Постанова

від 20.06.2013 по справі 801/4220/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 червня 2013 р. (10:52 год.) Справа №801/4220/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Богацькій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Бойко Василь Васильович, довіреність б/н, паспорт серії НОМЕР_4;

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент-Крим»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Суть спору: 16.04.2013 року до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Континент-Крим» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополь АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005301501 з податку на прибуток підприємства на суму грошового зобов'язання з основного платежу 8654,00 грн., податкового повідомлення-рішення № 0000921504 з податку на додану вартість на суму грошового зобов'язання з основного платежу 7525,00 грн. та штрафних санкцій 1881,25 грн., податкового повідомлення-рішення № 0000931504 від 01.04.2013 року на суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 3308,00 грн. за звітний період - жовтень 2011року згідно акту документальної перевірки ТОВ «Континент-Крим» № 1413/15.4/36071118 від 04.03.2013 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.04.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 10.06.2013 року представник позивача надав додаткові пояснення стосовно позовних вимог.

У судовому засіданні 20.06.2013 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та пояснив, що з 19.02.2013 року по 25.02.2013 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Континент-Крим» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з Приватним підприємством «Скипер» за вересень, жовтень, грудень 2011 року, за результатами перевірки складено акт № 1413/15.4/36071118 від 04.03.2013 року.

Позивач не погоджується з висновками, викладеними у акті перевірки №1413/15.4/36071118 від 04.03.2013 року щодо встановлення ознак нікчемності субдилерської угоди між позивачем та ПП «Скипер».

Позивач спростовує обставини, викладені в акті перевірки № 1413/15.4/36071118 від 04.03.2013 року та не погоджується з прийнятими відповідачем на підставі акту перевірки податковими повідомленнями-рішеннями.

Позивач вважає висновки акту перевірки необґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, що прийняті на підставі цього акту перевірки такими, що підлягають скасуванню на підставі того, що позивач здійснював господарські операції з юридичною особою - ПП «Скипер» у відповідності до чинного законодавства.

Позивач зазначає, що ним були подані до ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС заперечення на акт перевірки № 1413/15.4/36071118 від 04.03.2013 року, однак, згідно відповіді ДПІ у м.Сімферополі АРК ДПС відповідач вважає висновки, викладені у акті перевірки обґрунтованими.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно субдилерської угоди № 2011/01/143 від 01.09.2011 року ТОВ «Континет-Крим», яке є офіційним дилером оператора мобільного зв'язку ТОВ «Астеліт», субдилером ТОВ «Мобітел-Україна», ТОВ «СВ-ТЕЛ», зазначений як Дилер, ПП «Скипер», згідно вказаної угоди, зазначений як Субдилер.

Дилер надає Субдилеру право на розповсюдження стільникового мобільного зв'язку загального користування стандарту GSM, яка надається оператором та реалізує це право від імені та в інтересах Дилера та Оператора шляхом укладення з абонентами угод.

Позивач зазначає, що ПП «Скипер» були виконані зобов'язання за субдилерською угодою, що підтверджується актом виконаних робіт про надання послуг від 30.09.2011 року на суму 16750,00 грн., актом виконаних робіт від 31.10.2011 року на суму 19850,00 грн., актом виконаних робіт від 30.12.2011 року на суму 4333,33 грн.

ПП «Скипер» були виписані податкові накладні № 191 від 30.09.2011 року на загальну суму 20100 грн., у тому числі ПДВ 3350 грн., № 245 від 31.10.2011 року на загальну суму 19850 грн., у тому числі ПДВ 3308,33 грн., № 321 від 30.12.2011 року на загальну суму 5200 грн., у тому числі ПДВ 866,67 грн.

Надання послуг також підтверджується фіскальними чеками від 30.09.2011 року, 03.10.2011 року 04.10.2011 року на загальну суму 20100 грн., від 01.11.2011 року, 02.11.2011 року на загальну суму 19850 грн., фіскальним чеком від 05.01.2012 року на загальну суму 5200 грн.

