Рішення

від 25.07.2013 по справі 2601/19261/12

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2601/19261/12

Провадження № 2/752/580/13

РІШЕННЯ

Іменем України

25.07.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Калініченко Л.С.,

при секретарі Коркіній М.М., Юрченко А.В. Руденко М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ДРІМ ХАУС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про визнання будівництва самочинним, зобов'язання знести об'єкт самочинного будівництва, -

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Дрім Хаус» про визнання будівництва сімейних житлових будинків квартирного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 самочинним та зобов'язання знести об'єкт самочинного будівництва.

В обґрунтування заявлених позовних вимог послався на те, що в квітні 2012 року на суміжній земельній ділянці був підготовлений будівельний майданчик, завезені будівельні матеріали та розпочалось будівництво. Позивач вважає, що дане будівництво порушує його права та законні інтереси, а також дане будівництво ведеться з порушенням вимог, встановлених «ДБН 360-92. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» у частині, що стосується поверховості забудови, а також рішення Київської міської ради від 05.03.1992 № 35 «Про збереження малоповерхової садибної забудови в м. Києві та вдосконалення порядку використання її території». Позивач посилається на порушення цільового використання земельних ділянок та знищення зеленої зони, що порушує права мешканців району забудови. В підтвердження наведеного послався на статтю 50, 51, 52 Земельного кодексу України та рішення Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381 «Про затвердження Програми розвитку зеленної зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, з підстав, викладених в позовній заяві. Також, вказав, що зазначене будівництво здійснюється без затвердженого проекту, оскільки Інспекція архітектурно-будівельного контролю у м. Києві дозвіл на виконання будівельних робіт не надавала. Крім того, послався на те, що містобудівні умови та обмеження забудови на зазначені земельні ділянки Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не надавались.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала, зазначивши, що будівництво здійснюється на земельних ділянках, які належать відповідачу на праві власності на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 17.02.2012 № 45, 46, 47 та від 20.07.2012 № 379 та державних актів на право власності на землю від 06.03.2012 № 07-8-00448, 07-8-00447, 07-8-00449, від 14.08.2012 № 07-8-00461. Крім того, представник відповідача наполягав на тому, що у відповідності до статті 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після набуття права на земельну ділянку замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними нормами, державними стандартами і правилами, крім винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю, крім того, за наявності зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником інших документів дозвільного характеру для виконання підготовчих робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається. Відповідач також стверджував, що проектна документація на будівництво затверджена Наказом № 270812/1 від 27.08.2012 року.

Крім того, представник відповідача вказала, що твердження позивача щодо незаконності будівництва чотирьохповерхових будинків в районі садибної забудови спростувуються положеннями п. 3.19 «ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», в яких зазначено, що район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи зблокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів.

Представник третьої особи - Інспекції архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, в судове засідання не з»явився, надіслав до суду письмові заперечення, в яких послався на необґрунтованість та недоведеність позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень вказав на те, що відповідно до Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 27.08.2012 відповідачем - ТОВ «Компанія «Дрім Хаус» подано заяву з проханням зареєструвати Декларацію про початок виконання будівельних робіт об'єкта: «Будівництво сімейних житлових будинків квартирного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями за адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4». 29.08.2012 Інспекцією зареєстровано Декларацію № КВ 08312152199, тобто зазначене будівництво здійснюється на підставі дозвільного документу і не може вважатися самочинним будівництвом.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач набув право власності на земельні ділянки загальною площею 0,4 га по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 та у АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 на законних підставах, що підтверджується договорами купівлі-продажу земельних ділянок та державними актами про право власності на земельні ділянки Серія ЯД № 909466, Серія ЯД № 909464, Серія ЯЖ № 006134, Серія ЯД № 909465, виданими Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до положень ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

В подальшому, відповідачем - як замовником будівництва, отримано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які розроблені Головним управлінням містобудування та архітектури, зареєстровані за №10921/0/18-1/009-12 від 23.08.2012 р.

