний Ощадний банк України», МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) 1720.50 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Радвановська