Рішення

від 01.08.2013 по справі 905/3785/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.08.2013р. Справа № 905/3785/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сич Ю.В., судді Овсяннікової О.В., судді Осадчої А.М.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Навігатор Л», м.Київ (ідентифікаційний код 23167033)

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Оснастка», м.Краматорськ (ідентифікаційний код 13517472)

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , Приватне підприємство «Ексімбуд», м.Нетішин (ідентифікаційний код 23829391)

про стягнення збитків у розмірі 226873,20грн.

за участю представників:

від позивача: Омельчук С.В. за довіреністю №А20-23 від 23.01.2013р.,

від відповідача: Мосейкін О.О. за довіреністю №33/144 від 11.06.2013р.,

від третьої особи: не з'явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Навігатор Л», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Оснастка», м.Краматорськ про стягнення збитків у розмірі 226873,20грн.

Ухвалою від 31.05.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/3785/13.

Ухвалою від 16.07.2013р. господарський суд Донецької області на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі №905/3785/13 в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватне підприємство «Ексімбуд».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неякісне виконання робіт за договором №1336 від 29.03.2010р., внаслідок чого позивачу були спричинені збитки у розмірі 226873,20грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії акту №69/11 від 26.08.2011р., протоколу наради від 28.09.2011р., відповіді на претензію №33/39 від 22.02.2012р., договору №В-02 від 25.03.2010р., специфікації на виготовлення продукції до договору №В-02 від 25.03.2010р., договору №В-04 від 02.04.2010р., специфікації на виготовлення продукції до договору №В-04 від 02.04.2010р., договору №1336 від 29.03.2010р., специфікації №1 про надання послуг до договору №1336 від 29.03.2010р., актів №1 передачі давальницької сировини від 23.04.2010р., №2 від 20.05.2010р., №3 від 31.05.2010р., акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000036 від 31.05.2010р., акту приймання-передачі продукції від 15.06.2010р., локального кошторису №4-1-1, банківських виписок, договору №П-13 від 11.10.2011р.,накладної №Н0615 від 15.06.2010р., видаткової накладної №НВ-0000014 від 15.06.2010р., довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №74 від 15.06.2010р., банківських виписок, рахунка-фактури №СФ-0000037 від 14.04.2010р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст. 54-57 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 610 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

10.06.2013р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, за яким він заперечує проти позовних вимог та зазначає, що зобов'язання відповідача по виконанню робіт були виконані в строк та без яких-небудь зауважень з боку ПП «Ексімбуд», що підтверджується актом приймання-передачі робіт, при замовленні та наданні матеріалів для обробки відповідачу від ПП «Ексімбуд» не було надано ніяких документів в розрахунок міцності конструктивних елементів валу Д-20 та документів на відповідність твердості наданих матеріалів для механічної обробки. Крім того, відповідач зазначає, що подія руйнування димососу відбулася 26.09.2011р. тобто через шістнадцять місяців після передачі валу від ПАТ «НВП «Оснастка» ПП «Ексімбуд», після якої цей вал минає двох субпідрядників, які ні в яких документах не вказують про наявність порушення технології виготовлення валу Д-8б. Також відповідач зазначає, що посилання позивача на те, що відповідачем було підписано акт №69/11 від 26.09.2011р. про причини руйнування димососу 8Б типу Д20х2, де зазначено, що це сталося у зв'язку з порушенням технології виготовлення валу (вал виконаний з двох частин труби Щ325х32 та з'єднаний методом електрозварки з підкладним кільцем) є недопустимим, у зв'язку з тим, що цей акт був підписаний представником відповідача з зазначеними зауваженнями, а саме - вал був виготовлений з цільної труби, яку для обробки надало ПП «Ексімбуд» (підтверджується наданими копіями актів прийому-передачі матеріалів від ПП «Ексімбуд» до ПАТ «НВП «Оснастка», що мається в матеріалах справи), тим самим ПАТ «НВП «Оснастка» не визнало своєї вини в інциденті руйнування вищевказаного валу.

10.06.2013р. відповідачем надано письмові пояснення по справі, за якими зазначено, що станом на 06.06.2013р. ТОВ «НВП «Навігатор Л» в цивільно-правових відносинах з ПАТ «НВП «Оснастка» не знаходилося, ніяких угод, договорів з цим підприємством ПАТ «НВП «Оснастка» не укладало.

12.06.2013р. позивачем надано заяву про залучення ПП «Ексмібуд», ПАТ «Екостандарт», ТОВ «Ременерго-юн», як третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, у зв'язку із тим, що зазначені підприємства перебували у договірних правовідносинах з позивачем відповідачем щодо виконання робіт з виготовлення димососів.

Дослідивши вищезазначене клопотання, суд дійшов висновку про часткове його задоволення.

16.07.2013р. позивачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що підписання сторонами акту руйнування димососу 8Б типу Д20х2 є юридичним фактом, тобто обставиною, з якою норми права пов'язують виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем.