Судом встановлено, що відповідачем отримано технічні умови для підключення зазначеного будівництва до комунікацій та інженерних мереж . Згодом ТОВ «Інсайт Інвест», на замовлення відповідача, з урахуванням отриманих містобудівних умов та обмежень, а також технічних умов та вихідних даних розроблено проектну документація на будівництво сімейних житлових будинків квартирного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями по АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_1, АДРЕСА_2. Зазначена проектна документація затверджена Наказом ТОВ «Компанія «Дрім Хаус» від 27.08.2012 № 270812/1.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на лист від Київської міської державної адміністрації від 15.08.2012 № 016-3202, оскільки вищевказане будівництво відноситься до ІІІ категорії складності та відповідно до ч. 3 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проект будівництва не підлягає обов'язковій експертизі.

Разом з тим, відповідачем було подано до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Декларацію про початок виконання будівельних робіт, що зареєстрована 29.08.2012 р. за № КВ 08312152199. Реєстрація Декларації згідно зі ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» надає замовнику право на початок виконання будівельних робіт на об'єктах, що належать до І-ІІІ категорій складності. Положення абзацу 3 ч. 2 вищевказаної статті закону передбачають, що за наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт не вимагається інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика.

Позивач стверджує, що Відповідач не мав права будувати чотирьохповерхові сімейні житлові будинку квартирного типу в районі садибної забудови, до якої відноситься Саперна Слобідка.

Однак, відповідно до п. 3.19 ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», що затверджені Наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 № 44, Район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи зблокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів.

Законність будівництва чотирьохповерхових будинків також підтверджується листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.08.2012 р. № 7/14-13439 щодо погодження будівництва сімейних житлових будинків квартирного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями на земельних ділянках на АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 та у АДРЕСА_3, АДРЕСА_4.

Згідно з затвердженою проектною документацією відстань між житловими будинками прийнята згідно з п. 3.13 державних будівельних норм ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень» на основі розрахунків інсоляції та освітленості відповідно до встановлених норм та протипожежних вимог. Як вбачається з матеріалів справи, дані вимоги враховані при розробці проекту будівництва згаданого об'єкту.

Відповідно до роз'яснення Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 03.04.2006 р. «Стосовно допустимих відстаней між сусідніми будинками» між довгими сторонами житлових будинків заввишки 4 поверхи і більше відстані мають бути не менше 20 м, між довгими сторонами і торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м. При розробці проектної документації на будівництво вказаного об'єкту вказана норма була врахована.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення будівництва об`єктів архітектури, додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, затвердженого Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.06.2011 року та Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 саме Інспекція перевіряє повноту даних зазначених у декларації та реєструє її.

Тому, з урахуванням наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, у суду відсутні докази, які свідчать про істотність порушення будівельних норм і правил.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Рішеннями Київської міської ради земельні ділянки на АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 та у АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 були передані безоплатно у власність громадянам України для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування. Вказаними рішеннями не передбачалось внесення змін до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 806/3381. Крім того, слід зазначити, що передача земельних ділянок для вказаного цільового призначення в межах норм безоплатної передачі відповідно до статті 121 Земельного кодексу України здійснюється за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Крім того, виходячи із положень ст. 376 ЦК України , вимоги про знесення будинків, з підстав, що наведені у частині 7 та викладені судом вище, можуть бути заявлені відповідним органом місцевого самоврядування, що свідчить про те, що у позивача відсутнє право на заявлення таких вимог у обраний ним спосіб.

Також, слід зазначити, що Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» зазначено, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Стаття 13 Конституції України передбачає, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Вона також закріплює рівність перед законом усіх без винятку суб'єктів права власності і гарантує кожному захист його прав і свобод.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, не завдаючи при цьому шкоди правам інших осіб і не порушуючи їхніх інтересів.

Згідно статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що захист прав і свобод одних не повинен зменшувати права і свободи інших.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно зі ст. ст. 58, 59 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Тому, виходячи із наведеного вище, суд вважає, що позовні вимоги не є доведеними, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження своїх тверджень.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 13, 41 Конституції України, 375-376 ЦК, 3, 10, 11, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «ДРІМ ХАУС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про визнання будівництва будинків багатоквартирного типу, яке проводиться ТОВ «Компанія «ДРІМ ХАУС» (ЄДРПОУ 37717426) за адресою АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, самочинним будівництвом, зобов'язання ТОВ «Компанія «ДРІМ ХАУС» (ЄДРПОУ 37717426) знести об'єкт самочинного будівництва, що зводиться за адресою АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4 - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя