Рішення

від 07.08.2013 по справі 910/12207/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12207/13 07.08.13

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Мономах», смт.Велика Димерка, ЄДРПОУ 19421419

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс-Україна», м.Котовськ, ЄДРПОУ 37280415

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіспак-1», м.Київ, ЄДРПОУ 35573658

про стягнення 64 333,44 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: Пасічний П.П. - по дов.

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Мономах», смт.Велика Димерка звернулось до господарського суду м.Києва з позовною заявою до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс-Україна», м.Котовськ, відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіспак-1», м.Київ про стягнення 66 825,43 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем 1 умов договору №Д-13/02 від 28.01.2013р. в частині проведення оплати товару у повному обсязі та у визначені договором строки, що стало підставою для звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості в сумі 64 333,44 грн., а також нарахованої пені в сумі 2491,99 грн. При цьому, позивач просив суд стягнути частину боргу в розмірі 1930 грн. також і з відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіспак-1», як з солідарного боржника за договором поруки №01/02-13 від 01.02.2013р.

17.07.2013р. до господарського суду м.Києва позивачем було подано заяву б/н від 17.07.2013р. про зменшення позовних вимог на розмір нарахованої пені в сумі 2491,99 грн.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що вказана заява позивача відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята судом до уваги під час розгляду справи та судом розглядаються остаточні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Мономах» про стягнення 64 333,44 грн. з урахуванням заяви б/н від 17.07.2013р.

Відповідач 1 в судові засідання 17.07.2013р. та 07.08.2013р. не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

При цьому, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аякс-Україна» було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, виходячи з наступного:

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача 1 на теперішній час є: 66300, Одеська обл., м.Котовськ, пров.Довженка, буд.1.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровані ухвали від 26.06.2013р. та від 17.07.2013р. з метою повідомлення відповідача 1 про час та місце розгляду справи.

Пунктом 3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що за змістом ст.64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Як свідчать матеріали справи, повідомлення про вручення відповідачу 1 ухвали про порушення провадження у справі було повернуто до суду без відмітки про отримання адресатом процесуального документу.

Разом з тим, належне повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс-Україна» про порушення господарським судом м.Києва розглядуваної справи підтверджується наявною в матеріалах справи засвіченою копією реєстру поштових відправлень від 01.07.2013р.

Факт повідомлення відповідача 1 про відкладення розгляду справи на 07.08.2013р., в свою чергу, підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103025886007.

Відповідач 2 у віздиві без номеру та дати, що надійшов до суду 06.08.2013р., заперечив проти задоволення позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіспак-1» грошових коштів в сумі 1930 грн., посилаючись на винні дії відповідача 1. Разом з цим, відповідачем 2 було підтверджено факт укладення договору поруки №01/02-13 від 01.02.2013р.

В судове засідання відповідач 2 не з'явився. Разом з цим, згідно з клопотанням без номеру та дати, яке було подано до суду 06.08.2013р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіспак-1» просило суд розглянути справу без участі його представника.

Наразі, з огляду на неявку відповідачів в судове засідання, господарським судом враховано приписи ст.22 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Незважаючи на те, що відповідач 1 в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з огляду на неявку відповідача 2, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2013р. між Приватним акціонерним товариством «Мономах» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аякс-Україна» (покупець) було укладено договір №Д-13/02 купівлі-продажу, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити відповідно до умов цього договору продовольчі та промислові товари в асортименті та за цінами, що визначаються у прайс-листі, який підписується сторонами.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір від 28.01.2013р. є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4.1 договору №Д-13/02 від 28.01.2013р. встановлено, що товар поставляється продавцем партіями. Узгодження асортименту та кількості товару конкретної партії здійснюється наступним чином: покупець надає продавцю завірену підписом уповноваженої особи заявку електронною поштою або факсом з зазначенням асортименту та кількості товару. Продавець протягом одного календарного дня з моменту одержання заявки погоджує її чи відмовляє у погодженні з наведенням обґрунтованих причин.

Згідно з п.5.1 договору вартість товару встановлюється у видаткових накладних відповідно до підписаного сторонами прайс-листа в національній валюті України - гривні.

