Постанова

від 08.08.2013 по справі 5015/5372/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2013 року Справа № 5015/5372/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк, Н.Капацин, Д.Кривди, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" на постановувід 23.04.2013 Львівського апеляційного господарського суду у справі№ 5015/5372/12 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" доПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" третя особаРегіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області пророзірвання договору суборенди приміщення від 03.05.2012, виселення ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" з суборендованих приміщень; зобов'язання суборендаря - ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" повернути суборендодавцю ТОВ "Сюрприз" за актом приймання-передавання суборендоване майно; зобов'язання суборендаря - ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" сплатити суборендодавцю ТОВ "Сюрприз" суборендну плату та відшкодувати комунальні та експлуатаційні витрати, а також податок за землю, які були сплачені суборендодавцем за час користування об'єктом суборенди на загальну суму 8538,09 грн В судове засідання прибули представники сторін: відповідачаБойко А.В. (дов. від 27.02.2012) Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк , пояснення представника відповідача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" звернулося до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" про:

- розірвання договору суборенди приміщення від 03.05.2012, укладеного між ТОВ "Сюрприз" та ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку";

- виселення ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" з суборендованих приміщень - частини нежитлового приміщення розташованого на першому поверсі будівлі вокзалу станції Львів, загальною площею 2,8 кв.м., за адресою: м.Львів, пл.Двірцева, 1;

- зобов'язання суборендаря - ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" повернути суборендодавцю ТОВ "Сюрприз" за актом приймання-передавання суборендоване майно - частину нежитлового приміщення розташованого на першому поверсі будівлі вокзалу станції Львів, загальною площею 2,8 кв.м., за адресою: м.Львів, пл.Двірцева, 1;

- зобов'язання суборендаря - ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" сплатити суборендодавцю ТОВ "Сюрприз" суборендну плату та відшкодувати комунальні та експлуатаційні витрати, а також податок за землю, які були сплачені суборендодавцем за час користування об'єктом суборенди на загальну суму 8538,09 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.03.2013 (суддя Л.Станько) позов задоволений частково шляхом розірвання договору суборенди приміщення від 03.05.2012, виселення ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" з суборендованих приміщень, зобов'язання ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" повернути ТОВ "Сюрприз" за актом приймання-передавання суборендоване майно - частину нежитлового приміщення, розташованого на першому поверсі будівлі вокзалу станції Львів, заг.пл.2,8 кв.м., за адресою: м. Львів, пл.Двірцева, 1; у решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 (колегія суддів: О.Скрипчук, В.Кузь, О.Матущак) рішення господарського суду Львівської області від 04.03.2013 скасоване в частині задоволення позовних вимог; прийняте в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено. В решті рішення залишене без зміни.

Постанова суду мотивована наступним.

15.08.2006 між РВ ФДМУ по Львівській області (орендодавець) та ТОВ "Сюрприз" (орендар) укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності. Згідно з умовами договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме державне майно - частину вбудованого нежитлового приміщення, площею 3,2 кв.м., яке розміщене на 1-му поверсі будівлі вокзалу станції Львів за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1. З урахуванням додаткової угоди від 26.04.2010 строк дії договору оренди визначений датою:11.08.2012.

27.04.2012 між сторонами укладений договір про внесення змін до договору оренди, яким було погоджено, що за згодою орендодавця можна здавати майно в суборенду.

03.05.2012 між ТОВ "Сюрприз" (суборендодавець) та ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" (суборендар) укладений договір суборенди зі строком дії з 03.05.2012 по 12.11.2014. Згідно з умовами договору суборендодавець передав, а суборендар прийняв в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, яке розміщене на першому поверсі будівлі вокзалу станції Львів, загальною площею 2,8 кв.м., за адресою: м.Львів, пл. Двірцева, 1.

10.09.2012 між РВ ФДМУ по Львівській області та ТОВ "Сюрприз" погоджені зміни до договору оренди в частині вартості орендованого майна та орендної плати в сторону їх збільшення, а також продовжений строк дії договору до 11.08.2013.

19.09.2012 сторонами договору оренди погоджені зміни до договору, у тому числі щодо заборони орендаря здавати майно в суборенду.

ТОВ "Сюрприз" зверталось до ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" з листом № 127 від 01.08.2012, в якому просило укласти додаток до договору суборенди щодо відшкодування експлуатаційних та комунальних витрат, у зв'язку з перерахунком. Також, позивач просив компенсувати витрати - різницю з орендної плати - за травень, червень 2012 року та комунальних платежах - за травень, червень, липень 2012 року. Проте, між останніми не було внесено змін до договору суборенди в редакції додатку.

Також з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Сюрприз" зверталось до ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" з листом № 155 від 18.09.2012, в якому просило звільнити приміщення за договором суборенди, з тих підстав, що РВ ФДМ України при пролонгації договору оренди № 126 від 15.08.2006 заборонило здавати приміщення в суборенду.