01.08.2013р. позивачем надано письмові пояснення, за змістом яких зазначено, що саме ПП «Ексімбуд» було прийнято вал димососу та підписано акт приймання - передачі робіт, так як останній і всі інші хто приймав даний вал, візуально не могли бачити, що вал димососу виготовлено з порушенням технології, тому що труба, яка має бути цільнотянутою була чомусь звареною з двох половин, що стало причиною руйнації валу і димососної споруди. Також зазначено, що місце зварювання було замасковане кільцевою проточкою, що зазвичай проточується, як технологічна для установки підтримуючих роликів (люнету).

Третя особа явку представника в судове засідання не забезпечила, витребуваних документів суду не представила.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

25.03.2010р. між ТОВ «Ременерго-юн» (замовник) та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Навігатор Л» (виконавець) укладено договір №В-02, за умовами якого виконавець приймає на себе по виготовленню і поставці: вал димососу Д-20х2/кресл.11320/ - 2шт., відповідно до специфікації (додаток №1) (далі - продукція), а замовник зобов'язується прийняти й оплатити продукцію в порядку і на умовах, передбачених договором (п.1.1. Договору №В-02 від 25.03.2010р.).

29.03.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Оснастка» (виконавець) та Приватним підприємством «Ексімбуд» (замовник) укладено договір №1336, за умовами якого виконавець зобов'язується виконати роботу, узгоджену сторонами в специфікаціях (додатках до договору), а замовник оплатити та прийняти її на умовах договору (п.1.1. Договору №1336 від 29.03.2010р.).

02.04.2010р. між ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Навігатор Л» (замовник) та ПП «Ексімбуд» (виконавець) укладено договір №В-04, за умовами якого виконавець приймає на себе зобов'язання по виготовленню та поставці: вал димососу Д-20х2/кресл.11320/ - 2шт., колесо димососу Д-20х2/кресл.12003-1 ізм./-2шт., вхідні воронки димососу Д-20х2/кресл.12003/2/1/-2 комплекти, відповідно до специфікації (додаток №1) (далі - продукція), а замовник зобов'язується прийняти й оплатити продукцію в порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1 Договору №В-04 від 02.04.2010р.).

Відповідно до специфікації №1 до договору №1336 від 29.03.2010р. предметом договору є виконання робіт з механообробки валу димососу Д-20у кількості 2 шт.

Згідно з актами №1 від 23.04.2010р., №2 від 20.05.2010р., №3 від 31.05.2010р. ПП «Ексімбуд» передало ВАТ «НВП «Оснастка» давальницьку сировину за договором №1336 від 29.03.2010р.: трубу диам.. 325 ст.20 - 1,8т., лист 50мм ст..3СП - 05,т., круг диам.180 ст.45 - 603,6кг.,трубу диам.325х32 мм. ст..20 (ГОСТ 8732-78) - 0,51т., листа 80мм ст.3СП - 0,5т., обтікателі коничні (дист 10мм, вага шт..-22кг) - 4шт.

31.05.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «Науково-виробниче підприємство «Оснастка» (виконавець) та Приватним підприємством «Ексімбуд» (замовник) складено та підписано з обох сторін акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000036 на суму 19200,00грн., вал димососу - 2шт., та підписи скріплені відбитками печаток. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

15.06.2010р. за видатковою накладною №Н0615 ПП «Ексімбуд» передав, а ТОВ «НВП «Навігатор» прийняв відповідно до договору №В-04 від 02.04.2010р. продукцію вал димососу Д-20х2 - 2шт., колесо роб.димос. Д20х2 - 2шт, вхідні воронки дим.Д20х2 - 2 комплекти., загальною вартістю 180012,00грн.

15.06.2010р. за видатковою накладною №НВ-0000014 ТОВ «НВП «Навігатор Л» передав, а ТОВ «Ременерго-юн» на підставі договору №В-02 від 25.03.2010р. отримав вал димососу Д-20х2/кресл.11320 СБ/, загальною вартістю 87720,00грн.

15.06.2010р. за актом приймання-передачі продукції ТОВ «НВП «Навігатор Л» передав ЗАТ «ЕК «Дартеплоцентраль» на замовлення ТОВ «Ременерго-юн» до договору №В-02 від 25.03.2010р. продукцію вал димососу Д-20х2 креслення 11320СБ (НКБ 263-00.00.000СБ).