За змістом п.5.2 укладеного правочину розрахунки між сторонами здійснюються з відстроченням платежу на термін 28 календарних днів з дати, що вказана у відповідній видатковій накладній, якщо фактична передача товару покупцю відбулася не пізніше 1 календарного дня від цієї дати. В іншому разі - з дати фактичної передачі товару покупцю, про що робиться відповідний запис уповноваженою особою покупця на видатковій накладній.

В силу положень п.6.4 договору від 28.01.2013р. продавець повинен доставити товар до складу покупця протягом 7 днів з дати надання заявки.

Пунктом 6.5 договору передбачено, що приймання-передача товару по кількості місць, асортименту та цілісності пакування заводу-виробника здійснюється уповноваженими представниками сторін на складі покупця згідно з видатковими накладними.

При відвантаженні товару продавець повинен надати покупцю необхідний пакет товаросупроводжувальних документів, а саме видаткову, податкову та товарно-транспортну накладні, сертифікат якості товару, а також інші документи, що підтверджують якість та походження товару (п.6.6 договору).

Відповідно до п.6.7 договору №Д-13/02 від 28.01.2013р. при отриманні товару уповноважений представник покупця повинен власноруч поставити підпис на видаткових документах та надати продавцю довіреність на отримання товару, а в разі відсутності довіреності зробити відтиск особистої печатки покупця на необхідних документах.

Згідно з п.6.8 вказаного правочину товар вважається фактично отриманим покупцем у своє розпорядження при виконанні умов п.п.6.6, 6.7, 6.8 даного договору.

На виконання викладених вище умов договору в період з 04.02.2013р. по 19.03.2013р. позивачем було поставлено відповідачу замовлений товар загальною вартістю 67 333,44 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, а саме:

- видатковою накладною №130235 від 04.02.2013р. на суму 19 177,38 грн.;

- видатковою накладною №130236 від 04.02.2013р. на суму 6 187,68 грн.;

- видатковою накладною №1302124 від 13.02.2013р. на суму 5 049,00 грн.;

- видатковою накладною №1302125 від 13.02.2013р. на суму 3 621,12 грн.;

- видатковою накладною №1302296 від 25.02.2013р. на суму 4 086,18 грн.;

- видатковою накладною №1302297 від 25.02.2013р. на суму 326,40 грн.;

- видатковою накладною №130350 від 06.03.2013р. на суму 16 412,64 грн.;

- видатковою накладною №130355 від 06.03.2013р. на суму 8 010,24 грн.;

- видатковою накладною №1303201 від 19.03.2013р. на суму 4 462,80 грн.

При цьому, як вбачається зі вказаних накладних, на яких наявний підпис уповноваженої особи та відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс-Україна», відповідачем 1 було прийнято поставлений позивачем товар без заперечень та зауважень.

Згідно зі ст.666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

При прийманні продукції Товариством з обмеженою відповідальністю «Аякс-Україна» жодних актів про некомплектність продукції та відсутність супровідних документів не складалося, що свідчить про передання покупцю останніх у повному обсязі.

Крім того, відповідач 1 ніяких дій, пов'язаних з витребуванням вищевказаних документів у позивача, не здійснював і доказів цього суду не надав.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

При отриманні товару покупцем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару.

Виходячи зі змісту ст.ст.688, 690 Цивільного кодексу України, поставлені без згоди покупця товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним на відповідальне зберігання.

Доказів незгоди відповідача 1 щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно з договором зобов'язань та доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання суду представлено не було.

За таких обставин, за висновками суду, позивачем належними та допустимими доказами у розумінні норм ст.34 Господарського процесуального кодексу України було доведено факт постачання Товариству з обмеженою відповідальністю «Аякс-Україна» товару на загальну суму 67 333,44 грн. за договором купівлі-продажу №Д-13/02 від 28.01.2013р., тобто обов'язок позивача передати товар вважається виконаним відповідно до норм ст.664 Цивільного кодексу України та умов договору.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, який складений Приватним акціонерним товариством «Мономах» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аякс-Україна», станом на 31.03.2013р. заборгованість відповідача 1 перед позивачем складає 67 333,44 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Як свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок з рахунків позивача, в період з 23.05.2013р. по 05.06.2013р. відповідачем 1 було перераховано позивачу грошові кошти в сумі 3 000 грн. в рахунок оплати поставленого товару в сумі 67 333,44 грн. платежами по 1 000 грн.

