Рішення

від 09.08.2013 по справі 916/1659/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" серпня 2013 р.Справа № 916/1659/13 За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1;

До відповідача: PPG Coatings SPRL/BVBA; в особі Представництва „СІГМА КОАТІНГС Б.В.";

про стягнення 3104510,45 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 (за довіреністю).

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ : 21.06.2013 року за вх. №2626/13 Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з PPG Coatings SPRL/BVBA в особі Представництва „СІГМА КОАТІНГС Б.В." (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором 3 104 510,45 грн.

Позивач свої позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні.

Судом встановлено, що усі надіслані процесуальні документи на адресу відповідача, що приймалися та виносилися на момент розгляду справи, поверталися до суду з відміткою „за зазначеною адресою не проживає".

В той же час, місце реєстрації позивача за згаданою адресою підтверджено, довідкою № 10661 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, представництва фірми „SIGMA COATINGS B.V." під назвою „ПРЕДСТАВНИЦТВО СІГМА КОАТІНГС Б.В." виданою 08.12.2000р. Державним підприємством головний міжрегіональний інформаційний центр.

Згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарською суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 і п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках": до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за значеною адресою не проживає", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення ним судом певних процесуальних дій.

Згідно наведеного суд вважає, що підприємство PPG Coatings SPRL/BVBA в особі Представництва „СІГМА КОАТІНГС Б.В." належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи.

Окрім вищезазначеного, у судових засіданнях представником позивача був надано оригінал індивідуальної ліцензії № 65 від 29.01.2001 року на відкриття PPG Coatings SPRL/BVBA в особі Представництва „СІГМА КОАТІНГС Б.В." рахунку типу „Н" в національній валюті України виданою Одеським обласним управлінням Національного банку України де зазначено місцезнаходження Представництва „СІГМА КОАТІНГС Б.В.", а саме: м. Одеса, пров. Лунний, д. 6, кв. 4, та оригінал довідки податкової інспекції Приморського району м. Одеси, де зазначено місцезнаходження Представництва „СІГМА КОАТІНГС Б.В." за адресою: м. Одеса, пров. Лунний, д. 6, кв. 4.

Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

01 вересня 2006 року між компанією „SigmaKalon Belgium NV", за участі „ПРЕДСТАНИЦТВО „СІГМА КОАТІНГС Б.В." та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено Агентський договір, згідно якого позивач отримав повноваження виключного права на продаж вироблених „SigmaKalon Belgium NV" лакофарбових матеріалів та покрить морських судів на території України, Грузії та в наступних регіонах Російської федерації: Краснодарському, Ставропольському, Ростовському, Кубані.

Відповідно до п. 9 даний Агентський договір набуває чинності з дати, зазначеної в ньому та діє протягом 24 місяців з дати набування чинності.

Згідно пункту 6 договору відповідач „SigmaKalon Belgium NV" прийняв на себе зобов'язання по виплаті комісійної винагороди протягом дії цього контракту у розмірі 6% від ціни за кожний продукт, проданий в межах території, за умови що замовник належним чином оплатив замовлену продукцію.

Згідно умов вищевказаного договору, позивач направляв відповідачу повідомлення про початок переговорів із зазначенням у заявці назви замовника й деталей проекту, а також відповідні рахунки-фактури про сплату комісійних послуг.

Пунктом 6.2. передбачено, що протягом дії даного Договору в останній день місяця Постачальник надсилає Агенту розрахунок комісійної винагороди, що належить до сплати Агенту за цим Договором, залежно від обсягу продажів у даному місяці. Разом з цим Агенту сплачується сума комісійної винагороди (євро), зазначена у такому рахунку до сплати.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 посилається на неповне виконання відповідачем зобов'язань, оскільки не отримувала розрахунку комісійної винагороди за листопад 2007 року, березень і вересень 2008 року. Причому по виставленим відповідачу рахункам за листопад 2007 р. у розмірі 20 607,90 євро та за березень і вересень 2008 року у розмірі 13 963,11 євро та 17 953,53 євро відповідно, агентська винагорода відповідачем не виплачена на час звернення з позовною заявою до суду.

Відповідач PPG Coatings SPRL/BVBA в особі Представництва „СІГМА КОАТІНГС Б.В." частково оплатило зобов'язання за Агентським договором від 01 вересня 2006 року за період дії договору по 01 вересня 2008 року. Інша частина заборгованості у розмірі 52 524,53 євро залишилася не погашеною.

