Постанова

від 05.08.2013 по справі 813/3975-13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2013 року № 813/3975-13-а

16 год. 41 хв. зал судових засідань №8

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

представника позивача Білої О.В.,

представника відповідача Пилип’яка П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Промислово-енергетичний комплекс" до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Торговий дім "Промислово-енергетичний комплекс" (далі - позивач, ПП "Торговий дім "Промислово-енергетичний комплекс") до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Залізничному районі м. Львова) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.01.2013 року № 0000521502.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 21.12.2012 року ґрунтуються на припущеннях щодо неспроможності контрагента позивача стосовно виконання умов договору-купівлі продажу. Жодних підстав щодо визначення відносин між позивачем та ЗАТ НВП "Укрзахіденерго" такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків не має. Зазначив, що Податковим кодексом України не передбачено права відповідачу визнавати господарські операції нікчемними, натомість позивачем придбавались товари з метою їх подальшої реалізації в оподатковуваних операціях, що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, квитанціями про оплату товару та реєстрами податкових накладних відповідних звітних періодів. З урахуванням наведеного вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, та таким, що винесене без всебічного та повного дослідження фінансово-господарської діяльності позивача з вказаним контрагентом, відтак, просить його скасувати. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач подав до суду заперечення на позов від 19.07.2013р. №9/10-008. Заперечення обґрунтовує тим, що в контрагента позивача - ЗАТ НВП "Укрзахіденерго" відповідно до акта перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 17.05.2011р. №936/23-408/34558872 відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, тобто відсутня фінансово - господарська діяльність, що, в свою чергу вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності вказаним контрагентом відповідно договору, укладеного з позивачем. В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з вищенаведених підстав, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Позивач - ПП "Торговий дім "Промислово-енергетичний комплекс" зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа 18.05.2007р., код ЄДРПОУ - 35146061. Взяте на облік як платник податків 25.05.2007р., станом на 18.12.2012р. перебуває на податковому обліку в ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС.

На підставі наказу від 04.12.2012р. №841, повідомлення від 04.12.2012р., відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 21.12.2012р. проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПП "Торговий дім "Промислово-енергетичний комплекс" з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ЗАТ НВП "Укрзахіденерго" (код ЄДРПОУ - 34558872), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р., за результатами якої складено акт перевірки №4639/15-20/35146061.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- порядку ведення податкового обліку;

- не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з платником податків ЗАТ НВП "Укрзахіденерго" (код ЄДРПОУ - 34558872), їх виду, обсягу, якість і розрахунки за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р., чим порушено п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", наказ Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку";

- п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, встановлено завищення суми податкового кредиту в декларації з ПДВ за січень 2011р. на суму 23130,47 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за січень 2011р. в сумі 23130,47 грн.

На підставі акта перевірки №4639/15-20/35146061 від 21.12.2012р. винесено податкове повідомлення-рішення від 18.01.2013 року № 0000521502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 28913,09 грн., в т.ч. основний платіж 23130,47 грн., 5782,62 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового - повідомлення рішення, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими положеннями податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Положення п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачають, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до п.198.2.ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено

Згідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою передбачено ПК України.

Так, нормами Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що встановлено п. 198.6 ст. 198 ПК України.

Стаття 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV встановлює вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з положеннями цієї статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Так, судом встановлено, що між позивачем та ЗАТ НВП "Укрзахіденерго" укладено договір купівлі-продажу №ДП 001/11 від 05.01.2011р.

Згідно умов вказаного договору Продавець - ЗАТ НВП "Укрзахіденерго" зобов'язується продати, а покупець - позивач, прийняти та оплатити товар в кількості та асортименті згідно товарних накладних. Оплата з товар здійснюється покупцем протягом 10 банківських днів з дати поставки кожної партії товару. Розрахунок за поставку товару здійснюється за домовленістю сторін. Який конкретно товар придбавається та за чий рахунок здійснюється поставка договором не передбачено.

На підтвердження виконання умов договору позивач надав такі докази: видаткові накладні від 10.01.2011р. №РН-1-10003, від 11.01.2011р. №РН-1-11003. від 18.01.2011р. №РН-1-18002, від 20.01.2011р. №РН-1-20003, від 21.01.2011р. №РН-1-21003, від 24.01.2011р. №РН-1-24003, від 10.01.2011р. №РН-0000001, від 12.01.2011р. №РН-0000002, від 20.01.2011р. №РН-0000003, від 25.01.2011р. №РН-0000004, від 25.01.2011р. №РН-0000005, від 25.01.2011р. №РН-0000006, податкові накладні від 10.01.2011р. №1100003, від 11.01.2011р. №1110003, від 18.01.2011р.№ 1180002, від 20.01.2011р. №1200003, від 21.01.2011р. № 1210003, від 24.01.2011р. № 1240003, на суму 115652,35 грн., сума ПДВ - 23130,47 грн., які відображені у Розділі ІІ Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за звітній (податковий) період - січень 2011р.