Тобто, за змістом наявних матеріалів справи на момент вирішення спору заборгованість відповідача 1 перед позивачем з оплати поставленого товару за договором купівлі-продажу №Д-13/02 від 28.01.2013р. складає 64 333,44 грн.

Одночасно, відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

За приписами ч.ч.1, 2 ст.554 вказаного Кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що 01.02.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервіспак-1» (поручитель) та Приватним акціонерним товариством «Мономах» (кредитор) укладено договір поруки №01/02-13, за змістом п.1.1 якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю «Аякс-Україна» (боржник) з оплати поставлених товарів згідно з договором купівлі-продажу №Д-13/02 від 28.01.2013р.

Відповідно до п.2.1 вказаного договору поручитель відповідає перед кредитором за належне виконання боржником зазначених зобов'язань у розмірі 3% від суми заборгованості боржника перед кредитором.

Таким чином, з огляду на підтвердження відповідачем 2 факту укладення договору поруки від 01.02.2013р., враховуючи, що розмір заборгованості відповідача 1 перед позивачем складає 64 333,44 грн., за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіспак-1» несе солідарну відповідальність з відповідачем 1 перед позивачем в межах суми 1930 грн., що складає 3% від заборгованості в розмірі 64 333,44 грн.

Ухвалами господарського суду від 26.06.2013р. та від 17.07.2013р. відповідачів 1, 2 було зобов'язано надати докази виконання своїх грошових зобов'язань (платіжні доручення/виписки з банківського рахунку тощо) за договорами купівлі-продажу та поруки із зазначенням періоду, за який здійснюється платіж (віднесення погашення заборгованості).

Проте, відповідачі в судове засідання не з'явились та будь-яких належних та допустимих доказів погашення боргу у розмірі 64 333,44 грн. всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надали.

За таких обставин, приймаючи до уваги належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу №Д-13/02 від 28.01.2013р., враховуючи, що відповідачем 1 не був спростований факт порушення взятих на себе обов'язків щодо оплати поставленого товару у повному обсязі, а також з огляду на укладення договору поруки №01/02-13 від 01.02.2013р., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Мономах» про стягнення 64 333,44 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, заборгованість в розмірі 62 403,44 грн. підлягає віднесенню лише на Товариство з обмеженою відповідальністю «Аякс-Україна», а грошові кошти в сумі 1930 грн. підлягають стягненню з обох відповідачів як з солідарних боржників.

Згідно з ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача в сумах, які пропорційні розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Мономах», смт.Велика Димерка до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс-Україна», м.Котовськ та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіспак-1», м.Київ про стягнення 64 333,44 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс-Україна» (66300, Одеська обл., м.Котовськ, пров.Довженка, буд.1, ЄДРПОУ 37280415) на користь Приватного акціонерного товариства «Мономах» (07442, Київська обл., Броварський район, смт.Велика Димерка, вул.Комунальна, буд.10, ЄДРПОУ 19421419) заборгованість в сумі 62 403,44 грн., а також судовий збір в розмірі 1668,89 грн.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс-Україна» (66300, Одеська обл., м.Котовськ, пров.Довженка, буд.1, ЄДРПОУ 37280415) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіспак-1» (01601, м.Київ, Печерський район, вул.Червоноармійська, буд.21А, ЄДРПОУ 35573658) на користь Приватного акціонерного товариства «Мономах» (07442, Київська обл., Броварський район, смт.Велика Димерка, вул.Комунальна, буд.10, ЄДРПОУ 19421419) заборгованість в розмірі 1930 грн., а також судовий збір в розмірі 51,61 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 07.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 12.08.2013р.

Суддя М.О.Любченко