Як посилається позивач, 26.09.2011р. відбулося руйнування всього димососу, про що було складено відповідний акт №69/11 за змістом вказаного акту зазначено, що причиною руйнування стало порушення технології виготовлення валу Д-8б типу Д20х2, а саме: вал був виготовлений з двох частин труби 325х32 та приєднаний методом електрозварки з підкладним кільцем, руйнування валу відбулося у місці звареного з'єднання, та як наслідок, відбулося пошкодження складових частин димососу, а саме: корпусів опорного та опорно-упорного підшипників, вхідних воронок, корпусу електродвигуна а районі підшипника №2 (тріщина в чавуні), який підписаний технічним директором НВП «Навігатор Л» Венгловським Л.І., Нач. КТО НПП «Навігатор Л» Лисуновим Н.М., заст. директора ПАТ НПП «Оснастка» Смирновим В.Г., начальником КТЦ ПАТ «Екостандарт» Плетінка Н.І., начальником ЕЦ ПАТ «Екостандарт» Двойних В.П., зам.начальника КТЦ ПАТ «Екостандарт» Писним В.В. Крім того, на вказаному акті є примітка ПАТ НПП «Оснастка», відповідно до якої зазначено, що вал виготовлений ПАТ НПП «Оснастка» з цільною труби 325х32.

28.09.2011р. протоколом наради з питання відновлення роботоздатності димососу 8Б типу Д-20х2 котлоагрегату К-8 ПАТ «Екостандарт» прийнято рішення щодо відновлення порушених складових димососу або виготовленню нових, видатки за якими несе НПП «Навігатор Л».

Як зазначає позивач, останнім на відновлення зруйнованого димососу було витрачено грошові кошти у розмірі 226873,20грн., які останній вважає збитками, понесеними ним з вини відповідача.

Згідно ч.2. ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які уповноважена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, визначений ст. 225 Господарського кодексу України , зокрема:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Проте на позивачеві лежить обов'язок довести суду згідно ст.33 ГПК України наступне:

- по-перше, факт заподіяння йому збитків;

- по-друге, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань;

- по-третє, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

Згідно загальної практики про визначення розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги: а) вид (склад) збитків; б) наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства.

Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України , відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату.

Частиною 2 ст.623 ЦК України передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Вказані фактичні обставини викладаються у позовній заяві як підстави позовних вимог та підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України .

Виходячи з правового аналізу вищенаведених норм та обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено заподіяння йому відповідачем збитків, оскільки відсутній причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками з тієї причини, що між позивачем та відповідачем відсутні будь-які зобов'язання, зокрема, відсутні договори, та також позивачем не доведено вину відповідача у спричиненні позивачу збитків у розмірі 226873,20грн.

Зокрема, акт №69/11 від 26.09.2011р. не приймається судом до уваги в якості належного доказу вини відповідача у спричинені збитків, оскільки підписаний відповідачем з запереченнями щодо причини руйнування димососу, інші докази на підтвердження вини позивачем суду не надані.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення збитків у розмірі 226873,20грн. не підлягають задоволенню, з огляду на їх безпідставність та недоведеність.

Також 16.07.2013р. позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачу на суму позовних вимог у розмірі 226873,20грн. В обґрунтування вищевказаної заяви позивачем зазначено, що у зв'язку із тим, що відповідач перебуває у процесі припинення, позивач вважає, що не вжиття заходів до забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Підстави подання заяви про вжиття запобіжних заходів та порядок вжиття заходів забезпечення позову визначені розділом Х ГПК України.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Вичерпний перелік підстав забезпечення позову міститься в ст. 67 ГПК України, серед них вказана правова норма визначає:

накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

заборону відповідачеві вчиняти певні дії;

заборону іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При вирішенні питання про забезпечення позову, господарський суд приймає до уваги, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.06р. №9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

Позивач належних та допустимих у розумінні ст.ст.33-34 ГПК України, доказів, що підтверджують можливість виникнення чи наявності обставин, які у подальшому можуть утруднити чи зробити неможливим провадження у справі не надав.

Посилання позивача на той факт, що перебування відповідача у процесі припинення може зробити неможливим виконання рішення господарського суду, за своєю суттю є припущенням, що не може бути підставою застосування заходів забезпечення позову.

З огляду на наведене, заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову слід залишити без задоволення.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не додано доказів оплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Відповідно до приписів Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК); у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК або ж залишити позов (заяву, скаргу) без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 названого Кодексу.

Відтак, враховуючи, що на день винесення рішення у справі позивач не сплатив суму судового збору, встановлену за подання заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, про стягнення відповідної суми у розмірі 1720,50грн. з позивача.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви підлягають покладенню на позивача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 22, 623 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 66, 67, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Навігатор Л», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Оснастка», м.Краматорськ за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватне підприємство «Ексімбуд», м.Нетішин про стягнення збитків у розмірі 226873,20грн.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Навігатор Л» (01015, м.Київ, вул.Лаврська, буд.27, ідентифікаційний код 23167033) на користь Державного бюджету України (Управління державного казначейства у Київському районі м.Донецька, Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, ЄДРПОУ 34687001, рахунок 31212206700006, код ЄДРПОУ суду 03499901) судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1720,50грн.

У судовому засіданні 01.08.2013р. оголошено повний текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя Ю.В. Сич

Суддя А.М. Осадча

Суддя О.В. Овсяннікова