Рішення

від 24.07.2013 по справі 921/628/13-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2013 р.Справа № 921/628/13-г/14

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Прокурора м. Тернополя в інтересах держави бул. Шевченка, 7, м.Тернопіль,46000 в особі Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради вул. Листопадова, 5,Тернопіль,46001

до Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №153" вул. Коновальця, 8, м.Тернопіль,46020

про зобов'язання звільнити нежитлове приміщення комунальної власності та стягнути 49216.74 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Сухарська А.В., довіреність № 266/9-у від 14.02.13 р.;

відповідача: Панішко Т.І., довіреність № 77 від 03.07.20 р.

прокурора: Ковальчук О.Р., посвідчення № 001015 від 20.08.12 р.;

Суть справи:

Прокурор м. Тернополя в інтересах держави в особі Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом до Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №153" про зобов'язання останнього звільнити нежитлове приміщення комунальної власності та стягнути із нього 49216.74 грн., з яких 19216,87 грн. заборгованість по орендній платі, 28389,55 грн. плата за фактичне користування приміщенням та 1610,32 грн. пеня за прострочення виконання зобов'язань.

Прокурором, за погодженням із органом місцевого самоврядування , неодноразово подавалися заяви про уточнення позовних вимог, зокрема 23.07.20132 р. та 24.07.2013 р., відповідно до яких позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі були зменшені , а в частині стягнення плати за фактичне користування приміщення - збільшені.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи дану процесуальну норму, а також те, що заяви не суперечать вимогам чинного законодавства України, останні приймається судом.

Таким чином, розгляд справи здійснюється судом з урахуванням поданих змін.

Прокурор, обгрунтовуючи заявлені вимоги, які також підтримані представником позивача, посилається на те, що укладений 25.08.2011 р. між учасниками спірних правовідносин договір оренди нежитлових приміщень, припинив свою дію, однак орендоване майно комунальним підприємством повернуто не було.

З наведених підстав, відповідача слід зобов"язати повернути об"єкт нерухомості, стягнувши із нього в судовому порядку заборгованість по орендній платі, пеню за прострочення виконання зобов'язань та плату за фактичне користування приміщенням.

Відповідач, згідно письмового відзиву на позов, а також усних пояснень повноважного представника в судових засіданнях, проти зобов'язання звільнити нежитлове приміщення комунальної власності та стягнення плати за фактичне користування заперечує, вважає вимоги в цій частині необгрунтованими та безпідставними.

В процесі вирішення спору, в судовому засіданні оголошувалась перерва із підстав викладених у формулярі (протоколі) судового засідання.

У судових засіданнях представникам сторін процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

В порядку ст. 81-1 ГПК України, здійснювалась технічна фіксація судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

25.08.2011 між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради в особі управління обліку та контролю за використанням комунального майна (орендодавець), оскільки останнє є уповноваженим органом по укладанню договорів оренди та комунальним підприємством Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №153" (орендар) було укладено договір оренди №11007.

Відповідно до п. 1.1. даної угоди, орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради за № 176 від 14.03.1986 р. передає, а орендар, 01.07.2011 р. приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (нежитлові приміщення) комунальної власності (майно), площею 679,70 кв.м., розміщене за адресою вул. Коновальця, 8, м. Тернопіль, в тому числі підвали 1-2 поверху площею 158,1 кв.м та 521, 6 кв.м, що знаходяться на балансі ПП "Обнова-Т". Вартість майна станом на 30.06.2011 р. становить 1426120,00 грн. (без ПДВ). Cторонами визначено, що об'єкт оренди буде використовуватись під аптеку.

Пунктом 10.1. договору встановлено строк його дії по 31.12.2012 р.

За умовами укладеного між сторонами правочину (п.п.2.4.,5.8.) при закінченні терміну орендного користування приміщенням, якщо не має згоди на його продовження на новий термін, або у випадку дострокового розірвання договору, орендар зобов'язаний в 10 - ти денний термін повернути орендодавцю приміщення в добротному стані разом з отриманий обладнанням та інвентарем і зі всіма зробленим у ньому покращеннями.

В силу вимог ст. ст. 11, 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст.526 ЦК України, ст. 193 ГК України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, п.7 ст.193 ГК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 763 ЦК України передбачено зокрема, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно із ч.1 ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. При цьому, слід зазначити, що норми вказаної статті кореспондуються із нормами ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст.284 ГК України.

