Рішення

від 12.08.2013 по справі 901/2161/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.08.2013 Справа № 901/2161/13 за позовом Дочірнього підприємства «Черномор'є»

(вул. Шполянської, 6, м. Сімферополь, 95034)

до Державного підприємства «Лівадія»

(вул. Виноградна, 2, смт. Лівадія, м. Ядта, АР Крим, 98655)

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники сторін:

Від позивача: Ломейко Євгеній Володимирович, представник, довіреність № 13 від 01.07.2013, ДП «Черномор'є»;

Від відповідача: не з'явився, ДП «Лівадія»;

Суть спору: Дочірнє підприємство «Черномор'є» звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Державного підприємства «Лівадія» та просить суд стягнути з відповідача суму у розмірі 142 042.12 грн., з яких 139 020.00 грн. заборгованості, 2 605.20 грн. - 3 % річних та 416.92 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу № 08/10 від 01 жовтня 2012 року в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого відповідачем товару та обґрунтовані посиланнями на статті 546, 625, 692 Цивільного кодексу України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 30 липня 2013 року просив відкласти розгляд справи для врегулювання спору мирним шляхом, однак, в судове засідання 12 серпня 2013 року не з'явився, вимог суду не виконав, будь - яких клопотань від нього не надходило.

Зважаючи на вказані обставини, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представників сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

встановив:

01 жовтня 2012 року між Дочірнім підприємством «Черномор'є» (продавець) та Державним підприємством «Лівадія» (покупець) укладений договір № 08/10, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця виноград в кількості - 31100.00 кг, за ціною 4.20 грн. за 1 кг, всього на суму 130620.00 грн., а покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його за ціною та на умовах, зазначених в даному договорі (а.с. 9-10).

Відповідно до пункту 1.2 договору кількість товару остаточно визначається після зважування та відображується в накладній, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі рахунку продавця протягом 30 календарних днів з дати отримання покупцем останньої партії товару.

Згідно з пунктом 4.3 договору право власності покупця на товар виникає з моменту підписання сторонами відповідних накладних.

Даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до 30 листопада 2012 року (пункт 6.1 договору).

Додатковою угодою № 1 від 29 листопада 2012 року до договору купівлі - продажу № 08/10 від 01 жовтня 2012 року було продовжено його дію до 31 грудня 2013 року (а.с. 11).

Як стверджує позивач, на виконання умов зазначеного договору, ним було поставлено відповідачу товар на загальну суму 139 020.00 грн., що підтверджується накладними № РНА 00234 від 08 жовтня 2012 року, № РНА 00240 від 10 жовтня 2012 року, № РНА 00246 від 15 жовтня 2012 року (а.с. 12-14), який був отриманий представником відповідача, повноваження якого підтверджуються довіреністю № 228 від 08 жовтня 2012 року (а.с. 15).

Зазначені накладні були підписані сторонами (а.с. 12-14).

Однак, до теперішнього часу товар, отриманий відповідачем, не є оплаченим, що і з'явилося підставою для звернення Дочірнього підприємства «Черномор'є» до господарського суду АР Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже зазначалося, 01 жовтня 2012 року між Дочірнім підприємством «Черномор'є» (продавець) та Державним підприємством «Лівадія» (покупець) укладений договір № 08/10, відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця виноград в кількості - 31100.00 кг, за ціною 4.20 грн. за 1 кг, всього на суму 130620.00 грн., а покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його за ціною та на умовах, зазначених в даному договорі (а.с. 9-10).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 139 020.00 грн., що підтверджується накладними № РНА 00234 від 08 жовтня 2012 року, № РНА 00240 від 10 жовтня 2012 року, № РНА 00246 від 15 жовтня 2012 року (а.с. 12-14), який був отриманий представником відповідача, повноваження якого підтверджуються довіреністю № 228 від 08 жовтня 2012 року (а.с. 15).

Зазначені накладні були підписані сторонами (а.с. 12-14).

Факт поставки товару відповідачем також не оспорювався.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі рахунку продавця протягом 30 календарних днів з дати отримання покупцем останньої партії товару.

Так, позивачем на суму заборгованості в розмірі 139 020.00 грн. було виписано рахунок № 279 від 26 жовтня 2012 року (а.с. 51).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже відповідач, прийнявши від позивача товар на умовах укладеного між сторонами договору, взяв на себе зобов'язання щодо здійснення оплати його вартості, однак вони належним чином виконані не були.

Представник відповідача наявність заборгованості за спірним договором визнав.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем також підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками підприємств актом звірки (а.с. 52).

Доказів сплати заборгованості за отриманий товар відповідачем суду не представлено.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 139 020.00 грн. заборгованості за отриманий товар.

Крім того, представник позивача просив суд стягнути з відповідача крім суми заборгованості інфляційні втрати у розмірі 416.92 грн. та 3% річних в сумі 2 605.20 грн..

Суд вважає ці вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Так, представником позивача не надано суду доказів відправлення та отримання відповідачем рахунку № 279 від 26 жовтня 2012 року, у зв'язку з чим встановити, коли саме виникла прострочка виконання зобов'язання не вбачається за можливе, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 416.92 грн. та 3% річних в розмірі 2 605.20 грн..

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повне рішення складено 13 серпня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Лівадія» (вул. Виноградна, 2, смт. Лівадія, м. Ядта, АР Крим, 98655, код ЄДРПОУ 00412760) на користь Дочірнього підприємства «Черномор'є» (вул. Шполянської, 6, м. Сімферополь, 95034, код ЄДПРОУ 31532492) 139 020.00 грн. заборгованості та 2780.28 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні вимог про стягнення з Державного підприємства «Лівадія» на користь Дочірнього підприємства «Черномор'є» інфляційних витрат в сумі 416.92 грн. та 3% річних в розмірі 2 605.20 грн. - відмовити.

Суддя Ю.А. Радвановська