Ухвала

від 31.07.2013 по справі 12/322

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

31 липня 2013 року Справа №12/322

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М. при секретарі судового засідання Луговій І.В., за участю представників:

від стягувача (заявника) : Шварцмана В.Ю. за посадою (директор);

від боржника : не з'явились;

від ДВС: Бондаря В.Г. за дорученням;

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу боржника - приватного підприємства "Черкаський консервний завод" на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Бондар В.Г. у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ломовате" до приватного підприємства "Черкаський консервний завод" про стягнення 518256 грн. 39 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 22.04.2010 року у справі № 12/322 позовні вимоги позивача задоволено частково, стягнуто з приватного підприємства "Черкаський консервний завод" на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ломовате" 450000 грн. боргу по оплаті винагороди, 24010 грн. 27 коп. пені, 4955 грн. 95 коп. судових витрат.

10.07.2013 року за вх. № 14440/13 приватне підприємство "Черкаський консервний завод" (далі - боржник) звернувся до господарського суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції (далі - відділ ДВС), в якій просив суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу ДВС Черкаського районного управління юстиції Бондар В.Г. від 10.06.2013 року про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 37534901.

В обґрунтування скарги боржник зазначив, що:

02.07.2013 року боржник отримав від відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції постанову про арешт коштів боржника від 10.06.2013 року. В мотивувальній частині спірної постанови державний виконавець зазначив, що в добровільному порядку рішення суду боржником не виконано, однак таке твердження, на думку боржника не відповідає фактичним обставинам.

14.06.2013 року під час спроби здійснення безготівкової операції, ПП "Черкаський консервний завод" від обслуговуючого банку довідалось, що на рахунки підприємства накладено арешт, в зв'язку з ймовірним відкриттям відділом ДВС Черкаського районного управління юстиції виконавчого провадження, у якому заявник є боржником. В зв'язку з цим, боржник звернувся до відділу ДВС Черкаського районного управління юстиції із заявою про відкладення виконавчих дій у зв'язку із неодержанням документів виконавчого провадження (а. с. 116).

На момент звернення до суду із скаргою, боржник зазначає, що відповіді на заяву не отримав, натомість було отримано 02.07.2013 року спірну постанову.

Боржник явку свого представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Неявка представників боржника в судове засідання, згідно ч. 2 ст. 121-2 ГПК України, не перешкоджає розгляду скарги.

Від стягувача - товариства з обмеженою відповідальністю "Ломовате" до суду за вх. № 16219 від 30.07.2013 року надійшли письмові пояснення із яких вбачається, що для примусового виконання рішень господарського суду Черкаської області від 22.04.2010 року у справах №№ 12/322 і 12/323 судом 26.07.2010 року і 25.08.2010 року були видані накази. Накази суду стягувачем для виконання передані до відділу ДВС Черкаського РУЮ. 17.02.2011 і повторно 26.10.2011 року відділом ДВС направлялись постанови про повернення виконавчого документа у зв'язку з не виявленням майна, належного боржнику, на яке можливе звернення стягнення, а заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. 31.10.2011 року боржником добровільно перераховано кошти в сумі 100000 грн. на погашення заборгованості, а 12.03.2013 року стягував третє звернувся до відділу ДВС Черкаського РУЮ з заявами про примусове виконання рішень суду.

Від відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції через канцелярію суду за вх. № 16375/13 від 31.07.2013 року надійшло заперечення на скаргу. Із відзиву та пояснень представника відділу ДВС в судовому засіданні вбачається, що скаргу відділ ДВС не визнає з підстав, викладених у запереченні, просить суд в задоволенні скарги відмовити з мотивів її безпідставності та необґрунтованості.

Вислухавши пояснення представників стягувача та відділу ДВС, дослідивши матеріали скарги, справи № 12/322 та оцінивши їх у сукупності, суд у задоволенні скарги відмовляє повністю з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 22.04.2010 року у справі № 12/322 частково задоволено позовні вимоги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ломовате", стягнуто з відповідача на користь позивача 450000 грн. боргу, 24010 грн. 27 коп. пені, 4955 грн. 95 коп. судових витрат.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.08.2010 апеляційну скаргу приватного підприємства "Черкаський консервний завод" залишено без задоволення, вищевказане рішення без змін.

На виконання рішення господарського суду Черкаської області від 22.04.2010 року судом видано наказ та 26.08.2010 року за вих. № 6371 направлено стягувачу.

11.04.2013 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Бондарем В. Г. відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу суду від 25.08.2010 року у справі № 12/322, про стягнення з ПП "Черкаський консервний завод" на користь ТОВ "Ломовате" коштів в розмірі 45000 грн. заборгованості, 24010 грн. 27 коп. пені, 4955 грн. 95 коп. судових витрат, що разом складає 478966 грн. 22 коп., копію постанови про відкриття виконавчого провадження 18.04.2013 року за вих. № 3085/4 та 19.06.2013 року за вих. № 4889/4 було направлено боржнику за адресою, вказаною у виконавчому документів - с. Червона Слобода, вул. 50 років Перемоги, 18, та с. Леськи, пров. Жовтневий, 7 для виконання, стягувачу - до відома, яку боржник, згідно повідомлення про вручення отримав 25.04.2013 року (а. с. 138-139, 143).

08.05.2013 року за заявою стягувача старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Бондарем В. Г. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копії якої 08.05.2013 року за вих. № 3509/4 надіслано до Інспекції сільського господарства в Черкаській області та боржнику - ПП "Черкаський консервний завод", яку останній отримав 20.05.2013 року (а. с. 127-128, 143).

10.06.2013 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції Бондарем В.Г. винесено постанову про арешт коштів боржника, копії якої 10.06.2013 року за вих. № 4628/4-1, 4628/4-2 та № 4628/4-3 направлено Черкаському ГРУ ПАТ "Приватбанк" в м. Черкаси, ПАТ КБ "Правекс-Банк" в м. Києві, ПАТ АБ "Укргазбанк" в м. Києві для виконання та боржнику - до відома (а. с. 130-134).

Отже, враховуючи вищевикладені обставини суд вважає, що спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання законів України "Про виконавче провадження", Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження.

Законом України "Про виконавче провадження" передбачено, що:

виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (ст. 1);

державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом (ч. ч. 1-3 ст. 6);

державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки (ст. 11 ч. 1, ч. 2 абз. 1, 5);

примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом; відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: судові накази (ст. 17 ч. 1, ч. 2 абз. 3);

державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (ст. 19 ч. 1 абз. 1);

державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби; державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова; копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові (ст. 25 ч.ч. 1, 2, 5);

державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;

повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону; державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк (ст. 30 ч.ч. 1, 2);

копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі (ст. 31 ч. 1);

заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням (ст. 32);

виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (ст. 47 ч. 1 абз. 2);

звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (ст. 52 ч. 1);

арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту, порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна (ст. 57 ч.ч. 1, 2 абз. 4, 6);

боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку; рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (ст. 82 ч. 2, 4).

Відповідно до п.п. 3.2., 3.5., 3.17., 3.19., 3.20 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802: підставою для вжиття заходів примусового виконання рішень є виконавчий документ, який пред'явлений до виконання в установленому Законом порядку; місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 20 Закону; у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо); надсилання документів виконавчого провадження здійснюється згідно з положеннями статті 31 Закону; копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами за адресами, зазначеними у виконавчому документі, або іншими адресами, про які стало відомо державному виконавцю, або зазначеними у письмовій заяві сторони виконавчого провадження.

Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарга на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Відповідно до п. п. 9.1, 9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції, тобто той господарський суд, що видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу), незалежно від того, якою саме особою подано скаргу, і в тому ж складі суду.

З урахуванням викладених обставин справи, приписів законодавства суд приходить до висновку, що примусове виконання рішення господарського суду Черкаської області від 22.08.2010 року у справі № 12/322 за наказом, виданим цим судом 25.08.2010 року, відділом державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції здійснюється у відповідності до вимог законодавства.

З урахуванням викладеного суд надає перевагу запереченням відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції, скаргу боржника визнає необґрунтованою, безпідставною і в її задоволенні відмовляє.

Керуючись ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги приватного підприємства "Черкаський консервний завод" вх. № 14440/13 від 10.07.2013 року на дії відділу державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя В.М. Грачов