01 березня 2009 року між PPG Coatings BVBA/SPRL та ФОП ОСОБА_1 було укладено агентську угоду.

Відповідно до п. 1. ФОП ОСОБА_1 була визначена агентом з виключними повноваженнями по продажу продукції лакофарбових морських покрить для морських судів, термін дії договору був встановлений до 28 лютого 2011 року.

За згаданим Договором відповідач PPG Coatings BVBA/SPRL не виплатив ФОП ОСОБА_1 агентську винагороду за наступний період: квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень та листопад 2009 року, а також за січень, квітень, травень, липень, жовтень, грудень 2011 року та лютий 2012 року. Таким чином, заборгованість по виплаті агентської винагороди за період дії договору з 01 березня 2009 року по 28 лютого 2011 року складає 100 252,57 євро.

01 березня 2011 року між PPG Coatings BVBA/SPRL та ФОП ОСОБА_1 було укладено агентську угоду. Термін дії договору складав 24 місяці тобто до 28 лютого 2013р.

Згідно умов договору, ФОП ОСОБА_1 отримала виключні повноваження щодо сприяння продажу належних PPG Coatings BVBA/SPRL продуктів морських покрить судів.

Відповідно до п. 7 Договору від 01 березня 2011 року та додатку № 4 до згаданого договору PPG Coatings BVBA/SPRL зобов'язалось виплачувати ФОП ОСОБА_1 відсоткову ставку 6 % від ціни проданої продукції.

Відповідач PPG Coatings BVBA/SPRL не в повному обсязі виконало свої зобов'язання за агентським договором від 01 березня 2011 року, щодо оплати послуг ФОП ОСОБА_1 у результаті чого за період з 26 травня 2011 року по 15 лютого 2013 р. виникла заборгованість у розмірі 96 991,66 євро.

Таким чином, загальна сума відповідача PPG Coatings SPRL/BVBA перед Фізичною особою ОСОБА_1 становить 249 768,76 євро, що є еквівалентом 3 104 510,45 грн. станом на час розгляду справи, яку вона просить суд стягнути з відповідача.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" закріплено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону, якою визначено випадки виключної підсудності у справах з іноземним елементом.

При цьому, згідно з положеннями статті 75 зазначеного Закону, підсудність судам України справ з іноземним елементом в даному випадку не визначається виключно моментом відкриття провадження у справі.

Статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що спори, які виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України.

При цьому звернення до арбітражу - це право, а не обов'язок сторони визначений у статті 12 ГПК, яке реалізовується у встановленому порядку встановленому статтею 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Відповідно до п. 1 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" № 04-5/608 від 31.05.2002 року з наступними змінами, у вирішенні відповідних спорів необхідно також мати на увазі, що статтею 80 ГПК припинення провадження у справі у випадку, коли сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення державного іноземного суду, не передбачено.

Згідно п. 5 Роз'яснення Господарський суд може порушити провадження зі справи у випадку наявності у зовнішньоекономічному договорі арбітражної угоди, якщо визначить, що така угода є недійсною (пункт 3 статті 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, Нью-Йорк, 1958).

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

На підставі вищенаведеного суд доходить висновку, що угода про відмову від права на звернення до господарського суду розташованого на території України є недійсною.

Відповідно до ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Судом встановлено, що у 2008 році хімічний концерн „PPG Industries" придбав „SigmaKalon Group", до якої входить „Sigma Coatings B.V." та „ПРЕДСТАНИЦТВО „СІГМА КОАТІНГС Б.В." в Україні.

Через це, з 29 травня 2008р. „SigmaKalon Belgium NV" змінило назву на „PPG Coatings SA/NV".

25 листопада 2008р. „PPG Coatings SA/NV" перейменована у „PPG Coatings SPRL/BVBA".

В теперішній час представником „PPG Coatings SPRL/BVBA" на території України є компанія „ПРЕДСТАНИЦТВО „СІГМА КОАТІНГС Б.В.", що розташоване за адресою: 65063, м Одеса, пров. Лунний, б. 6, кв. 4.

PPG Coatings BVBA/SPRL не є резидентом України. Представником PPG Coatings BVBA/SPRL на території України є компанія „ПРЕДСТАНИЦТВО „СІГМА КОАТІНГС Б.В.".