Сума податку (23130,47 грн.) за вказаними податковими накладними відображена позивачем у загальній сумі податкового кредиту, в рядку 17 Декларації з ПДВ за січень 2011р. та відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за січень 2011р.

В підтвердження оплати товару позивач надав банківські виписки, а саме: від 05.01.2011р. (оплата за підшипники по накладній від 06.12.2010р.), від 07.02.2011р. (оплата за товар по договору №001/11 від 04.01.2011р.) від 12.01.2011р. (оплата за підшипники по накладній №12-2404 від 24.12.2010р.), від 21.01.2011р. (оплата за підшипники по накладній №12-2404 від 24.12.2010р.), від 26.01.2011р. (оплата за товар по договору від 04.01.2011р.), від 28.01.2011р. (оплата за товар по договору від 04.01.2011р.). При цьому, позивач зазначив, що оплата за придбаний товар здійснювалась у безготівковій формі на підставі платіжних доручень (а.с.71).

Однак, суд вважає, що наявність у справі такого переліку документів недостатньо для спростування доводів ДПІ у Залізничному районі м. Львова, викладених в акті перевірки.

Як вибачається з виписок з банківського рахунку, оплата контрагенту була здійснена на підставі товарних накладних виписаних до укладення договору від 05.01.2011р., а також у ній зазначається договір від 04.01.2011р. Оригінали платіжних доручень суду не надано, відповідно відсутнє підтвердження оплати позивачем придбаного товару.

Окрім того, позивачем не надано доказів переміщення товару від продавця до покупця та витрат на здійснення такого переміщення. Представник позивача пояснив у судовому засіданні, що товар перевозився власним автотранспортом директора, долучив копію технічного паспорту та характеристики автомобіля. При цьому, позивач не надав шляхові листи на перевезення товару, акти списання пального та іншу бухгалтерську документацію щодо здійснення позивачем витрат на транспортування товару. Так само не додано документів, які б підтверджували яка із сторін договору здійснює оплату поставки товару.

Представлені позивачем документи (податкові та видаткові накладні) формально відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" до первинних документів, проте не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 зазначено, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Обов'язкове встановлення факту поставки товару або надання послуг як підстави для включення сум ПДВ до податкового кредиту відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, викладеній, зокрема в постанові Верховного Суду України від 27.03.2012 р. у справі за позовом ПП "Ангара" до ДПІ у Печерському районі м.Києва, Головного управління Державного казначейства України в м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Так, Верховний Суд України вказав, що про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

При винесенні постанови суд враховує акт перевірки ДПІ у Сихівському районі м.Львова по контрагенту ЗАТ НВП "Укрзахіденерго" з питань правильності декларування податкового кредиту та податкового зобов'язання по податку на додану вартість за січень 2011р.

Перевіркою встановлено, що згідно листа ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові від 25.03.2011р. №2333/26-51 ЗАТ НВП "Укрзахіденерго" за юридичною адресою: м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 8 не знаходиться.

У частині 3 акту перевірки (а.с.86) встановлено, що у зв'язку з тим, що ЗАТ НВП "Укрзахіденерго" перебуває у розшуку, відтак, для перевірки не надано документів, що підтверджують податкове зобов'язання та податковий кредит за січень 2011р., будь-яких первинних документів не надано.

Перевіркою встановлено відсутність у ЗАТ НВП "Укрзахіденерго" первинних документів, що підтверджують здійснення поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків.

Таким чином, в ході перевірки встановлено неможливість фактичного здійснення ЗАТ НВП "Укрзахіденерго" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій, а також відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів тощо.

Позивачем, в свою чергу не надано достатніх та належних доказів, які б спростовували висновки ДПІ у Сихівському районі м. Львові стосовно неможливості фактичного здійснення ЗАТ НВП "Укрзахіденерго" господарських операцій.

Таким чином, ДПІ у Сихівському районі м. Львова встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій позивача із контрагентом ЗАТ НВП "Укрзахіденерго", а саме як здійснювалось транспортування, отримання та зберігання даного товару, оскільки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю складських приміщень, а також ненаданням для перевірки документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

За таких обставин, наявність у позивача податкових накладних, виписаних зазначеним контрагентом, які за формою відповідають вимогам чинного законодавства, самі по собі не є безумовною підставою для включення таких до складу податкового кредиту за охоплений перевіркою період: січень 2011р.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про правомірність висновків ДПІ у Залізничному районі м. Львова про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та ЗАТ НВП "Укрзахіденерго" та правомірність донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 28913,09 грн., в т.ч. основний платіж 23130,47 грн., 5782,62 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зважаючи на те, що позивачем в межах цього спору порушені вимоги податкового законодавства, то застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій є правомірним.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 09.08.2013 року.

Суддя Братичак У.В.