Відтак, укладаючи договір оренди, який в силу вимог чинного законодавства є підставою для виникнення взаємних господарських прав та обов'язків між його сторонами, необхідним є визначення зокрема, строку дії такого договору, оскільки, в силу вимог ст. 284 ГК України така умова договору оренди є істотною.

У тому ж разі, коли орендар продовжує користуватися об'єктом оренди після закінчення строку договору, то такий договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, лише у разі відсутності заяви про припинення та/або зміну умов договору.

Наведене твердження випливає зі змісту ст.764 ЦК України та ч.4 ст.284 ГК України та грунтується на правовій позиції, яка викладена у п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського України № 12 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна".

Отже, підставою для припинення договору оренди на підставі ст.764 ЦК України, ч.4 ст.284 ГК України є заява однієї із сторін договору про його припинення, про яку належним чином повинна бути повідомлена інша сторона договору.

У своїй позовній заяві, Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради стверджує, що в місячний термін після закінчення договору оренди, на адресу відповідача скеровано лист за №126/9-у від 28.12.2013 р. про відмову в продовженні спірного договору оренди і зобов'язано орендаря повернути об'єкт оренди орендодавцю. При цьому, як доказ надсилання відповідачу зазначеного листа, долучає до матеріалів справи копію поштової квитанції №8828 від 31.01.2013 р., копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та витяг з журналу вихідної кореспонденції (також в копії).

Разом з тим, відповідачем факт отримання листа - претензії №126/9-у від 28.01.2013 р. заперечується, зокрема комунальна установа посилається на те, що за період 01.01.2013 р. по 01.02.2013 р. на адресу аптеки (вул. Коновальця, 8, м. Тернопіль) жодного рекомендованого листа не надходило про що свідчить видана 25.06.2013 р. поштою довідка.

Перевіривши перелічені вище документи, якими орган місцевого самоврядування обгрунтовує інформування свого контрагента про припинення договірних відносин, судом встановлено, що рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за №46001 07036166, копію якого позивач долучає, як доказ вручення відповідачу вимоги про припинення договірних відносин від 28.12.2013 р. свідчить про те, що 02.01.2013 р. рекомендованого листа було вручено Тернопільській обласній аптеці №134 , яка знаходиться за адресою: проспект Злуки, 41, м. Тернопіль, а ніяк не відповідачу по справі.

Для з'ясування обставин надсилання листа - претензії №126/9-у від 28.01.2013 р. на адресу відповідача суд, в порядку ст. 65 ГПК України, звернувся із запитом до Тернопільської дирекції державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" та отримав відповідь, про те, що рекомендований лист з рекомендованим повідомленням за № 4600107134486 (чек за № 8828) від 31.01.2013 р. був адресований та 01.02.2013 р. вручений Тернопільській обласній бібліотеці для дітей, яка знаходиться за адресою: вул. Коперника, 17, м. Тернопіль.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З наведених законодавчих приписів та викладених вище обставин, суд констатує що позивачем не підтверджено та не доведено факт своєчасного повідомлення відповідача про припинення Договору оренди приміщення від 25.08.2011р. № 11007.

При цьому суд констатує, що за наявності заперечень відповідача з даного приводу, сам лише запис в журналі реєстрації вихідної кореспонденції, за відсутності доказів вручення повідомлення адресату нарочно, чи надіслання його реєстрованим поштовим відправленням, фактичне здійснення відправки кореспонденції засвідчувати не може.

В свою чергу, за приписами законодавства, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 284 Господарського кодексу України).

Таким чином можливість продовження дії договору оренди на той же термін і на тих же умовах законодавець поставив у залежність, зокрема, від відсутності волевиявлення однієї із сторін про припинення цього договору у зв'язку із закінченням терміну його дії, та зазначив про те, що таке волевиявлення має відбуватись у відповідні строки.

Перелічені вище обставини дають суду підстави для висновку про те, що станом на дату подання позову укладений між сторонами договір оренди від 25.08.2011р. № 11007, не припинив свою дію, а в силу положень ст.764 ЦК України та відповідно до його пункту 10.3 , він вважається поновленим на новий строк, а саме до 31.12.2013 року.

При цьому слід зазначити, що наведеної правової позиції дотримувався також Верховний Суд України при перегляді в касаційному порядку судових рішень у справах, пов'язаних зі звільненням нежилих приміщень, що належать до державної та комунальної власності (постанови ВСУ від 22.03.2005 у справі №1/135-20/51, від 24.05.2005 у справі №36/237, від 27.12.2005 у справі №3/84 та від 28.02.2006 у справі №1/135-20/51).