Підтвердженням господарської операції є документи, які свідчать про отримання ТОВ «Континент-Крим» винагороди від операторів мобільного зв'язку «ТОВ «Астеліт», ТОВ «Мобітел-Україна», ТОВ «СВ-ТЕЛ», а саме податкові накладні, акти прийому-передачі наданих послуг, виписки банку.

У своїх позовних вимогах позивач вказує, що усі господарські операції ТОВ «Континент-Крим» та ПП «Скипер» були реальними, проведені відповідно до чинного законодавства та підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Також позивач зазначає, що суми податкового кредиту відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевіряємий період, відповідно до податкових накладних, які внесені в реєстр виданих та отриманих податкових накладних. Позивач вважає, що ним правомірно сформована сума податкового кредиту за перевіряємий період.

Позивач вважає, що субдилерська угода між ТОВ «Континент-Крим» та ПП «Скипер» була складена у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, на момент підписання та виконання цього договору сторони були належним чином зареєстровані та були платниками ПДВ.

Таким чином, позивач вважає, що правочин між ТОВ «Континент-Критм» та ПП «Скипер» не суперечить законодавству, укладений за вільним волевиявленням його учасників, у формі, встановленій законом, та спрямований на реальне настання правових наслідків.

ТОВ «Континент-Крим» в обґрунтування позовних вимог також вказує, що у зв'язку з тим що господарські операції були реальними, витрати повністю підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, які свідчать про фінансово-господарську діяльність, відображені у деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2-3 квартал та за 2-4 квартал 2011 року, висновки відповідача про заниження податку на прибуток на загальну суму 8654 грн. є необґрунтованими. Позивач вважає, що ним обґрунтовано та на законних підставах сформовані суми витрат за перевіряємий період та обчислено податок на прибуток підприємства.

Крім того ТОВ «Континент-Крим» в обґрунтування позовних вимог вказує, що позивач та ПП «Скипер» є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та його контрагент є окремими платниками податків, за таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків поширюються лише на діяння, що були вчинені саме цим платником.

Таким чином ТОВ «Континент-Крим» вважає, що висновки податкового органу та факти, встановлені при проведенні перевірки не підкріплюються нормами чинного законодавства, не підтверджуються необхідними доказами, отже є протиправними та підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення, які прийняті відповідачем на підставі висновків, викладених в акті перевірки № 1413/15.4/36071118 від 04.03.2013 року.

Відповідач явку свого представника у судові засідання, які відбулись 22.05.2013 року, 10.06.2013 року, 20.06.2013 року не забезпечив, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень на позов не надав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пп. 41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, органи державної податкової служби, зокрема, Державна податкова інспекція у м.Сімферополі АР Крим Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом.

Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент-Крим» (далі -ТОВ «Континент-Крим») має статус юридичної особи з 26.08.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 147085, виданим виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим та Довідкою АА № 686913 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Головного управління статистики в АР Крим (а.с. 160-161, 162).

Суд зазначає, що ТОВ «Континент-Крим» взято на облік як платника податків в ДПІ у м.Сімферополі АР Крим 27.08.2008 року за № 40140 (а.с. 163) та відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №100250808 від 20.10.2009 року ТОВ «Континент-Крим» зареєстроване як платник податку на додану вартість в ДПІ у м. Сімферополі АРК (а.с. 164).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Континент-Крим» є суб'єктом господарювання, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що у відповідності з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розділу І, пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України на підставі наказу ДПІ у м.Сімферополі від 15.02.2013 року № 736 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Континент-Крим», код ЄДРПОУ 36071118 посадовими особами ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Континент-Крим» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначені податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з Приватним підприємством «Скипер» (далі ПП «Скипер»), код за ЄДРПОУ 37081677 за період: вересень, жовтень, грудень 2011 року, за результатами перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС складено акт перевірки № 1413/15.4/36071118 від 04.03.2013 року (а.с. 9-29).

Згідно висновків акту перевірки № 1413/15.4/36071118 від 04.03.2013 року слідує, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п. 138.8, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8654 грн., у тому числі по періодах: 3 квартал 2011 року 3853 грн., 4 квартал 2011 року 4801 грн.;

- п. 185.1, ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищена сума податкового кредиту по деклараціям всього у сумі 7525 грн., а саме: вересень 2011 року - 3350 грн., жовтень 2011 року - 3308 грн., грудень 2011 року - 867 грн., що призвело до порушення п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього на суму 7525 грн., а саме в наступних податкових періодах: вересень 2011 року - 3350 грн., грудень 2011 року - 4175 грн.