Згадане доводиться довідкою № 10661 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, представництва фірми „SIGMA COATINGS B.V." під назвою „ПРЕДСТАВНИЦТВО СІГМА КОАТІНГС Б.В." виданою 08.12.2000р., індивідуальною ліцензією № 65 від 29.01.2001 року на відкриття PPG Coatings SPRL/BVBA в особі Представництва „СІГМА КОАТІНГС Б.В." рахунку типу „Н" в національній валюті України виданою Одеським обласним управлінням Національного банку України де зазначено Представництво „СІГМА КОАТІНГС Б.В.", а саме: м. Одеса, пров. Лунний, д. 6, кв. 4, та довідкою податкової інспекції Приморського району м. Одеси.

Роз'ясненнями Президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" № 04-5/608 від 31.05.2002 року з наступними змінами, також передбачають, що господарські суди повинні керуватися вимогами статті 4 ГПК щодо вибору законодавства, яке має застосовуватися у вирішенні господарських спорів за участю іноземного підприємства, організації.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі вищезазначеного договору, є господарськими зобов'язаннями, тому згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватись відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбаченим Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч.1 ст. 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7ст.193 Господарського кодексу України).

Як встановлено господарським судом Одеської області, 01 вересня 2006 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 та між компанією „SigmaKalon Belgium NV", було укладено Агентський договір. 01 березня 2009 року між позивачем ФОП ОСОБА_1 та PPG Coatings BVBA/SPRL було укладено агентський договір, 01 березня 2011 року між PPG Coatings BVBA/SPRL та ФОП ОСОБА_1 також укладено договорів про надання агентських послуг.

Згідно умов укладених договорів, а саме п. 1.1., Постачальник доручав Агенту сприяння продажу та продаж вироблених Постачальником лакофарбових матеріалів для покрить морських судів на території України, Грузії та в наступних регіонах Російської федерації: Краснодарському, Ставропольському, Ростовському, Кубані.

Судом визначено, що ФОП ОСОБА_1 направляла відповідачу рахунки-фактури на оплату агентських послуг згідно здійснених позивачем обсягів продажу продукції відповідача, а саме: 09.11.2007р. № 4_2007, 31.03.2008 р. № 1_2008, 22.09.2008 р. № 3_2008, 10.04.2009 р. № 10_04_2009, 12.11.2009 р. № 12_11_2009, 25.01.2010 р. № 25_01_2010, 05.07.2010 р. № 05_07_2010, 04.10.2010 р. № 04_10_2010, 20.12.2010 р. № 20_12_2010, 21.02.2011 р. № 21_02_2011, 26.05.2011 р. № 26_5_2011, 29.08.2011 р. № 29_08_2011, 16.11.2011 р. 16_11_2011, 15.02.2012 р. № 1_2012, 16.11.2012 р. № 4_2012, що загалом складає заборгованість у розмірі 249 768,76 євро, що відповідно до офіційного курсу НБУ є еквівалентом 3 104 510,45 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що жодного розрахунку з позивачем відповідач по виставленим рахункам не здійснював до теперішнього часу, в результаті чого у відповідача PPG Coatings SPRL/BVBA перед позивачем ФОП ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 3 104 510,45 грн.

Таким чином, суд доходить до висновку, що відповідач неналежним чином не виконував умови агентських договорів укладених 01 вересня 2006 року, 01 березня 2009 року, 01 березня 2011 року , і тому ФОП ОСОБА_1 направляла на адресу представництва фірми „SIGMA COATINGS B.V." під назвою „ПРЕДСТАВНИЦТВО СІГМА КОАТІНГС Б.В." претензію про сплату існуючої заборгованості разом із графіком погашення заборгованості, яка відповідачем так і залишилася не розглянутою.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з PPG Coatings SPRL/BVBA представництво якого під назвою „ПРЕДСТАВНИЦТВО СІГМА КОАТІНГС Б.В." (65063, м. Одеса, пров. Лунний, д. 6, кв. 4, код ЄДРПОУ 21677250) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 3 104 510,45 грн.; 62 090,20 грн. - судового збору.

3. Копію даного рішення надіслати відповідачу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 12 серпня 2013 року.

Суддя Меденцев П.А.