Рішення

від 03.07.2006 по справі 14/202-2559

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/202-2559

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2006 р.Справа № 14/202-2559

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Руденка О.В.             

Розглянув справу

за позовом  Прокурора м. Тернополя в інтересах держави    в особі Міністерства аграрної політики України, в особі Українського державного Фонду підтримки селянських (фермерських) господарств, в особі  Тернопільського відділення Українського Фонду підтримки селянських (фермерських) господарств, вул. Острозького, 14а, м. Тернопіль      

до  Селянського фермерського господарства "Гай", вул.Коновальця, 29, смт.Мельниця-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область, 48751            

про  стягнення заборгованості.

За участю представників сторін:

позивача: Пінязь Б.П. - довіреність №107 від 03.07.06р.;

відповідача: не з'явився;

прокурора: Греськів І.І. - посвідчення №43 від 24.07.03р.

Суть справи:

Прокурор м. Тернополя в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики, в особі Українського Фонду підтримки селянських (фермерських) господарств, в особі Тернопільського відділення Українського Фонду підтримки селянських (фермерських) господарств, м. Тернопіль звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Гай", смт. Мельниця-Подільська, Борщівський район про стягнення 18000 грн. заборгованості.

В обгрунтування заявлених позовних вимог, підтриманих в судовому засіданні його овноважним представником та прокурором, позивач посилається на неналежне виконання  відповідачем умов Договору про надання фінансової допомоги селянському (фермерському) господарству від 12.11.2001р. щодо своєчасного повернення отриманих сум фінансової допомоги.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, відзиву на позов не представив, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою та на достатність матеріалів для вирішення спору, справа розглядається по суті за правилами ст. 75 ГПК України без участі представника відповідача.

В судовому засіданні представнику позивача та прокурору  роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Розглянувши позовні матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, думку прокурора, суд встановив наступне:

12 листопада 2001 року між Дирекцією Українського державного Фонду підтримки селянських (фермерських) господарств та Селянським (фермерським) господарством "Гай" (сторони по справі) укладено договір про надання фінансової допомоги селянському (фермерському) господарству (далі договір).

Згідно із п. 1.1. даного договору Дирекція Укрдержфонду зобов'язується надати на зворотній основі згідно "Порядку надання та використання коштів державної підтримки селянських (фермерських) господарств" від 28.05.2001 року №144/257/115 селянському (фермерському) господарству "Гай" Тернопільської області фінансову допомогу у розмірі 30 тисяч гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, копії платіжного доручення №52 від 05.12.2001 рок, позивач свої зобов'язання по договору від 12.11.2001 року щодо надання фінансової допомоги у розмірі 30 тис. грн. виконав у повному обсязі.

Згідно із п.1.2. договору, Фермерське господарство "Гай" зобов'язується повернути отримані кошти на протязі двох років у такі строки:

- до 01 жовтня 2002 року 6 тис. грн.;

- до 01 грудня 2002 року 6 тис. грн.;

- до 01 жовтня 2003 року 6 тис. грн.;

- до 01 листопада 2003 року 6 тис. грн.;

- до 01 грудня 2003 року 6 тис. грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Тернопільської області від 18.06.2003р. по справі №4/126-1266 заборгованість по отриманій фінансовій допомозі у сумі 12000 грн. стягнута.

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді, за відповідачем рахується заборгованість по отриманій фінансовій допомозі у розмірі 18000 грн., яка і є предметом даного судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 4 Розділу IX Господарського кодексу України (далі ГКУ) від 16.01.2003р. (набрав чинності  01.01.2004р.) до господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Як вбачається з позовних матеріалів цивільно-правові зобов'язання, які виникли між сторонами у справі у листопаді 2001 року та існують станом на час вирішення спору, за своїм суб'єктним складом та змістом підпадають під ознаки господарських відносин.

Тому при вирішенні спору щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань  застосовуються норми ГКУ від 16.01.2003р.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГКУ суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. з урахуванням особливостей, передбачених ГКУ.

Згідно з ст. 161 чинного на час виникнення цивільно-правових відносин ЦК України, ст. 526 ЦК України від 16.01.2003р. зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений в договорі строк.

Проте, як встановлено судом та згідно з поясненнями представника позивача відповідач свої зобов'язання виконав неналежним чином, не повернувши отриману фінансову допомогу.

Доказів на підтвердження протилежного, зокрема погашення боргу станом на час вирішення спору в суді, відповідачем не подано, а судом не здобуто.

За таких обставин позовні вимоги Прокурора м. Тернополя в особі Українського державного Фонду підтримки селянських (фермерських) господарств, в особі Тернопільського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Тернопіль про стягнення 18 000 грн. заборгованості є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 44, 49 ГПК України судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Селянського фермерського господарства "Гай", вул. Коновальця, 29, смт. Мельниця-Подільська, Борщівський район, код 14050467

–на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, вул. Суворова, 9/166, м. Київ, код 20029342, Банк УДК у м. Києві, № рах. 3921709000, МФО 820019, р/р 280123000020/0 –18000 (вісімнадцять тисяч) грн. заборгованості.

- 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита в доход державного бюджету України;

- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр", 03057, м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ "Банк Універсальний", м. Львів, МФО 325707, код 30045370).

Видати накази.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення  через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          О.В. Руденко