Позивач 22.03.2013р. подав заперечення на акт перевірки № 1413/15.4/36071118 від 04.03.2013 року (а.с.30-31).

У відповідь на ці заперечення ДПІ у м.Сімферополі АРК ДПС листом від 29.03.2013р. №7351/10/15-4 повідомила, що висновки акту перевірки № 1413/15.4/36071118 від 04.03.2013 року є вірними та відповідними діючому законодавству. Крім того, у цьому листі зазначено, що у висновок необхідно додати таку фразу: та зменшено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2011р. (рядок 19 Декларації) у сумі 3308грн. (а.с.32-38).

Зазначені висновки були покладені в основу податкових повідомлень - рішень від 01.04.2013р. №0005301501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму основного платежу 8654,00 грн., від 01.04.2013р. № 0000921504, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму основного платежу 7525,00 грн. та штрафних санкцій 1881,25 грн., від 01.04.2013 року №0000931504 на суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2011р. в сумі 3308,00 грн.

Перевіряючи правомірність прийнятих ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС податкових повідомлень-рішень, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що у періоді, що перевірявся, ТОВ «Континент-Крим» мало фінансово-господарські відносини з ПП «Скипер».

ТОВ «Континент-Крим» є офіційним дилером оператора мобільного зв'язку ТОВ «Астеліт» згідно договору доручення № AS11UPA607 від 01.04.2011 року (а.с.194-204).

ТОВ «Континент-Крим» є субдилером ТОВ «Мобітел-Україна» згідно субдилерського договору доручення № 16-GSM2011 від 01.01.2011 року (а.с.128-138) та ТОВ «СВ-ТЕЛ» згідно субдилерського договору № СВТ201169001 від 30.04.2011 року.

ТОВ «Континент-Крим», як дилером, укладено субдилерську угоду № 2011/01/143 від 01.09.2011 року з ПП «Скипер» (а.с. 44-47).

Згідно субдилерської угоди № 2011/01/143 від 01.09.2011 року ТОВ «Континент-Крим» є офіційним дилером оператора мобільного зв'язку ТОВ «Астеліт», субдилером ТОВ «Мобітел-Україна», ТОВ «СВ-ТЕЛ» та виступає Дилером у взаємовідносинах з ПП «Скипер», який виступає Субдилером за цією угодою.

Згідно розділу 2 угоди Дилер надає Субдилеру право на розповсюдження стільникового мобільного радіозв'язку загального користування стандарту GSM, що надаються Оператором, далі «послуги зв'язку оператора», та реалізує це право від імені та в інтересах Дилера та Оператора, шляхом укладання з Абонентами Угод про надання послуг зв'язку Оператора.

30.09.2011 року між сторонами Субдилерської угоди № 2011/01/143 від 01.09.2011 року ТОВ «Континент-Крим» та ПП «Скипер» було підписано акт виконаних робіт б/н на загальну суму 20100 грн. у тому числі ПДВ у сумі 3350 грн. (а.с. 49), згідно якого ПП «Скипер» були надані послуги для ТОВ «Континент-Крим» з підключення абонентів, останнім згідно наданих касових чеків було сплачено 30.09.2011 року суму у розмірі 10000 грн., 03.10.2011 року суму у розмірі 10000 грн., 04.10.2011 року суму у розмірі 100 грн. (а.с. 50), та отримано податкову накладну № 191 від 30.09.2011 року на суму 20100 грн., у тому числі ПДВ 3350,00 грн. (а.с. 48).

