Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2013 року справа №812/4502/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Юрко І.В., Блохіна А.А., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у справі № 812/4502/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Євробудмайстер» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 15.05.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби 18 - 22 березня 2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з Приватним підприємством «Едельвейс Ніка» за червень 2011 року. За результатами перевірки було складено акт від 29.03.2013 року № 628/227/36179103. В акті перевірки вказано на порушення позивачем п.198.1, п. 198,2, п. 198,3 ст. 198 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.1.2, п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, п.4.1 Наказу Державної податкової адміністрації від 25.01.2011 року № 41, в результаті чого Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Євробудмайстер» занижено податок на додану вартість в сумі 28951,00 грн. На підставі зазначеного акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.04.2013 року № 0000072270 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі за основним платежем 28951,00 грн., за штрафними санкціями 14475,50 грн. Позивач не погоджується висновками акту перевірки та з податковим повідомленням - рішенням, у зв'язку з чим просив суд скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 12 квітня 2013 року № 0000072270 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Євробудмайстер» суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 43426,50 грн., у тому числі 28951,00 грн. - за основним платежем, 14475,50 грн. - за штрафними санкціями.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, якою просить відмовити у задоволені позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на ст. 198 Податкового кодексу України та зазначає, що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ПП «Едельвейс Ніка» в сумі 28951,00 грн., через відсутність фактичних поставок продукції, що не спричиняє реального настання правових наслідків.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
З 18 по 22 березня 2013 року Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією Луганської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Євробудмайстер» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за червень 2011 року, за результатами якої складено акт від 29.03.2013 року № 628/227/36179103. Актом встановлено, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту у грудні 2011 року податок на додану вартість по взаємовідносинах з Приватним підприємством «Едельвейс Ніка» в сумі 28951,00 грн. (а.с.13-24).
На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 12.04.2013 року № 0000072270 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі за основним платежем 28951,00 грн., за штрафними санкціями 14475,50 грн. (а.с.12).
Зазначений висновок зроблений на підставі податкової інформації, яка міститься в акті Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 05.12.2012 року № 2487/221/34124246 «Про результати невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Едельвейс Ніка» (а.с.57-76).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність прийнятого податкового повідомлення - рішення з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704).
З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.
У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України: право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1); датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2); податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3); якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4); не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).
Колегія суддів вважає, що позивачем податковий кредит з податку на додану вартість у грудні 2011 року по фінансово-господарських відносинах з Приватним підприємством «Едельвейс Ніка» сформовано з дотриманням вимог діючого законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та Приватним підприємством «Едельвейс Ніка» укладені договори субпідряду від 28 березня 2011 року за № 1 та № 2 на виконання робіт з демонтажу, ремонту, монтажу обладнання, будівель та споруд ВАТ «МК «Азовсталь» (а.с.135-138, 139-142).
Зазначені правові відносини підтверджуються податковими накладними від 06 червня 2011 року № 39, від 17 червня 2011 року № 44, від 17 червня 2011 року № 45, від 21 червня 2011 року № 46, від 25 червня 2011 року № 48, рахунками-фактурами від 06 червня 2011 року № 39, від 17 червня 2011 року № 44, від 17 червня 2011 року № 45, від 21 червня 2011 року № 46, від 25 червня 2011 року № 48, актами приймання виконаних підрядних робіт за червень 2011 року № 66/ТЛЦ, № 5/06/11, № 6/06/11, № 64/ТЛЦ, № 65/ТЛЦ, довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витратах за червень 2011 року (а.с. 180-203).
Податкові накладні від 06 червня 2011 року № 39, від 17 червня 2011 року № 44, від 17 червня 2011 року № 45, від 21 червня 2011 року № 46, від 25 червня 2011 року № 48, отримані позивачем від приватного підприємства «Едельвейс Ніка», включені до реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2011 року за порядковими номерами 794-798 (а.с.165-173).
Оплата позивачем отриманих від приватного підприємства «Едельвейс Ніка» субпідрядних робіт підтверджена платіжними дорученнями від 06 червня 2011 року № 302, від 17 червня 2011 року № 324, від 15 липня 2011 року № 446, від 20 червня 2011 року № 328, від 25 червня 2011 року № 363 (а.с. 204-208).
Сума податку на додану вартість по господарсько-правових відносинах з приватним підприємством «Едельвейс Ніка» згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» включена позивачем до складу податкового кредиту в грудні 2011 року в сумі 28951,09 грн. (а.с.175-176, 177).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача відсутні підстави для здійснення висновку про неправомірність формування позивачем податкового кредиту за червень 2011 року, оскільки позивачем були надані всі необхідні копії первинних документів, що підтверджують право формування податкового кредиту.
Також колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на висновки акта Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 05.12.2012 року № 2487/221/34124246 «Про результати невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Едельвейс Ніка» є безпідставними, оскільки в акті зазначається, що об'єктом дослідження даної перевірки не були взаємовідносини Приватного підприємства «Едельвейс Ніка» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Євробудмайстер», тобто дослідження первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не здійснювалось.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що всупереч вимогам ч. 2 п. 140.2 ст. 140 ПК України податковий орган м. Нікополя без наявності судового рішення зробив висновок про нікчемність здійснених правочинів, які не створюють правових наслідків для ПП «Едельвейс Ніка» (а.с. 76).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. 160, ст.ст. 167, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби у справі № 812/4502/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2013 року у справі № 812/4502/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова група «Євробудмайстер» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді І.В. Юрко
А.А. Блохін
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2013 |
Оприлюднено | 13.08.2013 |
Номер документу | 32925132 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Міронова Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні