Рішення

від 24.07.2013 по справі 921/563/13-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" липня 2013 р.Справа № 921/563/13-г/14

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Відкритий лист", юридична адреса: пр. Московський, 6, м. Київ 73, 04073; поштова адреса: Юридична фірма "Гринчук Мазур та партнери" вул. Винниченка, 12, м. Львів, 79008

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 10194.02 грн.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Відкритий лист" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 10194 грн. 02 коп., в т. ч.: 9524 грн. 58 коп. основної заборгованості, 628 грн. 74 коп. пені, 40 грн. 70 коп. три відсотки річних.

Позивач, обґрунтовуючи заявлені вимоги, посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати отриманого ним, на підставі видаткових накладних, товару, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість, з врахуванням пені та трьох відсотків річних, в розмірі 10194 грн. 02 коп., яка і є предметом судового розгляду. У відповідності до поданого 14.06.2013р. клопотання, розгляд справи просить здійснювати за відсутності представника товариства.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, причин не повідомив, витребуваних документів не надав, хоча про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.ст. 64, 87 ГПК України та п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.

В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно поданої ТОВ "Відкритий лист" інформації, ОСОБА_1 змінила своє прізвище на ОСОБА_1. Даний факт підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17.07.2013р., із якої слідує, що 24.04.2013р. проведено державну реєстрацію змін ПІБ платника.

Також, згідно отриманої від Реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області, станом на 22.07.2013р., інформації слідує, що ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не значиться.

За таких обставин, з огляду на наявні у справі документи , які підтверджують зміну прізвища ОСОБА_1 з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 та приймаючи до уваги, що ця зміна зареєстрована в установленому законом порядку, суд вважає за необхідне здійснити відповідну заміну прізвища відповідача при розгляді даної справи з ОСОБА_1 на ОСОБА_1.

При цьому судом враховані правові позиції, які викладені у п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Водночас, суд зауважує, що це не є заміною особи у відносинах щодо яких виник спір та в даному випадку не відбувається процесуального правонаступництва в розумінні ст. 25 ГПК України, а відтак не є заміною сторони у справі, оскільки підстави для цього відсутні.

За таких обставин, зважаючи на неподання приватним підприємцем витребуваних судом документів, розгляд справи здійснюється за правилами ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

За відсутності відповідного клопотання в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Строк вирішення спору було продовжено за правилами, що викладені у ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

13 вересня 2011р. між ПАТ "Відкритий лист" (Продавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною-особою ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір поставки №208С (далі-Договір).

За умовами даної угоди (п. 1.1, 1.2), Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і оплатити сувенірну продукцію і інший погоджений сторонами товар.

Його кількість і номенклатура, а також вартість відображаються в накладній, що є невід'ємною частиною даного правочину.

Пунктом 3.1 визначено, що Покупець оплачує отриманий товар на протязі трьох днів з моменту його поставки. Факт поставки є дата складення накладної.

Даний договір вступає в законну силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2012р. У тому випадку, якщо за місяць до його закінчення жодна із сторін письмово не повідомить іншу про закінчення його дії, такий автоматично пролонгується на один календарний рік, на аналогічних умовах.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.

Взаємовідносини, що склалися між учасниками спору суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору купівлі-продажу, згідно якого та в силу ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач, на виконання умов правочину, продав відповідачу товар, згідно видаткових накладних: №РНкОк-0240 від 06.10.2011р., №РНкМа-0403 від 18.05.2012р., №РНкДк-0399 від 14.12.2012р., №РНкДк-0458 від 17.12.2012р., на загальну суму 10901 грн. 58 коп.

Проте його вартість контрагентом оплачено лише частково в сумі 1377 грн. 00 коп., що є порушенням п. 3.1 Договору.

Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на день звернення із позовом та вирішення спору становить 9524 грн. 58 коп., яка відповідачем у встановленому процесуальним кодексом порядку не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, ст. 230 Господарського кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом.

Пунктом 6.2 угоди передбачено, що у випадку порушення строків оплати товару п. 3.1 Договору, Покупець виплачує Продавцю пеню в у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості суми за кожний день прострочення платежу.

Згідно поданого позивачем розрахунку, відповідачу визначено пеню в сумі 628 грн. 74 коп.

За вказівками процесуального законодавства, предмет і підстави позову можуть формуватись виключно позивачем, і суд не вправі корегувати їх за власної ініціативи.

З наведеного та враховуючи п. 2.1, ч. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду №10 від 29.05.2013 р., судом досліджується правильність обчислення спірних сум саме за період, яким визначений господарським товариством у позовній заяві.

При таких обставинах, за наслідками проведеного перерахунку, судом встановлено, що позивачем, з врахуванням п. 6 ст. 232 ГК України, обґрунтовано заявлено до стягнення суму пені, яка і підлягає в цій частині вимог до задоволення.

Крім того, суд враховує, що відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити борг з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем порушено вимоги п. 3.1 Договору.

Згідно долученого ТОВ "Відкритий лист" до позовних матеріалів розрахунку, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання боржнику здійснено нарахування трьох відсотків річних в сумі 40 грн. 70 коп.

Оцінивши даний розрахунок суд констатує, що здійснені позивачем обчислення в повній мірі ґрунтуються на приписах ст. 625 ЦК України, з огляду на що, позовні вимоги в цій частині слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 1, 2, 32-34, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Відкритий лист" (пр. Московський, 6, м. Київ, ідентифікаційний код 30530934) - 9524 (дев'ять тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн. 58 коп. основної заборгованості, 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 74 коп. пені, 40 (сорок) грн. 70 коп. три відсотки річних, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення

складено 12.08. 2013р.