У підтвердження даної господарської операції позивачем надані акти прийому-передачі виконаних робіт, податкові накладні, банківські виписки, які свідчать про отримання ТОВ «Континент-Крим» винагороди від операторів мобільного зв'язку:

- ТОВ «СВ-ТЕЛ» - акт прийому - передачі виконаних робіт б/н від 30.09.2011 року на суму 7605 грн. у тому числі ПДВ - 1267,50 грн. (а.с. 65), податкова накладна № 11 від 30.09.2011 року на суму 7605 грн., у тому числі ПДВ - 1267,50 грн. виписана ТОВ «Континент-Крим» (а.с. 64), виписка банку від 21.10.2011 року на суму 7605 грн. (а.с. 66);

- ТОВ «Астеліт» - акт прийому - передачі виконаних робіт від 30.09.2011 року на суму 7953,82 грн., у тому числі ПДВ - 1325,64 грн. (а.с. 68), податкова накладна № 10 від 30.09.2011 року на суму 7953,82 грн., у тому числі ПДВ - 1325,64 грн., виписана ТОВ «Континент-Крим» (а.с. 67), виписка банку від 10.11.2011 року на суму 7953,82 (а.с. 69) грн.;

- ТОВ «Мобітел-Україна» - акт прийому - передачі б/н від 30.09.2011 року на суму 5543,94 грн., у тому числі ПДВ - 923,99 грн. (а.с. 71), податкова накладна № 8 від 30.09.2011 року на суму 5543,94 грн., у тому числі ПДВ - 923,99 грн., виписана ТОВ «Континент-Крим» (а.с. 70), виписка банку від 12.10.2011 року на суму 5543,93 грн. (а.с. 72).

31.10.2011 року між сторонами Субдилерської угоди № 2011/01/143 від 01.09.2011 року ТОВ «Континент-Крим» та ПП «Скипер» було підписано акт виконаних робіт б/н на загальну суму 19850 грн., у тому числі ПДВ - 3308,33 грн. (а.с. 74), згідно якого ПП «Скипер» були надані послуги для ТОВ «Континент-Крим» з підключення абонентів, по якому ПП «Скипер» передбачено субдилерську винагороду за підключення абонентів, яка згідно наданих касових чеків сплачена позивачем 01.11.2011 року у сумі 10000,00 грн., 02.11.2011 року у сумі 9850,00 грн. (а.с. 75), та отримано податкову накладну № 245 від 31.10.2011 року на суму 19850,00 грн., у тому числі 3308,33 грн. (а.с. 73).

Підтвердженням даної господарської операції є акти прийому-передачі виконаних робіт, які свідчать про отримання ТОВ «Континент-Крим» винагороди від операторів мобільного зв'язку:

- ТОВ «Астеліт» - акт прийому-передачі виконаних робіт б/н від 31.10.2011 року на суму 7865,66 грн., у тому числі ПДВ 1310,94 грн. (а.с. 91), податкова накладна № 19 від 31.01.2011 року, виписана ТОВ «Континент-Крим» на суму 7865,66 грн., у тому числі ПДВ 1310,94 грн. (а.с. 90), виписка банку від 22.11.2011 року на суму 7865,66 грн. (а.с. 92).

- ТОВ «Мобітел-Україна» - акт прийому - передачі виконаних робіт б/н від 31.10.2011 року на суму 6987,66 грн., у тому числі ПДВ 997,94 грн. (а.с. 94), податкова накладна № 17 від 31.10.2011 року, виписана ТОВ «Континент-Крим» на суму 5987,66 грн., у тому числі ПДВ 997,94 грн. (а.с. 93), виписка з банку від 27.11.2011 року на суму 5987,66 грн. (а.с. 95).

- ТОВ «СВ-ТЕЛ» - акт прийому -передачі виконаних робіт б/н від 31.10.2011 року на суму 7965,00 грн., у тому числі ПДВ 1327,50 грн. (а.с. 97), податкова накладна № 20 від 31.10.2011 року, виписана ТОВ «Континент-Крим» на суму 7965,00 грн., у тому числі ПДВ 1327,50 грн. (а.с. 96), виписка з банку від 30.11.2011 року на суму 7965,66 грн. (а.с. 98).