У відповідь на зазначений лист ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" скерувало на адресу ТОВ "Сюрприз" лист № 08/593 від 21.09.2012, в якому вказало, що при підписанні договору суборенди від 03.05.2012 згода орендодавця була надана, а відтак, договірні відносини по договору суборенди між сторонами залишаються незмінними до моменту закінчення дії договору.

Позивач при зверненні до суду першої інстанції стверджує, що у зв'язку з укладенням договору від 19.09.2012 про внесення змін до договору оренди, виникли форс-мажорні обставини, а тому згідно з п. 12.1.1 та п. 12.5 договору суборенди останній вважається припиненим з моменту виникнення неможливості виконання цього договору.

Договір від 19.09.2012 щодо внесення змін до договору оренди, яким заборонено ТОВ "Сюрприз" здавати об'єкт оренди в суборенду був підписаний між сторонами після укладення договору суборенди від 03.05.2012.

Дія договору від 19.09.2012 про внесення змін до договору оренди не поширюється на відносини, які виникли до його прийняття.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами існування юридичних фактів і обставин, які б відповідно до норм законодавства могли бути підставою для розірвання договору.

Відтак позовні вимоги ТОВ "Сюрприз" до ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" про розірвання договору суборенди приміщення від 03.05.2012 укладеного між ТОВ "Сюрприз" та ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" судом апеляційної інстанції визнані необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про зобов'язання суборендаря сплатити суборендодавцю орендну плату та відшкодувати комунальні та експлуатаційні витрати, а також податок за землю, які були сплачені суборендодавцем за час користування об'єктом оренди на загальну суму - 8 538,09 грн., колегія суддів апеляційної інстанції зазначила наступне.

Згідно з ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з розділом 4 договору суборенди від 03.05.2012, сторони погодили, що за користування приміщенням суборендар щомісячно сплачує суборендодавцеві суборендну плату, розмір і ціна якої є договірним.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідачем невноситься плата за користування об'єктом суборенди в розмірі та згідно з розрахунками, які виставляються ним з врахуванням додатку до договору від 10.09.2012 про внесення змін до договору оренди.

Судом встановлено, що позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату суборендної плати на суму, яка перевищувала суборендну плату, згідно з договором суборенди від 03.05.2012.

Судом також встановлено, що суборендна плата за три місяці (вересень, жовтень, листопад) 2012 року суборендарем сплачена 07.11.2012 у розмірі передбаченому договором суборенди (п.4.1).

Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскільки до договору суборенди не було внесено змін щодо збільшення розміру суборендної плати, немає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення суборендної плати у більшому розмірі ніж передбаченому договором суборенди.

Позовні вимоги про стягнення з суборендаря комунальних та експлуатаційних витрат, на думку суду апеляційної інстанції, не підлягають до задоволення, оскільки згідно з п.4.9. договору вартість спожитої електроенергії, опалення, водопостачання гарячої і холодної води, вивозу та розміщення побутових відходів входить до розміру суборендної плати за даним договором.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права, просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та постанову апеляційного господарського суду.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Договір оренди, у межах якого укладений договір суборенди, підписаний між РВФДМ України по Львівській області (орендодавець) та ТОВ "Сюрприз" (орендар) 15.08.2006 зі строком дії до 14.07.2007. До закінчення строку дії договору оренди сторонами погоджувалися зміни до нього, у тому числі шляхом продовження строку його дії. Такі зміни погоджувалися як правило щороку.

Договір суборенди укладений сторонами у справі під час дії договору оренди за згодою орендодавця, однак строк його дії перевищував строк дії договору оренди.

Відповідно до ч.2 ст.774 ЦК України строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Так як строк договору оренди сторонами був продовжений, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що договір суборенди укладений у межах дії договору оренди.

Суборендодавець звернувся з позовом про розірвання договору суборенди, звільнення приміщення та стягнення боргу з орендних платежів з посиланням на те, що між сторонами договору оренди погоджені зміни до договору оренди, засновані на правових нормах, які є обов'язковою підставою для внесення змін до договору оренди державного та комунального майна, у тому числі шляхом збільшення розміру орендних платежів та платежів, похідних від орендних, а також заборони орендарю передавати орендоване майно в суборенду. У зв'язку з чим, платежі обумовлені договором суборенди, призводять до збиткової діяльності, а зміна умов договору оренди є обов'язковою умовою для визначення суборендних платежів на підставі орендних. Заборона орендарю передавати орендоване майно у суборенду є підставою для розірвання договору суборенди.

Колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує правову позицію господарського суду апеляційної інстанції, викладену в оскаржуваній постанові, що заборона орендодавця про передачу орендованого майна в суборенду, вчинена після укладення за згодою орендодавця договору суборенди, не може бути правовою підставою для розірвання договору суборенди.

Зміна сторонами договору оренди його умов щодо розміру орендованих платежів та похідних від них, не є обставиною, з якою чинне законодавство або умови договору оренди пов'язують обов'язковість зміни умов договору оренди і тим більше в односторонньому порядку.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюрприз" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі №5015/5372/12 залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

Н. Капацин

Д. Кривда