Постанова

від 05.08.2013 по справі 820/5456/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

05.08.2013 р. № 820/5456/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю представника позивача - Ткаченко М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вовчанському район Харківської області до Приватного сільськогосподарського підприємства "Молнія-2" про стягнення суми, -

встановив:

Позивач, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вовчанському район Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Молнія-2", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму капіталізованих платежів в розмірі 34505,06 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідач зареєстрований у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вовчанському районі Харківської області як платник страхових внесків. У зв'язку з тим, що підприємство ліквідується як юридична особа без правонаступника, повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам потерпілим на підприємстві. Позивач звернувся до Приватного сільськогосподарського підприємства "Молнія-2" із заявою про визнання грошових вимог по капіталізації. Проте, відповідачем не сплачені грошові вимоги щодо капіталізованих платежів, у зв'язку з чим відділення Фонду звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з спірної суми в розмірі 34505,06 грн.

Представник позивача - Ткаченко М.Г. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений повістками з поштовими повідомленнями, які направлялись за офіційним місцем знаходження. Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Таким чином, відповідач є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання, його повторне неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача - Ткаченко М.Г., дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Приватне сільськогосподарське підприємство "Молнія-2" взято на облік до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вовчанському район Харківської області за №20008000124, страховий тариф 0,99 %, та є платником страхових внесків на обов'язкове державне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на підприємстві, до відділення Фонду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2012 року - припинено юридичну особу - ПСП "Молнія-2".

Постанова набула чинності згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 року.

Як вбачається з Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, інформації з програмного забезпечення "Портал" (а.с.27-28) Приватне сільськогосподарське підприємство "Молнія-2" знаходиться в стані припинення.

06.06.2013 року за №342-04 позивачем на адресу відповідача було направлено заяву з майновими вимогами по капіталізованим платежам разом з розрахунками потреби в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим на виробництві: ОСОБА_3 - на суму 34505,06 грн.

Зазначену заяву відповідач отримав 13.06.2013 року (а.с.35), але відповіді позивачу до теперішнього часу не надав.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів суб'єкта владних повноважень стосовно наявності у суб'єкта господарювання обов'язку здійснити оплату спірної суми коштів, суд встановив наступне.

Частиною 2 ст. 161 КАС України визначено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Приписи наведеної норми процесуального закону прямо кореспондуються з положеннями ст. 244-2 КАС України, відповідно до ч. 1 якої, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Питання наявності у суб'єкта господарювання, що ліквідується, обов'язку проводити капіталізацію страхових виплат, було предметом розгляду Верховного Суду України, висновки якого з даного питання викладені, зокрема, у постанові від 11.06.2012 р. (справа № 21-179а12) та від 26.06.2012 року, і полягають у тому, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом ч.3 ст.110 ЦК України - якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Статтею ст. 1205 ЦК встановлено, що у разі припинення юридичної особи, зобов'язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників. У цьому разі вимоги про збільшення розміру відшкодування шкоди пред'являються до її правонаступників. У разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом. У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов'язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Основними принципами страхування від нещасного випадку, зокрема, є: своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності.

За змістом статей 15, 46 цього Закону Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

За приписами ст. 46 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" - фінансування Фонду здійснюється за рахунок, зокрема, внесків роботодавців та капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов"язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №765 (далі - Порядок).

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом пункту 3 Порядку - капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Виходячи з наведеного судом встановлено, що у випадку ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та положення Порядку - поширюються.

З огляду на імперативні приписи ст.ст. 161, 244-2 КАС України Харківський окружний адміністративний суд вважає, що викладені в згаданому рішенні Верховного Суду України висновки мають бути обов'язково взяті до уваги при розв'язанні спору по суті.

Отже, законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, а не лише у випадках ліквідації за процедурою банкрутства.

Порядок такої капіталізації деталізований Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765 "Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю", відповідно до п. 1 якого капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Пункт 2 згаданого Порядку визначає порядок розрахунку щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації.

На підставі ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" - Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зокрема, затверджує Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст. 86 КАС України, суд не встановив неправильності розрахунку суб'єктом владних повноважень заявленої до стягнення суми коштів. Відповідач проти розрахункової правильності заявленої до стягнення суми коштів в ході розгляду справи не заперечував.

Додатково при розв'язанні спору суд зазначає, що відповідно до положень ст. ст. 110-112 Цивільного кодексу України строк заявлення кредиторами вимог в разі ліквідації юридичної особи не визначений законодавцем як присікальний, а згідно ст. 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не встановлено наявності фактичних даних, які б указували на те, що заявлена позивачем вимога про стягнення спірної суми заборгованості порушує права та інтереси відповідача, то згадана вимога підлягає задоволенню, так як її обґрунтованість доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог, через що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вовчанському район Харківської області до Приватного сільськогосподарського підприємства "Молнія-2" про стягнення суми - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Молнія-2" (код - 00708845, р/р 2600400905041 в ХФ ХДАТ "Індекс Банк" вул.Центральна №29-а, с.Юрченкове, Вовчанський район, Харківська область) на корить Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вовчанському район Харківської області (62504, вул.Володарського, 12, м.Вовчанськ, Харківська область, р/р 37176400900156 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код 25865528) суму капіталізованих платежів в розмірі 34505.06 грн. (тридцять чотири тисячі п"ятсот п'ять гривень 06 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 12.08.2013 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.