30.12.2011 року між сторонами Субдилерської угоди № 2011/01/143 від 01.09.2011 року ТОВ «Континент-Крим» та ПП «Скипер» було підписано акт виконаних робіт б/н на загальну суму 5200 грн., у тому числі ПДВ 866,67 грн. (а.с. 100), згідно якого ПП «Скипер» були надані послуги для ТОВ «Континент-Крим» з підключення абонентів по якому ПП «Скипер» передбачена субдилерська винагорода за підключення абонентів, яке, згідно касових чеків було сплачено 05.01.2012 року у сумі 5200,00 грн. (а.с. 101), податкова накладна № 321 від 30.12.2011 року на суму 5200,00 грн. у тому числі ПДВ 866,67 грн. (а.с. 99).

Для підтвердження вказаної господарської операції позивачем надані акти прийому-передачі виконаних робіт:

- ТОВ «Астеліт» - акт прийому-передачі виконаних робіт б/н від 31.12.2011 року на суму 7762,49 грн., у тому числі ПДВ 1293,75 грн. (а.с. 189), податкова накладна № 11 від 31.12.2011 року на суму 7762,49 грн., у тому числі ПДВ 1293,75 грн. (а.с. 190), виписка банку від 23.01.2012 року на суму 7762,49 грн. (а.с.191);

- ТОВ «МобітелУкраїна» - акт прийому передачі виконаних робіт б/н від 31.12.2011 року на суму 5995,67 грн., у тому числі ПДВ 999,28 грн. (а.с. 110), податкова накладна № 14 від 31.12.2011 року виписана ТОВ «Континент-Крим» на суму 5995,67 грн., у тому числі ПДВ 999,67 грн. (а.с. 109), виписка банку від 30.01.2012 року на суму 5995,67 грн. (а.с. 111).

- ТОВ «СВ-ТЕЛ» акт прийому-передачі виконаних робіт б/н від 31.12.2011 року на суму 8740,00 грн., у тому числі ПДВ 1456,67 грн. (а.с. 192), податкова накладна №15 від 31.12.2011 року, виписана ТОВ «Континент-Крим» на суму 8740,00 грн., у тому числі ПДВ 1456,67 грн. (а.с. 193), виписка банку від 14.03.2012 року на суму 8740,00 грн. (а.с. 188).

Стосовно віднесення сум ПДВ до податкового кредиту судом досліджені документи, надані позивачем, згідно яких встановлено, що суми податкового кредиту знайшли відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вересень 2011 року, а саме у складі податкового кредиту код строки 17, колонка «Б» (а.с. 51-52), у додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів - розділ ІІ «Податковий кредит» рядок 3 - 3350,00 грн. (а.с. 53), податкові накладні відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2011 року - сума ПДВ 3350,00 грн. (а.с. 56).

У податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року відображена сума ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Скипер» у складі податкового кредиту у розмірі 3308,33 грн. (а.с. 76-77), у додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів - розділ ІІ «Податковий кредит» рядок 8 - 3308,33 грн. (а.с. 79, зворотній бік), податкові накладні на суму ПДВ 3308,33 грн. увійшли у реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2011 року (а.с. 81-82).

У податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року у складі суми податкового кредиту увійшла сума 866,67 грн. (а.с. 102-103), у додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань з податкового кредиту у розрізі контрагентів - розділ ІІ «Податковий кредит» рядок 11 - 866,67 грн. (а.с. 105), податкові накладні на суму ПДВ 866,67 грн. увійшли у реєстр виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2011 року (а.с. 108-108).

Судом встановлено, що сума податкових зобов'язань за вересень 2011 року відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2011 року у сумі 3517,13 грн. (а.с. 51-52), у додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань з податкового кредиту у розрізі контрагентів - розділ І «Податкові зобов'язання» рядок 3 у сумі 1325,64 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Астеліт», строка 1 по взаємовідносинам з ТОВ «Мобітел-Україна» у сумі 923,99 грн., рядок 4 по взаємовідносинам з ТОВ «СВ-ТЕЛ» у сумі 1267,50 грн. (а.с. 54)у реєстр виданих та отриманих податкових накладних за вересень 2011 року увійшли податкові накладні ТОВ «Астеліт» на суму ПДВ 1325,64 грн., ТОВ «Мобітел-Україна» на суму ПДВ 923,99 грн., ТОВ «СВ-ТЕЛ» на суму ПДВ 1267,50 грн. (а.с. 56).