А зважаючи на той факт, що спірний договір оренди не припинив своєї дії то відсутні підстави для звільнення відповідачем спірного приміщення та стягнення з останнього неустойки - плати за фактичне користування в сумі 42594,94 грн. відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України З викладеного, позов в цій частині є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Щодо решти вимог суд зазначає наступне.

Згідно з договором оренди №11007 від 25.08.2011 р. комунальна установа взяла на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату (п.5.3).

Однак, відповідачем, за період дії договору оренди, кошти за користування майном комунальної власності сплачувались не в повному обсязі, відтак станом на момент вирішення спору аптекою допущена заборгованість в сумі 14916,87 грн.

Порядок розрахунків та розмір плати за користування об'єктом оренди узгоджено розділом 3 договору, так пунктом 3.1 якого передбачено, що плата за користування об'єктом оренди, визначається на підставі Положення про оренду комунального майна територіальної громади м. Тернополя, яке затверджене рішенням міської ради від 20.06.2011 р. № 6/6/14. Для розрахунку орендної плати, у договорі наведена відповідна формула.

Згідно п.п. 3.5, 3.7. Орендодавець зобов'язаний підготувати рахунок на сплату орендної плати до 10 числа місяця, наступного за місяцем за який сплачується орендна плата, а орендар внести плату згідно виставленого рахунка із врахуванням ПДВ на відповідний рахунок управління обліку та контролю за використанням комунального майна.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 ст.773 ЦК України передбачає, що наймач зобов'язаний користуватись річчю відповідно до її призначення та умов договору.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За твердженням позивача, відповідач в узгоджені строки та в узгоджених розмірах орендну плату не вносив, внаслідок чого за останнім склалася заборгованість з орендної плати за період з грудня 2011р. по грудень 2012р. в сумі 14916,87 грн.

Зазначена вище сума заборгованості по орендній платі комунальним підприємством Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №153" не заперечується та підтверджується долученими до матеріалів справи довідками.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Таким чином, за відсутності доказів сплати орендних платежів за спірний період в повному обсязі, судом задовольняються позовні вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 14916,87 грн. за період з грудня 2011 р. по грудень 2012 р.

Крім вказаного, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1610,32 грн.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановлених законом або договором мір відповідальності.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, ст. 230 Господарського кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом.

Умовами договору (п. 9.4) встановлено відповідальність орендаря за несвоєчасне внесення орендної плати у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення.

В процесі розгляду справи встановлено, що відповідачем порушено строки сплати орендної плати, при цьому останнім документально не обґрунтовано причини порушення таких зобов'язань, а відтак здійснені Управлінням нарахування пені, передбаченої п. 9.4 правочину, відповідно до вимог ст. 258 ЦК України та ст. 232 ГК України на суму1610,32 грн., підлягають до задоволення, як заявлені обґрунтовано та правомірно.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог. Решта суми судового збору слід стягнути до Державного бюджету України з позивача, відповідно до п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 2, 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №153" (вул. Коновальця, 8, м. Тернопіль, 46020, код ЄДРПОУ 14035203) на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (вул. Шевченка, 21, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 37519833) - 14916 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 87 коп. заборгованості по орендній платі, 1610 (одну тисячу шістсот десять) грн. 32 коп. пені.

3. Стягнути з Комунального підприємства Тернопільської обласної ради "Тернопільська обласна аптека №153" (вул. Коновальця, 8, м. Тернопіль, 46020, код ЄДРПОУ 14035203) в дохід Державного бюджету України - 481 (чотириста вісімдесят одну) грн. 00 коп. судового збору на р/р31217206783002, одержувач УДКСУ 22030001, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, банк одержувача ГУДКСУ у Тернопільській області, код ЄДРПОУ суду 03500022, МФО 838012, код класифікації доходу 22030001

4. Стягнути з Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (б-р. Т. Шевченка, 21, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 37519833) в дохід Державного бюджету України - 2386 (дві тисячі триста вісімдесят шість) грн. 50 коп. судового збору на р/р31217206783002, одержувач УДКСУ 22030001, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, банк одержувача ГУДКСУ у Тернопільській області, код ЄДРПОУ суду 03500022, МФО 838012, код класифікації доходу 22030001

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. В решті позову відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст

рішення складено

"12" серпня 2013р.