Постанова

від 07.08.2013 по справі 809/2299/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2013 р. Справа № 809/2299/13-а

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю:

представника позивача - Пони В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції

до відповідача: Приватного підприємства "Калина"

про стягнення заборгованості у сумі 51 592,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Коломийська об'єднана державна податкова інспекція (надалі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Калина" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 51 592,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в квітні 2013 року самостійно визначено в уточнюючих розрахунках за вересень 2009 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, квітень 2011 року та травень 2011 року, але не перераховано до державного бюджету зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 48532,00 грн., також накладено штрафні (фінансові) санкції за неподання податкових декларацій з податку на прибуток в загальному розмірі 3060 грн. Враховуючи, що заборгованість не сплачена, просить стягнути заборгованість в сумі 51592 грн., в судовому порядку.

Представник позивача вимоги, викладені в адміністративному позові підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, але на адресу суду повернулося поштове відправлення із зазначенням причини невручення (а.с.33).

У відповідності до частини 11 статті 35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Беручи до уваги вимоги частини 4 статті 128 КАС України, а саме, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Розглянувши адміністративний позов, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.23-27), приватне підприємство "Калина", зареєстроване Коломийською районною державною адміністрацією 11.02.1999 року, та згідно із ст. 15 Податкового кодексу України є платником податків та зборів.

Судом встановлено, що відповідачем в квітні 2013 року в електронній формі подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно визначених помилок за вересень 2009 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, квітень 2011 року та травень 2011 року (а.с.5-14), якими самостійно збільшено суму податкового зобов'язання в загальному розмірі на 48532 грн., але в визначений законом термін не сплачено. Оскільки уточнюючі розрахунки подавались відповідачем, то заборгованість вважається узгодженою.

20.02.2013 року проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, результати якої викладені в акті перевірки за №808/151/13649038 від 20.02.2013 року.

Актом перевірки виявлено порушення п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-III від 21.12.2000 року, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, зі змінами та доповненнями, а саме зафіксовано факт неподання податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2012 року, 9-ть місяців 2012 року та 2012 рік, за що передбачено відповідальність згідно з п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України (а.с.15-16). Акт отримано відповідачем у відповідності до відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.17) та останнім не оскаржувався.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000451501 від 04.03.2013 року, яким визначено зобов'язання з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3060 грн., (а.с.18). Дане податкове повідомлення-рішення надіслане відповідачу та отримано останнім у відповідності до відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалось, а тому вважається узгодженим (а.с.19).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу надсилалась податкова вимога №74 від 27.02.2012 року, отримана відповідачем, не оскаржена і не погашена у визначений законом строк (а.с.20).

Положеннями пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Частиною 1 статті 67 Конституції України визначений конституційний обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 статті 54 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Частиною 1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень абзацу 3 пункту 120.1 статті 120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), вчинене платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 14.1.175 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно із п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.4 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено узгоджене зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 48532,00 грн., та заборгованість за штрафними санкціями за неподання податкової звітності з податку на прибуток підприємств в сумі 3060 грн., суд вважає позовні вимоги підставними, а адміністративний позов таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Приватне підприємство "Калина" (ідентифікаційний код 13649038) та за рахунок готівки, що належить Приватному підприємству "Калина" (ідентифікаційний код 13649038) в дохід бюджету податковий борг в сумі 51 592 (П'ятдесят одна тисяча п'ятсот дев'яносто дві гривні) 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 12.08.2013 року.