Сума податкових зобов'язань за жовтень 2011 року відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 3636,38 грн. (а.с. 76-77), у додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань з податкового кредиту у розрізі контрагентів - розділ І «Податкові зобов'язання» рядок 4 по взаємовідносинам з ТОВ «Астеліт» у сумі 1310,94 грн., ТОВ «Мобітел-Україна» строка 2 у розмірі 997,94 грн., ТОВ «СВ-ТЕЛ» рядок 5 у розмірі 1327,50 грн. (а.с. 79), у реєстр виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2011 року увійшли податкові накладні ТОВ «Астеліт» на суму ПДВ 1310,94 грн., ТОВ «Мобітел-Україна» на суму ПДВ 997,94 грн., ТОВ «СВ-ТЕЛ» на суму ПДВ 1327,50 грн. (а.с. 81-82).

Сума податкових зобов'язань за грудень 2011 року відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року у розмірі 3749,70 грн. (а.с. 102-103), у додатку 5 «Розшифровка податкових зобов'язань з податкового кредиту у розрізі контрагентів - розділ І «Податкові зобов'язання» рядок 4 по взаємовідносинам з ТОВ «Астелит» у сумі 1293,75 грн., ТОВ «Мобітел-Україна» рядок 3 у сумі 999,28 грн., ТОВ «СВ-ТЕЛ» рядок 2 у сумі 1456,67 грн. (а.с. 105), у реєстр виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2011 року увійшли податкові накладні ТОВ «Астелит» на суму ПДВ 1293,75 грн., ТОВ «Мобітел-Україна» на суму ПДВ 999,28 грн., ТОВ «СВ-ТЕЛ» на суму ПДВ 1456,67 грн. (а.с. 107-108).

Також суд зазначає, що суми витрат по вказаним операціям ТОВ «Континент-Крим» та ПП «Скипер» знайшли відображення у складі валових витрат та були відображені в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2-3 квартал 2011 року у рядку 05.1 «витрати операційної діяльності» у сумі 16750,00 грн. (а.с. 58), а також у додатку СВ у рядку 05.1.1. «Прямі матеріальні витрати» у сумі 16750,00 грн. (а.с. 60). У податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2-4 квартал 2011 року у рядку 05.1 «витрати операційної діяльності» у сумі 37625,00 грн., з яких 16750,00 грн. за 3 квартал 2011 року + 20875,00 грн. за 4 квартал 2011 року (а.с. 84), а також у додатку СВ у рядку 05.1.1. «Прямі матеріальні витрати» у сумі 37625,00 грн., з яких 16750,00 грн. за 3 квартал 2011 року + 20875,00 грн. за 4 квартал 2011 року (а.с. 86)

Судом встановлено, що суми доходів по вказаним операціям відображені у складі доходів та були вказані у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2-3 квартал 2011 року у сумі у рядку 02 «доходи від операційної діяльності» у сумі 17585,62 грн. та за 2-4 квартал 2011 року у рядку 02 «доходи від операційної діяльності» у сумі 54516,02 грн.

Але, як зазначає відповідач в акті перевірки, вказана господарська операція не могла відбутися в силу того, що ПП «Скипер», код за ЄДРПОУ 37081677 здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, взаємовідносини ТОВ «Континент-Крим» та ПП «Скипер» у період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року мають ознаки «фіктивності» та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС зроблено висновок, що ТОВ «Континент-Крим» та ПП «Скипер» порушена ст. 203 Цивільного кодексу України тобто укладений правочин, який суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Відповідно до п. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, укладений між ТОВ «Континент-Крим» та ПП «Скипер» на думку відповідача є нікчемним.

Отже відповідач вважає, що ТОВ «Континент-Кри» в порушення п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п.138.2, п. 138.6, п. 138.8, пп. 138.8.1 п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування неправомірно віднесено вартість товарів, робіт, послуг на загальну суму 37625 грн., у тому числі по періодах за 2-3 квартал 2011 року у сумі 16750 грн., за 2-4 квартал 2011 року у сумі 37625 грн., відповідно заниження податку на прибуток у сумі 8654 грн., у тому числі по періодах за 2-3 квартал 2011 року у сумі 3853 грн., за 2-4 квартал 2011 року у сумі 8654 грн., а також в порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, завищено податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість у сумі 7525 грн.

Перевіряючи правомірність зазначених висновків податкового органу, суд вказує наступне.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що «первинні документи» - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До того ж, частина 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документу; дата та місце складання документу; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції; посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши надані позивачем суду на підтвердження правомірності формування спірних витрат та податкового кредиту документи, суд вважає безпідставним неприйняття їх відповідачем до уваги, оскільки вказані документи містять обов'язкові реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а відтак відповідають вимогам, які висуваються до первинних документів.

Суд вважає, що вказані первинні документи підтверджують реальність та товарність спірних господарських операцій.

Суд зазначає, що відповідачем у ході перевірки досліджені саме ті первинні бухгалтерські документи, на які посилається позивач та які були досліджені судом.

Однак в акті перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС відповідач посилається на акт № 25/22/37081677 від 06.04.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Скипер», код за ЄДРПОУ 37081677 з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012року» та вказує, що звіркою ПП «Скипер» не підтверджено реальність проведених господарських операцій з реалізації товарів, робіт, послуг, попереднього придбання у контрагентів-постачальників за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Основною метою таких підприємств є здійснення фінансово-господарської діяльності для надання вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту контрагентами.

Вказані доводи були покладені в основу висновків відповідача про порушення ТОВ «Континент-Крим» вимог податкового законодавства в акті перевірки №1413/15.4/36071118 від 04.02.2013 року, незважаючи на те, що позивачем у ході перевірки надані усі первинні бухгалтерські документи стосовно взаємовідносин з ПП «Скипер». Відповідач зазначає, що в ході перевірки не підтверджено реальність господарських операцій між вказаними контрагентами, вони здійснені без мети настання реальних наслідків, отже, зазначені правочини відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Щодо вказаних посилань відповідача, суд зазначає, що фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, є кримінально караним діянням відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України.

При цьому, як встановлено ст. 62 Конституції України та ст. 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

В даному ж випадку, як слідує з акту перевірки, висновки працівників контролюючого органу про фіктивність ПП «Скипер» ґрунтувались лише на висновках акту № 25/22/37081677 від 06.04.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Скипер».

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст.38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та\або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Стосовно правомірності формування позивачем податкового кредиту за рахунок цього контрагенту суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового кодексу України.

П. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.6.2 наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

П. 198.3 ст. 198 даного Кодексу визначає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Як зазначено у п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В силу п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено у п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, в силу п. 184.5 ст. 185 Податкового кодексу України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Як слідує з матеріалів справи, ТОВ «Континент-Крим» та ПП «Скипер» під час виписки вищевказаних податкових накладних були зареєстровані як платники ПДВ.

Дослідивши наявні у справі податкові накладні, судом встановлено, що вони містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201.1 ПК України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010р, а саме: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатуру) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціну постачання без урахування податку; ставку податку та відповідну суму податку в цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

П. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України визначає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) період (п. 200.3).

Зважаючи на те, що судом встановлена реальність господарських операцій між ТОВ «Континент-Крим» та ПП «Скипер» та документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, зокрема податкові накладні, по субдилерській угоді, укладеній у перевіряємий період, відповідають нормам чинного законодавства, суд вважає протиправним висновок податкового органу про безпідставне формування податкового кредиту за рахунок ПП «Скипер» та, як наслідок, завищення позивачем суми податкового кредиту у розмірі 7525 грн., а саме за вересень 2011 року у сумі 3350 грн., у жовтні 2011 року - 3308 грн., у грудні 2011 року у сумі 867 грн., у зв'язку з чим суд також вважає також безпідставним збільшення відповідачем ТОВ «Континент-Крим» грошових зобов'язань з ПДВ всього у сумі 7525 грн., по періодах за вересень 2011 року - 3350 грн., у грудні 2011 року - 4175 грн., а також застосування за вказані порушення штрафних санкцій у розмірі 1881,25 грн.

Крім того, суд вважає безпідставними висновки відповідача про нікчемність укладеного позивачем з ТОВ «Континент-Крим» субдилерської угоди № 2011/01/143 від 01.09.2011 року на підставі ст. 228 та ч. 2 ст. 215 ЦК України. При цьому суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів купівлі-продажу, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладеної позивачем з ПП «Скипер» субдилерської угоди № 2011/01/143 від 01.09.2011 року на настання обумовлених ним правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується його суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Будь-яких достовірних доказів нікчемності субдилерської угоди між ТОВ «Континент-Крим» та ПП «Скипер» не зазначено.

Крім того, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Проте, з цієї підстави спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнавались.

До того ж, відповідач, стверджуючи про нікчемність правочинів, посилається на те, що сторони не мали на меті досягнення правових наслідків, що обумовлювались ними.

Однак, відповідно до частини першої статті 234 ЦК України такий правочин є фіктивним, а згідно із частиною другою цієї статті фіктивний правочин визнається судом недійсним. Тобто фіктивний правочин є оспорюваним у розумінні частини третьої статті 215 ЦК України.

Однак, і з цієї підстави спірна субдилерська угода у встановленому законом порядку недійсною не визнавалась.

Інших підстав для визнання укладеного правочину нікчемними відповідач не зазначив, тож застосування до спірних відносин наслідків нікчемності правочинів є необґрунтованим та помилковим.

Суд вважає, що жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000921504 від 01.04.2013 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 7525 грн. за основним платежем та 1881,25 за штрафними санкціями, та податкове повідомлення-рішення № 0000931504 від 01.04.2013 року на суму завищення від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 3308,00 грн. за жовтень 2011р. прийняті відповідачем у порушення вимог податкового законодавства та всупереч фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того на підставі акту перевірки № 1413/15.4/36071118 від 04.03.2013 року ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005301501 від 01.04.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 8654 грн.

Розглядаючи позовні вимоги відносно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005301501 від 01.04.2013 року суд зазначає наступне.

Як було вказано вище, суд не визнає обґрунтованими та правомірними висновки відповідача про відсутність реальності господарських операцій між ТОВ «Континент-Крим» та ПП «Скипер» за перевіряємий період, тобто ці висновки не можуть бути покладені в обґрунтування висновків відповідача стосовно податку на прибуток підприємств з цих самих підстав.

Відповідно до пп. 14.1.27. п. 14.1 ст. 14 ПКУ витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу.

Відповідно до п. 138.2. ст. 138 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПКУ не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 Податкового Кодексу України - до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Таким чином, відповідно до приписів Податкового кодексу України, ТОВ «Континент-Крим» надані до перевірки відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, що підтверджують витрати підприємства у зв'язку з виплатою субдилерської винагороди за послуги ПП «Скипер» з підключення абонентів, тому суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу витрат операційної діяльності суму витрат по взаємовідносинам з ПП «Скипер» у розмірі 37625 грн., а тому висновок відповідача про заниження суми податку на прибуток підприємств у сумі 8654 грн. є необґрунтованим.

Суд зазначає, що окрім досліджених судом документів на підтвердження реальності взаємовідносин позивача з ПП «Скипер» судом долучені до матеріалів справи дані про абонентів, підключених до мережі у зв'язку з виконанням ПП «Скипер» своїх зобов'язань за субдилерською угодою (а.с.180-183), отже від спірних операцій з даним контрагентом позивач дійсно отримав послуги у вигляді підключення абонентів шляхом укладання з абонентами угод про надання послуг зв'язку Оператора.

На підставі викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0005301501 від 01.04.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 8654 грн., прийняте відповідачем у порушення вимог податкового законодавства та всупереч фактичним обставинам справи, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним відшкодувати позивачу витрати на сплату судового збору в розмірі 213,69грн.

У зв'язку зі складністю справи судом 20.06.2013 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 26.06.2013 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Сімферополі АР Крим ДПС № 0005301501 від 01.04.2013р., № 0000921504 від 01.04.2013р., № 0000931504 від 01.04.2013 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Континент-Крим" (ЄДРПОУ 36071118) судовий збір в розмірі 213,69 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (ЄДРПОУ 36822070).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя А.О. Кушнова